Ухвала суду № 6400983, 22.04.2008, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

апеляційний суд дніпропетровської області

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 квітня 2008 року м. Дніпропетровськ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах

апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

Віхрова В. В., Гайдук В. І., Дерев'янка О. Г.,

розглянувши відповідно до п. З Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій України» (в редакції Закону України № 697-Vвід 22.02.2007) в касаційному провадженні в попередньому судовому засіданні у місті Дніпропетровськ цивільну справу за позовами ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «РЕП-Транс лтд», Закритого акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна» про відшкодування майнової та моральної шкоди, де третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача, ОСОБА_2, третя особа на стороні відповідача - ОСОБА_3, за касаційною скаргою ОСОБА_4, представника другого відповідача Закритого акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна», на рішення апеляційного суду Київської області від 30 січня 2006 року, -

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовами до ТОВ «РЕП-Транс лтд» (код ЄДРПОУ 20592126, с Петропавловська Борщагівка, Києво-Святошинський район), цивільна відповідальність ЯКОГО застрахована за договором з ЗАТ «АСК «Остра-Київ», реорганізованого у ЗАТ «АСК «ІНГО Україна» (код ЄДРПОУ 16285602, м. Київ), про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої через пошкодження автомобіля та вантажу внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, що сталася через дії та за вини ОСОБА_3, який на час пригоди перебував у трудових відносинах з ТОВ «РЕП-Транс лтд», у зв'язку з чим просив стягнути на свою користь 5 000 гривень відшкодування моральної шкоди та відшкодування майнової шкоди у сумі 12 834 гривень 15 коп. відновлювального ремонту і 11 741 гривень 28 коп. вартості втраченого вантажу.

Рішенням Баришівського районного суду Київської області від 19 листопада 2005 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені частково і на його користь з ТОВ «РЕП-Транс лтд» стягнуто 3 000 гривень відшкодування моральної шкоди, та з ЗАТ «АСК «ІНГО Україна» - 24 875 гривень 43 коп. відшкодування майнової шкоди, в іншій частині вимоги залишені без задоволення; судові витрати віднесені на рахунок ЗАТ «АСК «ІНГО Україна» з відшкодуванням ОСОБА_1.248 гривень 75 коп. витрат на оплату судового збору.

Рішенням апеляційного суду Київської області від ЗО січня 2006 року задоволена апеляційна скарга ЗАТ «АСК «ШГО Україна», що подана лише в частині розв'язання позову про відшкодування майнової шкоди, і рішення місцевого суду в частині розв'язання цього позову скасоване з ухваленням нового рішення по суті вимог, яким на користь ОСОБА_1 стягнуто з ЗАТ «АСК «ІНГО Україна» 24 065 гривень 43 коп. відшкодування майнової шкоди, та з ТОВ «РЕП-Транс лтд» - 510 гривень відшкодування майнової шкоди і 300 гривень оплати послуг з проведення авто-товарознавчого дослідження; судові витрати в сумі 248 гривень 75 коп. віднесені на рахунок ТОВ «РЕП-Транс лтд».

Справа № 33ц-708 кс/08; б-9628 св06

Голсшуючий У першій інстанції:ЛисюкО. Д.

Категорія, 31

Суддя-доповідач: Віхров В. В.

У касаційній скарзі ОСОБА_4 вказує на невмотивованість рішення апеляційного суду, а також на неправильне застосування ним норм матеріального права, оскільки, як встановлено, вантаж не був власністю позивача, а відшкодувати сплачену вартість знищеного вантажу позивач матиме право в порядку регресу після підтвердження проведення такого оплати, а відшкодування вартості пошкодженого автомобіля присуджено в розмірі його дійсної вартості без вирішення питання про залишки такого автомобіля, через що порушує питання про скасування рішення апеляційного суду з переданням справи на новий розгляд.

Заперечуючи проти доводів касаційної скарги, ОСОБА_5, представник позивача, пояснив, що другий відповідач в суді першої інстанції визнав половину вартості відновлювального ремонту та половину вартості вантажу, а щодо відшкодування шкоди через пошкодження автомобіля, то вартість відновлювального ремонту перевищує дійсну ринкову вартість автомобіля, якою і обмежена відповідальність відповідачів, а тому питання про передання залишків автомобіля з'ясуванню та вирішенню не підлягало.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи в межах касаційної скарги, дійшла висновку, що підстави для перегляду рішення апеляційного суду та його скасування відсутні, виходячи з наступного.

Судами щодо оскаржуваної часини встановлено, що 12.08.2003 о 08 год. 45 хв. на 78 км автодороги Київ-Харків відповідач, чия цивільна відповідальність була застрахована за договором з другим відповідачем строком до 24 год. 14.05.2005, що засвідчено страховим полісом № Б/-338445 від 15.05.2003, здійснюючи свою діяльність, використовував належний йому на праві власності автомобіль «ІВЕКО», д/н НОМЕР_1, яким, виконуючи свої трудові обов'язки з трудового договору з відповідачем, керував ОСОБА_3, третя особа, який в порушення правил дорожнього руху здійснив наїзд на належний на праві власності позивачу автомобіль «ЗІЛ 130А», д/н НОМЕР_2, що стояв без руху на узбіччі, під керуванням ОСОБА_2, який, перебуваючи в трудових відносинах з позивачем, здійснював перевезення в ізотермічному фургоні у справному стані вантаж ВАТ «Полтавакондитер», внаслідок чого був пошкоджений належний позивачу автомобіль, збитки від чого склали 12 834 гривень 15 коп., а також вантаж, вартість якого позивач за наказом господарського суду Полтавської області зобов'язаний сплатити у сумі 11 741 гривень 28 коп.

Апеляційний суд, ухвалюючи в оскарженій частині нове рішення у справі, серед іншого відзначив, що місцевий суд, надавши належну оцінку зібраним доказам, вірно встановив фактичні обставини у справі, але неправильно застосував норми матеріального права, оскільки з другого відповідача відповідно до умов договору стягнута сума страхового відшкодування, хоч би і в межах страхової суми, але без вирахування франшизи згідно з ст. 9 Закону України «Про страхування» і п. 11 Положення про порядок і умови проведення обов'язкового страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів, затвердженого постановою KMУкраїни від 28.09.1996 за № 1175, чинного на час пригоди, в сумі 510 гривень, які підлягають присудженню безпосередньо з відповідача, коли сума страхового відшкодування за умовами договору також не покриває витрати на проведення авто-технічного дослідження.

Відповідно до ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є порушення норм процесуального права і неправильне застосування норм матеріального права. Суд у цій справі за ст. 335 ЦПК України під час її розгляду в касаційному порядку в межах касаційної скарги і вимог, які були заявлені у суді першої інстанції, перевіряє правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права та не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним.

Колегія суддів вкотре наголошує, що згідно зі ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод за практикою тлумачення її положень Європейським Судом з прав людини право на справедливий судовий розгляд вимагає від суду вмотивовувати своє рішення, що одначе не може тлумачитися як відповідь на кожний аргумент чи довід сторони, і обсяг чого визначається в залежності від обставин справи, коли справедливість процесу вимагає, що б мотиви рішення, хоч би і лише це включені мотиви суду першої інстанції чи будь-які інші, реально розв'язували питання, що поставлені перед судом у зв'язку зі спором, а не полягали у беззастережному переліку тверджень суду першої інстанції.

Суд апеляційної інстанції вмотивував свої висновки щодо підстав задоволення вимог позивача до кожного з відповідачів, і, відповідно, суд касаційної інстанції не знаходить порушень

у цій справі права на справедливий судовий розгляд, та апеляційний суд повно і всебічно переглянув справу в межах апеляційного провадження.

Колегія суддів, погоджуючись з мотивами та висновками апеляційного суду, відзначає також, що оскільки подія мала місце до 01.01.2004, то підстави та обсяг цивільної відповідальності відповідача визначається за нормами ЦК УРСР, а до тих прав позивача, які продовжують існувати після 01.01.2004 застосовуються норми ЦК України 2004 року, і таким же чином визначаються відносини сторін спору щодо виконання договору страхування на користь третьої особи, у зв'язку з чим визначений рішенням господарського суду обов'язок позивача сплатити відому суму з підстав порушення ним договору перевезення, причиною чому є дії відповідача, охоплюється поняттям прямих збитків за ст.ст. 22,1192 ЦК України, через що, в тому числі, така сума підлягає відшкодуванню відповідно до ст.ст. 4,25 Закону України «Про страхування» на підставі договору страхування другим відповідачем, а в непокритій частці - відповідачем на підставі ст. 440 ЦК УРСР і ст. 1166 ЦК України 2004 року.

Встановлено і це вбачається з матеріалів справи, що передбачені ч. 1 ст. 338 ЦПК України підстави для обов'язкового скасування судового рішення відсутні, а оскаржувані судові рішення ухвалені з суворим додержанням норм процесуального права та у відповідності з нормами матеріального права. Наведені ж у касаційній скарзі доводи висновків місцевого та апеляційного судів не спростовують, і виконавче провадження з виконання рішення суду у цій справі відповідно до ст.ст. 34 п. 6, 36 чч. 2, 4 Закону України «Про виконавче провадження» належить поновити.

Керуючись, ст.ст. 323, 332, 337, 343-345 ЦПК України, колегія судців, -

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.

Рішення апеляційного суду Київської області від 30 січня 2006 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту оголошення, остаточна і оскарженню не підлягає.