Ухвала суду № 64075312, 16.01.2017, Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області

У Х В А Л А Справа 296/3990/16-к Провадження: 1-кп/0274/157/17

16.01.2017 року м. Бердичів

Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області в складі: головуючого - судді Заїки Г.М. суддів Дубцова О.В. та Хуторної І.Ю., за участю секретаря судових засідань Бондарчук Н.О., прокурора Романенко Л.В., захисників ОСОБА_2 та ОСОБА_3, обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_5, розглянувши кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_4 за ст. 258-3 ч.1 КК України, ОСОБА_5 за ст.ст.258-3 ч.1, 258-2 ч.2, 161 ч.1 КК України,

в с т а н о в и в:

на розгляді Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області перебуває кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_4 за ст.258-3 ч.1 КК України, ОСОБА_5 за ст.ст.258-3 ч.1, 258-2 ч.2, 161 ч.1 КК України.

Ухвалою Бердичівського міськрайонного суду від 25.11.2016 року запобіжний захід обвинуваченим у виді тримання під вартою продовжено на два місяці, тобто до 23.01.2017 року.

Відповідно до ст.331 ч.3 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двохмісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Враховуючи, що закінчити розгляд кримінального провадження до 23.01.2017 року суд не має можливості з об"єктивних причин, виникає необхідність вирішення питання доцільності продовження обвинуваченим дії запобіжного заходу.

В судовому засіданні прокурор просить продовжити обвинуваченим запобіжний захід у виді тримання під вартою, оскільки ризики, які слугували підставою для обрання та продовження запобіжного заходу, не перестали існувати. Відповідно до ст. 176 ч.5 КПК України інший запобіжний захід, ніж тримання під вартою, застосований не може бути.

Захисник ОСОБА_3 зазначила, що немає і не було ніяких доказів вчинення обвинуваченими злочинів, а також існування ризиків. Обвинувачені не можуть впливати на свідків, оскільки вони допитані в судовому засіданні.

Захисник ОСОБА_2 щодо клопотання прокурора заперечила та зазначила, що тримання особи під вартою є винятковим запобіжним заходом. Обвинувачення, які пред"явлені ОСОБА_4 та ОСОБА_5, є необгрунтовним. Свідки у кримінальному провадженні допитані. Обвинувачені мають постійне місце проживання, роботу, стійкі соціальні зв"язки.

Обвинувачені ОСОБА_6 та ОСОБА_5 підтримали своїх захисників та зазначили, що жодних ризиків немає.

Заслухавши думку сторін, дослідивши матеріали кримінального провадження, суд приходить до висновку про продовження обвинуваченим запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

ОСОБА_6 продовжує обвинувачуватись у вчиненні особливо тяжкого злочину, за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 15 років. Ризик переховування обвинуваченого від суду, який був підставою для обрання та продовження обвинуваченому запобіжного заходу, продовжує існувати.

ОСОБА_5 також обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 15 років. Ризик переховування обвинуваченого від суду, який був підставою для обрання та продовження обвинуваченому запобіжного заходу, продовжує існувати.

Жодних доказів, які б свідчили про зменшення такого ризику або про його відсутність, зокрема доказів існування міцних соціальних зв"язків, наявності постійного місця проживання; місця роботи; родини; характеризуючих даних на особу обвинуваченених, суду не надано.

На даний час в судовому засіданні не встановлено обставин, які б свідчили про відсутність ризику переховування обвинувачених від суду.

Разом з тим, суд зважає на те, що посилання прокурора на існування ризиків у виді незаконного впливу на свідків та можливого знищення або спотворення доказів у провадженні є необгрунтованим. Зокрема, практично усі заявлені стороною обвинувачення свідки на даний час судом допитані. Свідок, допит якого у судовому засіданні ще не проведено, за твердженням самого прокурора знаходиться за кордоном. Докази, які можуть бути покладені в основу обвинувачення, зібрані в ході досудового розслідування у справі та знаходяться у прокурора. Відповідно можливість їх спотворення або знищення виключається.

Інші ризики, існування яких визнавалося при обранні та продовженні запобіжного заходу - незаконний вплив на свідків, знищення або спотворення речових доказів, на даний час відпали.

Разом з тим, відповідно до ст.176 КПК України, запобіжні заходи у виді особистого зобов'язання, особистої поруки, домашнього арешту, застави не можуть бути застосовані до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-1, 258-258-5, 260, 261 Кримінального кодексу України, тому суд не може змінити запобіжний захід - тримання під вартою на інший більш м"який запобіжний захід.

На підставі наведеного, керуючись главою 18 КПК України, ст. 331, 369 ч.2, 372 КПК України суд, -

п о с т а н о в и в :

продовжити обвинуваченому ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, дію запобіжного заходу у виді тримання під вартою на строк 60 днів, тобто до 16.03.2017 року.

продовжити обвинуваченому ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, дію запобіжного заходу у виді тримання під вартою на строк 60 днів, тобто до 16.03.2017 року.

Копію ухвали вручити обвинуваченим, прокурору та направити уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.

Головуючий Г.М. Заїка

Судді О.В.Дубцов

І.Ю. Хуторна