Ухвала суду № 64023771, 10.01.2017, Верховний Суд (до 15.12.2027 - Верховний Суд України)

У Х В А Л А

10 січня 2017 року м. Київ

Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:

судді-доповідачаВолкова О.Ф., суддів:Гриціва М.І., Прокопенка О.Б., -

розглянувши заяву ОСОБА_4 про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 21 вересня 2016 року у справі за позовом прокурора Київського району м. Одеси в інтересах держави в особі департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області до реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції Одеської області, державного реєстратора прав на нерухоме майно реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції Зайця Костянтина Вікторовича, державного реєстратора прав на нерухоме майно реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції Антоненко Оксани Сергіївни, треті особи: ОСОБА_7, ОСОБА_4, ОСОБА_8, про визнання незаконними та скасування рішень про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно,

в с т а н о в и л а:

Одеський окружний адміністративний суд постановою від 28 серпня 2015 року у задоволенні позову відмовив.

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 17 грудня 2015 року рішення суду першої інстанції скасував, позов задовольнив.

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 21 вересня 2016 року постанову суду апеляційної інстанції скасував, залишив в силі постанову суду першої інстанції.

Не погоджуючись з ухвалою касаційного суду, ОСОБА_4 26 грудня 2016 року звернувся до Верховного Суду України із заявою про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 21 вересня 2016 року з підстав, передбачених пунктами 1, 4 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС).

Подана заява відповідає вимогам, які встановлені статтею 2391 КАС.

На обґрунтування заяви додано копії ухвал Вищого адміністративного суду України від 15 червня 2016 року (№ К/800/3806/16) та 12 липня 2016 року (№ К/800/3271/14) які, на думку заявника, підтверджують наведені ним доводи.

Проте аналіз зазначених судових рішень не дає підстав вважати, що судом касаційної інстанції неоднаково застосовані одні й ті ж самі норми матеріального права, оскільки прийняття різних за змістом судових рішень зумовлено різними фактичними обставинами, які були встановлені судами під час розгляду цих справ.

У кожному з цих рішень висновки суду касаційної інстанції щодо законності рішень про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, ґрунтуються на конкретних встановлених обставинах, які були оцінені судами у сукупності, і в оскаржуваному рішенні визнані як такі, що підтверджують правомірність дій державного реєстратора при здійсненні державної реєстрації права власності, а в наведених на порівняння - як такі, що не дають для цього підстав.

Так, в оскаржуваній ухвалі Вищий адміністративний суд України виходив із того, що ОСОБА_8 подано реєстратору вичерпний перелік документів, необхідних для реєстрації права власності та видачі відповідного свідоцтва, і на час прийняття оскаржуваних рішень реєстрація декларації про готовність об'єкта до експлуатації скасована не була.

Тоді як у наданих для порівняння ухвалах суд встановив, в одному випадку, що державну реєстрацію права власності здійснено за особою, яка не мала речових прав на земельну ділянку, на якій збудований зареєстрований об'єкт, і реєстратору не подано документ, що підтверджує виникнення, перехід та припинення речових прав на земельну ділянку, на якій розташований зареєстрований комплекс, в іншому випадку суд дійшов висновку про неповноту встановлення фактичних обставин справи, що не дає можливості суду касаційної інстанції визначитись в правильності правової оцінки позовних вимог, проведеної судами попередніх інстанцій, та неможливість перевірки і усунення допущених порушень судом касаційної інстанції.

Зміст правовідносин з метою з'ясування їх подібності в різних рішеннях суду касаційної інстанції визначається обставинами кожної конкретної справи, перевірка правильності встановлення яких не належить до компетенції Верховного Суду України.

Щодо доводів заяви про перегляд оскаржуваної ухвали з підстави пункту 4 частини першої статті 237 КАС - порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення Вищим адміністративним судом України незаконного судового рішення з питань, передбачених статтею 1711 цього Кодексу, то з цієї підстави Верховний суд України переглядає судові рішення Вищого адміністративного суду України, постановлені ним як судом касаційної інстанції. Рішення Вищого адміністративного суду України, постановлені ним як судом касаційної інстанції, можуть бути переглянуті з підстав, установлених пунктами 1, 2, 3, 5 частини першої статті 237 КАС.

За таких обставин колегія суддів не вбачає необхідності у відкритті провадження про перегляд справи.

Враховуючи викладене та керуючись пунктом 6 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VІІІ «Про судоустрій і статус суддів», статтями 235-240 Кодексу адміністративного судочинства України колегія суддів Судової палати в адміністративних справах України,

у х в а л и л а:

Відмовити у допуску до провадження справи за позовом прокурора Київського району м. Одеси в інтересах держави в особі департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області до реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції Одеської області, державного реєстратора прав на нерухоме майно реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції Зайця Костянтина Вікторовича, державного реєстратора прав на нерухоме майно реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції Антоненко Оксани Сергіївни, треті особи: ОСОБА_7, ОСОБА_4, ОСОБА_8, про визнання незаконними та скасування рішень про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно для перегляду ухвали Вищого адміністративного суду України від 21 вересня 2016 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: О.Ф. Волков М.І. Гриців О.Б. Прокопенко