Постанова № 64042696, 12.01.2017, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 січня 2017 року Житомир справа № 806/2291/16

категорія 8.2.3

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Черняхович І.Е.,

розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом

Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області до Дочірнього підприємства "Аеропорт Житомир" Товариства з обмеженою відповідальністю "Акорд" про стягнення 101390,16 грн.,-

встановив:

Житомирська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області звернулась до суду з позовом до Дочірнього підприємства "Аеропорт Житомир" Товариства з обмеженою відповідальністю "Акорд", в якому просить стягнути податковий борг у загальній сумі 101390,16 грн. В обґрунтування позову зазначає, що відповідно до податкової декларації з плати за землю №9009648105 від 04.02.2016, відповідач має заборгованість перед бюджетом по орендній платі з юридичних осіб на суму 101390,16 грн.

Позивач надав суду службову записку, відповідно до якої, у зв'язку з частковою сплатою відповідачем боргу, заборгованість становить 61390,16 грн (а.с. 43). Також надав суду заяву про розгляд справи у порядку письмового провадження.

Представник відповідача надав суду заяву про розгляд справи у порядку письмового провадження. Крім того, зазначив, що податковий борг у сумі 40000 грн відповідач сплатив, а в сумі 61390,16 грн - визнає.

Розгляд справи проведено у порядку письмового провадження у відповідності частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України.

Розглянувши матеріали справи, об'єктивно та неупереджено дослідивши всі наявні докази, які мають юридичне значення у розгляді справи, суд дійшов висновку щодо часткового задоволення адміністративного позову, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що ДП "Аеропорт Житомир" ТОВ "Акорд", як юридична особа суб'єкта підприємницької діяльності зареєстровано 27.05.1997 Житомирським міським управлінням юстиції та взято на облік в Житомирській об'єднаній податковій державній інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області 27.05.1997 (а.с. 6).

Відповідач подав до податкового органу декларацію з плати за землю № 9009648105 від 04.02.2016 з граничним терміном сплати 30.09.2016 (а.с. 9 - 10). Проте податок, у встановлений законом термін, платником податків сплачено не було, що в свою чергу призвело до виникнення податкового боргу в сумі 101390,16 грн. Дана обставина підтверджується зведеним розрахунком, який є в матеріалах справи (а.с. 7).

Так, у відповідності до Податкового кодексу України, позивач надіслав відповідачу податкову вимогу форми "Ю" від 30.05.2016 № 3304-17, в якій зазначалась сума податкового боргу. Вказану вимогу товариство отримало 05.07.2016, що підтверджується копією корінця податкової вимоги форми "Ю" (а.с. 11).

В ході судового розгляду було безспірно встановлено, що станом на 04.01.2017 відповідачем частково погашено податковий борг у сумі 40 000,00 грн, а тому залишок боргу складає 61390,16 грн. Крім того, встановлено, що відповідач не заперечую щодо наявності податкової заборгованості у сумі 61 390,16 грн.

Відповідно до частини 2 статті 49 Кодексу адміністративного судочинства України, крім прав та обов'язків, визначених у статті 49 цього Кодексу, відповідач має право визнати адміністративний позов повністю або частково, подати заперечення проти адміністративного позову.

Між тим, частиною 3 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України врегульовано, що обставини, які визнаються сторонами, можуть не доказуватися перед судом, якщо проти цього не заперечують сторони і в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.

Приписами підпункту 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України встановлено, що грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Підпунктом 14.1.75 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України передбачено, що земельний податок - обов'язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів.

Відповідно до підпункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У відповідності до пункту 59.4статті 59 Податкового кодексу України, податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Пунктом 59.5 статті 59 Податкового кодексу України передбачено, що у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Згідно пункту 95.1 статті 95 Податкового кодексу України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Приписами абзацу першого пункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу України, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Відтак, в ході розгляду справи було безспірно встановлено, що відповідач сплатив частину податкового боргу в сумі 40 000грн, та визнав залишок податкового боргу в сумі 61390,16грн. З огляду на зазначенні обставини і у відповідності до вимог чинного законодавства, суд дійшов висновку щодо часткового задоволення позовних вимог.

Керуючись статтями 49, 72, 158 - 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

постановив:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Дочірнього підприємства "Аеропорт Житомир" Товариство з обмеженою відповідальністю "Акорд" (код ЄДРПОУ 18014149, вул. Авіаторів, 9, м. Житомир) на користь Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області (код ЄДРПОУ 39904577, майдан Перемоги, 2, м. Житомир) податковий борг в сумі 61 390,16 грн (шістдесят одна тисяча триста дев'яносто грн шістнадцять коп) з рахунків відкритих у банківських установах та фінансових установах, що обслуговують такого платника податків.

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено Кодексом адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя І.Е.Черняхович