Ухвала суду № 64060472, 11.01.2017, Апеляційний суд Волинської області

Справа № 161/3951/16-ц Головуючий у 1 інстанції: Кихтюк Р.М. Провадження № 22-ц/773/83/17 Категорія: 81 Доповідач: Федонюк С. Ю.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 січня 2017 року місто Луцьк

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Волинської області в складі:

головуючого - судді Федонюк С.Ю.,

суддів - Грушицького А.І., Лівандовської-Кочури Т.В.,

з участю:

секретаря - Концевич Я.О.,

представника заявників - ОСОБА_1,

представника стягувача -ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за скаргою ОСОБА_3, ОСОБА_4 на постанови державного виконавця Другого відділу державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції про відкриття виконавчих проваджень, за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Креді Агріколь Банк" на ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 24 жовтня 2016 року,

в с т а н о в и л а:

В березні 2016 року ОСОБА_3, ОСОБА_4 звернулися із скаргою на дії державного виконавця Другого відділу державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції Левчук І.О., в якій просили визнати незаконними та скасувати постанови державного виконавця про відкриття виконавчих проваджень ВП№50496987, ВП№50497251, ВП№50497343 та ВП №50497616 від 16 березня 2016 року.

Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 24 жовтня 2016 року скаргу задоволено частково.

Скасовано постанови головного державного виконавця Другого відділу державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції Левчук І.О. про відкриття виконавчих проваджень ВП№ 50496987, ВП№50497251, ВП№50497343 та ВП №50497616 від 16 березня 2016 року. В решті вимог відмовлено.

Ухвалою цього ж суду від 01 листопада 2016 року в даній справі виправлено описку у мотивувальній та резолютивній частинах ухвали від 24 жовтня 2016 року, вказавши вірно номер відділу державної виконавчої служби , а саме Перший замість Другий.

Не погоджуючись із ухвалою суду від 24 жовтня 2016 року, ПАТ "Креді Агріколь Банк" подав апеляційну скаргу, в якій посилається на те, що строк пред'явлення виконавчих документів до виконання не пропущено, оскільки документи перебували на виконанні у виконавчій службі і з останнього повернення виконавчих листів не минуло одного року до дня відкриття виконавчого провадження. Враховуючи наведене, просить ухвалу суду скасувати та постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні скарги ОСОБА_3 та ОСОБА_4

Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити, оскаржувану ухвалу скасувати і справу направити до суду першої інстанції на новий розгляд, виходячи з наступного.

Задовольняючи скаргу, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржувані постанови про відкриття виконавчого провадження прийняті з порушенням вимог Закону України "Про виконавче провадження", а саме - з порушенням строків пред'явлення виконавчих листів до виконання.

Проте, повністю з такими висновками суду першої інстанції не може погодитися колегія суддів, виходячи з наступного.

Статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що виконавче провадження - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно - правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Частиною 1 ст. 11 зазначеного Закону визначено, що державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно зі ст. 383 ЦПК України учасники виконавчого провадження та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Відповідно до ч. 1 ст. 386 цього Кодексу скарга розглядається у десятиденний строк у судовому засіданні за участю заявника і державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби, рішення, дія чи бездіяльність якої оскаржуються.

Відповідно до ч. 1 ст. 158 ЦПК України розгляд судом цивільної справи відбувається в судовому засіданні з обов'язковим повідомленням осіб, які беруть участь у справі.

Як роз'яснив Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у п. 17 постанови від 07 лютого 2014року № 6 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах», згідно зі статтею 26 ЦПК України сторона виконавчого провадження, яка звернулася до суду зі скаргою, бере участь в її розгляді як заявник, а інші учасники цього провадження, прав і обов'язків яких безпосередньо стосується розгляд і вирішення цієї скарги, - як заінтересовані особи.

Справи за скаргами на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи посадової особи державної виконавчої служби розглядаються судом за загальними правилами ЦПК з особливостями, встановленими статтею 386 ЦПК, за участю державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби, рішення, дії або бездіяльність якої оскаржуються. До участі у справі як заінтересована особа залучається інша сторона виконавчого провадження, оскільки судовим рішенням може бути вирішено питання про її права чи інтереси.

Вищенаведене дає підстави для висновку, що на суд першої інстанції законодавчо покладений обов'язок належним чином повідомити осіб, які беруть участь у справі, про час та місце розгляду скарги на дії державного виконавця і лише за наявності таких даних суд може розглянути скаргу без них.

З матеріалів справи видно, що скарга на дії державного виконавця щодо відкриття виконавчих проваджень ВП№50496987, ВП№50497251, ВП№50497343 та ВП №50497616 від 16 березня 2016 року судом першої інстанції розглянута без належного повідомлення всіх учасників процесу.

Повідомлення сторін, які беруть участь у справі, про час і місце розгляду скарги повинні здійснюватися відповідно до статтей 74-76 ЦПК України.

Виходячи із положень статтей 74-76 ЦПК України, особи, які беруть участь у справі, щодо яких у суду є відомості про вручення їм судових повісток, вважаються повідомленими належним чином.

Колегією суддів встановлено, що доказів направлення та вручення судової повістки, адресованої стягувачу на день вирішення скарги, матеріали справи не містять.

В силу визначених у ст. ст. 10, 11 ЦПК України принципів змагальності сторін та диспозитивності цивільного судочинства, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом переконливості, а суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин, зокрема роз'яснює цим особам їх права та обов'язки і попереджає про наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій, а також розглядає цивільні справи в межах заявлених ними вимог і поданих доказів.

З наведеного вище вбачається, що суд першої інстанції розглянув вказану скаргу на дії державного виконавця з порушенням вимог цивільного процесуального законодавства, зокрема не повідомив стягувача про час та місце проведення судового засідання.

Участь вказаного банку як заінтересованої особи під час розгляду скарги, на думку колегії суддів, є обов'язковою, оскільки результат розгляду даної скарги безпосередньо стосується прав ПАТ «Креді Агріколь Банк» як стягувача боргу із заявників.

Крім того, суд першої інстанції вирішив скаргу без наявності достатньої та необхідної інформації про стан виконавчого провадження, без врахування ухвали Ківерцівського районного суду Волинської області від 13.06.2014 року за скаргою ОСОБА_3 на дії державного виконавця, якою скасовано постанову про відкриття виконавчого провадження від 13.03.2014 року за виконавчим листом №2-19, виданим Ківерцівським райсудом Волинської області 03.03.2011 року, у зв'язку із закінченням строку пред'явлення виконавчого документа до виконання. Судом не з'ясовано питання щодо набрання цим судовим рішенням законної сили та не дано вказаній обставині відповідної правової оцінки.

Відповідно до ч.ч.1,3 ст. 303 ЦПК України апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції. Однак апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Луцького міськрайонного суду від 01 листопада 2016 року в даній справі помилково постановлено виправити описку у мотивувальній та резолютивній частинах ухвали від 24 жовтня 2016 року, вказавши номер відділу державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції Перший замість Другого.

Разом з тим, зі змісту процесуальних документів державного виконавця видно, що виконавчі дії проводились саме Другим відділом ДВС міста Луцька Головного територіального управління юстиції у Волинській області.

Під час розгляду справи на адресу апеляційного суду надійшла заява від Першого ВДВС міста Луцька за №03-25/31024 від 23.12.2016 року, в якій зазначається, що виконавчі провадження ВП№50496987, ВП№50497251, ВП№50497343 та ВП №50497616 від 16 березня 2016 року на виконанні у даному відділі не перебували та не надходили (а.с.145).

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції зроблені передчасно, оскаржувана ухвала постановлена судом першої інстанції з порушенням вимог цивільного процесуального закону, а тому, у відповідності до вимог п. 3 ч. 1. ст. 312 ЦПК України, підлягає скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 307, 308, 312, 313-315,317, 319 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Креді Агріколь Банк» задовольнити частково.

Ухвали Луцького міськрайонного суду Волинської області від 24 жовтня 2016 року та від 01 листопада 2016 року в даній справі скасувати і направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і не може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуючий

Судді