Постанова № 64018455, 12.01.2017, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №487/5006/16-п 12.01.2017

Провадження №33/784/18/17

П О С Т А Н О В А

І М Е НЕ М У К Р А Ї Н И

12 січня 2017 року м. Миколаїв

Апеляційний суд Миколаївської області в складі:

головуючого судді Куценко О.В.

за участю секретаря Алексишинця М.П.

особи, яку притягнуто до

адміністративної відповідальності ОСОБА_1

розглянув у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову Заводського районного суду м. Миколаєва від 13 грудня 2016 року, відносно

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця смт. Липовець, Вінницької області, працює юристом СПД, проживає за адресою: АДРЕСА_1

- якою, його визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340грн.

встановив:

Згідно постанови суду та протоколу про адміністративне правопорушення 16.09.2016 року о 13.35 год., ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом Пежо 207 д/н НОМЕР_1 на території Автовокзалу м. Первомайськ вул. Радянська, під час руху заднім ходом не впевнився в безпеці свого маневру, не звернувся за допомогою до інших осіб, в наслідок чого здійснив наїзд на автомобіль НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_2, який стояв позаду. В наслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження. Таким чином, ОСОБА_1 своїми діями порушив вимоги п. 10.9 ПДР України.

Постановою судді Заводського районного суду м. Миколаєва від 13 грудня 2016 року, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340грн.

Не погоджуючись з постановою суду, особа, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову скасувати, а провадження у справі закрити.

Вказує, що суддя формально підійшов до вивчення обставин справи, не з'ясував їх належним чином, не захотів ознайомитись із матеріалами проведеної апелянтом фото і відео фіксації, а також відхилив його клопотання про виклик у судове засідання свідків ДТП.

Зазначає, що судом при винесенні постанови допущено грубі порушення вимог ст. 283 КУпАП. В порушення вказаних вимог, оскаржувана постанова не містить обов'язково визначених відомостей, а саме: відомостей про технічний засіб, яким працівниками Первомайського ВП ГУНП в Миколаївській області здійснювався фото та/або відеозапис пригоди; відомостей щодо вирішення питання про тимчасово вилучене посвідчення водія.

Вважає, що відсутність цих даних в оскаржуваній постанові є достатньою та безумовною підставою для її скасування

Заслухавши пояснення особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на підтримку апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, вважаю, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно вимог ст. 245 КУпАП, завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.

Судом першої інстанції повно та всебічно з'ясовано всі обставини справи та правильно надано оцінку доказам, які містяться в матеріалах адміністративної справи.

Зокрема, судом першої інстанції вірно зазначено, що 16.09.2016 року о 13.35 год., ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом Пежо 207 д/н НОМЕР_1 на території Автовокзалу м. Первомайськ вул. Радянська, під час руху заднім ходом не впевнився в безпеці свого маневру, не звернувся за допомогою до інших осіб, внаслідок чого здійснив наїзд на автомобіль НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_2, який стояв позаду. В результаті ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження. Таким чином, ОСОБА_1 своїми діями порушив вимоги п. 10.9 ПДР України.

В судовому засіданні суду першої інстанції та в апеляційному суді ОСОБА_1 свою провину у скоєному правопорушенні не визнав.

Разом з тим, факт скоєння адміністративного правопорушення та винність ОСОБА_1 в його вчиненні за обставин, що встановлені суддею першої інстанції, підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення, схемою місця дорожньо-транспортної пригоди, письмовими поясненнями другого водія - ОСОБА_2 та свідка ОСОБА_3

Так, водій ВАЗ 2109 , ОСОБА_2 пояснив, що 16.09.2016 року він заїхав на територію автовокзалу, який розташований в м. Первомайськ, припаркувався задньою частиною до бордюру при цьому знаходився в автомобілі. Коли він припаркувався автомобіль Пежо 207 вже стояв по праву сторону його авто. Через деякий час водій Пежо 207 почав рух заднім ходом при цьому не подавав ніяких звукових сигналів. Коли він побачив, що Пежо 207 рухається прямо на його машину подав звуковий сигнал, проте водій ОСОБА_1 не відреагував на нього та здійснив зіткнення з передньою частиною його автомобіля.

Свідок ОСОБА_3 надав аналогічні письмові пояснення та підтвердив пояснення водія ОСОБА_2

Не заслуговують на увагу посилання апелянта про те, що судом всупереч вимогам ч.6 ст. 283 КУпАП не вирішено питання щодо повернення йому тимчасово вилученого посвідчення водія, оскільки питання про вилучені речі та документи вирішується органом (посадової особи) яка виносила постанову про накладення адміністративного стягнення та не стосуються рішень суду. Крім того Постановою кабінету міністрів України від 17.12.2008р. №1086 затверджений Порядок тимчасового вилучення посвідчення водія транспортних засобів та його повернення, в якому вказаний чіткий перелік дій щодо повернення тимчасово вилучених посвідчень.

Що стосується тверджень ОСОБА_1 про те, що він не порушував ПДР, а зіткнення сталось з вини водія ОСОБА_2, то вони суперечать не тільки поясненням свідків, а й схемі ДТП з якої вбачається, що саме автомобіль під керуванням ОСОБА_1 під час руху заднім ходом здійснив наїзд на автомобіль під керуванням водія ОСОБА_2

А тому суд першої інстанції вірно прийшов до висновку про порушення водієм ОСОБА_1 п.10.9 ПДР України, та обґрунтовано визнав його винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Переконливих доводів, які б спростовували висновки суду про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, правопорушником апеляційному суду не надано.

Є безпідставними твердження апелянта про те, що суд не вірно з'ясував та оцінив фактичні обставини справи.

Безпідставними є також посилання апелянта на винуватість у цій дорожньо-транспортній пригоді другого водія ОСОБА_2, оскільки предметом розгляду суду є протокол щодо певної конкретної особи, а саме ОСОБА_1 і щодо вчинення ним конкретного правопорушення. Суд за своєю ініціативою немає права прийняти рішення про притягнення до адміністративної відповідальності іншого учасника ДТП, оскільки стосовно цієї особи протокол не складався.

За таких обставин, постанова суду прийнята з дотриманням вимог закону на підставі наявних у справі доказів і підстав для її скасування не вбачається.

Керуючись ст. 294 КУпАП,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Постанову судді Заводського районного суду м. Миколаєва від 13 грудня 2016 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340грн - залишити без зміни.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Суддя апеляційного суду

Миколаївської області Куценко О.В.