Постанова № 64050100, 10.01.2017, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" січня 2017 р. Справа№ 910/28745/15

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Дикунської С.Я.

суддів: Жук Г.А.

Мальченко А.О.

секретар Драчук Р.А.

за участю представників:

від позивача ОСОБА_2 - договір про надання адвокатських

послуг від 02.08.2016

від відповідача ОСОБА_3 - дов. б/н від 10.01.2017

розглянувши матеріали

апеляційної скарги Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4

на ухвалу Господарського суду міста Києва

від 09.11.2016 (суддя Літвінова М.Є.)

за заявою Приватного підприємства "Кондитерський магазин"

про відстрочку виконання постанови Київського апеляційного

Господарського суду від 01.06.2016 р.

у справі № 910/28745/15

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4

до Приватного підприємства "Кондитерський магазин"

про стягнення 668 035, 00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.11.2016 у справі № 910/28745/15, з урахуванням ухвали про виправлення описки від 22.11.2016, заяву Приватного підприємства «Кондитерський магазин» про відстрочку виконання постанови Київського апеляційного господарського суду від 01.06.2016 у справі № 910/28745/15 до 01.02.2017 задоволено повністю. Відстрочено виконання постанови Київського апеляційного господарського суду від 01.06.2016 у справі № 910/28745/15 до 01.02.2017.

Не погодившись із згаданою ухвалою, позивач оскаржив її в апеляційному порядку, просив скасувати й в задоволенні заяви боржника про відстрочку виконання постанови Київського апеляційного господарського суду від 01.06.2016 відмовити. В обґрунтування своїх вимог зазначив, що оскаржувана ухвала прийнята з порушенням вимог ст. 121 ГПК України та ст. 32 Закону України «Про виконавче провадження». На думку апелянта, зміст заяви про відстрочення виконання судового рішення у даній справі є повністю ідентичним змісту його попередньої заяви з тих самих підстав, які вже були предметом розгляду, зокрема, відсутність коштів у боржника, які суд визнав необґрунтованими.

Згідно протоколу передачі апеляційної скарги раніше визначеному складу суду, апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді Дикунської С.Я.; суддів: Жук Г.А., Мальченко А.О.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 15.12.2016 апеляційну скаргу прийнято до провадження у визначеному складі суду, розгляд справи призначено на 27.12.2016.

В судовому засіданні апеляційної інстанції 27.12.206 на підставі ст. 77 ГПК України оголошено перерву на 10.01.2017.

В судове засідання з'явилися представники сторін, представник позивача (апелянта) підтримав свою апеляційну скаргу, просив її задовольнити за наведених в скарзі підстав, оскаржувану ухвалу скасувати й в задоволенні заяви боржника про відстрочку виконання постанови Київського апеляційного господарського суду від 01.06.2016 відмовити.

Представник відповідача в судовому засіданні доводи апеляційної скарги заперечив, просив не брати їх до уваги, а відтак ухвалу місцевого суду як законну та обґрунтовану залишити без змін.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши доводи апеляційної скарги, виходячи з вимог чинного законодавства, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Так,Фізична особа-підприємець ОСОБА_4 звернулась до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного підприємства "Кондитерський магазин"про стягнення невід'ємних поліпшень орендованого приміщення, здійснених за рахунок позивача, за договором оренди нерухомого майна від 07.09.2012 № 1 в розмірі 668 035,00 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 17.12.2015 у задоволенні позову відмовлено повністю.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 01.06.2016, залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 28.07.2016, рішення Господарського суду міста Києва від 17.12.2015 скасовано, прийнято нове, яким позовні вимоги ФОП ОСОБА_4 задоволено. Стягнуто з Приватного підприємства "Кондитерський магазин" на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 668 035 грн. вартості невід'ємних поліпшень орендованого приміщення та 10 020 грн. 53 коп. судового збору за подання позовної заяви, а також витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги в сумі 11 022 грн. 57 коп.

21.06.2016 Господарським судом міста Києва на примусове виконання постанови Київського апеляційного господарського суду від 01.06.2016 № 910/28745/15 видано накази.

26.10.2016 до Господарського суду міста Києва надійшла заява Приватного підприємства "Кондитерський магазин" про відстрочення виконання постанови Київського апеляційного господарського суду від 01.06.2016 у справі № 910/28745/15 до 01.02.2017. Заява мотивована відсутністю коштів для виконання в повному обсязі згаданого судового рішення. За твердженнями заявника, виконання постанови Київського апеляційного господарського суду від 01.06.2016 вкрай ускладнене, оскільки ПП «Кондитерський магазин» немає можливості повернути та використовувати приміщення ресторану, здача в ореаду якого є єдиним джерелом доходу відповідача. На підтвердження викладеного відповідачем додано баланс підприємства за останні три квартали, рух коштів по рахунку ПП «Кондитерський магазин». Крім цього, підставою для задоволення заяви про відстрочку виконання рішення є саме вина ФОП ОСОБА_4, яка полягає у неповерненні орендованого майна протягом року та відсутності в зв'язку з цим можливості проведення розрахунку за орендною платою цього приміщення.

Наполягаючи на необхідності відстрочки виконання рішення, заявник посилався на бажання в добровільному порядку погасити заборгованість, для чого він начебто здійснює всі можливі дії, зокрема між відповідачем-орендодавцем (ПП "Кондитерський магазин") та орендарем (ФОБ "Брехов") укладено договір оренди приміщення від 01.09.2016 (із змінами), за умовами якого розмір орендної плати щомісячно становитиме 35 000,00 грн., ці кошти будуть спрямовані на виконання рішення суду.

Судові рішення на підставі ст. 124 Конституції України є обов'язковими до виконання на всій території України.

Рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження» (ст. 115 ГПК України).

У відповідності до ч. 1 ст. 121 ГПК України за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Оскільки згадана стаття не обмежує відповідне право господарського суду певним строком, воно може бути реалізоване у будь-який час після набрання рішенням законної сили і до його фактичного повного виконання в межах строку пред'явлення наказу до виконання, не обмежується й право заявника на повторне звернення з відповідною заявою, якщо вона вже розглядалася судом.

Відповідно до п. 7.1.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 № 9 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» (далі-постанова № 9) відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом. Наприклад, відстрочка може надаватись за рішенням, у якому господарським судом визначено певний строк звільнення приміщення, повернення майна тощо.

Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо (п. 7.2 постанови № 9).

За змістом наведеної норми, відстрочка виконання рішення є правом, а не обов'язком суду, яке до того ж, реалізується у будь-який час від набрання рішенням законної сили та до його фактичного повного виконання, але виключно у виняткових випадках та за наявністю підстав, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Таким чином особа, яка подала заяву про відстрочку або розстрочку виконання рішення повинна довести наявність обставин, що ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення господарського суду у даній справі. До заяви мають бути додані докази на підтвердження викладених в заяві обставин щодо неможливості чи ускладнення виконання рішення.

Крім цього, рішенням Європейського суду з прав людини від 17.05.2005 у справі «Чіжов проти України» встановлено, що позитивним обов'язком держави є організація системи виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною і законодавчо, і практично, а нездатність державних органів ужити необхідних заходів для виконання рішення позбавляє гарантій, які закріплені в параграфі 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Положення діючого господарсько-процесуального законодавства України не містять визначеного переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання. Тому суд повинен оцінити докази, що підтверджують такі обставини, за правилами ст. 43 ГПК України.

За приписами ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Отже, суд самостійно вирішує питання стосовно достовірності доказів, достатності їх для винесення рішення, істинності відомостей, які містяться в доказах.

Обґрунтовуючи необхідність відстрочення рішення суду у даній справі, боржник посилався на неможливість виконати рішення суду в зв'язку із відсутністю коштів для виконання вищезгаданого судового рішення в повному обсязі. Як вище згадувалось, виконання постанови Київського апеляційного господарського суду від 01.06.2016 вкрай ускладнене за відсутністю у ПП «Кондитерський магазин» можливості повернути та використовувати приміщення ресторану, здача в оренду якого є єдиним джерелом доходу відповідача, на підтвердження цього останнім надано суду баланс підприємства за останні три квартали, рух коштів по рахунку ПП «Кондитерський магазин» тощо.

Також, заявник зазначає, що підставою для задоволення заяви про відстрочку виконання рішення є саме вина ФОП ОСОБА_4, що полягає в неповерненні орендованого майна протягом року та відсутності у зв'язку з цим можливості проведення розрахунку за орендною платою цього приміщення.

З огляду на важкий фінансовий стан відповідача, ступінь його вини у виникненні спору, наявність інфляційних процесів в економіці держави та значний розмір заборгованості відповідача перед позивачем, місцевий господарський дійшов правомірного висновку, що заявником доведено наявність виняткових обставин, які ускладнюють виконання рішення, а надані ним докази свідчать про необхідність відстрочення виконання рішення суду з метою уникнення негативних наслідків неплатоспроможності боржника для можливого подальшого реального виконання постанови Київського апеляційного господарського суду від 01.06.2016 у справі № 910/28745/15 в повному обсязі.

Задовольняючи заяву відповідача, суд першої інстанції вірно прийняв до уваги й ту обставину, що застосовуючи приписи ст. 121 ГПК України щодо відстрочки виконання вищезгаданого судового рішення є вирогідність вважати, що відповідач здійснить заходи по його належному та своєчасному виконанню.

За таких обставин, апеляційний господарський суд погоджується з висновками місцевого суду як законними, обґрунтованими обставинами й матеріалами справи, детальний аналіз яких, як і нормативне обґрунтування оскаржуваного судового рішення наведено місцевим судом, підстав для скасування ухвали суду не знаходить.В зв»язку з цим доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу, оскільки не спростовують висновків місцевого суду, скарга не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 99, 101-103, 105, 106 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 залишити без задоволення, ухвалу Господарського суду міста Києва від 09.11.2016 у справі № 910/28745/15 - без змін.

Матеріали справи № 910/28745/15 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанову може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий суддя С.Я. Дикунська

Судді Г.А. Жук

А.О. Мальченко