Рішення № 64057981, 11.01.2017, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

11 січня 2017 р. Справа № 903/782/14за позовом публічного акціонерного товариства "ОСОБА_1 ОСОБА_2", м.Київ

до приватного підприємства "Продінвестфонд", с.Зміїнець, Луцького району

третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, приватного підприємства "Волвест - М", с.Зміїнець, Луцького району

про стягнення 27 759 269,21 грн. шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки,

Головуюча суддя Якушева І.О.,

Судді Пахолюк В.А.,

ОСОБА_2,

при секретарі судового засідання Мороз Д.В.

за участю представників:

від позивача: н/з,

від відповідача: ОСОБА_3 (дов. б/н від 17.06.2016р.)

третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: н/з.

Запис розгляду справи здійснювався за допомогою програмно-апаратного комплексу „Діловодство суду.

Суть спору: позивач в позовній заяві просив в рахунок погашення заборгованості приватного підприємства "Продінвестфонд" за кредитним договором №010/42-0-1/1806-067 від 16.09.2011р. та приватного підприємства "Волвест - М" за кредитним договором №010/08-11/1806-4 від 20.03.2008р., укладених в рамках генеральної кредитної угоди №010/08-11/1806 від 17.04.2007р., стягнути 20 979 072,68 грн., з них: 16 480 283,84 грн. заборгованості за кредитом; - 3 834 655,54 грн. заборгованості за відсотками; 449 571,82 грн. пені за порушення строків повернення кредиту; 214 561,48 грн. пені за порушення строків сплати відсотків., а саме:заборгованість за кредитним договором №010/42-0-1/1806-067 від 16.09.2011р. ПП Продінвестфонд становить 18 984 882,81 грн., в тому числі:- 15 084 473,89 грн. - заборгованість за кредитом; 3 353 233,84 грн. - заборгованість за відсотками; 359 681,41 грн. - пеня за порушення строків повернення кредиту;187 493,67 грн. - пеня за порушення строків сплати відсотків; заборгованість за кредитним договором №010/08-11/1806-4 від 20.03.2008р. -ПП Волвест - М становить 1 994 189,87 грн., в тому числі: 1 395 809,95 грн. - заборгованість за кредитом; 481 421,70 грн. - заборгованість за відсотками; 89 890,41 грн. пеня за порушення строків повернення кредиту; 27 067,81 грн. - пеня за порушення строків сплати відсотків; звернувши стягнення на майно, передане в іпотеку на підставі договору іпотеки від 25.04.2007р., посвідченого приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу за реєстровим №2686, зі змінами та доповненнями, внесеними додатковою угодою від 08.05.2008р. за реєстровим №3321, договором про внесення змін від 02.04.2009р. за реєстровим №1605, договором про внесення змін від 14.09.2010р. за реєстровим №2378, відповідно до якого в іпотеку банку передано нерухоме майно: комплекс будівель та споруд виробничої нерухомості, що складається з: будівлі транспортного цеху /літер А-1/, загальною площею 153,3 кв. м.; головного корпусу цеху взуттєвого картону /літер В-2/, загальною площею 20 338,3 кв. м.; центрального розподільчого пункту - 10кВ /літер Ж-1/, загальною площею 111,1 кв. м.; насосної станції над артскважиною /літер З-1/, загальною площею 5,9 кв. м.; насосної станції над артскважиною /літер К-1/, загальною площею 5,7 кв. м.; насосної установки свіжої води /літер Л-1/, загальною площею 66,4 кв. м.; котельні /літер Н-2/, загальною площею 1 008,7 кв. м., що знаходяться за адресою: Волинська область, м. Луцьк, вул. Карбишева, 1.

Ухвалою суду від 28.08.2014р. суддею Кравчук В.О. позовну заяву було прийнято до розгляду та порушено провадження у справі.

Ухвалою господарського суду від 25.11.2015р. провадження у справі №903/782/14 було зупинено у зв`язку з призначенням судової оціночно - будівельної експертизи, проведення якої було доручено Волинському відділенню Львівського науково - дослідного інституту судових експертиз.

10.05.2016р. за вх. №01-54/4145/16 на адресу суду надійшов висновок оціночно-будівельної експертизи Волинського відділення Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз №8456 від 30.03.2016р..

Ухвалою суду від 10.06.2016р. розгляд справи поновлено та призначено до розгляду на 12.07.2016р.

Представник позивача в судовому засіданні 18.07.2016р. подав письмові пояснення №140/8/2278 від 15.07.2016р. (а.с.1-10, т.3), в яких, зокрема, вказав, що 30.07.2015р. відбулось часткове погашення заборгованості за тілом кредиту в розмірі 10954,08 грн.

Окрім цього, 18.07.2016р. представник позивача подав заяву про збільшення розміру позовних вимог №140/8/2277 від 15.07.2016р. (а.с.45-48, т.3), яку не було прийнято судом до розгляду у звязку із несплатою судового збору.

Разом з цим, судом було враховано пояснення представника позивача, наведені в письмових поясненнях №140/8/2278 від 15.07.2016р., щодо перерахування 30.07.2015р. 10954,08 грн. заборгованості за кредитом.

В ухвалі суду від 20.07.2016р. (а.с.103-104, т.3) зазначено про те, що має місце нова ціна позову: 20 968 118,60 грн. (20 979 072,68 - 10954,08 = 20968118,60).

Ухвалою суду від 20.07.2016р. розгляд справи було відкладено на 10.08.2016р.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.07.2016р. у зв'язку із закінченням терміну повноважень судді Кравчука В.О. справу розподілено головуючій судді Якушевій І.О.

Протоколом автоматичної зміни складу колегії суддів від 27.07.2016р. суддю Гарбара І.О. було замінено на суддю Дем?як В.М.

Ухвалою від 27.07.2016р. справу №903/782/14 було прийнято до провадження головуючою суддею Якушевою І.О.

Представник позивача в судовому засіданні 10.08.2016р. також підтвердив той факт, що 30.07.2015р. відповідач перерахував 10954,08 грн. заборгованості; просив в рахунок заборгованості за кредитними договорами №010/42-0-1/1806-067 від 16.09.2011р., №010/08-11/1806-4 від 20.03.2008р. звернути стягнення на майно, передане в іпотеку на підставі договору іпотеки від 25.04.2007р., встановивши початкову ціну реалізації предмета іпотеки в розмірі 22563484 грн., яка була визначена договором іпотеки від 25.04.2007р., враховуючи внесені до нього зміни.

Із висновком оціночно-будівельної експертизи №8456 від 30.03.2016р. Волинського відділення Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз, яким визначено, що ринкова вартість майна, переданого в іпотеку за договором від 25.04.2007р. становить 87229000 грн., не погодився, зазначив, що 18.07.2016р. подав суду письмові пояснення №140/8/2278 від 15.07.2016р., в яких навів мотиви, на підставі яких цей висновок не може братись судом до уваги.

Представник відповідача в судовому засіданні 10.08.2016р. наявність заборгованості перед позивачем не оспорив, висловив заперечення щодо встановлення початкової ціни реалізації предмета іпотеки в розмірі 22563484 грн., яка була визначена договором іпотеки від 25.04.2007р.

У зв'язку із запереченнями позивача на висновок оціночно-будівельної експертизи №8456 від 30.03.2016р. Волинського відділення Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз судом на підставі ст.31 ГПК України було викликано в судове засідання для дачі пояснень щодо висновку судових експертів ОСОБА_4, ОСОБА_5, які проводили експертизу та підписали висновок.

Ухвалою суду від 10.08.2016р. розгляд справи було відкладено на 25.08.2016р., якою запропоновано позивачу уточнити позовні вимоги, зобовязано позивача подати суду письмові пояснення про те, в рахунок оплати якого кредитного договору позивачем було віднесено оплату в розмірі 10954,08 грн., проведену відповідачем 30.07.2015р.; зобовязано відповідача подати суду обґрунтовані письмові пояснення на заявлений позов, докази на їх підтвердження; письмові пояснення на доводи представника позивача, викладені в поясненнях №140/8/2278 від 15.07.2016р. про те, що висновок судової експертизи №8456 від 30.03.2016р. не може братись судом до уваги; викликано в судове засідання судових експертів Волинського відділення Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз ОСОБА_4, ОСОБА_5 для дачі пояснень щодо висновку №8456 від 30.03.2016р.

22.08.2016р. від представника позивача на адресу суду надійшло клопотання №140/8/2514 від 19.08.2016р., в якому він просив розгляд справи відкласти у зв'язку з неможливістю участі представників AT ОСОБА_1 ОСОБА_2 в судовому засіданні в зв'язку з участю відповідального працівника в іншій судовій справі та заходах; відпусткою в період з 29.08.2016р. по 12.09.2016р.; початком переговорного процесу з добровільного врегулювання спору.

Також 22.08.2016р. представник позивача надіслав на адресу суду заяву про уточнення позовних вимог №140/8/2515 від 19.08.2016р. (а.с.131-141, т.3), в якій він повідомив, що мало місце часткове погашення заборгованості в розмірі 10954,08 грн., просив в рахунок погашення заборгованості ПП Продінвестфонд за кредитним договором №010/42-0-1/1806-067 від 16.09.2011р. та ПП Волвест - М за кредитним договором №010/08-11/1806-4 від 20.03.2008р., укладених в рамках генеральної кредитної угоди №010/08-11/1806 від 17.04.2007р. стягнути 20 968 118,60 грн., з них: 16 469 329,76 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 3 834 655,54 грн. - заборгованість за відсотками; 449 571,82 грн. - пеня за порушення строків сплати кредиту; 214 561,48 грн. - пеня за порушення строків сплати відсотків, а саме: заборгованість за кредитним договором №010/42-0-1/1806-067 від 16.09.2011р. - ПП Продінвестфонд - 18 973 928,73 грн., в тому числі: 15 073 519,81 грн. - заборгованість за кредитом; 3 353 233,84 грн. - заборгованість за відсотками; 359 681,41 грн. - пеня за порушення строків сплати кредиту; 187 493,67 грн. - пеня за порушення строків сплати відсотків; заборгованість за кредитним договором №010/08-11/1806-4 від 20.03.2008р. - ПП Волвест - М - 1 994 189,87 грн., в тому числі: 1 395 809,95 грн. - заборгованість за кредитом; 481 421,70 грн. - заборгованість за відсотками; 89 890,41 грн. - пеня за порушення строків сплати кредиту; 27 067,81 грн. - пеня за порушення строків сплати відсотків, звернувши стягнення на предмет іпотеки, що належить на праві власності приватному підприємству Продінвестфонд (45630, Волинська обл., Луцький район, с. Зміїнець, вул. Березова, буд. 22, код ЄДРПОУ 33537555), та переданий в іпотеку за договором іпотеки від 25.04.2007р.: комплекс будівель та споруд виробничої нерухомості, що складається з: будівлі транспортного цеху /літер А-1/, загальною площею 153,3 кв. м.; головного корпусу цеху взуттєвого картону /літер В-2/, загальною площею 22 925,0 кв. м.; центрального розподільчого пункту - ЮкВ /літер Ж-1/, загальною площею 111,1 кв. м.; насосної станції над артскважиною /літер 3-1/, загальною площею 5,9 кв. м.; насосної станції над артскважиною /літер К-1/, загальною площею 5,7 кв. м.; насосної установки свіжої води /літер JI-1/, загальною площею 66,4 кв. м.; котельні /літер Н-2/, загальною площею 1 008,7 кв. м., що знаходяться за адресою: Волинська область, м. Луцьк, вул. Карбишева, 1.

Відповідно до ст. 39 Закону України Про іпотеку, в резолютивній частині рішення суду: визначити спосіб реалізації предмета іпотеки - шляхом проведення прилюдних торгів в межах процедури виконавчого провадження; встановити початкову ціну реалізації предмету іпотеки в сумі 22 563 484,00 грн. (за домовленістю сторін, згідно з додатковою угодою до договору іпотеки від 08.05.2008р. за реєстровим №3321).

22.08.2016р. представник відповідача через канцелярію суду подав пояснення б/н від 22.08.2016р., в яких посилається на таке:

- при укладенні договору іпотеки заставна вартість предметів іпотеки була визначена на основі домовленості між позивачем та відповідачем (п.1.3 договору іпотеки), але умови договору іпотеки не містять застереження, що заставна вартість майна буде початковою ціною продажу предметів застави.

Пункт 5.2.2 договору іпотеки встановлює, що реалізація предмета іпотеки, на який звертається стягнення за рішенням суду або за виконавчим написом нотаріуса, проводиться, якщо інше не передбачено рішенням суду, шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження. Початкова ціна продажу предмета іпотеки з прилюдних торгів встановлюється за рішенням суду або за згодою між іпотекодавцем та іпотекодержателем, а якщо така згода не досягнута - спеціалізованою організацією, що проводить прилюдні торги на підставі оцінки предмета іпотеки При цьому початкова ціна не може бути нижчою за 90 відсотків вартості предмета іпотеки, визначеної шляхом його оцінки.

Протягом усього часу з моменту укладання договору іпотеки відповідачем проводились роботи з реконструкції предметів іпотеки та їх суттєвому поліпшенню, що в свою чергу значно збільшило ринкову вартість предметів іпотеки.

За результатами виконання І черги робіт з реконструкції 25 березня 2014 року відповідачем на підставі акту готовності об'єкта до експлуатації № 8 від 11 березня 2014 року був отриманий сертифікат серія ІУ №164140840374, який підтверджує відповідність закінченого будівництвом об'єкта І черга Головний корпус спортивно-оздоровчого комплексу, крім готелю та другого і третього поверхів офісних приміщень проектній документації та підтверджує його готовність до експлуатації.

З моменту укладання в 2007 році договору іпотеки минуло більше 9 років, а сторони договору не дійшли згоди щодо внесення змін до п.1.3 договору стосовно зміни заставної вартості предметів іпотеки, яка значно збільшилась.

Відповідач не погоджується з початковою ціною реалізації предмету іпотеки в сумі, яка визначена в п. 1.3 договору іпотеки.

Представником позивача 10.11.2014 року було подано клопотання № 01-129/40/14 про призначення у справі судово-економічної експертизи для оцінки предметів іпотеки - комплексу будівель та споруд, які знаходяться в м. Луцьку по вул. Карбишева, 1.

Відповідач погоджується з висновком експерта, посилаючись на таке: на сьогодні проводяться роботи з покращення предметів іпотеки, які збільшують заставну вартість майна, а також те, що в експлуатацію здано не всі площі, на які немає технічних паспортів, що в свою чергу при проведенні експертизи не було враховано експертом.

Доводи представника позивача, які викладені в поясненнях № 140/8/2278 від 15.07.2016 року про те, що висновок судової експертизи № 8456 від 30.03.2016 року, не може братись судом до уваги, є помилковими.

Згідно з п. 6 постанови Президії Вищого господарського суду України від 23 березня 2012 року № 4 Про деякі питання практики призначення судової експертизи визначення способу проведення експертизи належить до компетенції експерта. Оцінюючи висновок експерта, господарський суд повинен виходити з того, що цей висновок не має заздалегідь встановленої сили і переваг щодо інших доказів (частина п'ята статті 42 та частина друга статті 43 ГПК).

Просить суд при прийнятті рішення по справі врахувати, що ціна продажу предмета іпотеки не узгоджена між іпотекодавцем і іпотекодержателем, а тому є всі підстави для альтернативного способу визначення ціни продажу предмету іпотеки, який закріплений частиною 6 статті 38 Закону "Про іпотеку", яка передбачає початкову ціну продажу на підставі оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності в межах виконавчого провадження.

В судове засідання 25.08.2016р. представник позивача не з'явився.

Розглянувши в судовому засіданні 25.08.2016р. клопотання представника позивача про відкладення розгляду справи, суд дійшов висновку про відмову в його задоволенні, оскільки до клопотання не додано жодних доказів на підтвердження участі представників AT ОСОБА_1 ОСОБА_2 в судовому засіданні в іншій судовій справі та перебування представника у відпустці, а явка представника позивача в судове засідання не визнавалась обовязковою.

В судовому засіданні 25.08.2016р. представник відповідача оголосив пояснення б/н від 22.08.2016р. та підтвердив той факт, що сторони розпочали переговорний процес з добровільного врегулювання спору.

В судовому засіданні 25.08.2016р. старший судовий експерт Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз ОСОБА_4 надала усні пояснення щодо висновку судової експертизи № 8456 від 30.03.2016 року.

Для надання сторонам можливості добровільного врегулювання спору та у звязку із необхідністю витребування пояснень судового експерта в письмовому вигляді розгляд справи ухвалою суду від 25.08.2016р. було відкладено на 15.09.2016р., зобовязано старшого судового експерта Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз ОСОБА_4 надати пояснення щодо висновку №8456 від 30.03.2016р. в письмовому вигляді.

В судовому засіданні 15.09.2016р. представник позивача звернувся до суду з усним клопотанням про відкладення розгляду справи, посилаючись на те, що сторони розпочали процес добровільного врегулювання спору, але ще не завершили його.

Цей факт представник відповідача підтвердив, просив клопотання представника позивача задовольнити.

У звязку із невиконанням старшим судовим експертом Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз вимог ухвали суду від 25.08.2016р. щодо подачі суду письмових пояснень щодо висновку №8456 від 30.03.2016р., у зв'язку із задоволенням клопотання представника позивача розгляд справи ухвалою суду від 15.09.2016р. було відкладено на 12.10.2016р., зобовязано старшого судового експерта Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз ОСОБА_4 надати пояснення щодо висновку №8456 від 30.03.2016р. в письмовому вигляді.

20.09.2016р. супровідним листом №848 від 15.09.2016р. від Волинського відділення Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшли письмові пояснення щодо висновку №8456 від 30.03.2016р.

26.09.2016р. від позивача на адресу суду надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог №140/8/3190 від 20.09.2016р. (а.с.170-175,т.3), в якій позивач просить:

в рахунок погашення заборгованості ПП Продінвестфонд за кредитним договором №010/42-0-1/1806-067 від 16.09.2011р. та ПП Волвест - М за кредитним договором №010/08-11/1806-4 від 20.03.2008р., укладених в рамках генеральної кредитної угоди №010/08-11/1806 від 17.04.2007р., в сумі 27 759 269,21 грн., яка складається з:

- 16 469 329,76 грн. - заборгованість за тілом кредиту;

- 8 553 740,33 грн. - заборгованість за відсотками;

- 1 542 571,93 грн. - пеня за порушення строків сплати кредиту;

- 1 193 627,19 грн. - пеня за порушення строків сплати відсотків., а саме:

1.1. заборгованість за кредитним договором №010/42-0-1/1806-067 від 16.09.2011р. - ПП Продінвестфонд станом на 02.07.2016р. становить 25 033 993,75 грн., в тому числі:

- 15 073 519,81 грн. - заборгованість за кредитом;

- 7 494 319,46 грн. - заборгованість за відсотками;

- 1 423 943,46 грн. - пені за порушення строків стати кредиту;

- 1 042 211,02 грн. - пені за порушення строків сплати відсотків.

1.2. заборгованість за кредитним договором №010/08-11/1806-4 від 20.03.2008р. - ПП Волвест - М станом на 02.07.2016р. становить 2 725 275,46 грн., в тому числі:

- 1 395 809,95 грн. - заборгованість за кредитом;

- 1 059 420,87 грн. - заборгованість за відсотками;

- 118 628,47 грн. - пені за порушення строків сплати кредиту;

- 151 416,17 грн. - пені за порушення строків сплати відсотків.

звернути стягнення на предмет іпотеки, що належить на праві власності приватному підприємству Продінвестфонд (45630, Волинська обл., Луцький район, с. Зміїнець, вул. Березова, буд. 22, Код ЄДРПОУ 33537555) та переданий в іпотеку за договором іпотеки від 25.04.2007р., із змінами та доповненнями, посвідченим приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу за реєстровим №2686, а саме: комплекс будівель та споруд виробничої нерухомості, що складається з:

-будівлі транспортного цеху /літер А-1/, загальною площею 153,3 кв. м.;

-головного корпусу цеху взуттєвого картону /літер В-2/, загальною площею 22 925,0 кв. м.;

-центрального розподільчого пункту - ЮкВ /літер Ж-1/, загальною площею 111,1 кв. м.;

-насосної станції над артскважиною /літер 3-1/, загальною площею 5,9 кв. м.;

-насосної станції над артскважиною /літер К-1/, загальною площею 5,7 кв. м.;

-насосної установки свіжої води /літер Л-1/, загальною площею 66,4 кв. м.;

-котельні /літер Н-2/, загальною площею 1 008,7 кв. м.,

що знаходяться за адресою: Волинська область, м. Луцьк, вул. Карбишева, 1.

Відповідно до ст. 39 Закону України Про іпотеку, в резолютивній частині рішення суду:

-визначити спосіб реалізації предмета іпотеки - шляхом проведення прилюдних торгів в межах процедури виконавчого провадження;

-встановити початкову ціну реалізації предмету іпотеки в сумі 22 563 484,00 гри.

(за домовленістю сторін, згідно з додатковою угодою до договору іпотеки від 08.05.2008р. за реєстровим №3321).

07.10.2016р. представник відповідача через канцелярію суду подав клопотання б/н від 07.10.2016р., в якому просив відкласти розгляд справи у звязку з перебуванням у щорічній черговій відпустці. До клопотання додав копію наказу №45-в від 06.10.2016р.

10.10.2016р. від представника позивача електронною поштою надійшло клопотання №140/8/3339 від 10.10.2016р., в якому він просив відкласти розгляд справи у звязку з неможливістю участі представників АТ ОСОБА_1 ОСОБА_2 в судовому засіданні у господарському суді Волинської області, посилаючись на участь відповідального працівника в засіданні Донецького апеляційного господарського суду в справі №905/1151/16 за позовом АТ ОСОБА_1 ОСОБА_2 до АТ Алчевський металургійний комбінат та корпорації Індустріальна Спілка Донбасу про солідарне стягнення заборгованості за договором про надання акредитиву №019/01-12/453 від 19.01 2009р. та у звязку із продовженням переговорного процесу з добровільного врегулювання спору.

До клопотання додав копію ухвали Донецького апеляційного господарського суду від 14.09.2016р. та копію наказу банку від 10 10.201бр. про відрядження.

Розглянувши в судовому засіданні 12.10.2016р. клопотання представників сторін про відкладення розгляду справи, судом було їх задоволено, розгляд справи відкладено на 02.11.2016р.

В судовому засіданні 02.11.2016р. представник позивача підтримав позовні вимоги, викладені в заяві про збільшення розміру позовних вимог №140/8/3190 від 20.09.2016р. (а.с. 170-175, Т. ІІІ), просив їх задовольнити.

Судом було прийнято до розгляду заяву представника позивача про збільшення розміру позовних вимог №140/8/3190 від 20.09.2016р., а відтак має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір.

Також представник позивача в судовому засіданні 02.11.2016р. звернувся до суду з клопотанням про призначення повторної судової експертизи, в якому на підставі п.2, 3, 4 ст. 42 ГПК України, керуючись постановою Пленуму ВГСУ від 23.03.2012р. №4 та письмовими поясненнями банку, просив призначити повторну судову експертизу у справі №903/782/14 для визначення ринкової вартості предмета іпотеки: комплексу будівель та споруд за адресою: м. Луцьк, вул. Карбишева, 1, і складається з: будівлі транспортного цеху /літер А-1/, загальною площею 153,3 кв.м.; головного корпусу цеху взуттєвого картону /літер В-2/,після реконструкції критий комплекс торгово-оздоровчого комплексу загальною площею 22925 кв. м.; центрального розподільчого пункту /літер Ж-1/, загальною площею 111,1 кв. м.; насосної станції /літер З-1/, загальною площею 5,9 кв. м.; насосної станції /літер К-1/, загальною площею 5,7 кв. м.; насосної установки свіжої води /літер Л-1/, загальною площею 66,4 кв. м.; котельні /літер Н-2/, загальною площею 1 008,7 кв. м.; витрати на проведення повторної експертизи просив покласти на ПАТ «ОСОБА_1 ОСОБА_2»; доручити проведення повторної експертизи Волинському відділенню Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз за участю іншого експерта (експертів); заяву про уточнення позовних вимог №140/8/2515 від 19.08.2016р.(а.с.131-141, Т. ІІІ) не підтримав.

В судовому засіданні 02.11.2016р. представник відповідача усно проти суми збільшених позовних вимог та призначення повторної судової експертизи не заперечував, проте висловив заперечення проти встановлення початкової ціни реалізації предмету іпотеки в розмірі 22 563 484,00 грн.

У зв'язку із необхідністю витребування додаткових пояснень розгляд клопотання про призначення повторної судової експертизи та розгляд справи ухвалою суду від 02.11.2016р. було відкладено на 23.11.2016р., зобов'язано відповідача подати суду письмові пояснення по справі з врахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог №140/8/3190 від 20.09.2016р.

Протоколом повторного автоматичного розподілу судової справи між суддями від 21.11.2016р. головуючу суддю Якушеву І.О. у зв'язку з перебуванням у відпустці замінено на суддю Філатову С.Т.

Відповідач в поясненнях від 21.11.2016р. повідомив, що зі змісту поданої заяви від 20 вересня 2016 року № 140/8/3190 вбачається, що по своїй суті вона є заявою про збільшення позовних вимог, а отже вона може бути подана з додержанням правил вчинення відповідної процесуальної дії - сплати судового збору; вказує, що публічним акціонерним товариством "ОСОБА_1 ОСОБА_2" не подано доказів сплати судового збору у встановленому законом порядку та розмірі, виходячи з нової ціни позову.

В судовому засіданні 23.11.2016р. клопотання про призначення повторної судової експертизи від 02.11.2016р. було відхилено як таке, що суперечить ст.ст. 41, 42 ГПК України.

В судовому засіданні 23.11.2016р. представник відповідача повідомив про триваючі переговори сторін щодо врегулювання спору та звернувся до суду з усним клопотанням про відкладення розгляду справи, яке судом було задоволено, розгляд справи ухвалою суду від 23.11.2016р. було відкладено на 12.12.2016р., зобов'язано позивача подати суду доводи по суті пояснень відповідача від 21.11.2016р.; зобов'язано сторін подати докази врегулювання спору.

Ухвалою господарського суду від 30.11.2016р. клопотання публічного акціонерного товариства "ОСОБА_1 ОСОБА_2" від 30.11.2016р. №140/8/4590 про участь у судовому засіданні на 12.12.2016р. на 14 год. 00 хв. по справі № 903/782/14 в режимі відеоконференції було задоволено; господарському суду м. Києва доручено забезпечити проведення на 12.12.2016р. на 14год. 00 хв. в режимі відеоконференції в приміщенні вказаного суду (зал №16) судового засідання по справі №903/782/14 за позовом публічного акціонерного товариства "ОСОБА_1 ОСОБА_2" до приватного підприємства "Продінвестфонд", третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, приватного підприємства "Волвест - М" про стягнення 27 759 269,21 грн. шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

У зв'язку із тимчасовою непрацездатністю судді Філатової С.Т. на підставі розпорядження керівника апарату №01-3/173 від 12.12.2016р. було проведено повторний автоматизований розподіл справи №903/782/14.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.12.2016р. справу №903/782/14 розподілено колегії суддів у складі: головуючої судді Якушевої І.О., суддів - Кравчук А.М., Пахолюк В.А.

09.12.2016р. від позивача надійшло клопотання про призначення повторної експертизи №140/8/4659 від 09.12.2016р., в якому ПАТ "ОСОБА_1 ОСОБА_2" просить призначити повторну судову експертизу у справі №903/782/14 для визначення ринкової вартості предмета іпотеки: комплексу будівель та споруд, за адресою: м. Луцьк, вул. Карбишева, 1, що складається з: будівлі транспортного цеху /літер А-1/, загальною площею 153,3 кв.м.; головного корпусу цеху взуттєвого картону /літер В-2/ (після реконструкції - критий комплекс торгово-оздоровчого комплексу загальною площею 22 925 кв. м.); центрального розподільчого пункту /літер Ж-1/, загальною площею 111,1 кв. м.; насосної станції /літер 3-1/, загальною площею 5,9 кв. м.; насосної станції /літер К-1/, загальною площею 5,7 кв. м.; насосної установки свіжої води /літер JI-1/, загальною площею 66,4 кв. м.; котельні /літер Н-2/, загальною площею 1 008,7 кв. м.; просить доручити проведення повторної експертизи Волинському відділенню Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз за участю іншого експерта (експертів).

12.12.2016р. від представника відповідача електронною поштою надійшло клопотання б/н від 12.12.2016р., в якому він у зв'язку з неможливістю забезпечити явку повноважного представника у судове засідання, яке має відбутись 12 грудня 2016 року о 14.00 год., просив відкласти розгляд справи.

В судовому засіданні 12.12.2016р. клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи було відхилено як необґрунтоване.

Згідно із доповідною запискою б/н від 12.12.2016р. начальника відділу інформатизації господарського суду Волинської області у зв'язку з технічними проблемами станом на 12.12.2016р. на 14:00 год. згідно з даними Web-програми "Бронювання системи відеозвязку" бронювання майданчику в господарському суді м. Києва для проведення судового засідання по справі №903/782/14 в режимі відеоконференцзв'язку не відображається, що зумовило неможливість проведення судового засідання у справі в режимі відеоконференції.

У звязку із виникненням технічних проблем, що унеможливлюють участь представника позивача в судовому засіданні 12.12.2016р. в режимі відеоконференції, на підставі п.1-1 ч.1 ст.77 ГПК України розгляд справи та розгляд клопотання позивача про призначення повторної експертизи № 140/8/4659 від 09.12.2016р. було відкладено на 11.01.2017р.

Представник позивача в судове засідання 11.01.2017р. не зявився, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, приватне підприємство "Волвест - М" повноважного представника в судове засідання не направила.

Враховуючи те, що неявка представників позивача, третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути спір за відсутності представників позивача, третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, зважаючи на те, що вони належним чином були повідомлені про судовий розгляд, за наявними у справі матеріалами згідно з положеннями статті 75 Господарського процесуального кодексу України. Факт належного повідомлення позивача про судовий розгляд підтверджується поштовим повідомленням про те, що ухвалу суду представник позивача отримав 19.12.2016р., представник третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, 17.12.2016р.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, господарський суд

в с т а н о в и в:

публічне акціонерне товариство «ОСОБА_1 ОСОБА_2» є правонаступником за всіма правами і обов'язками відкритого акціонерного товариства «ОСОБА_1 ОСОБА_2», що підтверджується п.1.3. витягу із Статуту публічного акціонерного товариства «ОСОБА_1 ОСОБА_2», затвердженого загальними зборами акціонерів ПАТ «ОСОБА_1 ОСОБА_2», протокол №3б-49 від 12.04.2012р., погодженого НБУ 25.05.2012р., зареєстрованого 06.06.2012р. (а.с.216-217, т.1).

17.04.2007р. між ВАТ «ОСОБА_1 ОСОБА_2», ПП «Продінвестфонд» і ПП «Волвест - М» було укладено генеральну кредитну угоду № 010/08-11/1806 (надалі генеральна кредитна угода) про надання позичальникам кредитних коштів в порядку і на умовах, визначених в генеральній кредитній угоді та кредитних договорах, укладених в її рамках.

Згідно з умовами генеральної кредитної угоди банк зобов'язався надати позичальникам кредитні кошти в порядку і на умовах, визначених кредитними договорами, що укладатимуться в рамках цієї угоди, і які після їх підписання стають її невід'ємними частинами.

Загальна сума наданих кредитором кредитних коштів не повинен перевищувати суми, еквівалентної 15 600 000 грн. на дату надання кредитних коштів.

Об'єкти кредитування за угодою визначаються в кредитних договорах, укладених в рамках цієї угоди. В рамках цього ліміту кредитування кредитором встановлюються наступні субліміти: субліміт 1 - 2 495 000 дол. США, який використовується лише ПП «Продінвестфонд»; субліміт 2-3 000 000 грн., який використовується лише ПП «Волвест - М».

Термін дії генеральної кредитної угоди до 16.04.2014р., а саме: субліміт-1 - 84 місяці, субліміт-2-12 місяців.

З урахуванням додаткових угод до генеральної кредитної угоди №010/08-11/1806 від 17.04.2007р. - №1 від 20.03.2008р., №010/08-03/1806/2 від 01.04.2009р., №01/09-01/1806/3 від 30.03.2010р., №01/09-01/1806/4 від 17.02.2011р., №01/42-0-1/1806/5 від 16.09.2011р., загальний розмір заборгованості позичальників за укладеними в рамках цієї угоди договорами не повинен перевищувати ліміт кредитування в розмірі 18 303 641,84 грн.. в тому числі в рамках цього ліміту сторони домовилися встановити наступні субліміти:

- субліміт- 1 - мультивалютний субліміт в доларах США та гривні на інвестиційні цілі в розмірі 1 995 337,96 дол. США станом на дату проведення активних операцій за офіційним курсом НБУ; субліміт- 2 - в гривні в розмірі 2 395 809,95 грн.

Останній день строку дії: ліміт - 16.04.2014р.; субліміт-1 - 16.04.2014р., субліміт-2 - 31.12.2013р.

Відповідно до п. 3.1. генеральної кредитної угоди кредитні кошти надаються на умовах їх забезпечення, цільового використання, строковості, повернення та плати за користування.

Згідно з п. 6.1. генеральної кредитної угоди, позичальники зобов'язуються використати отримані кредитні кошти і забезпечити їх повернення, сплату нарахованих відсотків та комісійної винагороди відповідно до умов генеральної кредитної угоди та кредитних договорів, укладених в її рамках.

За порушення строків повернення кредитів, відсотків за користування кредитами, передбачених кредитними договорами, укладеними в рамках даної генеральної кредитної угоди, позичальники сплачують банку пеню від суми простроченого платежу в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на час виникнення заборгованості, за кожний день прострочення. В кожному окремому кредитному договорі, укладеному в рамках генеральної кредитної угоди, може визначитись інший порядок та розмір відповідальності за порушення зобов'язань за відповідними кредитними договорами - п. п. 11.2., 11.5. генеральної кредитної угоди.

16.09.2011р. в рамках генеральної кредитної угоди між АТ «ОСОБА_1 ОСОБА_2» та ПП «Продінвестфонд» було укладено кредитний договір №010/42-0-1/1806-067 «Корпоративний Інвестиційний кредит Невідновлювальна ОСОБА_6», за умовами якого ПП «Продінвестфонд» було відкрито невідновлювальну кредитну лінію з лімітом кредитування 15 894 128,98 грн. на рефінансування існуючої заборгованості з доларів США в національну валюту України за кредитними договорами, використанням яких є: фінансування інвестиційних витрат, із сплатою процентів в розмірі 11,8% річних та кінцевим терміном погашення кредиту до 16.04.2014р.

Додатковою угодою №010/42-2/1806-067/1 від 24.04.2012р. до кредитного договору сторони договору змінили наступні розмір процентної ставки-12,6% річних.

З урахуванням додаткової угоди до кредитного договору, сторони встановили розмір зобов'язань ПП «Продінвестфонд» перед банком - 15 894 128,98 грн., кінцевий строк користування кредитом - до 16.04.2014р., процентна ставка - 12,6% річних.

Банк повністю виконав свої зобов'язання за кредитним договором, надавши ПП «Продінвестфонд» кредитні кошти.

20.03.2008р. в рамках генеральної кредитної угоди між АТ «ОСОБА_1 ОСОБА_2» та ПП «Волвест - М» було укладено кредитний договір №010/08-11/1806-4 «Відновлювальна ОСОБА_6 на поповнення обігових коштів для корпоративних клієнтів», за умовами якого, ПП «Волвест-М» було відкрито відновлювальну кредитну лінію з лімітом кредитування 3 500 000 грн. на фінансування витрат, пов'язаних з поточною діяльністю, із сплатою процентів в розмірі 16,5% річних та кінцевим терміном погашення кредиту до 15.03.2009р.

Додатковими угодами до кредитного договору сторони договору змінювали наступні умови кредитування: №1 від 15.07.2008р. встановлено процентну ставку в розмірі 17 % річних; №010/08- 03/1806-4/2 від 16.03.2009р. - зменшено ліміт кредитування до 3 365 809,95 грн., встановлено кінцевий термін погашення - 15.03.2010р., процентну ставку 25% річних; №010/08-03/1806-4/3 від 01.04.2009р. встановлено відповідальність сторін; №010/09-01/1806-4/4 від 30.03.2010р. встановлено кінцевий термін погашення кредиту - 14.03.2011р.; №010/09-01/1806-4/5 від 13.09.2010р. - встановлено процентну ставку в розмірі 22 % річних; №010/42-2/1806-4/8 від 24.04.2012р. встановлено процентну ставку в розмірі 19 % річних.

З урахуванням додаткових угод до кредитного договору сторони встановили розмір зобов'язань ПП «Волвест - М» перед Банком - 3365809,95 грн., кінцевий строк користування кредитними коштами - до 31.12.2013р., процентна ставка - 19,0% річних.

Позивач повністю виконав свої зобов'язання за кредитним договором, своєчасно та в повному обсязі надавши кредитні кошти ПП «Волвест - М».

Згідно з умовами вищезазначених кредитних договорів, позичальники - ПП «Продінвестфонд» та ПП «Волвест - М» зобов'язувались використовувати кредити на визначені договорами цілі, забезпечити повернення кредитів та сплату нарахованих процентів, пені, штрафів та інших платежів на умовах договорів.

Згідно з умовами кредитних договорів позичальники зобов'язувалися сплачувати проценти за користування кредитами щомісячно, не пізніше останнього робочого дня кожного місяця та остаточно - при погашенні кредиту.

У відповідності із ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із ст.ст.526, 599 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Зобовязання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно із статтею 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі) у строк та в порядку, встановлені договором.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

16.05.2014р. позивач надіслав позичальникам вимогу №1400000/8/807 від 15.05.2014р. (а.с.196, т.1) про усунення порушення забезпеченого зобовязання та попереджав про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Позичальники не виконали належним чином зобов'язань за кредитними договорами, укладеними в рамках генеральної кредитної угоди №010/08-11/1806 від 17.04.2007р., після закінчення строку кредитних коштів не повернули, в повному обсязі процентів за їх користування не сплатили.

Статтею 611 Цивільного кодексу України визначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема у вигляді сплати винною особою неустойки (штрафу, пені).

За змістом статті 549 Цивільного кодексу України під пенею розуміється грошова сума, яку боржник має передати кредитору у випадку порушення боржником зобов'язання, що встановлюється відсотковому відношенні до простроченої суми за кожен день прострочення виконання грошового зобов'язання.

Пунктами 14.4. кредитних договорів встановлено відповідальність позичальників у вигляді сплати пені за прострочення виконання будь-яких грошових зобовязань за договором.

У звязку із порушенням позичальниками строку виконання зобовязань щодо повернення кредиту, сплати відсотків позивачем нараховано пеню: за кредитним договором №010/42-0-1/1806-067 від 16.09.2011р. - 1423943,46 грн. пені за порушення строку повернення кредиту, 1042211,02 грн. пені за порушення строків сплати відсотків; за кредитним договором №010/08-11/1806-4 від 20.03.2008р. - 118628,47 грн. пені за порушення строку повернення кредиту; 151416,17 грн. пені за порушення строків сплати відсотків.

Пунктами 14.7, 14.8 кредитних договорів №010/08-11/1806-4 від 20.03.2008р. та №010/42-0-1/1806-067 від 16.09.2011р. визначено, що до всіх правовідносин, повязаних з укладанням та виконанням договорів, застосовується строк позовної давності тривалістю у п'ять років.

Детальні розрахунки пені знаходяться в матеріалах справи (а.с.182-189, 207-214, т.3).

У звязку з неналежним виконанням позичальниками зобов'язань за кредитними договорами, укладеними в рамках генеральної кредитної угоди №010/08-11/1806 від 17.04.2007р., за ПП Продінвестфонд за кредитним договором №010/42-0-1/1806-067 від 16.09.2011р., ПП Волвест - М за кредитним договором №010/08-11/1806-4 від 20.03.2008р., укладених в рамках генеральної кредитної угоди №010/08-11/1806 від 17.04.2007р., утворилась заборгованість в розмірі 27 759 269,21 грн., яка складається з: 16 469 329,76 грн. заборгованість за кредитом; 8 553 740,33 грн. заборгованість за відсотками; 1 542 571,93 грн. - пеня за порушення строків повернення кредиту; 1 193 627,19 грн. - пеня за порушення строків сплати відсотків, в тому числі: заборгованість за кредитним договором №010/42-0-1/1806-067 від 16.09.2011р. ПП Продінвестфонд в розмірі 25 033 993,75 грн., з якої: 15 073 519,81 грн. - заборгованість за кредитом; 7 494 319,46 грн. - заборгованість за відсотками; 1 423 943,46 грн. - пеня за порушення строків повернення кредиту; 1 042 211,02 грн. - пеня за порушення строків сплати відсотків; заборгованість за кредитним договором №010/08-11/1806-4 від 20.03.2008р. ПП Волвест - М в розмірі 2 725 275,46 грн.,з якої: 1 395 809,95 грн. - заборгованість за кредитом; 1 059 420,87 грн. - заборгованість за відсотками; 118 628,47 грн. - пеня за порушення строків повернення кредиту; 151 416,17 грн. пеня за порушення строків сплати відсотків.

Детальні розрахунки сум, заявлених до стягнення, додані позивачем до матеріалів справи (а.с.178-214, т.3).

Пунктом 3.4. генеральної кредитної угоди передбачено, що забезпеченням виконання зобов'язань за кредитними договорами, зокрема, є договір іпотеки виробничого нерухомого майна: будівель та споруд, що знаходяться за адресою: м.Луцьк, вул. Карбишева,1.

25.04.2007р. між ВАТ «РайффайзенБанкАваль» і приватним підприємством «Продінвестфонд» було укладено договір іпотеки.

До договору іпотеки від 25.04.2007р. було укладено додаткові угоди про внесення змін від 08.05.2008р., 02.04.2009р., 14.09.2010р.

Згідно з п. 1.1. договору іпотеки в редакції змін, внесених додатковою угодою від 02.04.2009р., цей договір забезпечує вимоги іпотекодержателя, що витікають з генеральної кредитної угоди №010/08- 11/1806 від 17.04.2007р., укладеної між іпотекодержателем та позичальниками - ПП «Продінвестфонд» та ПП «Волвест - М», а також додаткових угод до неї, які укладені чи можуть бути укладені в подальшому (надалі - кредитний договір) за умовами якої банк надає позичальникам кредитні кошти в порядку і на умовах, визначених в додаткових угодах, що укладені чи укладатимуться в рамках генеральної кредитної угоди №010/08-11/1806 від 17.04.2007р. і які після їх підписання стають її невід'ємною частиною, сума наданих кредитних коштів, в будь-який момент під час дії генеральної кредитної угоди, не може перевищувати суми еквівалентної 19 430 000 грн. на дату надання кредитних коштів. Термін надання кредитних коштів встановлюється до 16.04.2014р. У відповідності до кредитного договору позичальники зобов'язуються сплатити проценти за користування кредитом, комісійну винагороду, неустойку (пеню, штрафи), в розмірі, строки та у випадках передбачених кредитним договором, а також виконати інші умови кредитного договору та відшкодувати іпотекодержателю всі можливі збитки, понесені ним внаслідок невиконання чи неналежного виконання умов кредитного договору.

Згідно з п. 1.2. договору іпотеки предметом іпотеки є нерухоме майно, яке знаходиться за адресою: Волинська обл., м. Луцьк, вул. Карбишева, 1, та належить іпотекодавцю на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу 29.12.2006р. за Р№5497: будівля транспортного цеху /літер А-1/, загальною площею 153,3 кв. м.; головний корпус цеху взуттєвого картону /літер В-2/, загальною площею 20 338,3 кв. м.; центральний розподільчий пункт - ЮкВ /літер Ж-1/, загальною площею 111,1 кв. м.; насосна станція над артскважиною /літер 3-1/, загальною площею 5,9 кв. м.; насосна станція над артскважиною /літер К-1/, загальною площею 5,7 кв. м.; насосна установка свіжої води /літер Л-1/, загальною площею 66,4 кв. м.; котельня /літер Н-2/, загальною площею 1 008,7 кв. м.

Згідно з п. 1.3. договору іпотеки в редакції додаткової угоди від 08.05.2008р. сторонами визначена заставна вартість предмета іпотеки - нерухомого майна в розмірі 22 563 484 грн.

Згідно з абзацом 2 п. 1.1. договору іпотеки в редакції змін, внесених додатковою угодою від 02.04.2009р., іпотекодержатель має право у випадку невиконання своїх зобов'язань хоча б одним з позичальників за кредитним договором отримати задоволення за рахунок майна, переданого в іпотеку.

Згідно з п.п. 5.1., 5.2. договору іпотеки у разі порушення основного зобов'язання та/або умов цього договору, іпотеко держатель надсилає іпотекодавцю письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання в не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки в разі невиконання цієї вимоги.

Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, такі вимоги іпотекодержателя задовольняються за рахунок предмета іпотеки.

Згідно з п. 5.4. договору іпотеки звернення стягнення на предмет здійснюється: за рішенням суду; у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса; згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Підпунктом 5.5.2. п.5.5. договору іпотеки передбачено, що реалізація предмета іпотеки, на який звертається стягнення за рішенням суду або за виконавчим написом нотаріуса, проводиться, якщо інше не передбачено рішенням суду, шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження.

Згідно з п.5.8. договору іпотеки право вибору способу задоволення вимог іпотеко держателя, встановлених п.5.5. договору, та вбір способу задоволення таких вимог належить іпотеко держателю.

Відповідно до статті 589 Цивільного кодексу України у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 575 Цивільного кодексу України іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про іпотеку» іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду. До іпотеки, яка виникає на підставі закону або рішення суду, застосовуються правила щодо іпотеки, яка виникає на підставі договору, якщо інше не встановлено законом.

Статтею 7 ст. 3 Закону України «Про іпотеку» передбачено, що за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання.

Згідно з ст.18 Закону України «Про іпотеку» іпотечний договір укладається між одним або декількома іпотекодавцями та іпотекодержателем у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню. Іпотечний договір повинен містити такі істотні умови: 1) для іпотекодавця та іпотекодержателя - юридичних осіб відомості про: для резидентів - найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі юридичних та фізичних осіб - підприємців; для нерезидентів - найменування, місцезнаходження та державу, де зареєстровано особу; для іпотекодавця та іпотекодержателя - фізичних осіб відомості про: для громадян України - прізвище, ім'я, по батькові, місце проживання із зазначенням адреси та індивідуальний ідентифікаційний номер у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів; для іноземців, осіб без громадянства - прізвище, ім'я, по батькові (за наявності), адресу постійного місця проживання за межами України; 2) зміст та розмір основного зобов'язання, строк і порядок його виконання та/або посилання на правочин, у якому встановлено основне зобов'язання; 3) опис предмета іпотеки, достатній для його ідентифікації, та/або його реєстраційні дані, у тому числі кадастровий номер. У разі іпотеки земельної ділянки має зазначатися її цільове призначення; 4) посилання на видачу заставної або її відсутність. Іпотечний договір може містити інші положення, зокрема, визначення вартості предмета іпотеки, посилання на документ, що підтверджує право власності іпотекодавця на предмет іпотеки, відомості про обмеження та обтяження прав іпотекодавця на предмет іпотеки, визначення способу звернення стягнення на предмет іпотеки.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Статтею 4 Закону України «Про іпотеку» передбачено, що обтяження нерухомого майна іпотекою підлягає державній реєстрації в порядку, встановленому законодавством.

Іпотека нерухомого майна була зареєстрована в Державному реєстрі іпотек 25.04.2007р., що підтверджується витягом про реєстрацію в Державному реєстрі іпотек від 25.04.2007р. (а.с.170, т.1).

Витягами з Єдиного реєстру заборон відчуження обєктів нерухомого майна від 25.04.2007р. (а.с.163-169, т.1) підтверджується внесення 25.04.2007р. реєстраційного запису на заборону відчуження об'єктів нерухомого майна, переданого в іпотеку.

Заявлені позовні вимоги щодо звернення стягнення на предмет іпотеки для задоволення вимоги банку про стягнення заборгованості за кредитними договорами №010/42-0-1/1806-067 від 16.09.2011р., №010/08-11/1806-4 від 20.03.2008р. визнаються судом обґрунтованими виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Строк повернення позичальниками кредитних коштів порушені, вимоги банку про погашення заборгованості не виконані, що відповідачем не спростовано.

Згідно із ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи (ч.1 ст. 575 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про іпотеку" іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Частиною 1 статті 33 Закону України "Про іпотеку" передбачено, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Відповідно до статті 589 Цивільного кодексу України у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

Положеннями ст. 39 Закону України "Про іпотеку" передбачено звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі рішення суду.

Відповідно до ч.3 статті 33 Закону України «Про іпотеку» звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється, зокрема, на підставі рішення суду. При цьому рішенням про звернення стягнення на предмет іпотеки суд може встановити спосіб реалізації предмета іпотеки: або шляхом проведення прилюдних торгів, або застосування процедури продажу, встановленої ст. 38 Закону.

Відповідно до ст. 39 Закону України „Про іпотеку" у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя; заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні; спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону; пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.

Доказів, які б свідчили про наявність інших кредиторів на майно, передане в іпотеку, не подано.

Згідно з ч. 2 ст. 43 Закону України «Про іпотеку» початкова ціна продажу предмета іпотеки встановлюється рішенням суду або за згодою між іпотекодавцем та іпотекодержателем, а якщо вони не досягли згоди, - на підставі оцінки, проведеної відповідно до законодавства про оцінку майна і майнових прав та професійну оціночну діяльність, при цьому початкова ціна продажу майна не може бути нижчою за 90 відсотків його вартості, визначеної шляхом його оцінки.

Згідно з висновком судової оціночно- будівельної експертизи Волинського відділення Львівського НДІ судових експертиз №7527-7533 від 02.09.2015р. (а.с.131-147, т.2) ринкова вартість майнового комплексу, що знаходиться в м.Луцьку по вул.Карбишева, 1 та складається з транспортного цеху, головного корпусу цеху взуттєвого картону площею 20338,3 кв.м., центрального розподільчого пункту 10кВ, насосної станції над артскважиною площею 5, 9 кв.м, насосної станції над артскважиною площею 5, 7 кв.м, насосної установки свіжої води, котельні, становить 71 120 349 грн.

В процесі судового розгляду встановлено, що після передачі майна в іпотеку головний корпус цеху взуттєвого картону площею 20338,3 кв.м. було реконструйовано відповідачем в спортивно-оздоровчий комплекс площею 22295 кв.м.

Відповідно до ч.3 ст.5 Закону України «Про іпотеку» іпотека поширюється на частину обєкта нерухомого майна, яка не може бути виділеною в натурі і була приєднана до предмета іпотеки після укладення іпотечного договору без реєстрації права власності на неї як на окремий обєкт нерухомості.

Згідно з висновком додаткової комісійної судової оціночно - будівельної експертизи Волинського відділення Львівського НДІ судових експертиз №8456 від30.03.2016р. (а.с.207-212, т.2) ринкова вартість критого корпусу спортивно-оздоровчого комплексу загальною площею 22295 кв.м., що знаходиться у м.Луцьку по вул.Карбишева, 1, становить 87 229 000 грн.

В процесі судового розгляду позивач не погоджувався з висновками судової оціночно- будівельної експертизи №7527-7533 від 02.09.2015р., додаткової комісійної судової оціночно-будівельної експертизи №8456 від 30.03.2016р., подав клопотання про призначення повторної експертної оцінки іпотечного майна (а.с.52-56, т.4), яке залишено судом без задоволення.

На обґрунтування призначення повторної експертизи позивач посилався на допущені при проведенні експертизи порушення вимог законодавства,

Відповідно до ст. 42 ГПК України при необхідності господарський суд може призначити повторну судову експертизу і доручити її проведення іншому судовому експерту.

Як розяснив Пленум Вищого господарського суду України в п.15.2. постанови №4 від 23.03.2012р. «Про деякі питання практики призначення судової експертизи» повторною визнається судова експертиза, у проведенні якої експерт досліджує ті ж самі об'єкти і вирішує ті ж самі питання, які досліджувалися і вирішувалися у первинній судові експертизі. Нові об'єкти на дослідження повторної судової експертизи подаватися не можуть, так само як не можуть ставитися на її вирішення питання, які не розглядалися попередньою експертизою.

Повторна судова експертиза призначається з ініціативи суду або за клопотанням учасників процесу, якщо висновок експерта визнано необґрунтованим чи таким, що суперечить іншим матеріалам справи, або коли він викликає сумнів у його правильності, або за наявності істотного порушення норм, які регламентують порядок призначення і проведення експертизи. Повторну судову експертизу може бути призначено також, якщо є розходження у висновках кількох експертів і їх неможливо усунути шляхом одержання додаткових пояснень експертів у судовому засіданні. Повторну судову експертизу слід доручати іншому експерту (експертам).

Судом не встановлено обставин, які б давали підстави для призначення у справі повторної експертизи, а тому клопотання позивача залишено без задоволення.

У відповідності із ст.12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність» звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб'єкта оціночної діяльності.

Посилання позивача на ст.12 згаданого Закону України не заслуговують на увагу, оскільки цією нормою врегульовано питання оформлення звіту про оцінку майна, а вартість іпотечного майна у справі визначалась судовою експертизою, за результатами якої складались висновки про вартість майна.

Норми законодавства, які регулюють питання складення висновків судовими експертами, не передбачають підписання висновку керівником експертної установи, а лише судовим експертом.

Відповідно до ст.12 Закону України «Про судову експертизу» незалежно від виду судочинства судовий експерт зобов'язаний провести повне дослідження і дати обґрунтований та об'єктивний письмовий висновок.

Пунктом 4.17. Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України 08.10.1998р. №53/5 ( в редакції наказу Міністерства юстиції України від 26.12.2012р. 1950/5 визначено, що висновок експерта (експертів) оформлюється на бланку експертної установи і підписується експертом (експертами), який (які) проводив(ли) дослідження. Підписи у заключній частині засвідчуються відбитком печатки експертної установи на кожній сторінці тексту заключних висновків. Якщо до висновку експерта додаються фототаблиці, креслення, схеми, діаграми тощо, вони також підписуються експертом (експертами); підписи засвідчуються відбитком печатки експертної установи.

Доводи позивача про те, що судовий експерт безпідставно включив до ринкової вартості майна суму ПДВ, необґрунтовані.

Як визначено п.17 Національного стандарту №1"Загальні засади оцінки майна і майнових прав", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2003р. N 1440 (надалі Національний стандарт №1) у звіті про оцінку майна та у висновку про вартість об'єкта оцінки оцінювач відображає факт про включення або невключення до ринкової вартості суми податку на додану вартість. Оціночні процедури, пов'язані з визначенням ринкової вартості, здійснюються з урахуванням включення або невключення до неї суми податку на додану вартість.

Аналогічну норму (ст.17) містить Закон України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність».

У висновку №8456 від 30.03.2016р. судовий експерт відобразив окремим рядком факт включення суми ПДВ до ринкової вартості, що не суперечить наведеним нормам.

Відповідно до ст.9 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність» методичне регулювання оцінки майна здійснюється у відповідних нормативно-правових актах з оцінки майна: положеннях (національних стандартах) оцінки майна, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, методиках та інших нормативно-правових актах, які розробляються з урахуванням вимог положень (національних стандартів) і затверджуються Кабінетом Міністрів України або Фондом державного майна України.

Згідно з п.п.35,36,ч.2 п.37 Національного стандарту №1 оцінка майна проводиться із застосуванням методичних підходів, методів оцінки, які є складовими частинами методичних підходів або є результатом комбінування кількох методичних підходів, а також оціночних процедур.

Із змісту висновку №7527-7533 від 02.09.2015р. (а.с.131-147,т.2, сторінка 8 висновку) видно, що судовий експерт при проведенні дослідження розрахунки вартості будівлі головного корпусу цеху взуттєвого картону (літер В-2) (після реконструкції - критий корпус спортивно-оздоровчого комплексу) проводив в рамках дохідного підходу, інших допоміжних обєктів, що можуть бути віднесені до спеціалізованих витратним підходом.

При визначенні ринкової вартості обєкта критого корпусу спортивно-оздоровчого комплексу під час проведення додаткової експертизи судовими експертами обрано дохідний підхід (а.с.207-212, т.2, сторінка 4 висновку).

Згідно з п.36 Національного стандарту №1 оцінювач застосовує, як правило, кілька методичних підходів, що найбільш повно відповідають визначеним меті оцінки, виду вартості за наявності достовірних інформаційних джерел для її проведення.

Неможливість або недоцільність застосування певного методичного підходу, пов'язана з повною відсутністю чи недостовірністю необхідних для цього вихідних даних про об'єкт оцінки та іншої інформації, окремо обґрунтовується у звіті про оцінку майна. Національними стандартами можуть передбачатися також інші випадки обмежень щодо застосування певних методичних підходів для визначення ринкової вартості та неринкових видів вартості об'єктів оцінки.

У висновках судовий експерт обґрунтував обрання ним застосовуваних підходів, зазначивши, що він враховує мету оцінки майна, відсутність інформації про обєкти-аналоги продажу, відсутність пропозицій з продажу подібних спортивно-оздоровчих комплексів, наявність вихідних даних технічних паспортів та інформації про ставки ринкової орендної плати за подібні приміщення.

В процесі судового розгляду представник позивача стверджував, що судовий експерт необґрунтовано і з порушеннями вимог законодавства, які регулюють оцінку майна, застосував дохідний підхід. На його думку, оцінюючи майно, слід було застосовувати витратний підхід.

Проте, з такими доводами позивача погодитись не можна.

Згідно з п.38 Національного стандарту №1 для проведення оцінки майна застосовуються такі основні методичні підходи: витратний (майновий - для оцінки об'єктів у формі цілісного майнового комплексу та у формі фінансових інтересів); дохідний; порівняльний.

Із змісту договору іпотеки випливає, що предметом іпотеки є будівлі і споруди, а не обєкт у формі цілісного майнового комплексу.

За змістом наведених норм законодавства, право обрання певного методичного підходу належить оцінювачу.

Обрання дохідного підходу обґрунтовано судовим експертом у висновках.

Також в судовому засіданні судовий експерт, викликана для розяснення питань застосування методичних підходів оцінки іпотечного майна, та у письмових поясненнях (а.с.168, т.3), наданих на вимогу суду, посилалася на те, що витратним підходом визначається залишкова вартість заміщення (відтворення) обєкта оцінки, а не ринкова вартість майна; застосування витратного підходу доцільно у разі відсутності вихідних даних або іншої інформації про подібні обєкти, що не дозволяє застосовувати дохідний та порівняльний підходи.

Таким чином, судом не встановлено, що висновки судових експертів №7527-7533 від 02.09.2015р., №8456 від 30.03.2016р. є необґрунтованими чи такими, що суперечать іншим матеріалам справи, чи неправильними, а також не встановлено порушення норм, які регламентують порядок призначення і проведення експертиз.

В судовому засіданні 25.08.2016р. судовий експерт надала усні пояснення щодо проведеної експертизи та надала пояснення на запитання.

За таких обставин судом приймаються як належні докази на підтвердження ринкової вартості іпотечного майна висновки судових експертів №7527-7533 від 02.09.2015р., №8456 від 30.03.2016р.

Згідно з п.34 Національного стандарту № 1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав", затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 10.09.2003р. № 1440, обєкт оцінки у разі його застави оцінюється за ринковою вартістю.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 Закону України "Про іпотеку" майновий поручитель несе відповідальність перед іпотекодержателем за невиконання боржником основного зобов'язання виключно в межах вартості предмета іпотеки.

Враховуючи висновки судових експертиз щодо ринкової вартості предмета іпотеки, зважаючи на те, що після укладення договору іпотеки відповідачем було проведено реконструкцію одного із обєктів нерухомого майна, переданого в іпотеку: головного корпусу цеху взуттєвого картону /літер В-2/ загальною площею 20 338,3 кв. м. в критий корпус спортивно-оздоровчого комплексу загальною площею 22295 кв.м., ринкова вартість якого згідно з висновком додаткової комісійної судової оціночно- будівельної експертизи Волинського відділення Львівського НДІ судових експертиз №8456 від30.03.2016р. (а.с.207-212, т.2) становить 87 229 000 грн., початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації становитиме 89 883 349 грн. (253980 грн. + 87229000 грн. + 395269 грн. +15270 грн. + 16958 грн. + 223382 грн. + 1749490 грн.)., а тому відсутні правові підстави для задоволення вимоги позивача в частині встановлення початкової ціни реалізації предмету іпотеки в розмірі 22 563 484 грн., викладеної в заяві про збільшення розміру позовних вимог №140/8/3190 від 20.09.2016р. (а.с.170-175, т.3)

Що стосується детального опису предмета іпотеки, на який звертається стягнення, то господарський суд виходить із опису майна, що наведений в іпотечному договорі №0415І/1110 від 30.11.2010р., та враховує те, що головний корпус цеху взуттєвого картону реконструйовано в критий корпус спортивно-оздоровчого комплексу.

Необхідність вжиття заходів щодо забезпечення збереження предмета іпотеки матеріалами справи не підтверджено, позивач на застосуванні вказаних заходів не наполягав.

Також матеріалами справи підтверджено, що спірна іпотека є єдиним зареєстрованим обтяженням щодо вищезазначеного майна, у зв'язку з чим у суду відсутня необхідність зазначення пріоритету задоволення вимог іпотекодержателів в резолютивній частині рішення.

Наявність судового рішення у справі №903/630/14 про солідарне стягнення з позичальників на користь позивача заборгованості за кредитними договорами (рішення господарського суду Волинської області від 10.09.2014р.- а.с.6-13,т.2) не звільняє відповідача від відповідальності за невиконання грошового зобовязання та не позбавляє кредитора права на отримання сум шляхом звернення стягнення на передане в іпотеку нерухоме майно (постанова Верховного Суду України від 4.09.2013р. у справі №6-73цс13).

Разом з цим, задоволення подібних позовних вимог можливе лише у разі, коли суду надані беззаперечні докази того, що попередні заходи не привели до належного виконання зобовязання.

За змістом ст.33 Закону України "Про іпотеку" звернення стягнення на предмет іпотеки повинно привести сторони до задоволення вимог кредитора за основним зобов`язанням (постанова Верховного Суду України від 09.09.2014р. № 922/3658/13).

Доказів виконання зобов`язань за кредитними договорами №010/42-0-1/1806-067 від 16.09.2011р., №010/08-11/1806-4 від 20.03.2008р., укладеними в рамках генеральної кредитної угоди №010/08-11/1806 від 17.04.2007р., щодо повернення кредитних коштів, доказів виконання рішення суду від 10.09.2014р. у справі №903/630/14 не подано.

У звязку із задоволенням позову на відповідача на підставі ст.49 ГПК України покладаються судові витрати по справі 73080 грн. витрат, повязаних з оплатою судового збору.

Керуючись ст.ст. 526, 530, 546, 549, 575, 589, 599, 611, 629, 1049, 1054 Цивільного кодексу України, ст. ст.173, 193 Господарського кодексу України, ст. 1, 3, 4, 5, 18, 33, 39, 43 Закону України «Про іпотеку», ст.ст.9, 12, 17 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність» ст.ст. 42, 44, 49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити повністю.

2. В рахунок погашення заборгованості приватного підприємства Продінвестфонд (45632, Волинська обл., Луцький район, село Зміїнець, вул. Березова, будинок 22, ідентифікаційний код 33537555) перед публічним акціонерним товариством "ОСОБА_1 ОСОБА_2" за кредитним договором №010/42-0-1/1806-067 від 16.09.2011р., приватного підприємства Волвест - М (45632, Волинська обл., Луцький район, село Зміїнець, вул. Березова, будинок 22, ідентифікаційний код 30006986) перед публічним акціонерним товариством "ОСОБА_1 ОСОБА_2" (01011, м.Київ, вул. Лєскова, будинок 9, ідентифікаційний код 14305909) за кредитним договором №010/08-11/1806-4 від 20.03.2008р., укладених в рамках генеральної кредитної угоди №010/08-11/1806 від 17.04.2007р., стягнути 27 759 269,21 грн., в тому числі:

- 16 469 329,76 грн. - заборгованість за кредитом;

- 8 553 740,33 грн. - заборгованість за відсотками за користування кредитом;

- 1 542 571,93 грн. - пеня за порушення строків повернення кредитних коштів;

- 1 193 627,19 грн. - пеня за порушення строків сплати відсотків за користування кредитом, звернувши стягнення на предмет іпотеки, що належить на праві власності приватному підприємству Продінвестфонд (45630, Волинська обл., Луцький район, с. Зміїнець, вул. Березова, буд. 22, код ЄДРПОУ 33537555), та переданий в іпотеку за договором іпотеки від 25.04.2007р.,: комплекс будівель та споруд виробничої нерухомості, що складається з:

-будівлі транспортного цеху /літер А-1/, загальною площею 153,3 кв. м.;

- критого корпусу спортивно-оздоровчого комплексу загальною площею 22295 кв.м. (до реконструкції головний корпус цеху взуттєвого картону /літер В-2/;

-центрального розподільчого пункту - ЮкВ /літер Ж-1/, загальною площею 111,1 кв. м.;

-насосної станції над артскважиною /літер 3-1/, загальною площею 5,9 кв. м.;

-насосної станції над артскважиною /літер К-1/, загальною площею 5,7 кв. м.;

-насосної установки свіжої води /літер Л-1/, загальною площею 66,4 кв. м.;

-котельні /літер Н-2/, загальною площею 1 008,7 кв. м.,

що знаходяться за адресою: Волинська область, м. Луцьк, вул. Карбишева, 1.

3.Визначити спосіб реалізації предмета іпотеки - шляхом проведення прилюдних торгів в межах процедури виконавчого провадження.

4. Встановити початкову ціну реалізації предмета іпотеки в розмірі 89 883 349 грн.

5. Стягнути з приватного підприємства Продінвестфонд (45632, Волинська обл., Луцький район, село Зміїнець, вул. Березова, будинок 22, ідентифікаційний код 33537555) на користь публічного акціонерного товариства "ОСОБА_1 ОСОБА_2" (01011, м.Київ, вул. Лєскова, будинок 9, ідентифікаційний код 14305909) 73080 грн. витрати, повязаних з оплатою судового збору.

Повне рішення складено: 16.01.2017р.

У відповідності із ст.85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до вимог ст.84 цього Кодексу.

Головуюча суддяІ. О. Якушева

СуддіВ.А. Пахолюк

ОСОБА_2