Ухвала суду № 64036035, 13.01.2017, Апеляційний суд Закарпатської області

Справа № 299/2801/16-к

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________________________

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.01.2017 року м. Ужгород

Апеляційний суд Закарпатської області у складі суддів: Марчука О.П.(головуючий),

ОСОБА_1, ОСОБА_2

при секретарі судових засідань ОСОБА_3 , з участю прокурора Бігарі Я.Я., захисника- Куликовського В.М., підозрюваної ОСОБА_4, перекладача ОСОБА_5, розглянув у відкритому засіданні провадження за апеляційною скаргою прокурора Виноградівського відділу Берегівської місцевої прокуратури на ухвалу слідчого судді Виноградівського районного суду Закарпатської області від 16.12.2016 року, якою відмовлено в задоволенні клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2, білоруски, громадянки України, ІНФОРМАЦІЯ_3, удови, працюючої соціальним працівником у Виноградівському районному територіальному центрі соціального обслуговування, мешканки ІНФОРМАЦІЯ_4 (Леніна), 195 Виноградівського району.

Органом досудового розслідування ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 121 КК України.

Так, клопотання слідчого мотивовано тим, що ОСОБА_4 11.10.2016, близько 21:00 години, знаходячись у кухонній кімнаті буд. №2, розташованого по вулиці 1 го Травня в с. Шаланки Виноградівського району, на грунті раптово виниклих неприязних відносин, затіяла сварку із ОСОБА_6, під час якої, стоячи один навпроти одного, з метою спричинення тілесних ушкоджень, нанесла останньому декілька ударів руками стиснутими в кулак в область грудей та голови, внаслідок нанесення яких останній втратив рівновагу та впав на підлогу. Після чого, продовжуючи свій злочинний умисел спрямований на спричинення тілесних ушкоджень, схопила двома руками деревяний стілець, яким нанесла три удари в область грудної клітки лежачому на підлозі ОСОБА_6

У результаті протиправних дій ОСОБА_4, потерпілому ОСОБА_6 було спричинено тяжкі тілесні ушкодження у вигляді: тупої травми грудної клітки, із множинними двобічними переломами ребер, із крововиливами в мякі тканини, розривом легенів, що супроводжувалися внутрішньою кровотечею з лівобічним гемотораксом і ускладнилися шоком, які згідно довідки виданої 14.10.2016 Виноградівським районним відділенням Закарпатського обласного бюро судово медичних експертиз були небезпечними в момент їх заподіяння, і стали безпосередньою причиною смерті ОСОБА_6.

Слідчий суддя ухвалу мотивував тим, що у предявленій ОСОБА_4 підозрі не вказано обставин щодо того, які та у звязку з чим виникли неприязні відносини між ОСОБА_4 та ОСОБА_6, а тому вважає, що мета спричинення тілесних ушкоджень органом досудового розслідування не доведена. В ухвалі слідчого судді враховано показання підозрюваної щодо обставин події, відсутність викладення того, у звязку з чим ОСОБА_4 наносила удари ОСОБА_6, відсутність інших доказів, які б давали підстави для констатації наявності обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України. На думку слідчого судді наявність вказаної у повідомленні про підозру мети спричинення ОСОБА_4 тілесних ушкоджень не доведена. Зокрема, таку не доводять досліджені при розгляді клопотання висновки судово-імунологічних експертиз, судово-медичної експертизи та протокол огляду місця події.

В апеляційній скарзі прокурор Виноградівського відділу Берегівської місцевої прокуратури просить скасувати ухвалу слідчого судді Виноградівського районного суду від 16.12.2016 року, як незаконну та необґрунтовану, постановити нову ухвалу, якою застосувати щодо підозрюваної ОСОБА_4 запобіжний захід у виді тримання під вартою. Вважає, що слідчий суддя при розгляді клопотання фактично надав оцінку доказам, вста6новивши тим самим невинуватість підозрюваної ОСОБА_4, хоча стадія досудового розслідування не завершена, вимоги ст.. 290 КПК України не виконані, процедура, збирання доказів триває. Просить звернути увагу на те, що в ході розгляду клопотання підозрювана не заперечила факт нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_6, у тому числі стільцем. Зазначає, що 14.10.2016 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру, ухвалою апеляційного суду Закарпатської області від 15.11.2016 року скасовано аналогічну ухвалу слідчого судді Виноградівського районного суду про відмову в задоволенні клопотання слідчого про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо ОСОБА_4 Звертає увагу суду на те, що виконати ухвалу апеляційного суду не представилось можливим, оскільки ОСОБА_4 після оголошення вказаної ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою одразу ж покинула адміністративну будівлю апеляційного суду і переховувалсь від органу досудового розслідування. Вказує на те, що згідно листа Державної прикордонної служби від 23.11.2016 року підозрювана ОСОБА_4 перетнула 16.11.2016 року державний кордон України в напрямку Республіки Білорусь, а тому досудове розслідування було зупинено, а підозрювану оголошено в розшук. Так, 14.12.2016 року в звязку з встановленням місця знаходження підозрюваної ОСОБА_4 досудове розслідування було відновлено.

Заслухавши доповідь судді, доводи прокурора на підтримання поданої апеляційної скарги, доводи підозрюваної ОСОБА_4 та її адвоката ОСОБА_7, які просили залишити ухвалу слідчого судді без змін, перевіривши матеріали провадження, обговоривши доводи сторін, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню частково з таких підстав.

У відповідності до вимог ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обовязків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування або суду; знищення, схову або спотворення будь-яких речей чи документів, що мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконного впливу на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчиняти інше кримінальне правопорушення або продовжити правопорушення , в якому підозрюється .

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першої статті 177 КПК України.

З матеріалів провадження вбачається, що 14.10.2016 року о 11:30 годині старшим слідчим СВ Виноградівського ВП Берегівського ВП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_8 повідомлено про підозру ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 121 КК України. Допитана в якості підозрюваної ОСОБА_4 свою вину у вчиненні інкримінованого злочину визнала та щиро розкаялась.

Відповідно до ст. ст. 177, 194 КПК України запобіжні заходи застосовуються з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обовязків, а також запобіганню спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста в цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою статті 177 КПК України. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених Кримінально-процесуальним кодексом України.

Згідно ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовуються виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.

Відповідно до вимог ст. 178 КПК України при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу враховується вагомість наявних доказів про вчинення кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує особі у разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні; вік та стан здоровя підозрюваного; міцність соціальних звязків підозрюваного в місці його постійного проживання, наявність родини та утриманців; наявність постійного місця роботи, навчання; репутацію, майновий стан підозрюваного; наявність судимостей; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється особа.

Розглядаючи клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді триманняпід вартою для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен ретельно перевірити наявність обставин, визначених ст. ст. 177, 183 КПК України, а також взяти до уваги особисті обставини життя підозрюваного, характер справи, наслідки вчинених діянь, з тією метою, щоб до підозрюваного була застосована належна правова процедура.

При апеляційному перегляді ухвали слідчого судді встановлено, що зазначені вимоги закону слідчим суддею дотримані не в повному обсязі.

Уклопотанні слідчого наведено переконливі дані про наявність обґрунтованої підозри відносно ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України, який відповідно до ст. 12 КК України відноситься до тяжких злочинів, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 7 до 10 років. Крім того, слідчим звернено увагу на те, що підозрювана народилася та проживала у Республіці Білорусь, може покинути територію України, тобто переховуватись від органів досудового розслідування, усвідомлюючи неминучість покарання за вчинення злочину, перешкоджати кримінальному провадженню.

Так, зокрема, апеляційним судом перевірено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 121 КК України, про що свідчать наявні в матеріалах провадження протоколи допиту підозрюваної, свідків, висновки проведених експертиз, огляду місця події.

Слідчий суддя не звернув уваги, що заявлені у клопотанні слідчого ризикиіснують,мають значний ступінь небезпеки, зокрема, не враховано поведінку підозрюваної після вчинення вказаного злочину та після проголошення ухвали апеляційного суду Закарпатської області від 15.11.2016 року.

Апеляційним судом враховується поведінка підозрюваної після кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4, зокрема, те, що після нанесення множинних тілесних ушкоджень ОСОБА_6, остання не вжила заходів для виклику лікарів або надання потерпілому своєчасної медичної допомоги та не повідомила про кримінальне правопорушення правоохоронні органи на протязі з 11.10.2016 по 13.10.2016, що може свідчити про бажання підозрюваної приховати сліди злочину. Вказане також, підтверджується й тим, що у своїх поясненнях підозрювана вказувала на те, що після нанесення ОСОБА_6 тілесних ушкоджень випрала його одяг, тональним кремом обробила синці на його обличчі та сховала до належної їй сумки труси зі слідами бурого кольору з метою, щоб не подумали, що це вона наносила тілесні ушкодження. Зазначені обставини свідчать про існування ризиків , передбачених ст. 177 КПК України.

Крім того, колегія суддів враховує поведінку підозрюваної ОСОБА_4 після проголошення ухвали апеляційного суду Закарпатської області від 15.11.2016 року. Зокрема, враховує лист начальника оперативно-розшукового відділу Західного регіонального управління Державної прикордонної служби від 23.11.2016 року відповідно до якого громадянка України ОСОБА_4 16.11.2016 року в пішому порядку здійснила перетин державного кордону з України в Білорусь через пункт пропуску Виступовичі Житомирського прикордонного загону. Одночасно колегією суддів враховується, що підозрювана ОСОБА_4 добровільно повернулася з Республіки Білорусь і прибула до слідчого. Виїзд пояснила важким захворюванням рідної сестри.

Апеляційний суд визнає обґрунтованими доводи апеляційної скарги прокурора щодо того, що слідчий суддя при розгляді даного клопотання вдався фактично до оцінки доказів, що є неприпустимим на даній стадії, оскільки триває досудове розслідування та під час розгляду такого клопотання повинні враховуватись наявність чи відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

У звязку з наведеним, апеляційний суд вважає, що слідчим суддею при розгляді клопотання не були враховані належним чином мотиви поданого клопотання, обставини, встановлені органом досудового розслідування та вимоги кримінального процесуального закону, під час розгляду клопотання допущено істотні порушення кримінального процесуального закону, які перешкодили ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.

За таких обставин клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу в вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_4 підлягало до часткового задоволення, а тому ухвала слідчого судді від 16.12.2016 року є необґрунтованою та підлягає до скасування.

Згідно ч. 3 ст. 407 КПК України за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвалу слідчого судді в разі скасування ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції зобов'язаний постановити нову ухвалу.

Колегія суддів приходить до висновку , що доводи апеляції прокурора знайшли своє підтвердження частково .

При прийнятті рішення про застосування до підозрюваної ОСОБА_4 запобіжного заходу апеляційним судом враховується, що з моменту вчинення злочину минув значний час, органом досудового розслідування допитано свідків, зібрано та зафіксовано матеріальні сліди злочину, призначено та проведено ряд судових експертиз, що свідчить про зменшення ступеня ризиків, передбачених ст. 177 КПК України . Одночасно враховується неналежна процесуальна поведінка ОСОБА_4 , якій була оголошено ухвала про застосування запобіжного заходу , самовільно покинула територію України , хоча і добровільно повернулася і зявилася до слідчого.

Колегія суддів відхиляє доводи захисника про відсутність обґрунтованої підозри щодо вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_4 , оскільки такі суперечать даним наявним в матеріалах провадження. Наявність обґрунтованої підозри підтверджується зібраними у провадженні доказами: протоколами допиту свідків, огляду місця події, судово-медичної експертизи, допитом підозрюваної, протоколом за результатом слідчого експерименту .

Апеляційний суд, врахувавши мету і підстави застосування запобіжного заходу, наявність обґрунтованої підозри та доказів причетності з достатньою ймовірністю ОСОБА_4 до кримінального правопорушення, тяжкість покарання передбаченого за вчиненні кримінальні правопорушення , конкретні обставини вчинених правопорушень , дані про особу підозрюваної , прийшов до висновку , що запобіжний захід у виді домашнього арешту зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України та забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваної.

Одночасно, колегією суддів враховується , що на момент розгляду апеляційним судом апеляційної скарги прокурора , згідно відомостей, що містяться в матеріалах провадження , залишилося 5 днів терміну досудового розслідування. Прокурором повідомлено , що вирішуються питання про продовження цього строку, однак, апеляційному суду не надано доказів, що строк досудового розслідування кримінального провадження продовжено. З цих підстав , колегія суддів застосовує запобіжний захід в межах строку досудового розслідування.

Керуючись ст.ст. 404 - 407 КПК України, апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Виноградівського відділу Берегівської місцевої прокуратури задовольнити частково.

Ухвалу слідчого судді Виноградівського районного суду Закарпатської області від 16.12.2016 року, якою відмовлено в задоволенні клопотання слідчого про застосування щодо ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою - скасувати.

Клопотання старшого слідчого СВ Виноградівського відділення поліції Берегівського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області ОСОБА_8 задовольнити частково.

Застосувати відносно ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2, білоруски, громадянки України, ІНФОРМАЦІЯ_3, удови, мешканки ІНФОРМАЦІЯ_4 (Леніна), 195 Виноградівського району, підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 121 КК України запобіжний захід у вигляді домашнього арешту , заборонивши їй залишати житло з 17:00 до 08:00 години .

Строк дії ухвали щодо ОСОБА_4 встановити до 18.01.2017 року включно, тобто в межах строку досудового розслідування.

Покласти на ОСОБА_4 наступні обовязки: не відлучатися без дозволу слідчого , суду із населеного пункту в якому вона проживає; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та роботи, здати на зберігання свій паспорт для виїзду за кордон та інші документи, що дають право на виїзд з України.

Розяснити ОСОБА_4, що в разі невиконання вище перерахованих обовязків до неї може бути застосований більш жорстокий запобіжний захід і може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру мінімальної заробітної плати до 2 розмірів мінімальної заробітної плати.

Копію ухвали про обрання запобіжного заходу направити начальнику Виноградівського відділення поліції Берегівського відділу поліції ГУНП в Закарпатській області для відома та виконання.

Контроль за організацією виконання ухвали апеляційного суду доручити процесуальному прокурору Бігорі Я.Я.

Ухвала оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді: