Постанова № 64045969, 12.01.2017, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" січня 2017 р. Справа№ 910/16220/16

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Калатай Н.Ф.

суддів: Чорногуза М.Г.

Жук Г.А.

при секретарі Вінницькій О.В.

За участю представників:

від позивача: Цибізова О.О. - представник за довіреністю № 169 від 26.12.2016

від відповідача: ОСОБА_3 - представник за договором про надання правової допомоги від 19.10.2016

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4

на рішення Господарського суду міста Києва від 20.10.2016

у справі № 910/16220/16 (суддя Пінчук В.І.)

за позовом Комунального підприємства «Київський метрополітен»

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4

про виселення з орендованого майна

ВСТАНОВИВ:

Позов заявлено про виселення відповідача з орендованого майна, а саме: з частини вестибюлю загальною площею 12 кв.м., що знаходиться за адресою станція метро «Лук'янівська», та зобов'язання у строк не пізніше 10 календарних днів з момнету набрання рішення суду законної сили демонтувати тимчасові огороджуючі конструкції, що належать відповідачу та знаходяться за адресою: станція метро «Лук'янівська», загальною площею 12 кв.м.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 20.10.2016, повний текст якого складений 25.10.2016, у справі № 910/16220/16 позов задоволено повністю.

Вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що укладений між сторонами договір про передачу майна комунальної власності територіальної громади міста Києва, яке передається в оренду № 48-У(Ор)-10 від 01.06.2010 припинив свою дію у зв'язку із закінченням строку, на якій його було укладено, а відтак, відсутні правові підстави для продовження користування відповідачем спірним майном, що є підставою для задоволення позовних вимог про виселення відповідача з орендованого майна та зобов'язання демонтувати тимчасові огороджуючі конструкції, що йому належать.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, Фізична особа-підприємець ОСОБА_4 звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 20.10.2016 у справі № 910/16220/15 та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

В апеляційній скарзі апелянт зазначив про те, що оспорюване рішення прийнято на підставі неповно досліджених доказів та з порушенням норм матеріального та процесуального права та принципу змагальності судочинства.

В апеляційній скарзі апелянт зазначив про те, що при вирішення спору сторін по суті судом першої інстанції не було досліджено, чи мала місце пролонгація спірного договору та чи дійсно вказаний договір припинився.

Так, апелянт послався на те, що відповідно до ч. 3 п. 2.1 Положення про оренду майна територіальної громади міста Києва, затвердженого рішенням Київської міської ради 21.04.2015 № 415/1280, яке діяло станом на 13.06.2016, орендодавцями комунального майна є комунальні підприємства, установи та організації територіальної громади міста Києва щодо нерухомого майна, загальна площа якого не перевищує 200 кв.м. на одне підприємство та іншого окремого індивідуального визначеного майна, яке закріплено за ними на праві господарського відання або оперативного управління, проте позивачем суду не надано доказів того, що загальна площа майна, переданого позивачем в орендне користування станом на 13.06.2016 становила менше 200 кв.м. та що саме орендоване відповідачем приміщення входить до таких площ, а відтак, позивач є лише отримувачем коштів за договором оренди, проте не є орендодавцем спірного майна, тобто є особою, яка не уповноважена приймати рішення про припинення спірного договору оренди, а тому його лист від 13.06.2016 № 525-НЗ не є доказом волевиявлення орендодавця щодо припинення договору оренди та, відповідно, не може спричиняти для позивача таких юридичних наслідків, як не продовження договору оренди на новий строк.

Також апелянт послався на те, що наданий позивачем на підтвердження факту повідомлення орендаря про припинення дії договору (лист від 13.06.2016 № 525-НЗ за підписом заступника начальника ОСОБА_5.) не є належним доказом волевиявлення саме уповноваженої на вказані дії особи щодо заперечення проти продовження користування апелянтом орендованим майном, оскільки вказаний лист підписаний особою, яка згідно установчих документів позивача та закону не уповноважена на здійснення представницьких функцій від імені позивача в частині прийняття рішень щодо діяльності позивача та взаємовідносин з іншими суб'єктами господарювання, адже згідно зі статутом позивача управління здійснюється на основі єдиноначальності лише начальником позивача, а делегування начальником підприємства прав щодо управління позивачем іншим особам, в тому числі і своїм заступникам статутом позивача не передбачено.

Крім того, апелянт зазначив, що судом першої інстанції, в порушення норм процесуального права, не було задоволено клопотання відповідача, яке було заявлено в судовому засіданні 20.10.2016, про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Київської міської ради в особі Департаменту комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київської міської державної адміністрації, необхідність залучення якої полягала в тому, що згідно з Положенням про оренду майна територіальної громади міста Києва, затвердженим рішенням Київської міської ради 21.04.2015 № 415/1280, вказана особа є орендодавцем комунального майна, а згідно з п. 1.2.17 протоколу засідання постійної комісії Київради з питань власності від 24.12.2013 комісією було підтримано пропозицію депутата Київради ОСОБА_6 та погоджено питання щодо продовження відповідачу строку дії договору оренди спірного майна терміном на 2 роки 364 дні.

За таких обставин, відповідач вважає, що навіть за умови укладення нового договору оренди в день прийняття рішення Постійною комісією з питань власності термін дії договору мав би закінчитися лише 24.12.2016.

Відповідач зауважив і на тому, що для укладення договору оренди комунального майна необхідно здійснити певні дії, а саме: надати орендодавцеві - Департаменту комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київської міської ради звіт про оцінку спірного майна та довідку від балансоутримувача про належне виконання умов договору, з огляду на що відповідач неодноразово звертався до позивача з проханням надати вказані документи, проте позивач невмотивовано відмовляв у їх наданні, а відтак, саме завдяки неправомірним діям позивача оформлення договірних відносин шляхом укладення нового договору не відбулось.

Ухвалою від 14.11.2016 колегії суддів Київського апеляційного господарського суду в складі: головуючий суддя - Калатай Н.Ф., судді Агрикова О.В., Чорногуз М.Г. апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 прийнято до розгляду та порушено апеляційне провадження.

Розпорядженням № 09-52/6590/16 від 21.12.2016, у зв`язку з виходом судді Чорногуза М.Г., який не є головуючим суддею (суддею-доповідачем), у відпустку, призначено повторний автоматизований розподіл справи № 910/16220/16.

Згідно з протоколом автоматичної зміни складу колегії суддів від 21.12.2016 апеляційна скарга Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 у справі № 910/16220/16 передана на розгляд колегії суддів у складі: Калатай Н.Ф. (головуючий), судді Агрикова О.В., Жук Г.А.

Ухвалою від 21.12.2016 колегією суддів Київського апеляційного господарського суду в складі: головуючий суддя - Калатай Н.Ф., судді Агрикова О.В., Жук Г.А. апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 прийнято до розгляду.

Розпорядженням № 09-53/74/17 від 11.01.2017, у зв`язку з перебуванням судді Агрикової О.В., яка не є головуючим суддею (суддею-доповідачем), на лікарняному, призначено повторний автоматизований розподіл справи № 910/16220/16.

Згідно з протоколом автоматичної зміни складу колегії суддів від 11.01.2017 апеляційна скарга Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 у справі № 910/16220/16 передана на розгляд колегії суддів у складі: Калатай Н.Ф. (головуючий), судді Жук Г.А., Чорногуз М.Г.

Ухвалою від 11.01.2017 колегією суддів Київського апеляційного господарського суду в складі: головуючий суддя - Калатай Н.Ф., судді Чорногуз М.Г, Жук Г.А. апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 прийнято до розгляду.

Під час розгляду справи представник відповідача апеляційну скаргу підтримав у повному обсязі, представник позивача проти її задоволення заперечив, просив залишити її без задоволення, а оспорюване рішення суду першої інстанції - без змін.

З матеріалів справи слідує, що відповідачем до апеляційної скарги додано копію витягу з протоколу № 166 засідання постійної комісії Київради з питань власності від 24.12.2013, проте з відповідним обґрунтуванням підстав неможливості надати вказаний доказ суду першої інстанції відповідач не навів.

Водночас в судовому засіданні 12.01.2017 представник позивача звернувся до суду з клопотанням про долучення до матеріалів справи додаткових доказів, а саме копії довіреності № 1 від 11.01.2016 та посадової інструкції заступника начальника КП «Київський метрополітен».

Щодо поданих сторонами під час апеляційного перегляду додаткових доказів колегія суддів, враховуючи складність та довготривалість спірних правовідносин, вважає за доцільне, для об'єктивного і правильного вирішення спору сторін, розглядати справу по суті з врахуванням всіх наявних в матеріалах справи доказів, в тому числі і наданих сторонами під час апеляційного перегляду справи.

Крім того, 16.12.2016 відповідачем через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів подано клопотання про зупинення провадження у справі, в якому відповідач просить зупинити провадження у справі № 910/16220/16 до закінчення розгляду судової справи та набрання рішенням законної сили за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 до Комунального підприємства «Київський метрополітен» про зобов'язання укласти договір, що його подано відповідачем до Господарського суду міста Києва.

В судовому засіданні 12.01.2017 представник відповідача повідомив, що вказаний позов судом прийнято до розгляду та підтримав своє клопотання про зупинення провадження у цій справі.

Представник позивача проти задоволення клопотання про зупинення провадження у справі заперечив.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку про відмову у задоволенні вказаного клопотання з підстав, які будуть викладені нижче.

Дослідивши матеріали апеляційної скарги, матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, з урахуванням правил ст. ст. 99, 101 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якими апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення господарського суду у повному обсязі, колегія суддів встановила таке.

01.06.2010 позивач як орендодавець (далі Підприємство) та відповідач як орендар (далі Орендар) уклали договір оренди № 48-У(Ор)-10 (далі Договір) (а.с. 13-17), відповідно до умов якого Підприємство на підставі рішення Київради № 917/2986 від 24.12.2009 передає, а Орендар приймає в оренду нерухоме майно (частину вестибюлю), що знаходиться за адресою: станція метро «Лук'янівська», для торгівлі непродовольчими товарами та фотопослуги.

Згідно з п. 2.1 Договору, об'єктом оренди є частина вестибюлю, визначена, відповідно до проектної документації, розробленої ДП «ПІ Укрметротунельпроект», огороджуючими конструкціями (кіоском) Орендаря, загальної площею 12 кв.м., згідно з викопіюванням з Схем тимчасового розташування МАФ (ролетних конструкцій), що складає невід'ємну частину Договору.

Відповідно до п. 2.4 Договору об'єкт оренди належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва і знаходиться на балансі Підприємства.

01.06.2010 сторонами Договору підписано акт приймання-передачі майна в оренду (а.с. 21), за яким Підприємство передало, а Орендар прийняв в орендне користування згідно з Договором частину вестибюлю, визначену відповідно до проектної документації, розробленої ДП «ПІ Укрметротунельпроект», станції метро «Лук'янівська», визначену тимчасовими огороджуючими конструкціями (кіоском) Орендаря, загальної площею 12 кв.м.

Додатковими угодами № 897 від 09.08.2010 та № 978 від 01.12.2010 (а.с. 18-19), у зв'язку з капітальним ремонтом ескалаторів на станції метро «Лук'янівська», сторони погодили припинити дії Договору з 09.08.2010 та поновити з 29.11.2010.

Згідно з п. 9.1 Договору, Договір вступає в силу з моменту підписання його сторонами і відповідно до рішення Київради № 917/2986 від 24.12.2009 діє з 01.06.2010 до 31.05.2012 (2 роки).

Звертаючись до суду з позовом, Підприємство послалося на закінчення строку дії Договору, вимагаючи зобов'язати Орендаря повернути Підприємству орендоване майно, в той час як Орендар, з посиланням на те, що належним орендодавцем спірного майна, яким є Київська міська ради в особі Департаменту комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київської міської ради, про відмову від Договору Орендарю не повідомлялось, зазначив про те, що Договір, в силу приписів ч. 2 ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», був продовжений на тих саме умовах і на той саме термін, що передбачені Договором.

Отже, для вирішення спору сторін по суті слід встановити, чи закінчився строку дії Договору або чи є вказаний Договір продовженим.

Згідно з ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу (ч. 2 ст. 11 ЦК України).

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з ч. 1 ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди), до яких відноситься спірний Договір, наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» відносини щодо оренди майна, що перебуває у комунальній власності, регулюються договором оренди, цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Враховуючи, що спірне майно відноситься до комунальної власності, відносини щодо його оренди регулюються, в тому числі, і Законом України «Про оренду державного та комунального майна»

Згідно зі ст. 2 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Згідно з ч. 1 ст. 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.

Частина 1 ст. 763 ЦК України встановлює, що договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Договір оренди припиняється, зокрема, в разі закінчення строку, на який його було укладено (ст. 26 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»).

Частина 3 ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» встановлює, що у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Отже, можливість продовження дії договору оренди на той же термін і на тих же умовах законодавець поставив у залежність, зокрема, від відсутності волевиявлення жодної із сторін про припинення цього договору у зв'язку із закінченням терміну його дії, та зазначив про те, що таке волевиявлення має відбуватись у відповідні строки.

Як встановлено судом, сторони у Договорі погодили строк його дії з 01.06.2010 до 31.05.2012 (2 роки).

Враховуючи, що в матеріалах справи відсутні докази того, що в період з 01.06.2012 по 30.06.2012 (протягом одного місяця після закінчення терміну дії Договору - примітка суду) позивач повідомляв відповідача про припинення або зміну умов Договору, останній, в порядку, встановленому ч. 3 ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», на тих саме умовах продовжив свою дію на строк з 01.06.2012 до 31.05.2014, та, з огляду на викладені вище обставини, в подальшому також продовжив свою дію на строк 01.06.2014 до 31.05.2016.

13.06.2016 Підприємство направило на адресу Орендаря лист № 525-нз від 13.06.2016 (а.с. 24), в якому, з посиланням на те, що строк дії Договору закінчився 31.05.2016, повідомило про відсутність намірів щодо продовження дії Договору та просило відповідно до п. 4.15 Договору після припинення його дії протягом 30-ти календарних днів передати спірне майно по акту приймання-передачі Підприємству.

На доказ направлення вказаного листа до матеріалів справи залучено копії фіскального чеку № 3247 від 13.06.2016 та опису вкладення у цінний лист (а.с. 22-23).

З он-лайн сервісу Укрпошти «Відстеження поштових пересилань» (http://services.ukrposhta.ua/bardcodesingle/OperationList.aspx?id=0305607098722) слідує, що вказаний лист 23.06.2016 був вручений адресату особисто. За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо доведеності факту повідомлення Орендаря у місячний термін після закінчення строку дії Договору про заперечення щодо продовження строку його дії.

Щодо посилань Орендаря на відсутність у Підприємства прав самостійно приймати рішення про передачу або відмову у передачі в оренду комунального майна слід зазначити таке.

Частиною 1 ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» встановлено, що територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров'я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об'єкти, визначені відповідно до закону як об'єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» право комунальної власності - право територіальної громади володіти, доцільно, економно, ефективно користуватися і розпоряджатися на свій розсуд і в своїх інтересах майном, що належить їй, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування.

Згідно з приписами ч. 5 ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правоможності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об'єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об'єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду.

Частиною 1 статті 18 Закону України «Про столицю України - місто-герой Київ» встановлено, що матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування у місті Києві є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у власності громади міста або знаходяться в її управлінні.

Статтею 5 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» передбачено, що орендодавцями є, в тому числі, підприємства, установи та організації - щодо нерухомого майна, загальна площа якого не перевищує 200 квадратних метрів на одне підприємство, установу, організацію, та іншого окремого індивідуально визначеного майна.

Відповідно до рішення Київської міської ради «Про затвердження Положення про оренду майна територіальної громади міста Києва» № 34/6250 від 22.09.2011 орендодавцями майна територіальної громади міста Києва уповноважено виступати, серед іншого, комунальні підприємства, установи та організації - щодо нерухомого майна, загальна площа якого не перевищує 200 квадратних метрів на одне підприємство, установу, організацію, та іншого окремого індивідуально визначеного майна, яке закріплено за ними на праві господарського відання або оперативного управління.

Вказане встановлено й в ч. 3 п. 2.1 п. Положення про оренду майна територіальної громади міста Києва, затвердженого рішенням Київської міської ради 21.04.2015 № 415/1280, яке діяло станом на 13.06.2016

Наказом Головного управління комунальної власності м. Києва (Київська міська державна адміністрація) від 23.04.2003 «Про закріплення основних засобів» (а.с. 27-30) на праві повного господарського віданні за позивачем закріплено, в тому числі, вестибюль станції метро «Лук'янівська» (п. 706 додатку № 2 до наказу).

Предметом діяльності Підприємства відповідно до п.3.2 його Статуту (а.с. 44-59) є, в тому числі, надання в оренду приміщень, обладнання іншим підприємствам та установам.

Пунктом 5.2 Статуту Підприємства, текст якого міститься на офіційному сайті Підприємства, передбачено, що майно підприємства є комунальною власністю територіальної громади міста Києва і закріплено за ним на праві господарського відання.

Відповідно до ст. 136 ГК України право господарського відання є речовим правом суб'єкта підприємництва, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом), з обмеженням правомочності розпорядження щодо окремих видів майна за згодою власника у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законами. Власник майна, закріпленого на праві господарського відання за суб'єктом підприємництва, здійснює контроль за використанням та збереженням належного йому майна безпосередньо або через уповноважений ним орган, не втручаючись в оперативно-господарську діяльність підприємства. Щодо захисту права господарського відання застосовуються положення закону, встановлені для захисту права власності. Суб'єкт підприємництва, який здійснює господарську діяльність на основі права господарського відання, має право на захист своїх майнових прав також від власника.

Отже, враховуючи, що майно, передача якого в оренду є предметом Договору, закріплене за Підприємством на праві господарського відання, а згідно з п. 3.2 Статуту Підприємства предметом його діяльності є, зокрема, надання в оренду приміщень, обладнання іншим підприємствам та установам, саме Підприємство має достатній обсяг повноважень як повідомляти Орендаря про припинення дії Договору, так і звертися до суду з позовом про витребування майна після закінчення строку його дії.

З огляду на вказані обставини, підстав для залучення до участі у справі в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Київської міської ради в особі Департаменту комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київської державної адміністрації, про необхідність чого Орендарем вказано в апеляційній скарзі, колегія суддів не вбачає.

Водночас колегія суддів зауважує Орендарю на тому, що його посилання на відмову судом першої інстанції в судовому засіданні 20.10.2016 в задоволенні клопотання про залучення третьої особи спростовуються змістом протоколу судового засіданні від 20.10.2016.

Посилання Орендаря на те, що повідомлення про припинення дії договору оренди № 655-НЗК від 01.08.2015 не може вважатись належним доказом на підтвердження факту повідомлення Орендаря про припинення дії Договору, оскільки вказаний лист підписаний заступником начальника ОСОБА_5, в той час згідно зі статутом Підприємства управління здійснюється на основі єдиноначальності лише начальником Підприємства, а делегування начальником Підприємства прав щодо управління Підприємством іншим особам, в тому числі і своїм заступникам статутом Підприємства не передбачено, а відтак, цей лист не є належним доказом волевиявлення саме уповноваженої на вказані дії особи щодо заперечення проти продовження користування Орендарем спірним майном, колегією суддів до уваги не приймаються, оскільки вказаний лист виконаний на бланку Підприємства, а само Підприємство не надало жодних заперечень щодо наявності у вказаної особи відповідного обсягу повноважень.

Крім того, згідно з п.п. 7.4 Статуту позивача (а.с. 31-35) начальник самостійно вирішує питання діяльності позивача за винятком тих, що віднесені цим Статутом до компетенції інших органів управління позивачем, згідно з п. 7.4.6 - діє без доручення від імені позивача, представляє його інтереси у відносинах з юридичними особами, а згідно з п. 7.4.9 - видає довіреності.

Слід зазначити і про те, що позивачем під час апеляційного перегляду на підтвердження наявності у ОСОБА_5 повноважень на повідомлення Орендаря про припинення дії Договору до матеріалів справи додано копію довіреності № 1 від 11.01.2016 за підписом начальника позивача з якої слідує, що вказану особу в період з 01.01.2016 по 31.01.2016 уповноважено на представництво інтересів позивача з усіма правами наданими керівнику (начальнику) позивача.

З доданого відповідачем до апеляційної скарги витягу з протоколу № 166 засідання постійної комісії Київради з питань власності від 24.12.2013 слідує, що вказаною комісією було підтримано пропозицію депутату Кивради ОСОБА_6 щодо продовження Орендарю строку дії договору оренди нежитлового приміщення (частина вестибюлю) загальною площею 12 кв.м. на станції метро «Лук'янівська».

Водночас відповідно до приписів чинного станом на 24.12.2013 Положення про оренду майна територіальної громади міста Києва, затвердженого рішенням Київської міської ради № 34/6250 від 22.09.2011:

- зміна істотних умов договору оренди здійснюється за згодою орендодавця та орендаря з обов'язковим попереднім погодженням таких змін Головним управлінням комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (п. 12.3);

- з метою розгляду питання про зміну істотних умов договору оренди орендар подає заяву, три підписані ним примірники змін до договору та, у випадках, визначених законом, звіт про оцінку об'єкта оренди до Головного управління комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), райдержадміністрації або підприємства, яке є орендодавцем до закінчення строку дії договору (п. 12.5);

- райдержадміністрація або підприємство, яке є орендодавцем, протягом 15 робочих днів опрацьовує подані документи та надає до Головного управління пропозиції щодо зміни істотних умов договору оренди, підписані ними примірники змін до договору та, у разі необхідності, звіт про оцінку об'єкта оренди для проведення рецензування (п. 12.6);

- з урахуванням результатів рецензування звіту про оцінку Головне управління протягом 30 календарних днів з дати отримання документів готує і надає до постійної комісії Київради з питань власності узагальнені пропозиції щодо зміни істотних умов договору оренди (п. 12.7);

- постійна комісія Київради з питань власності на своєму засіданні розглядає надані пропозиції та за результатами розгляду погоджує або відмовляє в погодженні питання щодо зміни істотних умов договору оренди (п. 12.8);

- орендодавець, на підставі рішення постійної комісії Київради з питань власності, погоджує або відмовляє в погодженні зміни істотних умов договору оренди, про що видає відповідний розпорядчий документ (п. 12.9);

- зміни до договору оренди набирають чинності з дати їх підписання (п. 12.10).

Отже, законодавством встановлений певний порядок внесення істотних змін до договору оренди, які набувають чинності з дати їх підписання, а відтак, сам лише факт погодження постійною комісією Київради з питань власності продовження строку дії оренди спірного майна не свідчить про внесення змін до Договору.

Доказів укладення відповідної додаткової угоди/нового договору оренди щодо спірного майна матеріали справи не містять, так само як не містять і доказів того, що Орендодавцем вживались відповідні дії щодо укладення такого договору, в тому числі і в судовому порядку.

Посилання відповідача на те, що він неодноразово звертався до позивача з проханням надати необхідні документи, проте позивач невмотивовано відмовляв у їх наданні, а відтак, саме завдяки неправомірним діям позивача оформлення договірних відносин шляхом укладення нового договору не відбулось, жодним документальним доказом у справі не підтверджується.

За таких обставин, послання Орендаря на те, що термін дії Договору мав би закінчитися лише 24.12.2016 колегією суддів до уваги не приймаються, як безпідставні.

Згідно з ч. 1 ст. 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Відповідно до ч. 1 ст. 27 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди. Якщо орендар допустив погіршення стану орендованого майна або його загибель, він повинен відшкодувати орендодавцеві збитки, якщо не доведе, що погіршення або загибель майна сталися не з його вини.

Відповідно до п. 7.5 Договору, у разі закінчення строку дії Договору або при його розірванні Орендар зобов'язаний за актом приймання-передачі повернути об'єкт оренди Підприємству у стані, в якому перебував об'єкт оренди на момент передачі його в оренду, з урахуванням всіх здійснених Орендарем поліпшень, які неможливо відокремити від об'єкта оренди без заподіяння йому шкоди, з урахуванням зносу за період строку дії Договору оренди. В акті приймання-передачі зазначається технічний стан об'єкта оренди на дату повернення.

Згідно з ч. 1 п. 4.14 Договору Орендар після припинення дії Договору та у разі відмови у продовженні Договору зобов'язаний протягом 30 календарних днів передати майно по акту приймання-передачі Підприємству.

Згідно зі ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства; Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Згідно з ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до п. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Отже, враховуючи припинення Договору та відмову Орендодавця в його продовженні, Орендар був зобов'язаний повернути Підприємству об'єкт оренди, проте матеріали справи не містять доказів виконання Орендарем вказаного обов'язку.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог про виселення відповідача з орендованого майна, а саме: з частини вестибюлю загальною площею 12 кв.м., що знаходиться за адресою станція метро «Лук'янівська», та зобов'язання у строк не пізніше 10 календарних днів з момнету набрання рішення суду законної сили демонтувати тимчасові огороджуючі конструкції, що належать відповідачу та знаходяться за адресою: станція метро «Лук'янівська», загальною площею 12 кв.м.. Рішення суду першої інстанції залишається без змін.

Щодо клопотання відповідача про зупинення провадження у справі слід зазначити таке.

Зі змісту вказаного клопотання слідує, що відповідач просить зупинити провадження у цій справі до закінчення розгляду судової справи та набрання рішенням законної сили за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 до Комунального підприємства «Київський метрополітен» про зобов'язання укласти договір.

До вказаного клопотання додано копію позовної заяви, що її подано відповідачем до Господарського суду міста Києва, в якій відповідачем заявлені вимоги про зобов'язання позивача продовжити дію договору оренди № 48-У(Ор)-10 від 01.06.2010 шляхом укладення нового договору на тих же умовах та терміном на 2 роки 364 дні з дати укладення договору.

Згідно з положеннями ч. 5 ст. 188 ГК України якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

Враховуючи, що в зазначеній позовній заяві Фізична особа-підприємець ОСОБА_4 не встановлює строк, з якого він просить укласти новий договір, навіть у випадку задоволення його позовних вимог, такий договір розпочне свою дію з набранням рішенням суду законної сили, що не може вважатися прийняттям рішення про продовження дії Договору у цій справі, оскільки на дату винесення судом першої інстанції рішення спірний Договір в будь-якому випадку діяти не буде, а відтак, рішення у справі за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 до Комунального підприємства «Київський метрополітен» про зобов'язання укласти договір жодним чином не впливає на вирішення спору сторін у справі № 910/16220/16 по суті.

З огляду на вказані обставини, підстави для задоволення клопотання відповідача про зупинення провадження у цій справі до закінчення розгляду судової справи та набрання рішенням законної сили за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 до Комунального підприємства «Київський метрополітен» про зобов'язання укласти договір відсутні, а задоволення такого клопотання фактично призведе до затягування розгляду справи № 910/16220/16.

Враховуючи вищевикладене, апеляційна скарга Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 задоволенню не підлягає, рішення Господарського суду міста Києва від 20.10.2016 у справі № 910/16220/16 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам і матеріалам справи, підстав для його скасування не вбачається.

Судові витрати на подачу апеляційної скарги, відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України, покладаються на Фізичну особу-підприємця ОСОБА_4.

Керуючись ст. 99, ст.ст. 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 на рішення Господарського суду міста Києва від 20.10.2016 у справі № 910/16220/16 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 20.10.2016 у справі № 910/16220/16 залишити без змін.

3. Повернути до Господарського суду міста Києва матеріали справи № 910/16220/16.

Головуючий суддя Н.Ф. Калатай

Судді М.Г. Чорногуз

Г.А. Жук