Ухвала суду № 64050516, 20.05.2016, Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

Справа

№ 200/8763/16-ц

Провадження №2/200/3017/16

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

20 травня 2016 року м. Дніпро

Суддя Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська Женеску Е.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Перший Український ОСОБА_2» про визнання недійсним договору,-

ВСТАНОВИВ:

17 травня 2016 року позивач ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до Публічного акціонерного товариства «Перший Український ОСОБА_2» про визнання недійсним договору.

Згідно ст. 119 ЦПК України позовна заява повинна містити: найменування суду, до якого подається заява; імя (найменування) позивача і відповідача, а також імя представника позивача, якщо позовна заява подається представником, їх місце проживання або місцезнаходження, поштовий індекс, номер засобів звязку, якщо такий відомий; зміст позовних вимог; ціну позову щодо вимог майнового характеру; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування; перелік документів, що додаються до заяви. Позовна заява підписується позивачем або його представником із зазначенням дати її подання. Позовна заява повинна відповідати іншим вимогам, встановленим законом.

Згідно ч. 1 ст. 3 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 р. за N 3674-VI /зі змінами/ судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Суд, оглянувши матеріали, позовної заяви вважає за необхідне залишити заяву без руху, оскільки вона не відповідає вимогам ст. 119 ЦПК України, виходячи з наступного.

Відповідно до ЗУ «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви немайнового характеру сплачується судовий збір у розмірі 0,4 мінімальної заробітної плати, тобто - 551,20 грн. За подання до суду фізичною особою позову майнового характеру 1 відсоток від ціни позову, але не менше 0,4 розміру мінімальної заробітної плати ( 551,2 грн.), та не більше 5 розмірів мінімальної заробітної плати, тобто 6890 грн.

Якщо в позовній заяві об'єднано дві або більше самостійних вимог немайнового характеру, пов'язані між собою, судовий збір сплачується окремо з кожної із таких вимог (або загальною сумою).

Згідно з ч.3 ст. 6 ЗУ «Про судовий збір» у разі коли в позовній заяві обєднано дві і більше вимог судовий збір сплачується за кожну вимогу.

А тому позивачу необхідно сплатити судовий збір, за кожну вимогу відповідно до ЗУ «Про судовий збір» та надати документ на підтвердження його сплати в оригіналі.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати, відстрочення, розстрочення сплати та повернення судового збору визначає Закон України «Про судовий збір».

Перелік підстав для звільнення від сплати судового збору та пільг щодо його сплати визначено статтями 3 та 5 Закону України «Про судовий збір».

У пункті 7 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір», у редакції від8 липня 2011р., було передбачено, що споживачі за позовами, що пов'язані з порушенням їхніх прав, звільняються від сплати судового збору.

Проте, Законом України від 22 травня 2015р. № 484-VIII, який набрав чинності 1 вересня 2015р., внесено зміни до Закону України «Про судовий збір», та викладено статтю 5 в новій редакції, у якій звільнення від сплати судового збору споживачів не передбачено.

Згідно частин 3 та 4 статті 2 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Подача позовної заяви є процесуальною дією, сплата судового збору за подачу позовної заяви передбачена Законом України «Про судовий збір», який є спеціальним законом, положення якого не тільки передбачають необхідність сплати судового збору, а також встановлюються порядок та способи оплати судового збору, його розмір, визначають платників судового збору та об'єкти справляння судового збору, а також встановлюють звільнення від сплати судового збору.

Закон України «Про захист прав споживачів» регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.

Відповідно до ч. 3 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів», в редакції від 8 листопада 2011р., споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов'язані з порушенням їх прав.

Вказані зміни були внесені у Закон України «Про захист прав споживачів» саме Законом України «Про судовий збір», норми якого змінені законом від 22 травня 2015р., зокрема, в частині визначення кола осіб, які звільненні від сплати судового збору.

За загальним правилом, при розбіжності між загальним і спеціальним нормативно-правовим актом перевага надається спеціальному, якщо він не скасований виданим пізніше загальним актом, при цьому спеціальний закон, який визначає підстави для звільнення від сплати судового збору та пільги щодо його сплати є Закон України «Про судовий збір», тому саме цей Закон підлягає застосуванню.

Виходячи з того, що статтею 5 Закону України «Про судовий збір» на час подання позовної заяви про захист прав споживачів не передбачено звільнення позивачів від сплати судового збору, ОСОБА_1 не звільняється від сплати судового збору за подання зазначеної позовної заяви.

Як вбачається з матеріалів позовної заяви позивач зазначає наступні вимоги, а саме: визнати недійсним Кредитний договір №5714088 від 26.09.2007, визнати недійсним Договір застави №5726833 від 26.09.2007, зобовязати відповідача повернути валютні кощти, які сплачені позивачем банку, зобовязати ЗАТ «Перший Український ОСОБА_2» прийняти у позивача суму у розмірі 75220 грн. з розстрочкою платежів на 120, за умов, що місячний платіж буде складати 626,84 грн., скасувати рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська у справі №200/14308/14ц про стягнення заборгованості за кредитним договором №5714088.

Отже, позивачем заявлені позовні вимоги майнового та немайнового характеру, у звязку з чим позивачу ОСОБА_1 необхідно сплатити судовий збір за кожну вимогу. та направити на адресу Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська оригінал документу, що підтверджує оплату.

Відповідно до положень статті 82 ЦПК України, статті 8 Закону України «Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.

Зпідстав,зазначених у частині першій статті 82 ЦПК України,суд може зменшити розмір належних до оплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх оплати.

Таким чином, фактичною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є майновий стан сторони, що ускладнює сплату судового збору в зазначеномузаконодавством розмірі.

Разом з тим, ОСОБА_1 не надаласудудоказів в підтвердження такого майнового стану,якийдає підставидо звільнення від сплати судового збору.

Крім того, позивач просить скасувати рішення Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська у справі №200/14308/14ц про стягнення заборгованості за кредитним договором №5714088. Однак, зазначена вимога не може розглядатись судом з іншими вимогами позивача, оскільки рішення Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська у справі №200/14308/14ц може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку, передбаченими ст.ст.291-296,324-327 ЦПК України.

Отже, відповідно до вимог ст. 119 ЦПК України позивачу не обхідно конкретизувати вимоги та сплатити судовий збір за кожну вимогу згідно з Законом України «Про судовий збір» надавши оригінал квитанції про сплату судового збору.

Згідно зі ст. 121 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 цього Кодексу, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати пяти днів з дня отримання позивачем ухвали.

За таких обставин суд вважає за необхідне залишити позовну заяву без руху з наданням строку для усунення вказаних недоліків.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 119-121 ЦПК України, суддя

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Перший Український ОСОБА_2» про визнання недійсним договору - залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом пяти днів з дня отримання ухвали, попередивши позивача, що в разі невиконання ухвали позовна заява буде вважатися неподаною та йому повернута.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: Е.В. Женеску