Постанова № 64054981, 10.01.2017, Волинський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 січня 2017 року Справа № 803/1884/16

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Дмитрука В. В.,

при секретарі судового засідання Шаблій Л.П.,

за участю позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2,

представника відповідача Арендарчука О.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Волинській області про визнання протиправним та скасування рішення про застосування фінансових санкцій,

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулася з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Волинській області про визнання протиправним та скасування рішення про застосування фінансових санкцій від 14 грудня 2016 року № 00000221-40.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Головним управлінням ДФС у Волинській області проведено фактичну перевірку, якою встановлено факт роздрібної торгівлі горілкою за цінами, нижчими за встановлені мінімальні роздрібні ціни на такі напої та 16 червня 2016 року складено акт № 03/90/40-01/НОМЕР_1. На підставі вказаного акта винесено рішення від 14 грудня 2016 року № 00000221-40 про застосування фінансових санкцій у вигляді штрафу в розмірі 10 000 грн. згідно з абзацом 13 частини другої статті 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв і тютюнових виробів».

З вказаним рішенням про застосування фінансових санкцій позивач не погоджується, оскільки вважає, що в акті № 03/90/40-01/НОМЕР_1 безпідставно зазначено факт продажу 0,5 л. горілки «Наша марка класична» за 29, 00 грн. згідно фіскального чеку № 1909. Вказує, що нею продано не 0,5 л., а 0, 25 л. горілки та зазначила, що під час кодування товару допущено механічну помилку, яка згодом була усунена.

Крім того, зазначає, що за весь час зайняття підприємницькою діяльністю придбавалась горілка «Наша марка класична» лише об'ємом 0, 25 л.

Позивач просить скасувати рішення про застосування фінансових санкцій від 14 грудня 2016 року № 00000221-40.

Позивач та її представник в судовому засіданні позовні вимоги підтримали повністю з підстав, викладених у позовній заяві та просили суд позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні та в наданих суду письмових запереченнях проти позовних вимог заперечив з тих підстав, що перевіркою встановлено, що 15 травня 2016 року о 18 год. 04 хв. по ціні 29, 00 грн. згідно фіскального чеку № 1909 було продано одну пляшку горілки «Наша марка класична» 0, 5 л. 40% об. спирту, однак мінімальна роздрібна ціна горілки ємністю 0, 5 л. становить 54, 90 грн.

Вказує, що відповідно до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» документами, які підтверджують факт реалізації товарів є фіскальний чек, розрахункова квитанція, тощо.

За результатами розгляду заперечення встановлено, що обставини, наведені у ньому, не спростовують висновків акта перевірки від 16 червня 2016 року бланк № 00004818, відтак висновки перевіряючи щодо порушень є законними, об'єктивними та обґрунтованими.

З огляду на наведене представник відповідача просив суд відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог.

Заслухавши пояснення позивача, представника позивача та представника відповідача, дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 зареєстрована як фізична особа-підприємець 19 червня 2015 року, видом економічної діяльності є «47.11 роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами».

На підставі направлень № 0000252 та № 0000253 від 14 червня 2016 року та наказу № 667 від 14 червня 2016 року працівниками Головного управління ДФС у Волинській області з метою перевірки дотримання чинного законодавства щодо обігу алкогольних напоїв і тютюнових виробів було проведено фактичну перевірку магазину, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 де здійснює господарську діяльність фізична особа-підприємець ОСОБА_1.

Перевіркою встановлено факт роздрібної торгівлі горілкою за цінами, нижчими за встановлені мінімальні роздрібні ціни.

За результатами перевірки складено акт від 16 червня 2016 року № 03/90/40-01/23074130886, на підставі якого Головним управлінням ДФС у Волинській області винесено рішення від 14 грудня 2016 року № 00000221-40 про застосування до позивача фінансових санкцій у вигляді штрафу в розмірі 10 000 грн.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає наступне.

Відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України (далі - ПК України) проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Пунктом 75.1 статті 75 ПК України встановлено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно із пунктом 75.1.3 цієї ж статті фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України визначені Законом України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19 грудня 1995 року № 481/95 (далі - Закон України № 481/95-ВР).

Відповідно до статті 1 Закону № 481/95-ВР мінімальні оптово-відпускні ціни на алкогольні напої - це ціни, які визначаються за кодами виробів Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності за 1 літр 100-відсоткового спирту, обраховані виходячи з найнижчої оптової ціни на вітчизняну або контрактної вартості на імпортну продукцію та податків і зборів, які відповідно до чинного законодавства підлягають сплаті з одиниці продукції вітчизняними виробниками й імпортерами, та з урахуванням вартості тари, а мінімальні роздрібні ціни на алкогольні напої - ціни, які визначаються виходячи з мінімальних оптово-відпускних цін на цю продукцію та торговельної надбавки.

Статтею 18 Закону №481/95-ВР встановлено, що Кабінету Міністрів України надано право встановлювати мінімальні оптово-відпускні та роздрібні ціни на алкогольні напої.

Так, постановою Кабінету Міністрів України «Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв» 30 жовтня 2008 року № 957 від (далі - Постанова КМУ № 957) визначено розмір мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв згідно з додатком.

Під час проведення фактичної перевірки виявлено, що 15 травня 2016 року позивачем продано одну пляшку горілки «Наша марка класична» 0,5 л. 40% об. спирту за ціною 29, 00 грн. згідно фіскального чеку № 1909.

На момент проведення перевірки відповідно до Постанова КМУ № 957 мінімальна роздрібна ціна горілки ємкістю 0,5 л. встановлена в розмірі 54, 90 грн.

У письмових поясненнях доданих до заперечення на акт фактичної перевірки ФОП ОСОБА_1 зазначає, що під час кодування товару в касовому апараті (РРО) було допущено механічну помилку - замість об'єму 0,25 л. внесено 0,5 л. горілка «Наша марка класична».

26 червня 2015 року між приватним виробничо-торгівельним підприємством «Система-Волинь» та ОСОБА_1 укладено договір № 3098 на технічне обслуговування та ремонт торгівельного обладнання.

Помилка, яка сталась у травні 2016 року під час кодування ємкості алкогольного напою, працівником підприємства «Система-Волинь» виправлена вже у червні 2016, що підтверджується копією службового чека від 15 червня 2016 року (а.с.84).

Як вбачається з матеріалів справи, за весь час зайняття підприємницькою діяльністю позивач отримувала товар - алкогольні напої у чотирьох постачальників, а саме: ТзОВ «Галичина-Табак», ТзОВ «Полісся-Трейд», ПП «СПІРІТ-РВ» та ТзОВ «ТД Міжрегіональні ресурси».

Горілка «Наша марка класична» підприємцем закуплялась лише у ТзОВ «ТД Міжрегіональні ресурси» та лише ємкістю 0,25 л., що підтверджується видатковою накладною № МР 00025574 від 30 березня 2016 року (поставлено горілку «Наша марка класична» 0,25 л., 5 шт. за ціною 25, 02 грн.) та видатковою накладною № МР 00021539 від 16 березня 2016 року (поставлено горілку «Наша марка класична» 0,25 л., 3 шт. за ціною 22, 18 грн.) Вказані обставини також підтверджуються актами звірок взаємних розрахунків, проведених позивачем з усіма постачальниками алкогольних напоїв.

Згідно з абзацом 14 статті 17 Закону № 481/95-ВР до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі оптової або роздрібної торгівлі коньяком, алкогольними напоями, горілкою, лікеро-горілчаними виробами та вином за цінами, нижчими за встановлені мінімальні оптово-відпускні або роздрібні ціни на такі напої - 100 відсотків вартості отриманої партії товару, розрахованої виходячи з мінімальних оптово-відпускних або роздрібних цін, але не менше 10 000 гривень.

Таким чином, положення даної статті зобов'язує орган ДФС до притягнення суб'єкта господарювання до відповідальності встановити факт отримання партії товару та її вартість, натомість, Головним управлінням ДФС у Волинській області лише в листопаді 2016 року направлено лист підприємствам оптової торгівлі алкогольними напоями щодо надання інформації про придбання ФОП ОСОБА_1 до 15 травня 2016 року горілки «Наша марка класична» ємністю 0,25 л (а. с. 87-88), однак, відповіді не отримано і, водночас, не були взяті до уваги надані позивачем копії накладних про придбання горілки «Наша марка класична» ємністю саме 0, 25 л, а не 0,5 л, що свідчить про недотримання ГУ ДФС у Волинській області принципу обґрунтованості при прийнятті оскаржуваного рішення (пункт 3 частини третьої статті 2 КАС України), а відтак притягнення до відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 10 000 грн. є протиправним.

Разом з тим, щодо твердження позивача про прийняття рішення з порушенням термінів, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 2.8 Інструкції про порядок і строки розгляду матеріалів, які є підставою для застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», затвердженої наказом ДААК ДПА України від 08 липня 2003 року № 80, у редакції наказу від 20 червня 2007 року № 113 (із змінами та доповненнями), розгляд справи та прийняття рішення здійснюються у термін тридцяти робочих днів, з моменту складання акта про порушення суб'єктом підприємницької діяльності вимог законодавства у сфері виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, чи з дати реєстрації матеріалів перевірок, які надійшли на розгляд від правоохоронних, податкових та інших органів виконавчої влади. У разі необхідності отримання додаткових доказів по справі, термін розгляду матеріалів перевірки може бути продовжено на термін не більше ніж 6 місяців з дня виявлення порушення.

Пунктами 5, 6 Порядку застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02 червня 2003 року № 790, визначено, що підставою для прийняття рішення про застосування фінансових санкцій є, в тому числі, акт перевірки додержання суб'єктом господарювання встановлених законодавством вимог, обов'язкових для виконання під час здійснення оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами, складений органом, що видав ліцензію, у якому зазначається зміст порушення і конкретні порушені норми законодавства. Рішення про застосування фінансових санкцій складається у трьох примірниках, один з яких залишається в органі, посадова особа якого прийняла це рішення; другий - надсилається у триденний строк після його прийняття суб'єкту господарювання або видається його уповноваженому представникові; третій - надсилається до територіального органу ДФС за місцем реєстрації суб'єкта господарювання для здійснення контролю за надходженням до державного бюджету суми сплаченого штрафу у разі порушення законодавства у сфері виробництва та обігу спирту або за місцем вчинення порушення для здійснення контролю за надходженням до місцевих бюджетів суми сплаченого штрафу в разі порушення законодавства у сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв, тютюнових виробів.

Відповідно рішення про застосування фінансових санкцій прийняте в межах 6 місяців з моменту складання акта про порушення позивачем законодавства щодо умов провадження діяльності, що ліцензується.

Згідно із частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. Відповідно до частини другої статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Під час судового розгляду справи відповідач не довів належними та допустимими доказами правомірність оскаржуваного позивачем рішення про застосування фінансових санкцій, а викладені в акті перевірки висновки фіскального органу про порушення позивачем вимог законодавства не знайшли свого підтвердження.

Оскільки відповідачем не доведено факт порушення позивачем вимог постанови Кабінету Міністрів України «Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв» від 30 жовтня 2008 року № 957, тому суд дійшов висновку, що рішення від 14 грудня 2016 року № 00000221-40 про застосування фінансових санкцій є протиправним, відтак позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають до задоволення.

Частиною першою статті 94 КАС України передбачено, що якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Таким чином, за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Волинській області підлягає до стягнення на користь позивача судовий розмір в розмірі 551, 20 грн., сплачений при поданні адміністративного позову.

Керуючись статтями 2, 69-72, 94, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв і тютюнових виробів», суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДФС у Волинській області від 14 грудня 2016 року № 00000221-40 про застосування до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 фінансових санкцій в сумі 10 000 грн.

Стягнути на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Волинській області судовий збір в розмірі 551 (п'ятсот п'ятдесят одну) гривню 20 копійок.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, повний текст якої буде виготовлено 13 січня 2017 року. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Суддя В.В. Дмитрук