Постанова № 64042715, 11.01.2017, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 січня 2017 року Житомир справа № 279/4555/16-а

категорія 12.3

Житомирський окружний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді - Шуляк Л.А., суддів Попової О.Г., Черняхович І.Е.,

розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, третя особа: Коростенський об'єднаний міський військовий комісаріат про визнання дій протиправними, зобов'язання нарахувати та виплатити одноразову грошову допомогу.,-

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить:

- визнати протиправними дії Міністерства оборони України щодо відмови у призначенні і виплаті одноразової грошової допомоги позивачу у зв'язку із встановленням 2 групи інвалідності після звільнення з військової служби внаслідок виконання обов'язків військової служби;

- зобов'язати Міністерство оборони України нарахувати та виплатити йому одноразову грошову допомогу у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності 2 групи, в зв'язку з настанням інвалідності внаслідок травми, пов'язаної з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що відповідно до статті 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" він має право на отримання одноразової грошової допомоги військовослужбовцям та особам, звільненим з військової служби, у разі настання інвалідності 2 групи внаслідок виконання обов'язків військової служби та на підставі Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 975, однак відповідач у її виплаті відмовляє. У зв'язку з наведеним, просить позов задовольнити.

Ухвалою Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 15.11.2016 даний спір передано на розгляд до Житомирського окружного адміністративного суду на підставі ст.ст.18,22 КАС України за підсудністю.

Відповідно до ч.8 ст.22 КАС України спори між адміністративними судами щодо підсудності не допускаються, а тому окружним адміністративним судом прийнято дану справу до свого провадження.

Позивач в судове засідання не з'явився. Про день, час та місце розгляду справи повідомлений вчасно та належним чином. Про причини неявки суд не повідомив.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився. Подав до суду письмові заперечення проти позову. Пояснив, що у позивача інвалідність виникла з 21.11.2007, звільнений він з військової служби був в 1988 році, а тому підстави для виплати одноразової грошової допомоги відсутні, оскільки від часу звільнення з військової служби до настання інвалідності позивача минуло більше трьох місяців.

Представник Коростенського об'єднаного міського військового комісаріату в судове засідання не з'явився. До суду подав письмові заперечення, в яких просив відмовити у задоволенні позову за безпідставністю та просив справу розглядати без його участі. В обґрунтування заперечення зазначив, що документів, необхідних для прийняття рішення Міністерством оборони України про виплату одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 не вистачає, тому, відповідно до п.4.8 наказу Міністерства оборони України від 14.08.2014 №530, військовий комісаріат повинен був письмово повідомити заявника. А тому, вимога позивача щодо визнання протиправною відмову комісаріату в оформленні документів є безпідставною, оскільки Коростенський об'єднаний міський військовий комісаріат отримав документи на доопрацювання від Житомирського обласного військового комісаріату і жодної відмови позивачу не надавав.

Розгляд справи проведено у письмовому провадженні у відповідності до ч.6 ст.128 КАС України.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що у період з 28.10.1986 по 14.05.1988 ОСОБА_1 проходив інтернаціональну військову службу та перебував в країнах де велись бойові дії Республіці Афганістан (а.с.13).

Витягом з протоколу засідання Центральної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв Міністерства оборони України від 14.07.2016 №3070 встановлено, що отримані ОСОБА_1 "захворювання Так пов'язані з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії" (а.с. 17).

21.11.2007 Житомирською обласною медико-соціальною комісією №2 позивачу встановлено 3 групу інвалідності, яка пов'язана з виконанням інтернаціонального обов'язку. Дата чергового переогляду встановлена 21 листопада 2012 року (а.с.15).

02.10.2012 Довідкою до акту огляду МСЕК серії 10ААБ № 239889 ОСОБА_1 при повторному огляді було встановлено 3 групу інвалідності - захворювання пов'язаного з виконанням інтернаціонального обов'язку в Афганістані та зазначено дату чергового переогляду 02.10.2015 (а.с.15 зворот).

При цьому, позивач, як інвалід 3 групи, одноразову грошову допомогу, інших компенсаційних виплат відповідно до законодавства, у зв'язку з встановленням йому вказаної групи інвалідності, не отримував.

Відповідно до Довідки до акта огляду медико-соціальної експертної комісії серії 12 ААА № 206957 ОСОБА_1 при повторному огляді 28.10.2015 була встановлена 2 група інвалідності довічно у зв'язку із захворюванням так, пов'язаним з виконанням інтернаціонального обов'язку (а.с. 16).

Пенсійним фондом України 03.11.2015 позивачу видано посвідчення інваліда 2 групи серії НОМЕР_1 (а.с 12).

В листопаді 2015 року ОСОБА_1 подав заяву про виплату йому одноразової грошової допомоги в зв'язку із встановленням 2 групи інвалідності внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням інтернаціонального обов'язку.

Департамент фінансів Міністерства оборони України листом № 248/3/6/4019 від 18.12.2015 повідомив Житомирському обласному військовому комісаріату про те, що ОСОБА_1 був звільнений зі строкової військової служби в 1988 році та інвалідність первинно отримав у 2007 році, а після 01 січня 2014 року під час повторного огляду встановлено вищу групу інвалідності, то права на отримання одноразової грошової допомоги відповідно до Постанови КМУ від 25.12.2013 №975 та Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (на виконання якого було прийнято Постанову КМУ від 28.05.2008 № 499) позивач немає (а.с.21).

Не погоджуючись з такою відмовою, позивач звернувся до суду.

Відповідно до ч.1 ст.16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (у редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Закон), одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.

Підпунктом 4 пункту 2 статті 16 Закону передбачено, що одноразова грошова допомога призначається і виплачується, в тому числі, у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок причин, зазначених у цьому підпункті.

При цьому, розмір одноразової грошової допомоги у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності II групи становить суму 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб (п."б" ч.1 ст. 16-2 Закону).

Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 р. № 975 (далі - Постанова № 975), яка набрала чинності 24.01.2014.

Відповідно до п.3 Постанови №975, днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги у разі встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності є дата, що зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії.

Підпунктом 1 пункту 6 Постанови №975 передбачено, що одноразова грошова допомога призначається і виплачується: військовослужбовцю, інвалідність якого настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок зазначених причин, у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності II групи.

Якщо протягом двох років військовослужбовцю, військовозобов'язаному та резервісту після первинного встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності під час повторного огляду буде встановлено згідно з рішенням медико-соціальної експертної комісії вищу групу чи іншу причину інвалідності або більший відсоток втрати працездатності, що дає їм право на отримання одноразової грошової допомоги в більшому розмірі, виплата провадиться з урахуванням раніше виплаченої суми (п.8 Постанови №975).

Як вбачається із матеріалів справи, ОСОБА_1 у зв'язку із встановленням йому вперше інвалідності 3 групи, одноразову грошову допомогу не отримував.

Таким чином, днем виникнення права позивача на отримання одноразової грошової допомоги у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого Законом для працездатних осіб, є 16.10.2015, оскільки ця дата зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії як час, з якого ОСОБА_1 при повторному огляді встановлена 2 група інвалідності.

Суд зазначає, що застосування ст. 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та п.3 постанови № 975 пов'язується не з фактом звільнення позивача зі служби, на що звертає увагу відповідач в листі від 18.12.2015, а з часом встановлення йому інвалідності, внаслідок захворювання, що мало місце в період проходження військової служби, незалежно від строку, що минув після звільнення з військової служби.

Враховуючи вказане, суд приходить до висновку, що позивач отримав право на призначення та отримання вказаної допомоги з 16.10.2015 відповідно до Постанови №975, а тому заперечення відповідача в цій частині суд оцінює критично як такі, що не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду України від 18.11.2014 року № 21-446а14 та від 21.04.2015 року № 21-135а15.

Окрім того в постанові Верховного Суду України від 10.03.2015 року по справі №21-563а14, проаналізувавши положення редакцій статті 16 Закону №2011-XII, суд застосував саме те (нове) законодавство, яке було чинним на час встановлення особі вищої групи інвалідності дійшов висновку, що у разі встановлення військовослужбовцю більшого відсотка втрати працездатності або у разі встановлення групи інвалідності, яка дає право на отримання одноразової грошової допомоги у більшому розмірі, у нього виникає право на отримання відповідної допомоги, яка виплачується йому з урахуванням виплаченої раніше суми обов'язкового особистого державного страхування або одноразової грошової допомоги.

Відповідно до пункту 4.8 Наказу № 530 від 14.08.2014 "Про затвердження Положення про організацію в Міністерстві оборони України роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям і соціального забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та членів їх сімей" (далі - Наказ №530), висновок стосовно можливості виплати одноразової грошової допомоги подається відповідними органами в 15-денний строк з дня реєстрації документів до Департаменту фінансів Міністерства оборони України.

Якщо документів, необхідних для прийняття рішення про виплату одноразової грошової допомоги, немає, уповноважений орган письмово повідомляє заявника та в разі необхідності надає допомогу в їх оформленні.

Згідно п.13 Постанови № 975, керівник уповноваженого органу подає у 15-денний строк з дня реєстрації всіх документів розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги, до якого додаються документи, зазначені в пунктах 10 і 11 цього Порядку.

Розпорядник бюджетних коштів приймає у місячний строк після надходження зазначених документів рішення про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги і надсилає його разом з документами уповноваженому органові для видання наказу про виплату такої допомоги особам, які звернулися за нею, або у разі відмови для письмового повідомлення заявника із зазначенням мотивів відмови.

Як вбачається з матеріалів справи, листом Департаменту фінансів Міністерства оборони України №248/3/6/4019 від 18.12.2015, Житомирський обласний військовий комісаріат було повідомлено про те, що після розгляду документів ОСОБА_1 встановлено, що останній права на отримання одноразової грошової допомоги не має.

У Міністерстві оборони України рішення щодо призначення чи відмови у призначенні одноразової грошової допомоги приймає комісія з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби (наказ Міністра оборони України №168 від 12.04.2007). Доказів розгляду зазначеною комісією документів щодо призначення позивачу одноразової грошової допомоги суду не подано.

Отже, в ході розгляду справи суд встановив, що розгляд заяви ОСОБА_1 відбувся без дотримання процедури, визначеної Наказом №530, оскільки будь-яке рішення з даного питання Міністерством оборони у встановленому порядку не приймалося.

Зазначений лист Департаменту фінансів Міністерства оборони України №248/3/6/4019 від 18.12.2015 за підписом начальника управління організаційного, соціального забезпечення та тарифікації не можна розцінювати як рішення Міністерства оборони України про результати розгляду звернення позивача.

Таким чином, відповідач діяв не в спосіб, передбачений законом, як того вимагає ч.2 ст. 19 Конституції України, що призвело до порушення прав позивача на соціальний захист, а тому порушені права позивача підлягають судовому захисту шляхом визнання таких дій відповідача протиправними.

З огляду на те, що відповідач наділений дискреційними повноваженнями з питань призначення та виплати одноразової грошової допомоги або прийняття рішення про відмову у її видачі, то суд не вправі перебирати на себе функції вказаного суб'єкта владних повноважень. При цьому, суд може лише вказати на виявлені порушення, допущені при прийнятті оскаржуваного рішення (дій), та зазначити норму закону яку відповідач повинен застосувати при вчиненні дії (прийнятті рішення) з урахуванням встановлених судом обставин.

Враховуючи наведене, суд зобов'язує Міністерство оборони України розглянути питання щодо призначення позивачу одноразової грошової допомоги у розмірі та порядку, встановленому Порядком призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року №975 та ст.16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" з прийняттям відповідного рішення та урахуванням викладених судом обставин у даній справі.

Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем не надано доказів правомірності своїх дій та прийнятого рішення щодо відмови у виплаті одноразової грошової допомоги, з огляду на що, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову.

Керуючись статтями 158-163,167,186,254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд- ,

постановив:

Позов задовольнити частково.

Визнати дії Міністерства оборони України щодо відмови ОСОБА_1 в призначенні одноразової грошової допомоги в зв'язку із встановленням йому 2 групи інвалідності з 16.10.2015 внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням інтернаціонального обов'язку - протиправними.

Зобов'язати Міністерство оборони України розглянути питання щодо призначення та виплати ОСОБА_1, як інваліду 2 групи, одноразової грошової допомоги у відповідності до Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року №975 та ст.16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" з прийняттям відповідного рішення та урахуванням викладених судом обставин у даній справі.

В решті позову відмовити.

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено Кодексом адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Головуючий суддя Л.А.Шуляк

Судді: О.Г. Попова

І.Е. Черняхович