Ухвала суду № 64054472, 05.01.2017, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________

Справа № 628/1894/16-к Головуючий суддя І інстанції Литвинов А.В.

Провадження № 11-сс/790/25/17 Суддя доповідач Чопенко Я.В.

Категорія: В порядку КПК України

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 січня 2017 року м. Харків

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Харківської області у складі:

головуючого - Чопенка Я.В.,

суддів - Цілюрика В.П. та Сащенко І.С.,

при секретарі - Леськів Е.П.,

за участю прокурора - Водолазького Б.М.,

захисника - ОСОБА_1,

підозрюваного - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові матеріали за апеляцією прокурора на ухвалу слідчого судді Куп*янського міськрайонного суду Харківської області від 22.12.2016 року, -

В С Т А Н О В И Л А:

Цією ухвалою задоволено клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_2О та застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, встановивши строк дії ухвали 60 днів з дня затримання ОСОБА_2, а саме до 10-00 год. 18 лютого 2017 року.

Визначено суму застави в розмірі 80 000 грн.(а.с.52-54)

Як зазначено зазначено в ухвалі, 21 грудня 2016 року слідчий СВ Куп`янського відділу поліції ГУ НП в Харківській області ОСОБА_3 за погодженням прокурора Водолазького Б.М., звернувся до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_2

21.12.2016 ОСОБА_2 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень - злочинів, передбачених ч.1 ст.121, ч.1 ст.296 КК України.

21.12.2016 ОСОБА_2 затримано в порядкуст. 191 КПК України.

Задовольняючи клопотання слідчого про застосування до підозрюваного ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя дійшов висновку про обґрунтованість повідомленої ОСОБА_2 підозри у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 296, ч. 1 ст. 121 КК України, та вважав встановленим існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, на які посилався слідчий в своєму клопотанні.(а.с.2-3)

Разом з цим, слідчий суддя при визначенні розміру застави ОСОБА_2, прийшов до висновку про необхідність визначення розміру застави, у розмірі 50 мінімальних заробітних плат, визначених у п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України.

Не погодившись з ухвалою слідчого судді, прокурор подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді Куп*янського міськрайонного суду Харківської області та ухвалити нову ухвалу якою задовольнити клопотання слідчого та застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів без права внесення застави.

Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що ухвала слідчого судді є незаконною, необґрунтованою та такою, що суперечить основоположним нормам кримінального процесуального законодавства України, а висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, прокурора, який наполягав на задоволенні апеляції, думку захисника ОСОБА_1 та підозрюваного ОСОБА_2, які заперечували проти її задоволення, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку щодо доведеності обґрунтованої підозри ОСОБА_2 у скоєнні особливо тяжкого злочину, та наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України і з цим погоджується колегія суддів.

Відповідно до положень ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обовязків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь - яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

Відповідно до положень статті 183 КПК України тримання під вартою є вийнятковим запобіжним засобом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

Виклавши мотиви свого рішення в ухвалі, слідчий суддя врахував положення ст.ст. 176,178,183 КПК України і дійшов обґрунтованого висновку про необхідність застосування у відношенні підозрюваного ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Прокурор же в апеляційній скарзі просить ухвалу слідчого судді про задоволення клопотання слідчого про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_2 - скасувати, і тут же ставить апеляційну вимогу щодо постановлення ухвали знову ж таки про задоволення клопотання слідчого про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_2

Таким чином апеляція прокурора містить суттеві протиріччя

По суті ж прокурор в апеляції оскаржує саме застосування застави.

Однак, відповідно до ст.182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом, а не прокурором, і межі розміру застави чітко регламентовані ч.5 ст.182 КПК України.

Більш того,ч.3 ст.183 КПК України чітко регламентує, що слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов*язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення підозрюванним, обвинуваченним обов*язків, передбаченим цим Кодексом.

Не застосування застави згідно до вимог ч.4 ст.183 КПК України є правом слідчого судді.

За таких обставин, судова колегія приходить до висновку про обгрунтованість застосування до ОСОБА_2 ч.3 ст.183 КПК України та п.2 ч.5 ст.182 КПК України слідчим суддею.

Як вказано в ч.1 ст.197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою не може перевищувати шістидесяти днів.

За таких обставин, обрання слідчим суддею запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 днів ОСОБА_2 проведено без порушень ч.1 ст.197 КПК України.

Відповідно до положень ст.183 КПК України, тримання під вартою є вийнятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м*яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.

Колегія суддів під час апеляційного розгляду також приходить до висновку, що прокурором не були доведені обставини передбачені п.3 ч.1 ст. 194 КПК України.

Не зміг їх довести прокурор і при апеляційному розгляді.

При розгляді клопотання слідчого суд дійшов до висновків, які колегія суддів вважає обгрунтованними.

Суд, визначаючи заставу як альтернативний запобіжний захід, зробив вірний висновок застосовуючи до ОСОБА_2 запобіжний захід з покладенням на останнього виконання обов*язків передбачених ч.5 ст.194 КПК України з метою забезпечення його належної процесуальної поведінки.

З таким висновком слідчого судді погоджується і колегія суддів.

Таким чином застосування чи не застосування запобіжного заходу у вигляді застави в даному випадку це виключне право слідчого судді, суду.

Щодо доводів апеляції про невідповідність висновків суду, викладених у судовому рішенні фактичним обставинам кримінального правопорушення, то вони є несуттевими, оскільки ст.198 КПК України чітко регламентує, що висловлені в ухвалі слідчого судді, суду за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, обвинувачення, не мають преюдиційного значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінального провадження.

Всі інші питання, в тому числі винності чи не винності ОСОБА_2 в скоєнні кримінального правопорушення, фактичні обставини справи а також питання відносності та допустимості доказів і вірності кваліфікації скоєного, вирішуються під час іншої стадії кримінального процесу - судовому провадженні під час розгляду справи по суті в суді першої інстанції.

Враховуючи вищенаведене вимоги апеляційної скарги прокурора безпідставні.

За таких обставин, ухвала слідчого судді винесена обґрунтовано, належним чином мотивована, а тому підстав для її скасування з приводів зазначених в апеляції колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст. 392, 404, 405, 407, 418, 419, 423 КПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу прокурора залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Куп*янського міськрайонного суду Харківської області від 22 грудня 2016 року щодо застосування до підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з визначенням застави в межах строку досудового розслідування залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й відповідно до вимог ст. 424 КПК України оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий:

Судді: