копія
ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 листопада 2016 р. Справа № 804/4980/16 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Захарчук-Борисенко Н.В. при секретарі Музиці Я.І. за участю: позивача ОСОБА_1 розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за ОСОБА_1 до Фонду гарантування вкладників фізичних осіб, уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в Публічному акціонерному товаристві «БАНК МИХАЙЛІВСЬКИЙ» ОСОБА_2 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,-
ВСТАНОВИВ:
05 серпня 2016 року ОСОБА_1 (далі ОСОБА_1, позивач) звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Фонду гарантування вкладників фізичних осіб (далі Фонд, відповідач 1), уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в Публічному акціонерному товаристві «БАНК МИХАЙЛІВСЬКИЙ» ОСОБА_3 про визнання протиправною бездіяльності Уповноваженої особи Фонду Гарантування вкладів фізичних осіб у ПАТ «БАНК МИХАЙЛІВСЬКИЙ» ОСОБА_2 щодо не включення ОСОБА_1 до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб; зобов'язання Уповноваженої особи Фонду Гарантування вкладів фізичних осіб у ПАТ «БАНК МИХАЙЛІВСЬКИЙ» ОСОБА_2 включити ОСОБА_1 до переліку вкладників у ПАТ «БАНК МИХАЙЛІВСЬКИЙ» для здійснення виплат гарантованої суми відшкодування за вкладом згідно договору банківського вкладу (депозиту) «Перше знайомство» №980-031-000245162 від 20.05.2016р. у гривні; зобов'язання Уповноваженої особи Фонду Гарантування вкладів фізичних осіб у ПАТ «БАНК МИХАЙЛІВСЬКИЙ» ОСОБА_2 надати Фонду гарантування вкладів фізичних осіб інформаціющодо ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживаючу за адресою: 49000, АДРЕСА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладом в ПАТ «БАНК МИХАЙЛІВСЬКИЙ» згідно договору банківського вкладу (депозиту) «Перше знайомство» №980- 031-000245162 від 20.05.2016р. у гривні.
В обґрунтування позову позивач зазначила про протиправну бездіяльність уповноваженої особи Фонду на ліквідацію ПАТ «БАНК МИХАЙЛІВСЬКИЙ» ОСОБА_2 (далі відповідач 2) та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо не включення її до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ «БАНК МИХАЙЛІВСЬКИЙ» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, оскільки вони суперечать вимогам Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб та порушують її право на отримання гарантованої суми вкладу.
Позивач в судовому засіданні предявлені позовні вимоги підтримала та просила суд задовольнити адміністративний позов у повному обсязі.
Представник відповідача в судове засідання не зявився, до канцелярії суду надав клопотання про закриття провадження у справі, яке обґрунтовано тим, що відповідно до постанови Правління Національного банку України від 12.07.2016 року № 124 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства «БАНК МИХАЙЛІВСЬКИЙ», виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення від 12.07.2016 року №1213 «Про початок процедури ліквідації ПАТ «БАНК МИХАЙЛІВСЬКИЙ» та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку», згідно з яким було розпочато процедуру ліквідації ПАТ «БАНК МИХАЙЛІВСЬКИЙ» з відшкодування з боку коштів за вкладами фізичних осіб та призначено уповноваженою особою Фонду на ліквідацію ПАТ «БАНК МИХАЙЛІВСЬКИЙ» ОСОБА_2 строком на 2 роки з 13.07.2016 року по 12.07.2015 року включно. Вказує, що спори, які виникають на стадії ліквідації (банкрутства) банку, не поширюється юрисдикція адміністративних судів, отже провадження у справі підлягає закриттю. Також 07.11.2016 року до суду були надані письмові заперечення на позов, в обґрунтування яких зазначив, що позовні вимоги ОСОБА_1 Ісаківнине підлягають задоволенню, оскільки під час складання списку осіб, які мають право на відшкодування вкладів за рахунок позики Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у ПАТ «БАНК МИХАЙЛІВСЬКИЙ» проводиться перевірка правочинів (у тому числі договорів) на предмет виявлення правочинів, що є нікчемними. Оскільки перевірка правочину, укладеного позивачем, не завершена, виплата коштів позивачу за договором банківського вкладу (депозиту) «Перше знайомство» №980-031-000245162 від 20.05.2016 р. тимчасового обмежена на строк до шести місяців з дня початку процедури ліквідації.
Представник Фонду гарантування вкладів фізичних осіб в судове засідання не зявився, до канцелярії суду надав письмові заперечення, в обґрунтування яких зазначив, що оскільки позивача не було включено Уповноваженою особою до переліку вкладників, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб не мав правових підстав здійснюватися відповідні процедури по включенню його до Загального реєстру.
Заслухавши пояснення позивача, розглянувши подані документи і матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позовна заява підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що 20 травня 2016 року між ПАТ «БАНК МИХАЙЛІВСЬКИЙ» та ОСОБА_1 Ісакієвною (вкладник) було укладено Договір банківського вкладу (депозиту) «Перше знайомство» №980-031-000245162 в національній валюті (далі за текстом - Договір).
Відповідно до п.1.1. вказаного договору, вкладник вносить, а Банк приймає грошові кошти Вкладника (далі - Вклад) та зараховує їх на вкладний (депозитний) рахунок у гривні, що відкривається Банком на ім'я Вкладника, і зобов'язується виплачувати Вкладнику суму Вкладу та проценти на неї в порядку та на умовах, встановлених цим Договором та Умовами розміщення вкладів фізичних осіб ПАТ «БАНК МИХАЙЛІВСЬКИЙ», в т.ч. Умовами дистанційного банківського обслуговування ПАТ «БАНК МИХАЙЛІВСЬКИЙ».
Так, 20 травня 2016 року на рахунок позивача №26202512005903, відкритий в ПАТ «БАНК МИХАЙЛІВСЬКИЙ» ОСОБА_1 було зараховано 192 658,29 грн. з призначенням платежу «залучення коштів на депозит згідно договору №980-031-000245162 від 20.05.2016 р.», що підтверджується квитанцією №5042609
Постановою Правління Національного банку України від 12.07.2016 р. № 124-рш «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства «БАНК МИХАЙЛІВСЬКИЙ» відкликано банківську ліцензію Публічного акціонерного товариства «БАНК МИХАЙЛІВСЬКИЙ».
Розпочато процедуру виведення ПАТ «БАНК МИХАЙЛІВСЬКИЙ» з ринку шляхом запровадження в ньому тимчасової адміністрації на один місяць з 23 травня 2016 року по 22 червня 2016 року включно та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ «БАНК МИХАЙЛІВСЬКИЙ» - провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків ОСОБА_2.
На підставі постанови Правління Національного банку України від 12.07.2016 р. №124-ршвиконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 12.07.2016 р. № 1213«Про початок здійснення процедури ліквідації ПАТ «БАНК МИХАЙЛІВСЬКИЙ» та делегування повноважень ліквідатору банку», яким розпочато процедуру ліквідації ПАТ «БАНК МИХАЙЛІВСЬКИЙ» та призначено ОСОБА_3 уповноваженою особою Фонду на ліквідацію вказаного банку.
Рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №1702 від 01.09.2016 призначено Уповноваженою особою Фонду гарантування та делеговано всі повноваження ліквідатора ПАТ «БАНК МИХАЙЛІВСЬКИЙ» ОСОБА_2 з 05.09.2016.
В судовому засіданні встановлено, що позивач звертався до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ «БАНК МИХАЙЛІВСЬКИЙ» із заявою від 01.07.2016 р. про включення до реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду та від 30.06.2016 р. про здійснення виплати коштів за договором банківського вкладу (депозиту) №980-031-000245162 від 20.05.2016 р. ПАТ «БАНК МИХАЙЛІВСЬКИЙ».
Вирішуючи спір по суті, суд враховує, що правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також регулюються відносини між Фондом, банками, Національним банком України, визначаються повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків встановлені Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» від 23 лютого 2012 року № 4452-VI.
В підпункті 4 частини 1статті 2 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" визначено, що вкладник - фізична особа (у тому числі фізична особа - підприємець), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката. Уповноважена особа Фонду - працівник Фонду, який від імені Фонду та в межах повноважень, передбачених цим Законом та/або делегованих Фондом, виконує дії із забезпечення виведення банку з ринку під час здійснення тимчасової адміністрації неплатоспроможного банку та/або ліквідації банку (підпункт 17 ч.1.ст.2 Закону).
Згідно з частиною 1 статті 3 вищевказаного Закону Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків у випадках, встановлених цим Законом.
Відповідно до частин 1, 2 статті 4 Закону України «Про систему гарантувань вкладів фізичних осіб» основним завданням Фонду є забезпечення функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку. На виконання свого основного завдання Фонд у порядку, передбаченому цим Законом, здійснює такі функції: веде реєстр учасників Фонду; здійснює заходи щодо організації виплат відшкодувань за вкладами в разі прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку; здійснює процедуру виведення неплатоспроможних банків з ринку, у тому числі шляхом здійснення тимчасової адміністрації та ліквідації банків, організовує відчуження активів і зобов'язань неплатоспроможного банку, продаж неплатоспроможного банку або створення та продаж перехідного банку.
Відповідно до частини 1 статті 26 Закону Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на цей день, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.
Вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами після прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідації банку (ч.2 ст.26 Закону).
Частиною 1 статті 27 Закону передбачено, що Уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Згідно пункту 6 розділу ІІІ положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 09.08.2012 р. №14 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 07.09.2012 р. за №1548/21860 (далі - Положення) протягом процедури ліквідації уповноважена особа Фонду може надавати до Фонду додаткову інформацію про вкладників стосовно: зменшення (збільшення) кількості вкладників, яким необхідно здійснити виплати відшкодування; зміни розміру належних їм сум; зміни особи вкладника; змін реквізитів вкладників; змін розміру сум разом із змінами реквізитів вкладників.
У відповідності до системного тлумачення наведених норм законодавства вбачається, що процедура визначення вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами, включає наступні етапи: 1) складання уповноваженою особою Фонду переліку вкладників та визначення розрахункових сум відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду; 2) передача уповноваженою особою Фонду сформованого переліку вкладників до Фонду; 3) складення Фондом на підставі отриманого переліку вкладників загального реєстру; 4) затвердження виконавчою дирекцією Фонду загального реєстру.
Таким чином, питання про включення чи виключення з реєстру вкладників вирішується до моменту закінчення тимчасової адміністрації та прийняття рішення про ліквідацію банку.
В силу положень частини 2 статті 38 Закону України «Про систему гарантувань вкладів фізичних осіб» протягом дії тимчасової адміністрації Фонд зобов'язаний забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.
З наведених положень Закону України «Про систему гарантувань вкладів фізичних осіб»вбачається, що перевірка правочинів на предмет їх нікчемності повинна бути проведена протягом дії тимчасової адміністрації у банку.
Натомість, Порядок виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними, а також дій Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у разі їх виявлення, затверджений рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №826 від 26.05.2016 р. та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 15 червня 2016 р. за №863/28993 (далі - Порядок №826), розширив повноваження Фонду щодо перевірки правочинів на предмет нікчемності на період процедури ліквідації банку.
Так, відповідно до пункту 5 розділу ІІ наведеного Порядку №826 перевірка правочинів (договорів) на предмет нікчемності проводиться Комісією у період здійснення Фондом тимчасової адміністрації банку.
У разі необхідності проведення перевірки протягом процедури ліквідації банку така перевірка повинна бути завершена не пізніше шести місяців з дня початку процедури ліквідації банку. За рішенням виконавчої дирекції Фонду перевірку може бути продовжено, але не більше, ніж на шість місяців.
Проаналізувавши зазначене, суд приходить до висновку, що норми підзаконного нормативно-правового акту суперечать вимогам Закону України «Про систему гарантувань вкладів фізичних осіб», оскільки обмежують визначенезакономправо фізичної особи на своєчасне одержання коштів за вкладом після початку процедури ліквідації банку та наділяють додатковими повноваженнями Комісію з перевірки правочинів. Фактично перевірка правочинів на предмет їх нікчемності може тривати протягом року з моменту початку процедури ліквідації банку, що є неприпустимим.
Суд наголошує, що перевірка правочинів на предмет їх нікчемності повинна бути проведена у період здійснення Фондом тимчасової адміністрації банку, а не у період його ліквідації.
В силу положень пункту 1 частини 1статті 92 Конституції Українивиключно законами України визначаються права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод; основні обов'язки громадянина.
Частина 3статті 22 Конституції України передбачає, що при прийнятті нових законів або внесення змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані.
За таких обставин суд приходить до висновку, що обмеження виплати коштів за депозитним договором позивача у період ліквідації банку суперечить вимогам Закону України «Про систему гарантувань вкладів фізичних осіб», а уповноважена особа Фонду на ліквідацію ПАТ «БАНК МИХАЙЛІВСЬКИЙ», допускаючи таке обмеження, діяв з перевищенням наданих йому повноважень.
Окрім того, доказів щодо нікчемності договору банківського вкладу (депозиту) «Перше знайомство» №980-031-000245162 від 20.05.2016 р. відповідачами не надано.
Так, в силу частини 1 статті 202 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам (ч.1ст. 203 Цивільного кодексу України).
Відповідно до частини 2 статті 215 Цивільного кодексу України, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
З матеріалів справи вбачається, що договір банківського вкладу (депозиту) «Перше знайомство» №980-031-000245162 було укладено між ОСОБА_1 та Публічним акціонерним товариством «БАНК МИХАЙЛІВСЬКИЙ» 20.05.2016 року, а процедуру ліквідації ПАТ «БАНК МИХАЙЛІВСЬКИЙ» розпочато з 13.07.2016 року.
Отже, вказаний Договір №980-031-000245162 є дійсним, оскільки був укладений до початку процедури ліквідації Банку, а також його нікчемність в судовому засіданні не встановлено та не доведено відповідачами.
Судом враховано, що, незважаючи на прийняте рішення про ліквідацію банку, жодного рішення щодо подання до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб інформації про позивача як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладом в ПАТ «БАНК МИХАЙЛІВСЬКИЙ» згідно договору банківського вкладу, за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, уповноваженою особою не приймалося.
В судовому засіданні також встановлено, що на час розгляду справи кошти в сумі 192 658, 29 грн. знаходились на вкладному рахунку позивача в ПАТ «БАНК МИХАЙЛІВСЬКИЙ».
За таких обставин, уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ «БАНК МИХАЙЛІВСЬКИЙ» ОСОБА_2 слід зобов'язати подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб інформацію про ОСОБА_1, як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладом в ПАТ «БАНК МИХАЙЛІВСЬКИЙ» згідно договору банківського вкладу (депозиту) «Перше знайомство» №980-031-000245162 від 20.05.2016 року.
У відповідності зі статтею 124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі, водночас частиною 2 статті 19 Конституції Українивизначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.
Відповідно до статтей 11,71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідност. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню з викладених вище підстав.
Частиною 1статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань субєкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до частини 1 статті 98 Кодексу адміністративного судочинства Українисуд вирішує питання щодо судових витрат у постанові суду або ухвалою.
Приймаючи до уваги, що рішення у справі ухвалене на користь позивача, який не є суб'єктом владних повноважень, суд вважає за необхідне присудити всі здійснені ним судові витрати, а саме судовий збір у розмірі 551, 20 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 9, 11, 70-71, 86, 94, 160-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Фонду гарантування вкладників фізичних осіб, уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в Публічному акціонерному товаристві «БАНК МИХАЙЛІВСЬКИЙ» ОСОБА_2 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Уповноваженої особи Фонду Гарантування вкладів фізичних осіб у ПАТ «БАНК МИХАЙЛІВСЬКИЙ» ОСОБА_2 щодо не включення ОСОБА_1 до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
Зобов'язати Уповноважену особу Фонду Гарантування вкладів фізичних осіб у ПАТ «БАНК МИХАЙЛІВСЬКИЙ» ОСОБА_2 включити ОСОБА_1 до переліку вкладників у ПАТ «БАНК МИХАЙЛІВСЬКИЙ» для здійснення виплат гарантованої суми відшкодування за вкладом згідно договору банківського вкладу (депозиту) «Перше знайомство» №980-031-000245162 від 20.05.2016р. у гривні.
Зобов'язати Уповноважену особу Фонду Гарантування вкладів фізичних осіб у ПАТ «БАНК МИХАЙЛІВСЬКИЙ» ОСОБА_2 надати Фонду гарантування вкладів фізичних осіб інформаціющодо ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживаючу за адресою: 49000, м. Дніпро (м. Дніпропетровськ), АДРЕСА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладом в ПАТ «БАНК МИХАЙЛІВСЬКИЙ» згідно договору банківського вкладу (депозиту) «Перше знайомство» №980- 031-000245162 від 20.05.2016р. у гривні.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) витрати по сплаті судового збору у розмірі 551, 20 грн.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та в строки, встановленні статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст постанови складено 25 листопада 2016 року.
Суддя (підпис) Постанова не набрала законної сили станом на 25.11.2016 р. Суддя З оригіналом згідно Помічник судді ОСОБА_4 ОСОБА_4 ОСОБА_5
Судове рішення № 64042139, Дніпропетровський окружний адміністративний суд було прийнято 21.11.2016. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 804/4980/16. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: