Ухвала суду № 64026975, 11.01.2017, Апеляційний суд Івано-Франківської області

Справа № 344/17516/16-к

Провадження № 11-сс/779/7/2017

Категорія ст.183 КПК України

Головуючий у 1 інстанції Хоростіль Р.В.

Суддя-доповідач Шкрібляк Ю.Д.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 січня 2017 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області у складі:

головуючого-судді Шкрібляка Ю.Д.,

суддів Кукурудза Б.І., Повзла В.В.,

з участю секретаря с/з Пославської О.Р., прокурора Мельника В.М.,

підозрюваного ОСОБА_3,

захисника Палятинського В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Івано-Франківську із застосуванням відеоконференцзв'язку матеріали за апеляційною скаргою (далі-АС) захисника підозрюваного ОСОБА_3 - адвоката Палятинського В.І., на ухвалу слідчого судді Івано-Франківського міського суду від 30 грудня 2016 року про обрання щодо ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою,-

в с т а н о в и л а :

Ухвалою слідчого судді Івано-Франківського міського суду від 30 грудня 2016 року задовольнено клопотання старшого слідчого з ОВС СВ прокуратури Івано-Франківської області Яковиша С.З. та застосовано щодо ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів - до 27 лютого 2017 року із визначенням застави у розмірі 1000428 грн. (один мільйон чотириста двадцять вісім) гривень.

Своє рішення слідчий суддя мотивував тим, що прокурор та слідчий довели наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч.1 ст.177 Кримінального процесуального кодексу України (далі КПК), а наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_3 інкримінованого йому кримінального правопорушення, підтверджується наявними в матеріалах кримінального провадження доказами.

Захисник підозрюваного ОСОБА_3 - адвокат Палятинський В.І. подав АС, в якій вважає вказану ухвалу незаконною, покликаючись на те, що слідчий суддя, розглядаючи дане клопотання, не з'ясував всі обставини, не врахував вік та незадовільний стан здоров,я підозрюваного, який є гіпертоніком, на утриманні якого мати пенсійного віку, має постійне місце проживання та постійну роботу, характеризується виключно із позитивної сторони, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, його скромний майновий стан, відсутність у власності чи користуванні земельних ділянок і транспортних засобів.

Вважає, що прокурором та слідчим не доведено обґрунтованість врученої підозри та наявність існування ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК.

Просить ухвалу слідчого судді скасувати та ухвалити нову, якою обрати його підзахисному більш м'який запобіжний захід, а саме - домашній арешт.

Заслухавши доповідь судді Шкрібляка Ю.Д., пояснення підозрюваного ОСОБА_3 та його захисника - адвоката Палятинського В.І., які підтримали подану АС, просили задовольнити апеляційні вимоги; пояснення прокурора Мельника В.М., який вважає АС захисника Палятинського В.І. безпідставною, просить залишити її без задоволення, а ухвалу слідчого судді - без зміни; перевіривши матеріали за клопотанням слідчого, які надійшли із Івано-Франківського міського суду та додані документи під час апеляційного розгляду, ознайомившись із матеріалами кримінального провадження, а також обговоривши доводи і мотиви АС, колегія суддів вважає, що вона не підлягає до задоволення, виходячи із наступного.

У відповідності до ст.370 КПК, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Вказаних вимог закону слідчим суддею було дотримано.

Відповідно до ч.1 ст.177 КПК, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків, експертів, спеціаліста у цьому кримінальному провадженні.

Як встановлено ч.2 ст.177 КПК, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Згідно ст.183 КПК, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м,яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим ст.177 цього ж Кодексу.

Відповідно до положень ч.4 ст.183 КПК, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.

Як вбачається з доданих до клопотання слідчим копій з матеріалів кримінального провадження, 30 грудня 2016 року ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчинені кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.3 ст.368 КК, відповідальність за яке передбачена у виді позбавлення волі на строк від п,яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна та зі спеціальною конфіскацією.

Відповідно до практики Європейського суду «розумна підозра» у вчиненні кримінального злочину», про яку йдеться у підпункті «с» п. 1 ст. 5 Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин. Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод вимагає, щоб будь-який захід, яким людина позбавляється волі, відповідав меті ст. 5, а саме захисту особи від свавілля.

Обгрунтована підозра ОСОБА_3 у вчиненні зазначеного злочину підтверджується письмовими доказами, копії яких слідчий долучив до свого клопотання, зокрема: протоколом прийняття від ОСОБА_6 заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 15.11.2016 року; протоколом допиту свідка ОСОБА_6 від 15.11.2016 року; протоколом затримання ОСОБА_3 від 30.12.2016 року; протоколом затримання ОСОБА_7 від 29.12.2016 року; повідомленням про підозру ОСОБА_3 від 30.12.2016 року; повідомленням про підозру ОСОБА_7 від 30.12.2016 року; протоколом обшуку по місцю проживання ОСОБА_3 від 29.12.2016 року та іншими зібраними у кримінальному провадженні доказами у їх сукупності.

.

Покликання захисника підозрюваного ОСОБА_3 - адвоката Палятинського В.І. про те, що зміст клопотання не відповідає вимогам ч.1 ст.184 КПК України, не є переконливими, оскільки клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою у відповідності до вимог ч.1 ст.184 КПК, подано до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, і містить короткий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, в якому підозрюється ОСОБА_3

Таким чином, під час розгляду клопотання слідчого, прокурором відповідно до вимог п.4 ч.1 ст.184 КПК, було доведено наявність достатніх підстав про існування ризиків, передбачених у п.п.1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК, а саме: можливість переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, знищити та приховати або спотворити речі, документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків; іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню.

Враховуючи суспільну небезпечність інкримінованого ОСОБА_3 злочину, а також вказані вище обставини та дані про його особу, колегія суддів приходить до висновку, що інший більш м'який запобіжний захід може призвести до його ухилення від явки до органу досудового розслідування чи суду, а також до вчинення іншого кримінального правопорушення.

Зважаючи на вищевикладене, апеляційний суд вважає висновок слідчого судді про необхідність застосування щодо ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обґрунтованим та вмотивованим, а доводи апеляційної скарги його захисника не виключають обґрунтованої підозри та наявності встановлених судом ризиків.

Крім того, слідчий суддя дійшов правильного висновку про розмір застави у розмірі 1000428 грн. (один мільйон чотириста двадцять вісім) гривень, що є достатнім для мети забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_3 покладених на нього обов'язків під умовою звернення внесених коштів в дохід держави у разі невиконання цих обов'язків.

Тому, покликання захисника підозрюваного ОСОБА_3 - адвоката Палятинського В.І. про завідомо непомірний розмір застави, є необґрунтованим.

За таких обставин, АС захисника підозрюваного ОСОБА_3 - адвоката Палятинського В.І. не підлягає до задоволення.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.404, 405, 418, 419, 422 КПК, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_3 - адвоката Палятинського В.І. - залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Івано-Франківського міського суду від 30 грудня 2016 року щодо ОСОБА_3 - без зміни.

Ухвала оскраженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий Ю.Д. Шкрібляк

Судді: Б.І. Кукурудз

В.В. Повзло