Ухвала суду № 64021682, 10.01.2017, Апеляційний суд Хмельницької області

Копія

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

______________

Справа № 686/25406/14-ц

Провадження № 22-ц/792/34/17

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 січня 2017 року м. Хмельницький

Колегія суддів судової палати у цивільних справах

апеляційного суду Хмельницької області

в складі: головуючого судді Ярмолюка О.І.,

суддів Пастощука М.М., Федорової Н.О.,

секретар Шевчук Ю.Г.,

з участю представниці позивача Москалюк С.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Кредо» до ОСОБА_2 про стягнення страхового відшкодування в порядку регресу за апеляційною скаргою Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Кредо» на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 29 червня 2016 року,

встановила:

У листопаді 2014 року Товариство з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Кредо» (далі - ТДВ «СК «Кредо») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення страхового відшкодування в порядку регресу.

ТДВ «СК «Кредо» зазначило, що 9 вересня 2013 року сторони уклали договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АС/5931474, предметом якого було страхування автомобіля FORD Fiesta реєстраційний номер НОМЕР_4. 21 березня 2014 року по вул. Геологів, у м. Хмельницькому, сталася дорожньо-транспортна пригода з участю вказаного автомобіля під керуванням ОСОБА_2, внаслідок чого пошкоджено автомобіль HYUNDAI Tucson реєстраційний номер НОМЕР_3. Постановою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 20 червня 2014 року ОСОБА_2 визнано винною у дорожньо-транспортній пригоді, за наслідками якої позивач виплатив потерпілому ОСОБА_3 50 000 грн. страхового відшкодування. ОСОБА_2 не повідомила страховика про дорожньо-транспортну пригоду, тому він має право зворотної вимоги до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування.

За таких обставин ТДВ «СК «Кредо» просило суд стягнути з ОСОБА_2 на свою користь 50 000 грн. страхового відшкодування в порядку регресу.

Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 29 червня 2016 року в позові відмовлено.

Суд виходив з того, що вимоги ТДВ «СК «Кредо» є безпідставними.

В апеляційній скарзі ТДВ «СК «Кредо» просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення про задоволення позову посилаючись на недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Відповідач ОСОБА_2, яка в установленому порядку оповіщена про час і місце судового засідання, до суду не з'явилася.

Заслухавши учасницю процесу та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом вірно з'ясовані фактичні обставини справи та дана їм належна оцінка, а його висновки підтверджуються матеріалами справи і ґрунтуються на нормах діючого законодавства.

Встановлено, що ОСОБА_2 є володільцем автомобіля FORD Fiesta реєстраційний номер НОМЕР_4.

Автомобіль HYUNDAI Tucson реєстраційний номер НОМЕР_3 належить на праві власності ОСОБА_3

9 вересня 2013 року ТДВ «СК «Кредо» і ОСОБА_2 уклали договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс № АС/5931474), за умовами якого ТДВ «СК «Кредо» застрахувало відповідальність власника автомобіля FORD Fiesta реєстраційний номер НОМЕР_4 на випадок заподіяння ним шкоди третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди за участю даного транспортного засобу на строк з 10 вересня 2013 року до 9 вересня 2014 року включно. Цим договором визначено ліміти відповідальності страховика на одного потерпілого: за шкоду, заподіяну життю і здоров'ю, - 100 000 грн.; за шкоду, заподіяну майну, - 50 000 грн. (франшиза - 500 грн.).

21 березня 2014 року близько 12 години 30 хвилин ОСОБА_2, керуючи автомобілем FORD Fiesta реєстраційний номер НОМЕР_4 у м. Хмельницькому, при виїзді зі стоянки торгового центру «Європа» на вул. Геологів не надала перевагу в русі автомобілю HYUNDAI Tucson реєстраційний номер НОМЕР_3, який під керуванням ОСОБА_3 рухався по головній дорозі, внаслідок чого сталося зіткнення транспортних засобів. В результаті дорожньо-транспортної пригоди вказані автомобілі зазнали механічних ушкоджень.

Постановою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 20 червня 2014 року ОСОБА_2 визнано винною у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено на неї стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами на строк 6 місяців.

ОСОБА_2 не повідомляла ТДВ «СК «Кредо» про настання дорожньо-транспортної пригоди.

Ринкова вартість автомобіля HYUNDAI Tucson реєстраційний номер НОМЕР_3 на час дорожньо-транспортної пригоди склала 160 596 грн. 82 коп. Разом із тим, вартість його відновлювального ремонту становила 166 829 грн. 45 коп.

У вересні 2014 року ТДВ «СК «Кредо» виплатило ОСОБА_3 50 000 грн. страхового відшкодування.

Зазначені обставини визнані сторонами та підтверджуються наявними у справі письмовими доказами.

Згідно з ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Стаття 1187 ЦК України відносить до джерела підвищеної небезпеки діяльність, пов'язану з використанням транспортних засобів.

Як встановлено п. 1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України, шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

В силу ч. 1 ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Пунктом 22.1 статті 22 Закону України від 1 липня 2004 року № 1961-ІV «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі - Закон № 1961-ІV) визначено, що у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого, - це шкода, пов'язана з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу (ст. 28 Закону № 1961-ІV).

Відповідно до п.п. 33.1.4 п. 33.1 ст. 33 Закону № 1961-ІV у разі настання дорожньо-транспортної пригоди, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати), водій транспортного засобу, причетний до такої пригоди, зобов'язаний невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання дорожньо-транспортної пригоди, письмово надати страховику, з яким укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду встановленого МТСБУ зразка, а також відомості про місцезнаходження свого транспортного засобу та пошкодженого майна, контактний телефон та свою адресу. Якщо водій транспортного засобу з поважних причин не мав змоги виконати зазначений обов'язок, він має підтвердити це документально.

Частиною 1 статті 1191 ЦК України встановлено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Згідно з п.п. 38.1.1 «ґ» п. 38.1 ст. 38 Закону № 1961-ІV страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, якщо він не повідомив страховика у строки і за умов, визначених у підпункті 33.1.2 пункту 33.1 статті 33 цього Закону.

Встановлений статтею 33 Закону № 1961-ІV обов'язок особи письмово повідомити страховика про настання дорожньо-транспортної пригоди надає останньому можливість перевірити обставини дорожньо-транспортної пригоди власними силами і запобігти необґрунтованим виплатам.

Матеріали справи вказують на те, що дорожньо-транспортна пригода сталася з вини ОСОБА_2, внаслідок чого потерпілому ОСОБА_3 завдано майнової шкоди. Таким чином, у відповідачки виникло зобов'язання з відшкодування цієї шкоди.

ОСОБА_2 застрахувала свою цивільно-правову відповідальність у ТДВ «СК «Кредо», уклавши з останнім договір страхування на користь третіх осіб, яким страховик зобов'язаний був здійснити страхову виплату у разі настання страхового випадку.

Скориставшись своїм правом на відшкодування шкоди, ОСОБА_3 звернувся до позивача, який виплатив йому страхове відшкодування.

Факт настання даного страхового випадку ніким не оспорюється, він зафіксований правоохоронними органами, а відповідачка як особа, що винна в дорожньо-транспортній пригоді, притягнута до адміністративної відповідальності. 3 квітня 2014 року представник ТДВ «СК «Кредо» приймав участь в огляді транспортного засобу потерпілого, сам позивач визнав указану подію страховим випадком і добровільно виплатив ОСОБА_3 страхове відшкодування.

За таких обставин суд першої інстанції правомірно виходив з того, що сам по собі факт неповідомлення відповідачкою страховика про настання страхового випадку не може бути покладений в основу ухвалення рішення про задоволення позову, яке в своїй основі мусить базуватися на загальних положеннях про відшкодування збитків у позадоговірних зобов'язаннях, адже регресні зобов'язання входять до групи позадоговірних, а тому спори мають вирішуватись у загальному порядку відшкодування збитків.

Саме таку правову позицію висловив Верховний Суд України в постанові від 16 вересня 2015 року (справа № 6-284цс15), яка згідно зі ст. 360-7 ЦПК України має враховуватися іншими судами при застосуванні вказаних норм права.

Отже, висновок суду першої інстанції про безпідставність позову ТДВ «СК «Кредо» є правильним.

Доводи апеляційної скарги не спростовують даний висновок суду.

Рішення суду ґрунтується на повно і всебічно досліджених обставинах справи та ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування в межах доводів апеляційної скарги не вбачається.

Керуючись ст.ст. 307, 308, 314, 315, 319, 324 ЦПК України, колегія суддів

ухвалила:

Апеляційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Кредо» відхилити.

Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 29 червня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий /підпис/ О.І. Ярмолюк

Судді: /підпис/ М.М. Пастощук

/підпис/ Н.О. Федорова

Згідно з оригіналом: суддя апеляційного суду О.І. Ярмолюк

Головуючий у першій інстанції - Салоїд Н.М.

Доповідач - Ярмолюк О.І. Категорія 34