Ухвала суду № 64037122, 13.01.2017, Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області

Справа № 442/58/17

Провадження № 1-кп/442/127/2017

У Х В А Л А

13 січня 2017 року м. Дрогобич

Суддя Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області Коваль Р.Г., розглянувши матеріали справи, які внесені до ЄРДР за № 42016140000000167 від 08.09.2016 року про обвинувачення ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України,

в с т а н о в и в:

До Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області надійшов обвинувальний акт, який внесений до ЄРДР за № 42016140000000167 від 08.09.2016 року про обвинувачення ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України.

У відповідності до ст. 35 КПК України, суддею у даній справі визначено суддю Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області Коваля Р.Г.

В провадженні судді Коваля Р.Г. перебували матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_2 до ДП «Дрогобицьке лісове господарство» про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди.

Відповідно до рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 15.04.2016 року позов ОСОБА_2 до ДП «Дрогобицьке лісове господарство» про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди було задоволено.

Дане рішення залишено без змін апеляційною інстанцією що стверджується копією ухвали судів судової палати у цивільних справах апеляційної інстанції від 14.07.2016 року.

Під час розгляду вказаної вище цивільної справи обвинувачений ОСОБА_1 був допитаний в якості свідка, та в мотивувальній частині рішення зазначено, що між лісничим Гаївського лісництва ОСОБА_1, який є безпосереднім керівником позивача ОСОБА_2 існують неприязні відносини, а відтак суд приходить до переконання, що звільнення позивача відбулось з ініціативи ОСОБА_1

Одночасно в судді Коваля Р.Г. було на розгляді ряд скарг, які були подані в порядку ст. 304 КПК України зокрема ОСОБА_2, членом комісії Люстраційної ради Львівщини з питань діяльності правоохоронних органів громадської ради при ОУЛМГ ОСОБА_3 щодо невнесення відомостей про вчинення кримінального правопорушення до ЄРДР.

Ухвалою слідчого судді Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області Коваля Р.Г. від 14.03.2016 року у задоволенні скарги ОСОБА_2 на бездіяльність прокурора Дрогобицької місцевої прокуратури щодо невнесення відомостей до ЄРДР про кримінальне правопорушення було відмовлено.

Ухвалою слідчого судді Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області Коваля Р.Г. від 04.04.2016 року було заявлено самовідвід у справі за скаргою члена комісії Люстраційної ради Львівщини з питань діяльності правоохоронних та судових органів, представник Громадської ради при ОУЛМГ ОСОБА_3 на бездіяльність прокурора Дрогобицької місцевої прокуратури Матолич О.О., щодо не внесення прокурором відомостей про вчинення кримінального правопорушення до ЄРДР.

Положеннями ст. 75 КПК України визначено підстави відводу слідчого судді, судді в кримінальному провадженні.

У відповідності до ч.1 ст. 76 КПК України суддя, який брав участь у кримінальному провадженні під час досудового розслідування, не має права брати участі у цьому ж провадженні в суді першої, апеляційної і касаційної інстанцій, при перегляді судових рішень Верховним Судом України або за нововиявленими обставинами.

Згідно з ст. 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Законодавець у ст. 76 КПК України визначив випадки у яких розкрив суть в частині недопустимої повторної участі судді у кримінальному провадженні. Під повторною участю, вважається участь судді у конкретному провадженні за умови, що він не лише брав участь у ньому, але і приймав процесуальні рішення.

Відповідно до ч.1 ст. 80 КПК України за наявності підстав, передбачених ст. ст. 75-79 цього Кодексу, слідчий суддя, суддя, присяжний, прокурор, слідчий, захисник, представник, експерт, спеціаліст, перекладач, секретар судового засідання зобов'язані заявити самовідвід.

У зв'язку з вищенаведеним, закон покладає на суддю процесуальний обов'язок, а не право, заявити собі самовідвід за наявності підстав, передбачених ст. ст. 75-76 КПК України.

Відповідно до ст. 82 КПК України у разі задоволення заяви про відвід (самовідвід) судді, який здійснює судове провадження одноособово, справа розглядається в тому самому суді іншим суддею, визначеному у порядку, встановленому частиною третьою статті 35 цього Кодексу.

У Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (яка підлягає застосуванню відповідно до ст. 9 Конституції України, ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"), закріплено принцип, за яким кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи безстороннім судом.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно визначатися на підставі суб'єктивного критерію, в контексті якого слід враховувати особисті переконання та поведінку певного судді, що означає необхідність встановити, чи мав суддя у певній справі будь-яку особисту зацікавленість або упередженість, а також на підставі об'єктивного критерію, в контексті якого необхідно встановити, чи забезпечував суд і, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії аби виключити будь-які обґрунтовані сумніви щодо його безсторонності (рішення у справі «Фей проти Австрії» (Fey v. Austria) від 24 лютого 1993 року, пп. 27, 28 і 30, Series A, no. 255, і рішення «Ветштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), заява № 33958/96, п. 42, ECHR 2000¬XII). Таким чином, у кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду (рішення у справі «Пуллар проти Сполученого Королівства» (Pullar v. United Kingdom), від 10 червня 1996 року, п. 38).

Стосовно об'єктивного критерію Європейський суд рекомендує визначити, чи існували переконливі факти, які б могли свідчити про його безсторонність. Це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання обєктивно обґрунтованими (рішення у справі «Ветштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), п. 44; та рішення у справі «Ферантелі та Сантанжело проти Італії» (Ferrantelli and Santangelo v. Italy), від 7 серпня 1996 poку, п. 58).

Враховуючи викладене, для забезпечення повного, об'єктивного та неупередженого розгляду справи вважаю за необхідне заявити самовідвід щодо розгляду кримінального провадження, яке внесено до ЄРДР за № 42016140000000167 від 08.09.2016 року про обвинувачення ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України.

Враховуючи викладене, для забезпечення повного, об'єктивного та неупередженого розгляду справи вважаю за необхідне заявити самовідвід щодо розгляду даної справи оскільки суддя Коваль Р.Г., як суддя Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області, приймав процесуальні рішення.

Керуючись ст. ст. 76, 80-82, 110, 369-372 КПК України, суддя, -

у х в а л и в :

Заявляю самовідвід у справі про обвинувачення ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України.

Справу передати в канцелярію Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області для розподілу справ між суддями автоматизованою системою документообігу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Р.Г.Коваль