Ухвала суду № 64076747, 12.01.2017, Апеляційний суд Житомирської області

УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №287/278/16-к Головуючий у 1-й інст. Стратович О. В.

Категорія ст. ст. 357 ч. 3, 185 ч. 1 КК України Доповідач Широкопояс Ю. В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 січня 2017 року. Апеляційний суд Житомирської області у складі суддів: Широкопояса Ю.В., Жизнєвського Ю.В. та Євстаф'євої Т.А., за участі: прокурора Лотуги Л.В., обвинуваченого ОСОБА_1, потерпілої - ОСОБА_2, секретаря судового засідання Кашенко Л.М., -

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі апеляційну скаргу прокурора Коростенської місцевої прокуратури Харкевича С.М. на вирок Олевського районного суду Житомирської області від 20 жовтня 2016 року у кримінальному провадженні № 12016060260000234 за ч. 1 ст. 185, ч. 3 ст. 357 КК України щодо ОСОБА_1 за ст. ст. 357 ч. 3, 185 ч. 1 КК України, -

у с т а н о в и в:

Цим вироком ОСОБА_1 засуджено: за ч. 1 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 1 рік; за ч. 3 ст. 357 КК України до обмеження волі на строк 1 рік. Відповідно до ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначено покарання ОСОБА_1 за сукупністю злочинів у виді позбавлення волі на строк 1 рік.

На підставі ст. ст. 75, 76 КК України вирішено звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням на 1 рік та зобов'язано його не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи, періодично з'являтися в цей орган для реєстрації.

Вирішено стягнути з обвинуваченого ОСОБА_1 на користь НДЕКЦ при УМВС України в Житомирській області судові витрати в сумі 351,84 гривень за проведення судово-товарознавчої експертизи.

Згідно вироку, 16 березня 2016 року о 21 годині ОСОБА_1, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, шляхом вільного доступу проник в квартиру, яка розташована в АДРЕСА_1, у відсутності потерпілої і таємно викрав мобільний телефон марки «Самсунг», бувший у використанні, який належить потерпілій ОСОБА_2, а також незаконно заволодів особистим паспортом потерпілої серії НОМЕР_1, яким розпорядився на власний розсуд, чим спричинив потерпілій ОСОБА_2 матеріальної шкоди на суму 140 гривень. Викрадений паспорт та мобільний телефон були повернуті потерпілій ОСОБА_2

В апеляційній скарзі прокурор просить змінити вирок - виключити з мотивувальної частини вироку вказівку про проникнення у квартиру потерпілої, оскільки така кваліфікуюча обставина виходить за межі обвинувачення ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 185 КК України.

Заслухавши доповідача, міркування прокурора та пояснення обвинуваченого в підтримання апеляційної скарги, пояснення потерпілої в заперечення апеляційної скарги, перевіривши справу, колегія суддів приходить до таких висновків.

Висновки суду першої інстанції про доведеність винності обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих йому злочинів, передбачених ч. 1 ст. 185 КК України (таємного викрадення чужого майна) та ч. 3 ст. 357 КК України (незаконного заволодіння паспортом шляхом крадіжки) відповідають фактичним обставинам справи та не оспорюються в апеляційному порядку.

З матеріалів кримінального провадження також видно, що згідно обвинувального акту ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні злочину середньої тяжкості, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, у тому, що 16 березня 2016 року близько 21 год. він, перебуваючи у квартирі АДРЕСА_2, таємно викрав чуже майно, що належить ОСОБА_2 на суму 140 грн. (а. с.2-4).

Згідно ч. 3 ст. 185 та ст. 12 КК України, крадіжка, поєднана з проникненням у житло, є тяжким злочином.

Відповідно до положень ст. 337 КПК України, судовий розгляд проводиться лише в межах висунутого певній особі обвинувачення відповідно до обвинувального акта. З метою ухвалення справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод суд має право вийти за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, лише в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження.

Тому, вказавши у мотивувальній частині вироку при викладенні встановлених судом обставин вчинення злочину на той факт, що з метою вчинення крадіжки ОСОБА_1 проник у квартиру потерпілої ОСОБА_2 шляхом вільного доступу, суд першої інстанції фактично вказав про встановлення ним кваліфікуючої обставини більш тяжкого злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, чим погіршив становище обвинуваченого ОСОБА_1 та незаконно вийшов за межі судового розгляду у даному кримінальному провадженні. Така вказівка суперечить висновку того ж суду у тому ж вироку про доведеність винності ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України.

За умови такої суперечності вирок місцевого суду у даному кримінальному провадженні не може бути визнаний законним та обґрунтованим та підлягає відповідній зміні у зв'язку з істотним порушенням вимог ст. 337 КПК України.

Тому доводи апеляційної скарги прокурора є обґрунтованими.

Керуючись ст. ст. 404, 407 КПК України, апеляційний суд, -

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу прокурора задовольнити.

Вирок Олевського районного суду Житомирської області від 20 жовтня 2016 року щодо ОСОБА_1 змінити.

Виключити з мотивувальної частини вироку вказівку про проникнення обвинуваченим ОСОБА_1 до квартири потерпілої.

В решті цей вирок залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом трьох місяців з дня проголошення.

Судді: