Постанова № 64045956, 10.01.2017, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

10.01.2017 справа №908/1960/16

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: суддів: за участю представників сторін: від позивача: від відповідача: від третьої особи:ОСОБА_1 ОСОБА_2, ОСОБА_3 не зявився не зявився не зявивсярозглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємства МТЦ-Запоріжжя, м.Запоріжжяна рішення господарського суду Запорізької областівід12.09.2016р. (повний текст підписано 19.09.2016р.)у справі№908/1960/16 (суддя Мойсеєнко Т.В.)за позовомПриватного підприємства МТЦ-Запоріжжя, м.Запоріжжядо ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю ОСОБА_5Д.А., м.Запоріжжяза участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю Камелот, м.Запоріжжяпростягнення 58337,58грн.

В судовому засіданні 13.12.2016р.

оголошено перерву до 10.01.2017р. о 12:10год.

В С Т А Н О В И В:

Приватне підприємство МТЦ-Запоріжжя, м.Запоріжжя, позивач звернулося до господарського суду Запорізької області з позовом до відповідача, ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю ОСОБА_5Д.А., м.Запоріжжя про стягнення витрат по утриманню та експлуатаційному обслуговуванню трансформаторної підстанції у розмірі 58337,58грн.

На підставі ст.27 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) ухвалою господарського суду Запорізької області від 09.09.2016р. залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю Камелот, м.Запоріжжя.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 12.09.2016р. (повний текст підписано 19.09.2016р.) у справі №908/1960/16 у задоволенні позовних вимог відмовлено. Рішення суду мотивовано тим, що позивачем не надано доказів узгодження з відповідачем видів, обсягів та порядку здійснення витрат на утримання спільного майна, а також не надано належних та допустимих доказів фактичного понесення витрат на утримання закритої трансформаторної підстанції (далі - ЗТП-10/0,4 кВ) у спірному періоді у заявлених розмірах.

Не погодившись із зазначеним рішенням, Приватне підприємство МТЦ-Запоріжжя звернулося до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду скасувати та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовані неповним зясуванням обставин справи, що мають значення для справи; невідповідністю висновків, викладених у рішенні, обставинам справи; порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.

Скаржник стверджує, що суд першої інстанції дійшов хибного висновку про необхідність схвалення іншими співвласниками кожної дії, яка направлена на утримання спільного майна. Так, з посиланням на розділ 2 договору №1 від 22.10.2003р. зазначає, що керівництво та ведення загальних справ покладено на Приватне підприємство МТЦ-Запоріжжя із правом на укладення необхідних договорів та вчинення інших дій, спрямованих на утримання (експлуатацію) трансформаторної підстанції, без необхідності попереднього погодження з іншими співвласниками виду, обсягу та порядку здійснення таких витрат.

Позивач наголошує, що Приватним підприємством МТЦ-Запоріжжя надані належні докази понесення витрат по утриманню трансформаторної підстанції і, відповідно, наявні підстави вимагати від відповідача та третьої особи часткової компенсації понесених на загальні потреби витрат.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 06.10.2016р. (головуючий Зубченко І.В., судді Ломовцева Н.В., Радіонова О.О.) прийнято апеляційну скаргу до провадження, призначено розгляд скарги на 15.11.2016р.

Від відповідача отримано відзив на апеляційну скаргу, який судовою колегією розглянутий та долучений до матеріалів справи.

У звязку з перебуванням у відпустці судді члена колегії Радіонової О.О., на підставі розпорядження в.о.керівника апарату суду, в результаті автоматичної зміни було сформовано наступний склад колегії суддів: головуючий Зубченко І.В., судді Ломовцева Н.В., Марченко О.А.

У судове засідання 15.11.2016р. представники сторін та третьої особи не зявилися. Від ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю ОСОБА_5Д.А. на електронну та поштову адреси надійшла заява про вікладення розгляду справи. Приватним підприємством МТЦ-Запоріжжя на електронну адресу Донецького апеляційного господарського суду було надіслано клопотання про відкладення розгляду справи. Представник третьої особи про причини неявки суд не повідомив, своїми правами, передбаченими ст.22 ГПК України, не скористався, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, про що свідчать матеріали справи.

У звязку з задоволенням клопотань позивача та відповідача, з метою повного та всебічного дослідження обставин справи в їх сукупності, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку про необхідність відкладення судового засідання апеляційної інстанції в межах строків, встановлених статтею 69 ГПК України, на 13.12.2016р.

Представник позивача в судовому засіданні 13.12.2016р. підтримав вимоги апеляційної скарги з мотивів, що були в ній викладені. Представник відповідача та третьої особи проти вимог апеляційної скарги заперечив, просив рішення господарського суду залишити без змін. Заслухавши представників сторін та третьої особи, судова колегія дійшла висновку про оголошення перерви до 10.01.2017р.

У судове засідання 10.01.2017р. представники сторін та третьої особи не зявилися, про причини неявки суд не повідомили, про оголошення перерви були повідомлені належним чином.

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду відповідно до ст.101 ГПК України, на підставі встановлених фактичних обставин, переглядає матеріали господарської справи та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи. Апеляційний господарський суд не звязаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Відповідно до ст.81-1 ГПК України складено протокол.

Розглянувши матеріали господарської справи, апеляційну скаргу, відзив на неї, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції встановила.

22.10.2003р. між Приватним підприємством МТЦ (далі учасник-1), ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю Камелот (далі учасник-2) та ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю ОСОБА_5Д.А. (далі учасник-3) був укладений договір №1 про спільну діяльність (далі договір).

За умовами п.1.1 учасники обєднують матеріальні, фінансові та трудові ресурси для досягнення спільної господарської мети: «Проведення робіт з проектування, будівництва та введення в експлуатацію трансформаторної підстанції для забезпечення учасників договору електроенергією на правах спільної часткової власності».

Відповідно до п.1.3 договору, учасник-1 під будівництво трансформаторної підстанції виділяє у встановленому законом порядку земельну ділянку площею 112 квадратних метрів та додаткову площу для організації проходу (проїзду) учасників-2, -3 до обєкту.

Пунктом 1.4 визначено місце розташування обєкта: м.Запоріжжя, вул.Карпенка-Карого, 47, територія Приватного підприємства МТЦ.

Строк дії договору: початок з дати підписання договору; закінчення з моменту введення трансформаторної підстанції в експлуатацію за умови повного оформлення учасниками прав на спільну часткову власність та прав землекористування (п.1.5).

Керівництво та ведення спільних справ учасників договору узгоджено розділом 2 договору. Так, пунктами 2.1, 2.2 визначено, що керівництво та ведення спільних справ за даним договором, у тому числі ведення бухгалтерського обліку та звітності, здійснює учасник-1 на відплатній основі. Учасник-1 діє на підставі довіреності, виданої сторонами договору. У довіреності визначається зміст прав та обовязків учасника-1, їх обсяг по веденню спільних справ. Зокрема, учаснику-1 надається право укладати господарські договори підряду, купівлі-продажу, перевезення тощо, а також доручати учасникам-2 та -3 виконання окремих обсягів робіт на оплатній основі.

За умовами пункту 2.4 на учасника покладається організація підготовки проектно-кошторисної документації, будівництва, комплектації обладнанням, виробництва, електромонтажних та пусконалагоджувальних робіт, здачі обєкту Державній архітектурно-будівельній комісії, введення його в режим спільної експлуатації, реєстрації обєкта в ЗБТІ, укладення договорів з електропостачальною організацією.

Для досягнення мети, визначеної в п.1 договору, кожний із учасників зобовязується внести внески у грошовому виразі в сумі 100000,00грн. (п.3.1). Грошові кошти та інші матеріальні внески учасників згідно з п.3.7 договору є їх сумісною власністю.

Учасник-1 за умовами пунктів 4.2, 4.4 договору вправі розпоряджатися грошовими коштами, що надійшли у вигляді внесків на його розрахунковий рахунок, у відповідності до умов договору і не вправі використовувати загальні кошти для потреб, не повязаних із будівництвом та експлуатацією трансформаторної підстанції (п.3.1).

Відповідно до п.4.5, 4.6 учасники зобовязані брати участь у сплаті будь-якого роду платежів та податків за спільним майном, а також у витратах з управління цим майном та його утримання пропорційно своїм часткам.

Учасник-1 має право вимагати від учасника-2 та учасника-3 дольового відшкодування понесених ним на загальні потреби витрат.

Згідно з п.7.1 договору в ході виконання договору, а також після досягнення загальної господарської мети договору закінчення будівництва та здачі обєкту в експлуатацію, в учасників виникає право загальної часткової власності. Частка кожного учасника складає 1/3 в загальній власності.

Пунктом 7.3 договору передбачено, що право користування земельною ділянкою у кожного учасника виникає в момент реєстрації обєкта загальної часткової власності в ЗБТІ (ст.120 ЗемКУ). Загальні витрати, повязані з оформленням відведення земельної ділянки, розподіляються між учасниками пропорційно до їх часток. Виділена ділянка використовується кожною стороною суворо за призначенням.

Як вбачається з пункту 7.7, після закінчення дії даного договору взаємовідносини між учасниками з питань володіння, користування та розпорядження трансформаторною підстанцією регулюється законодавством України та окремими договорами на експлуатацію обєкта. Права та обовязки в частині відповідальності за експлуатацію обєкта за домовленістю сторін покладаються на учасника-1.

Договір підписаний сторонами без зауважень та скріплений печатками підприємств.

У матеріалах справи наявний лист Приватного підприємства «МТЦ» №1435 від 29.10.2004р., адресований Відкритому акціонерному товариству «Запоріжжяобленерго», відповідно до якого останнього повідомлено, що в результаті виконання договору про сумісну діяльність №1 від 22.10.2003р. Приватне підприємство МТЦ, ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю Камелот та ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю ОСОБА_5Д.А. здійснили будівництво ЗТП 10/0.4 кв. з повним монтажем обладнання. З метою введення в експлуатацію учасниками призначена єдина особа Приватне підприємство МТЦ-Запоріжжя, укладення договору на електропостачання ЗТП-10/0.4 кв. доручено відповідальному за електрогосподарство Приватного підприємства МТЦ-Запоріжжя головному енергетику ОСОБА_6, який має V кв. гр. вище 1000 в. Даним листом сторони (ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_5Д.А.», ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю «Камелот») засвідчили передачу на баланс Приватного підприємства МТЦ-Запоріжжя дольових часток: засобів обліку, дві кабельні лінії 10 кв. від Ф-9, Ф-15 ЗРУ-10 кв. ГПП-35/10 кв. Комунального підприємства НПК Іскра до ЗТП-10/0.4 кв. Приватного підприємства МТЦ-Запоріжжя та високовольтне обладнання РУ-10 кв ЗТП-10/0.4 кв.

Актом робочої комісії від 01.06.2005р. засвідчено прийняття від генерального підрядника Приватного підприємства «Марш» закінченого будівництвом обєкта закритої трансформаторної підстанції 10/0,4кВ з допоміжними приміщеннями та готовність обєкта до предявлення державній приймальній комісії.

Відповідно до акту від 21.07.2005р. державною приймальною комісією прийнято в експлуатацію закінчений будівництвом обєкт (закриту трансформаторну підстанцію 10/0,4кВ з допоміжними приміщеннями). Зазначений акт затверджено розпорядженням міського голови від 03.08.2005р. №857р та зареєстровано в Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю ГУАтаМ після затвердження 04.08.2005р. арх.№333.

22.07.2005р. представником Державної інспекції енергетичного нагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії в Запорізькій області складено акт на допуск в експлуатацію електроустановок, яким засвідчено, що електроустановка до подачі напруги готова.

Як вбачається з матеріалів справи, право колективної власності на трансформаторну підстанцію літ.Т по вул.Магістральній, 100а загальною площею обєкта 91,8 кв.м. оформлено в рівних частках (по 1/3 частки) за ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю «МТЦ» (свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 20.10.2005р.), за ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_5Д.А.» (дублікат свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 28.11.2005р.) і за ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю «Камелот» (свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 26.12.2005р.). Зазначений факт також підтверджується витягами про реєстрацію права власності на нерухоме майно за вказаними підприємствами.

Головним управлінням архітектури та містобудування Запорізької міської ради видано архітектурно-технічний паспорт обєкта архітектури - закрита трансформаторна підстанція 10/0,4 кВ м.Запоріжжя, вул.Магістральна, 100-А, який зареєстровано 24.06.2005р. за №2105.

ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю ОСОБА_5Д.А. повідомило Приватне підприємство МТЦ-Запоріжжя, що згідно договору про сумісну діяльність №1 від 22.10.2003р. не заперечує поставити на баланс Приватного підприємства МТЦ-Запоріжжя одну третину трансформаторної підстанції ЗТП-10/0,4 кВт від загальної площі 91,8кв.м., включаючи кабельну лінію від РУ-10 кв до ТМ-630 №2 Альпіна, Камелот, трансформатор ТМ-630 №2, РУ-0,4 кв (крім панелій ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю Камелот), засобів обліку Товаритсва з обмеженою відповідальністю ОСОБА_5 ТДА, які належать йому на праві власності згідно свідоцтва про право власності від 28.11.2005р. та розташованих за адресою: м.Запоріжжя, вул.Магістральна, 100-А (без подальшого переоформлення права власності).

У матеріалах справи наявна довідка Приватного підприємства МТЦ-Запоріжжя (вих.№09/09/16 від 09.09.2016р.), що на балансовому рахунку позивача знаходиться трансформаторна підстанція ЗТП-10/0,4кВ, у тому числі по 1/3 її частини, що належать ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю Камелот та ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю ОСОБА_5Д.А..

Приватним підприємством МТЦ-Запоріжжя було направлено ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю ОСОБА_5Д.А. претензію №89 від 24.11.2014р. з вимогою протягом семи днів з моменту отримання претензії перерахувати суму заборгованості у розмірі 251313,86грн. у якості компенсації 1/3 частини загальних витрат по утриманню та експлуатаційному обслуговуванню трансформаторної підстанції.

З посиланням на договір про спільну діяльність Приватне підприємство МТЦ-Запоріжжя звернулося з позовом до суду про стягнення з відповідача однієї третьої частини понесених витрат на утримання спільного майна за період з травня по грудень 2013р. в розмірі 58337,58 грн.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів зазначає наступне.

Позовні вимоги базуються на укладеному між ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю «МТЦ», ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_5Д.А.» та ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю «Камелот» договорі про спільну діяльність №1 від 22.10.2003р.

Відповідно до ст.1130 Цивільного кодексу України (далі ЦК України), за договором про спільну діяльність сторони (учасники) зобов'язуються спільно діяти без створення юридичної особи для досягнення певної мети, що не суперечить законові. Спільна діяльність може здійснюватися на основі об'єднання вкладів учасників (просте товариство) або без об'єднання вкладів учасників.

Згідно зі ст.1131 ЦК України договір про спільну діяльність укладається у письмовій формі. Умови договору про спільну діяльність, у тому числі координація спільних дій учасників або ведення їхніх спільних справ, правовий статус виділеного для спільної діяльності майна, покриття витрат та збитків учасників, їх участь у результатах спільних дій та інші умови визначаються за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом про окремі види спільної діяльності.

За умовами п.1.5 договору про спільну діяльність, строк дії договору: початок з дати підписання договору, закінчення з моменту введення трансформаторної підстанції в експлуатацію за умови повного оформлення учасниками прав на загальну часткову власність та прав землекористування.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, трансформаторна підстанція введена в експлуатацію і за умовами договору про спільну сумісну діяльність №1 від 22.10.2003р. належить учасникам договору на праві спільної часткової власності (по 1/3 частки).

Аналізуючи оформлення учасниками прав землекористування, господарський суд Запорізької області вірно зазначив, що трансформаторна підстанція була збудована на території Приватного підприємства МТЦ (стара поштова адреса - вул.Карпенка-Карого, 47; на даний час поштова адреса - вул.Магістральна, 100А).

На момент будівництва земельна ділянка (адреса - вул. Карпенка-Карого, 47) перебувала в оренді Приватного підприємства Медичний технічний центр на підставі договору оренди від 01.10.2002р., який було укладено між позивачем та виконавчим комітетом Запорізької міської ради строком на 10 років до 25.07.2012р. Додатковою угодою від 26.04.2006р. до договору оренди земельної ділянки було змінено найменування орендаря з Приватного підприємства Медичний технічний центр на Приватне підприємство МТЦ-Запоріжжя, а також замінено адресу земельної ділянки з вул.Карпенка-Карого, 47 на вул.Магістральну, 100А.

Постановою Вищого господарського суду України від 20.05.2013р. у справі №5009/3247/12 встановлено, що строк дії договору оренди землі закінчився 25.07.2012р., що з огляду на приписи ч.3 ст.35 ГПК України не потребує повторного доведення. Факт укладення іншого договору на користування земельною ділянкою, на якій розташована трансформаторна підстанція, сторонами не доведено.

З огляду на викладене, враховуючи приписи п.1.5 договору про спільну діяльність, який повязує припинення строку дії договору з оформленням прав землекористування, названий договір є чинним і регулює спірні правовідносини сторін. Аналогічний факт також встановлений постановою Донецького апеляційного господарського суду від 05.11.2013р. у справі №908/2435/13.

Разом з тим, оскільки право власності на трансформаторну підстанцію оформлено за учасниками, їхні правовідносини також регулюються відповідними положеннями ЦК України про спільну часткову власність.

За приписами статті 358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації. Якщо договір між співвласниками про порядок володіння та користування спільним майном відповідно до їхніх часток у праві спільної часткової власності посвідчений нотаріально, він є обов'язковим і для особи, яка придбає згодом частку в праві спільної часткової власності на це майно.

Частиною 1 ст.360 ЦК України передбачено, що співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов'язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов'язкових платежів), а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов'язаннями, пов'язаними із спільним майном.

Пунктом 4.5 договору про спільну діяльність сторонами узгоджено, що учасники зобовязані приймати участь у сплаті всіляких платежів та податків по загальному майну, а також у видатках з управління цим майном та його утриманню пропорційно своїм часткам.

Згідно з п.4.6 учасник-1 має право вимагати від учасника-2 та учасника-3 часткового відшкодування понесених ним на загальні потреби витрат.

Пунктом 2.2 договору передбачено, що учасник діє на підставі довіреності, виданої сторонами договору. У довіреності визначається зміст прав та обовязків учасника-1, їх обсяг по веденню загальних справ. Зокрема, учаснику-1 надається право укладати господарські договори підряду, купівлі-продажу, перевезення тощо, а також доручати учасникам -2 і -3 виконання окремих обсягів робіт на відплатній основі.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, відповідної довіреності на імя Приватного підприємства МТЦ-Запоріжжя інші учасники договору про спільну діяльність не видавали.

Разом з тим, вищевказаним пунктом договору (п.2.2) передбачене право учасника-1 укладати господарські договори підряду, купівлі-продажу, перевезення тощо, а також доручати учасникам -2 і -3 виконання окремих обсягів робіт на відплатній основі. Однак, оскільки конкретний зміст повноважень по укладанню цих договорів сторонами в договорі не визначений, апеляційна інстанція зазначає, що необхідність укладення цих договорів має оцінюватися судом на підставі системного аналізу змісту договору та його господарської мети. Так, пунктом 1.1 договору в якості мети визначено проведення робіт з проектування, будівництва та введення в експлуатацію трансформаторної підстанції для забезпечення учасників договору електроенергією на правах спільної часткової власності.

Пунктом 2.4 договору на учасника-1 покладені наступні обовязки: організація підготовки проектно-кошторисної документації, будівництва, комплектації обладнанням, виробництва, електромонтажних та пусконалагоджувальних робіт, здачі обєкту Державній архітектурно-будівельній комісії, введення його в режим сумісної експлуатації, реєстрації обєкта в ЗБТІ, укладення договорів з електропостачальною організацією.

Як зазначалося вище, сторони досягли мети договору та оформили право власності на трансформаторну підстанцію. Згідно приписів ст.358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою.

При цьому судова колегія враховує, що дії сторін після реєстрації права спільної власності (зокрема, договір №2/2007 від 01.12.2007р. про спільне використання трансформаторної підстанції; договір про спільне використання технологічних мереж власника мереж №1 від 20.06.2007р.) свідчать про їх волю щодо узгодження та визначення необхідності понесення витрат на утримання спільного обєкта та обсягів таких витрат. Названі договори були розірвані позивачем з 01.01.2010р. у звязку з відмовою від їх подальшого продовження (лист вих. №489 від 16.11.2009р.; лист вих. №488 від 16.11.2009р.).

Отже, сторонами в письмовій формі не узгоджено порядок та обсяги здійснення витрат на утримання та експлуатацію трансформаторної підстанції після введення її в експлуатацію та порядок компенсації таких витрат. Разом з тим, зазначені обставини не звільняють відповідача від обовязку, визначеного ст.360 ЦК України, приймати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна.

Як вбачається з наданої позивачем калькуляції витрат по утриманню трансформаторної підстанції за період з 01.01.2013р. по 31.12.2013р., розмір витрат складає 262519,14грн. з ПДВ. В якості доказів понесення витрат у зазначеному розмірі позивачем надані копії актів здачі-приймання виконаних робіт та видаткових накладних за 2013р., копії довідок про середню заробітну плату за 2013р. головного енергетика, інженера-електрика, електромонтера, копію калькуляції вартості 1 нормогодини енергослужби Приватного підприємства МТЦ-Запоріжжя, копію фактичної калькуляції витрат на утримання та експлуатаційне обслуговування трансформаторної підстанції ТП-10/0,4 кВ та технологічних мереж за 2013р., копію наказу Приватного підприємства МТЦ-Запоріжжя №05П від 05.01.2013р. про введення в дію з 05.01.2013р. єдиного тарифу на послуги служби головного енергетика для використання в межах Приватного підприємства МТЦ-Запоріжжя на період з 31.12.2013р.

Разом з тим, надані позивачем документи (окрім акту здачі-приймання виконаних робіт (надання послуг) від 18.10.2013р. згідно договору №44/1-13 від 18.10.2013р.) не містять посилання на те, що роботи та послуги надавались, а товари придбавались саме для використання в ЗТП-10/0,4 кВ Приватного підприємства МТЦ-Запоріжжя. Також, в матеріалах справи відсутні договори, на підставі яких надавалися послуги та придбавалися товари, рахунки на оплату товарів, на які є посилання у видаткових накладних, а також докази оплати вказаних послуг та товарів.

З огляду на вищевикладене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позовних вимог з огляду на те, що всупереч приписам ст.358 ЦК України позивачем не надано доказів узгодження сторонами видів, обсягів та порядку здійснення витрат на утримання спільного майна, а також не надано належних та допустимих доказів в розумінні ст.33, 34 ГПК України фактичного понесення витрат на утримання ЗТП-10/0,4 кВ у спірному періоді у заявлених розмірах. Судова колегія не вбачає підстав для задоволення вимог апеляційної скарги за наведеними в ній мотивами.

Разом з тим, під час винесення рішення судом першої інстанції було встановлено, що «у вступних частинах ухвал від 27.07.2016р. та від 09.09.2016р. в даній справі, допущено описку при зазначенні найменування відповідача, а саме: помилково вказано найменування ТОВ ОСОБА_7Д.А. замість вірної назви ТОВ ОСОБА_5Д.А..» Враховуючи викладене, керуючись ч.1 ст.89 ГПК України, господарський суд Запорізької області ухвалив виправити допущені описки.

Однак, судом першої інстанції не враховано приписи ч.2 ст.89 ГПК України, якою передбачено, що про роз'яснення рішення, ухвали, а також про виправлення описок чи арифметичних помилок виноситься ухвала. Аналогічне положення міститься в п.17 постанови пленуму Вищого господарського суду України №6 від 23.03.2012р. «Про судове рішення», де зазначено, що вирішення питань, пов'язаних з виправленням описок чи арифметичних помилок, не потребує обов'язкового розгляду в судовому засіданні з викликом сторін і відповідні процесуальні дії оформлюються ухвалами, які надсилаються учасникам судового процесу у встановленому законом порядку.

Враховуючи зазначене вище, керуючись ст.104 ГПК України, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення господарського суду Запорізької області від 12.09.2016р. (повний текст підписано 19.09.2016р.) у справі №908/1960/16 підлягає зміні з виключенням з резолютивної частини абзацу щодо виправлення описок, допущених у вступних частинах ухвал.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору при зверненні з апеляційною скаргою підлягають віднесенню на заявника скарги.

Керуючись ст.ст.43, 49, 99, 101, 102, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства МТЦ-Запоріжжя, м.Запоріжжя на рішення господарського суду Запорізької області від 12.09.2016р. (повний текст підписано 19.09.2016р.) у справі №908/1960/16 - залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Запорізької області від 12.09.2016р. (повний текст підписано 19.09.2016р.) у справі №908/1960/16 - змінити.

Виключити з резолютивної частини рішення абзац перший.

В іншій частині рішення - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий І.В. Зубченко

Судді Н.В. Ломовцева

ОСОБА_3

Надруковано 7 прим.: 1- позивачу; 1 - відповідачу; 2 - третій особі; 1-ГСЗО 1- до справи; 1- ДАГС