Ухвала суду № 64038105, 12.01.2017, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №489/2017/16-ц 12.01.2017 12.01.2017 12.01.2017

Провадження №22-ц/784/95/17

Головуючий у першій інстанції-Губницький Д.Г.

Доповідач апеляційної інстанції-Данилова О.О.

Категорія 48

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 січня 2017 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Миколаївської області в складі:

головуючого Данилової О.О.,

суддів: Коломієць В.В., Шаманської Н.О.,

із секретарем Андрієнко Л.Д.,

за участю відповідача - ОСОБА_1, його представника - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

представника ОСОБА_1

на рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 10 листопада 2016 року у цивільній справі за позовом

ОСОБА_3

до ОСОБА_1

про визначення частки у спільному майні

та за зустрічним позовом

ОСОБА_1

до ОСОБА_3

про визнання майна особистою власністю

У С Т А Н О В И Л А:

У квітні 2016 року ОСОБА_3 звернулася з позовом до ОСОБА_1 про визначення частки у спільному майні.

Позивачка зазначала, що з 6 червня 2014 року по березень 2016 року перебувала у шлюбі з ОСОБА_1 За період шлюбу подружжям придбано житловий будинок АДРЕСА_1, який зареєстровано на ім'я відповідача.

Посилаючись на те, що відповідач заперечує її право на частку в спільному майні та розпоряджається ним на власний розсуд, ОСОБА_3 просила визнати за нею право власності на ? частину житлового будинку.

Відповідач ОСОБА_1 позов не визнав та звернувся з зустрічним позовом про визнання майна особистою власністю, посилаючись на те, що нерухомість придбано за його власні кошти, накопичені до шлюбу.

Рішенням Ленінського районного суду м. Миколаєва від 10 листопада 2016 року позов ОСОБА_3 та зустрічний позов ОСОБА_1 задоволені частково. За ОСОБА_3 визнано право власності на 1913/10000 часток, за ОСОБА_1 - на 8087/10000 (6174/10000 + 1 913/ 10 000) часток житлового будинку АДРЕСА_1. Додатковим рішенням того ж суду від 11 листопада 2016 року вирішено питання щодо судових витрат.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 просив рішення скасувати та ухвалити нове про часткове задоволення зустрічних вимог та визначенні частки відповідача в розмірі 9319/10000, а частки ОСОБА_3 - 681/10000 часток спірного будинку. Апелянт посилався на те, що частка кожного з подружжя має визначатись не тільки з урахуванням особистих заощаджень, але й пропорційно періоду перебування у шлюбі.

Перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів не вбачає підстав для її задоволення, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 60 СК майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності.

За статтею 61 СК об'єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути: будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту; заробітна плата, пенсія, стипендія, інші доходи, одержані одним із подружжя; речі для професійних занять, придбані за час шлюбу для одного з подружжя. Якщо одним із подружжя укладено договір в інтересах сім'ї, то гроші, інше майно, в тому числі гонорар, виграш, які були одержані за цим договором, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Отже, належність майна до спільної сумісної власності подружжя визначається не тільки фактом придбання його під час шлюбу, але і спільною участю подружжя коштами або працею в набутті майна.

За правилами частини 1 статті 70 СК частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Вартість майна визначається за погодженням між подружжям, а при недосягненні згоди - виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи ( пункт 22 Постанови №11 Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2014 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя»).

Статтею 57 СК визначено перелік видів особистої приватної власності одного з подружжя та підстави її набуття, в тому числі майно, набуте дружиною, чоловіком до шлюбу (пункт 1 частини 1).

Відповідно до частини 7 статті 57 СК якщо у придбання майна вкладені крім спільних коштів і кошти, що належали одному з подружжя, то частка у цьому майні, відповідно до розміру внеску, є його особистою приватною власністю.

При цьому відповідно до статті 60 ЦПК кожна сторона має довести обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог і заперечень.

З матеріалів справи вбачається, що у період грудня 2012 - січня 2013 року ОСОБА_1 на депозитні рахунки були внесені грошові кошти, які були зняті у липні 2013 року - 6 182, 26 грн. та 70 978, 08 грн., а у грудні 2013 року - 14 621, 20 доларів США (а.с. 39-42).

ОСОБА_1 та ОСОБА_3 перебували у сталих сімейних стосунках з квітня 2013 року.

6 червня 2014 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 зареєстровано шлюб (а.с. 4), який розірвано 8 червня 2016 року (а.с.45).

30 січня 2015 року на імя ОСОБА_1 придбано житловий будинок з господарськими та побутовими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 (а.с. 35-37).

Оціночна вартість об'єкту нерухомості складає 130934 грн. (а.с.79), які також зазначені ціною договору.

Проте за договором авансу, укладеним 8 січня 2015 року між продавцем ОСОБА_4 та покупцем ОСОБА_1 у фірмі «Недвижимость -Люкс», загальна вартість будинку, узгоджена сторонами, складає 507 600 грн., які були отримані передані продавцю 8 січня 2015 року - 18 000 грн. та 30 січня 2015 року - 28200 грн.(а.с.158).

Ці факти не заперечуються сторонами.

Встановивши зазначені обставини, суд першої інстанції виходив з того, що житловий будинок придбано в інтересах сім'ї під час перебування сторін у шлюбі. При цьому у придбання майна загальною вартістю 507 600 грн. вкладені кошти, що належали особисто відповідачу в розмірі 313 407 грн. (6182,26 грн. +70978,08грн. + 14621,2доларів США х 16,1578/курс валюти/).

Враховуючи особистий внесок ОСОБА_1 у придбання спільної власності (313407 грн., що складає 61,74%), суд дійшов висновку, що спільною власністю подружжя є 38,26 % нерухомості та визначив частки кожного: ОСОБА_3 - 1913/10000 (19,13%), ОСОБА_1 - 8087/10000 (19,13%+ 61,74%) часток житлового будинку.

Такий спосіб вирішення майнових спорів подружжя, як визначення частки у спільному майні, хоча і не є поділом майна, але не суперечить нормам сімейного законодавства та є самостійним способом захисту майнових прав подружжя.

Висновки суду відповідають обставинам справи та вимогам статей 57,60, 70 СК.

Колегія суддів не може прийняти до уваги посилання представника ОСОБА_1 на те, що позивачка ОСОБА_3 не довела своєї участі у накопиченні суми, що складає 38,26% вартості придбаного майна.

Всі грошові суми, які відповідач вважав особистим накопиченням, судом враховані, а виходячи з правил частини 2 статті 60 СК, належність інших накопичень до спільного майна подружжя, а тому і відповідної части придбаного майна, презумується. Доведення протилежного покладається на сторону, яка заперечує належність придбаного у шлюбі майна до спільної власності подружжя.

Визначення розміру частки ОСОБА_3 пропорційно до часу перебування у зареєстрованому шлюбі, як то зазначено в апеляційній скарзі, нормами сімейного законодавства не передбачено.

Інших доводів, які би спростовували висновки суду чи доводили би порушення ним вимог сімейного та процесуального законодавства, апеляційна скарга не містить.

Підстав для скасування судового рішення колегія суддів не вбачає.

Додаткове рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 11 листопада 2016 року сторонами не оскаржується.

Керуючись статтями 308, 315 ЦПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 10 листопада 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але протягом двадцяти днів з цього часу може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий О.О.Данилова

Судді: В.В.Коломієць

Н.О.Шаманська