Постанова № 64005292, 11.01.2017, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/7255/16

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 січня 2017 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Катаєвої Е.В., розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Малиновському районі міста Одеси ГУ ДФС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

До суду звернулась з позовом ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Малиновському районі міста Одеси ГУ ДФС в Одеській області (далі ДПІ), в якому позивач просить визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача від 21.07.2016 року №22475-13 на суму 25000,00 гривень.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що на праві власності належить автомобіль LEXUS моделі RХ350, 2013 року випуску.

01.01.2016 набрав чинності Закон України від 24.12.2015 № 909-VI1I «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році», зокрема з 01.01.2016 введено новий транспортний податок. Із набранням чинності вказаних змін до ПК України 01.01.2016 року платниками транспортного податку є власники транспортних засобів, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, тобто об'єктом оподаткування у 2016 році стали легкові автомобілі, середньо ринкова вартість яких становить понад 1033500,00грн. та з року випуску яких минуло не більш п'яті років.

Позивач зазначила, що вартість її автомобіля становить 976,994,54грн., що є меншою ніж 750 мінімальних розмірів заробітної плати, тобто її автомобіль не є об'єктом оподаткування, а тому транспортний податок за 2016 рік нарахований неправомірно.

Позивач також зазначила, що транспортний податок є місцевим податком та встановлення місцевих податків віднесено нормами ПК України до компетенції відповідних сільських, селищних, міських рад у межах їх повноважень. При цьому відповідно до ст. 12 ПКУ рішення про встановлення місцевих податків та зборів офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлених місцевих податків та зборів або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

Згідно зі ст.3 Бюджетного кодексу України, бюджетний період для всіх бюджетів, що складають бюджетну систему України, становить один календарний рік, який починається січня кожного року і закінчується 31 грудня того ж року. Таким чином, для того, щоб зміни об'єкту транспортного податку були встановлені у 2016 році органи місцевого самоврядування мали прийняти рішення про зміну відповідних елементів транспортного податку, до яких відноситься об'єкт оподаткування, до 15.07.2015 року. Однак зміни щодо об'єкту оподаткування були внесені Закон України від 24.12.2015 № 909-VI1I, що унеможливлює прийняття органом місцевого самоврядування відповідних змін до об'єкту оподаткування до 15.07.2015 року. Таким чином, зміни щодо об'єкту оподаткування не можуть бути застосовані у 2016 році.

Принцип стабільності регулюється пп. 4.1.9 п. 4.1 ст. 4 ПК України, має на меті встановлення незмінних умов оподаткування, елементів податків протягом певного часу, згідно з яким, зміни до будь-яких елементів податків та зборів не можуть вноситися пізніш як за шість місяців до початку нового бюджетного періоду, в якому будуть діяти нові правила та ставки. Податки та збори, їх ставки, а також податкові пільги не можуть змінюватися протягом бюджетного року.

Одеською міською радою прийнято рішення №257- VIІ від 03.02.2016 року «Про внесення змін до рішення ОМР від 21.01.2015 року №6257- VI», тобто податок затверджений вказаним рішенням може застосовуватися лише у 2017 бюджетному році.

Відповідно до ст.128 КАС України справа розглянута в порядку письмового провадження.

Судом встановлено, що позивачу на праві власності належить автомобіль марки LEXUS моделі RХ350, 2013 року випуску, об'ємом двигуна 3456куб. см., реєстраційний номер НОМЕР_1, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 (а.с.9). Дата реєстрації 25.02.2015року.

ДПІ прийняло податкове повідомлення-рішення форми «Ф» №22475-13 від 21.07.2016 року, яким визначило позивачу суму податкового зобов'язання за платежем: транспортний податок з фізичних осіб у сумі 25000,00грн. за 2016 податковий період (а.с.14).

Суд вважає, що вищезазначене податкове повідомлення - рішення прийняте відповідачем на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Транспортний податок, визначення його платників та об'єкту оподаткування був введений змінами в ПКУ Законом України від 28.12.2014 року, якій набрав чинності відповідно до п.1 розділу ІІ Прикінцеві положення з 01.01.2015 року.

Статтею ст.8 ПК України визначено, що в Україні встановлюються загальнодержавні та місцеві податки та збори. До місцевих належать податки та збори, що встановлені відповідно до переліку і в межах граничних розмірів ставок, визначених цим Кодексом, рішеннями сільських, селищних і міських рад у межах їх повноважень, і є обов'язковими до сплати на території відповідних територіальних громад.

Відповідно до п.п.10.1.1 п.10.1 ст.10 ПКУ до місцевих податків належить податок на майно.

Пунктом 12.3 ст.12 ПКУ встановлено, що рішення про встановлення місцевих податків та зборів приймають сільські, селищні, міські ради в межах своїх повноважень приймають рішення про встановлення місцевих податків та зборів.

Згідно з п.п.12.3.1-12.3.3 п.12.3 ст.12 ПКУ встановлення місцевих податків та зборів здійснюється у порядку, визначеному цим Кодексом.. При прийнятті рішення про встановлення місцевих податків та зборів обов'язково визначаються об'єкт оподаткування, платник податків і зборів, розмір ставки, податковий період та інші обов'язкові елементи, визначенні ст.7 цього Кодексу з дотриманням критеріїв, встановлених розділом ХІІ цього Кодексу для відповідного місцевого податку чи збору. Копія прийнятого рішення про встановлення місцевих податків чи зборів надсилається у десятиденний строк з дня оприлюднення до контролюючого органу, в якому перебувають на обліку платники відповідних місцевих податків та зборів.

Підпунктом 12.3.4 п.12.3 ст.12 ПКУ рішення про встановлення місцевих податків та зборів офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та зборів або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.

Рішенням Одеської міської ради від 21 січня 2015 року №5257-VI "Про встановлення податку на майно в частині транспортного податку" вказаний податок встановлено та визначено ставку податку з розрахунку на календарний рік 25000,00 гривень за кожний легковий автомобіль, що є об'єктом оподаткування.

Згідно ч.1 ст.3 Бюджетного кодексу України бюджетний період для всіх бюджетів, що складають бюджетну систему України, становить один календарний рік, який починається 1 січня кожного року і закінчується 31 грудня того ж року.

З урахуванням оприлюднення рішення Одеської міської ради №5257-VI про введення (встановлення) транспортного податку 21.01.2015 року, нараховуватися він може платникам цього податку лише в 2016 бюджетному році.

Податковим кодексом України встановлений принцип стабільності податкового законодавства ( п.п. 4.1.9. п. 4.1. ст. 4), відповідно до якого зміни до будь-яких елементів податків та зборів не можуть вноситися пізніш як за шість місяців до початку нового бюджетного періоду, в якому будуть діяти нові правила та ставки; податки та збори, їх ставки, а також податкові пільги не можуть змінюватися протягом бюджетного року. Відповідно до ст.7 ПКУ елементом податку є, зокрема, об'єкт оподаткування.

Відповідно до п.п.267.1.1 п.267.1 ст.267 ПК України платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті є об'єктами оподаткування.

Підпунктом 267.2.1 п.267.2 ст.267 ПК України в редакції, що діяла до 01.01.2016 року, об'єктом оподаткування були легкові автомобілі, які використовувалися до 5 років і мали об'єм циліндрів двигуна понад 3000 куб. см.

Таким чином, введений законодавством у 2015 році транспортний податок підлягав нарахуванню платникам податку лише у 2016 бюджетному році.

Позивач відповідно до вимог пп. 267.2.1 п.267.2 ст.267 ПК України в редакції, що діяла до 01.01.2016 року, є платником вказаного податку, оскільки на праві власності їй належить автомобіль, які використовувався до 5 років і мав об'єм циліндрів двигуна понад 3000 куб. см. (3456куб. см.).

Вищезазначена норма (пп. 267.2.1 п.267.2 ст.267 ПК України) змінена Законом України від 24.12.2015 № 909-VI1I, якій набрав чинність з 01.01.2016 року, та відповідно до пп.267.2.1 п.267.2 ст.267 ПКУ у новій редакції об'єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року. Така вартість визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику економічного розвитку, за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, виходячи з марки, моделі, року випуску, типу двигуна, об'єму циліндрів двигуна, типу коробки переключення передач, пробігу легкового автомобіля, та розміщується на його офіційному веб-сайті.

Відповідні зміни були внесені в рішення Одеської міської ради «Про встановлення податку на майно в частині транспортного податку» від 21.01.2015 року (рішенням ОМР від 03.02.2016 року №257- VI1).

Суд вважає, що з урахуванням принципу стабільності податкового законодавства, встановленого ПКУ, транспортний податок у 2016 році повинні платити лише фізичні особи, які були та є платниками вказаного податку, оскільки внесені зміни щодо об'єкту оподаткування, як елементу податку відповідно до ст.7 ПКУ, можуть застосовуватися лише у 2017 бюджетному році.

Позивач в позові також вважає, що внесені зміни в ПКУ щодо транспортного податку, які набрали чинності з 01.01.2016 року, та відповідно внесені зміни щодо вказаного податку у рішення Одеської міської ради, у зв'язку з їх внесення після 15.07.2015 року, не можуть застосовуватися у 2016 році, а повинні застосовуватися у 2017 році. З огляду на це є неспроможним твердження позивача в обґрунтування позовних вимог щодо неправомірного нарахування їй транспортного податку у 2016 році з посиланням саме на внесені зміни щодо об'єкту оподаткування, а саме на середньоринкову вартість її автомобіля, оскільки вказаний елемент щодо транспортного податку буде діяти лише у 2017 році. Безпосередньо транспортний податок був введений з 2015 року.

У 2016 році транспортний податок повинен нараховуватися платникам цього податку, тобто особам якій мають об'єкт оподаткування, визначений законом при встановленні вказаного податку з 2015 року, а саме легкові автомобілі, які використовувалися до 5 років і мали об'єм циліндрів двигуна понад 3000 куб. см.

Позивач є платником вказаного податку, оскільки має відповідний об'єкт оподаткування, а тому нарахування їй контролюючим органом транспортного податку є правомірним, та відповідає встановленим ст.4 ПКУ як принципу стабільності податкового законодавства, так і принципу загальності оподаткування, відповідно до якого кожна особа зобов'язана сплачувати встановлені цим Кодексом, законами з питань митної справи податки та збори, платником яких вона є згідно з положеннями цього Кодексу.

Згідно з ч. 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); добросовісно; розсудливо.

З урахуванням встановлених у судовому засіданні фактів, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 7, 8, 9, 11, 86, 159-164 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Відмовити у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Малиновському районі міста Одеси ГУ ДФС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення від 21.07.2016 року №22475-13 на суму 25000,00 гривень за 2016 податковий період.

Постанову може бути оскаржено до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Одеський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови у порядку ст.160,167,185-187 КАС України.

Суддя Катаєва Е.В.