Постанова № 6399296, 29.09.2009, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2009 р. № 50/359 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів: головуючого Короткевича О.Є. (доповідач у справі) суддів :Заріцької А. О., Хандуріна М. І. розглянувши матеріали касаційної скарги Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва на постанову господарського суду міста Києва від 03.06.2009 року у справі№ 50/359 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвест-Євростандарт" доТовариства з обмеженою відповідальністю "ПК-VIP" проБанкрутство За участю представників учасників судового провадження: від ініц. кредитораНе з'явився від ліквідатораДелыкатний І. М. до выд 02.04.2009 року від скаржникаНе з'явився В С Т А Н О В И В : 12.05.2009 року господарським судом міста Києва за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвест-Євростандарт" порушено провадження у справі № 50/359 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "ПК-VIP" (Далі ТОВ "ПК-VIP"), введено мораторій на задоволення вимог кредиторів на весь час провадження у справі про банкрутство та процедуру розпорядження майном боржника. Постановою господарського суду міста Києва від 03.06.2009 року (суддя Головатюк Л. Д.) в порядку ст. 52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»визнано ТОВ "ПК-VIP" код 35084503 банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатором банкрута ініціюючого кредитора Товариство з обмеженою відповідальністю "Інвест-Євростандарт", підприємницьку діяльність банкрута завершено, припинено нарахування неустойки (штрафу, пені), процентів та економічних санкцій по всіх видах заборгованості банкрута з 03.06.2009 року, припинено повноваження органів управління банкрута щодо управління банкрутом та розпорядження його майном з 03.06.2009 року, а ліквідатора зобов'язано провести ліквідаційну процедуру та надати суду свій звіт та ліквідаційний баланс банкрута у строк до 03.06.2010 року. Не погоджуючись з прийнятим у справі судовим актом, Державна податкова інспекція у Шевченківському районі міста Києва звернулася з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду про відкриття ліквідаційної процедури та визнання боржника банкрутом та припинити провадження у праві №50/359 про банкрутство ТОВ "ПК-VIP", аргументуючи порушенням судом норм матеріального та процесуального права, а саме ст. 52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», ст. 43 ГПК України. Ухвалою Вищого господарського суду України від 10.08.2009 року прийнято касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва на постанову господарського суду міста Києва від 03.06.2009 року до провадження та призначено скаргу до розгляду.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, переглянувши у касаційному порядку постанову суду першої інстанції, на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіривши застосування судом норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, про наявність правових підстав для часткового задоволення касаційної скарги, виходячи з наступного.

У даній справі судом першої інстанції порушено провадження та застосовано до боржника судову процедуру ліквідації на підставі ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Згідно зі ст.41 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Згідно зі ст.ст. 4, 43 ГПК України судове рішення є законним та обґрунтованим лише у випадку всебічного повного та обєктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності у відповідності з нормами матеріального та процесуального права.

Відповідно ч. 1 ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у разі якщо громадянин-підприємець - боржник або керівні органи боржника - юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань. Отже, у контекст вказаної норми при розгляді справи за правилами ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" предметом доказування є визнання місцезнаходження боржника юридичної особи та факт відсутності керівних органів юридичної особи за її місцезнаходженням.

Постанова суду про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури є за своєю правовою природою судовим рішенням, в якому необхідно повно відобразити обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і їх правові наслідки повинні бути вичерпними, відповідати дійсності та підтверджуватися достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні (Постанова Пленуму Верховного Суду України від 29.12.1976 №11 із змінами на даний час).

За правилами статті 52 закону підстави для подання кредитором заяви про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника настають як у разі наявності будь-якої з ознак, передбачених цією статтею, так і вразі їх сукупності (з такими висновками погодився Верховний Суд України у постанові від 10.02.2004 №04/087).

При винесені постанови господарський суд міста Києва постановив, що боржник відсутній за юридичною адресою.

Проте даний висновок є передчасним, не ґрунтується на законодавстві та не підтверджується матеріали справи.

Відповідно до ст. 93 Цивільного кодексу України місцезнаходження юридичної особи визначається місцем її державної реєстрації, якщо інше не встановлено законом;місцезнаходження юридичної особи вказується в її установчих документах. Абзац шостий статті 1 Закону України" Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" (у редакції чинній до внесення змін Законом України від 03.03.2005 року №2452-IV) визначає місцезнаходження юридичної особи як місцезнаходження постійно діючого виконавчого органу юридичної особи, а в разі його відсутності-місцезнаходження іншого органу чи особи. Уповноваженої діяти від імені юридичної особи без довіреності, за певною адресою, яка вказана засновниками (учасниками) в установчих документах і за якою здійснюється зв'язок з юридичною особою.

Таким чином, нормами законодавства, чинними на час розгляду даної справи судом першої інстанції, передбачалося обов'язкове зазначення місцезнаходження юридичної особи в її установчих документах, а у разі, коли відбувалася зміна місцезнаходження, повинні були вноситись відповідні зміни до установчих документів та проводитись державна реєстрація цих змін.

Проте установчі документи Товариства з обмеженою відповідальністю "ПК-VIP" в матеріалах справи відсутні, відповідно вони не досліджувались судом першої інстанції з метою з'ясування місцезнаходження боржника.

Виходячи з вимог ч.2 ст.34 ГПК України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування ,не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Окрім того, в матеріалах справи також відсутня інформація від фінансових органів, митних органів та інших контролюючих органів, яка підтверджує відсутність господарської діяльності з моменту подання остатньої звітності.

Розглядаючи справу господарський суд не встановив обставин наявності або відсутності підприємницької діяльності боржника на час порушення провадження у справі про банкрутство ТОВ "ПК-VIP".

Хоча дослідження цієї обставини має істотне значення для правильного вирішення питання щодо визнання боржника банкрутом в порядку ст. 52 Закону.

В контексті викладеного, Колегія суддів Вищого господарського суду України, вважає за необхідне, постанову господарського суду міста Києва від 03.06.2009 року у справі №50/359 скасувати, справу передати на новий розгляд до господарського суду міста Києва.

При новому розгляді справи суду слід врахувати вище викладене, більш повно та всебічно перевірити дійсні обставини справи, дати належну оцінку зібраним по справі доказам, доводам та запереченням сторін та учасників провадження у даній справі і в залежності від встановленого та вимог закону постановити законне та обґрунтоване рішення.

Керуючись ст. ст. 32, 52 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом ”, ст. ст. 34, 43, 1115, 1117, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, суд

П О С Т А Н О В И В :

1.Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва на постанову господарського суду міста Києва від 03.06.2009 року у справі №50/359 задовольнити.

2.Постанову господарського суду міста Києва від 03.06.2009 року у справі №50/359 скасувати.

3.Справу передати на розгляд до господарського суду міста Києва.

Головуючий О. Є. Короткевич

Судді А. О. Заріцька

М. І. Хандурін