Ухвала суду № 64033233, 12.01.2017, Святошинський районний суд міста Києва

Справа № 759/15445/16-к

У Х В А Л А

іменем України

"12" січня 2017 р. Святошинський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Ясельського А.М.,

за участю секретаря Кононенко І.В.,

сторін кримінального провадження:

прокурора Пересунько С.С.,

обвинуваченого ОСОБА_1,

захисника ОСОБА_2,

потерпілих ОСОБА_3, ОСОБА_4,

представників потерпілих ОСОБА_5,ОСОБА_6,

провівши в приміщенні суду судове засідання за обвинувальним актом зареєстрованим у Єдиному реєстрі досудових розслідувань за № 12016100000001230 від 29.07.2016 року відносно ОСОБА_1, який обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

Вищезгаданий обвинувальний акт стосовно ОСОБА_1 надійшов до Святошинського районного суду м. Києва 11.11.2016 року.

В зв»язку з закінченням строків утримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_1 під час розгляду кримінального провадження по суті суд поставив на обговорення питання про продовження строку утримання під вартою останнього.

Заслухавши думку учасників процесу,а саме прокурора, який просив суд продовжити строк тримання під вартою обвинуваченому ,оскільки ризики, які були на досудовому слідстві не відпали, потерпілих та їх представників, які підтримали прокурора про продовження утримання під вартою обвинуваченого, а також захисника ОСОБА_2,якого підтримав його підзахисний, який просив змінити ОСОБА_1 міру запобіжного заходу на не пов»язану з триманням під вартою, суд вирішив продовжити строк тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1, виходячи з наступного.

. Відповідно до ч.3 ст.331 КПК України суд зобов»язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двохмісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта.

До спливу продовженого строку суд зобов»язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

При визначенні питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, суд враховує тяжкість та обставини кримінального правопорушення у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_1, який є тяжким злочином (ст. 12 КК України) і щодо якого є обгрунтоване органами досудового розслідування обвинувачення, тяжкість покарання, яке може бути призначено у разі доведення його винуватості у вчиненні злочину, а тому суд, приймаючи до уваги стан здоров'я обвинуваченого, щодо якого відсутні об'єктивні медичні застереження, дані про особу обвинуваченого, вважає за необхідне продовжити раніше обраний щодо обвинуваченого запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки відсутні підстави вважати, що інші (менш суворі) запобіжні заходи, передбачені ст. 176 КПК України, можуть забезпечити виконання обвинуваченим процесуальних обов'язків, що випливають із ч. 5 ст. 194 КПК України, зокрема, прибувати за кожною вимогою до суду, його належну поведінку. Залишається достатньо підстав вважати, що обвинувачений, опинившись на волі, зможе перешкодити встановленню істини у справі під час судового провадження і на це вказують такі обставини: характер протиправних дій, обставини, за яких обвинувачений вчинив дії, що ставляться йому в провину, відтак наявний ризик його можливого впливу на очевидців подій. Крім того, є достатньо підстав вважати, що обвинувачений, зможе ухилитися від суду та не виконати його процесуальні рішення (ризик переховування).

Поряд з цим відповідно до п.2 ч.4 п. ст. 183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не визначає розмір застави, оскільки ОСОБА_1 інкриминовано злочин, який спричинив загибель людини.

Враховуючи вищенаведене, керуючись ст. ст. 177,178,183, 331 КПК України, суд -

П О С Т А Н О В И В :

Запобіжний захід відносно ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою у СІЗО № 13 Управління державної пенітенціарної служби в м. Києві та Київській області, продовжити на 60 (шістьдесят) днів, тобто до 12 березня 2017 року .

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: А.М. Ясельський