Ухвала суду № 63991899, 05.01.2017, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

У Х В А Л А

05.01.2017 Справа №607/108/17

Суддя Тернопільського міськрайонного суду Сливка Л.М., розглянувши адміністративний позов Регіонального відділення Фонду державного майна України по Тернопільській області до ОСОБА_1 міської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобовязання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_2 відділення Фонду державного майна України по Тернопільській області звернувся до суду із адміністративним позовом до відповідача ОСОБА_1 міської ради, в якому просить визнати протиправною бездіяльність ОСОБА_1 міської ради щодо неприйняття рішення щодо розгляду заяв Регіонального відділення Фонду державного майна України по Тернопільській області про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,0488 га в постійне користування Регіональному відділенню ФДМУ по Тернопільській області для обслуговування будівлі адмінбудинку, за адресою: вул. Глибока, 19, м. Тернопіль та зобовязати ОСОБА_1 міську раду розглянути проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,0488 га в постійне користування Регіональному відділенню Фонду державного майна України по Тернопільській області для обслуговування будівлі адмінбудинку за адресою: м. Тернопіль, вул. Глибока, 19, , прийнявши рішення, передбачене ч. 6 ст. 123 Земельного кодексу України.

Вивчивши матеріали позовної заяви, суддя приходить до висновку, що даний позов підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам ст. 106 КАС України.

Відповідно до ч.3 ст.106 КАС України, до позовної заяви додається також документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.

Згідно із п.п. 1 п.3 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції, що діяла на момент звернення позивача до суду із адміністративним позовом) за подання до суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано субєктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою підприємцем ставка судового збору становила 1 розмір мінімальної заробітної плати, тобто 1378 гривень.

Як вбачається із долученого до матеріалів адміністративного позову платіжного доручення, за подання до суду адміністративного позову позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1319, 66 гривень.

При цьому, у вказаному адміністративному позові позивач заявив клопотання про відстрочення частини сплати судового збору в розмірі 58, 34 гривень до ухвалення судового рішення, покликаючись на те, що ОСОБА_2 відділення не має змоги сплатити судовий збір у повному розмірі, встановленому ст. 4 Закону України Про судовий збір, оскільки ОСОБА_2 відділення Фонду державного майна України по Тернопільській області повністю фінансується з Державного бюджету України, однак, на момент звернення до суду із позовом річні кошторисні призначення за даними КЕКВ повністю використані. На підтвердження зазначеного позивач долучив до матеріалів адміністративного позову довідку Головного управління державної казначейської служби України у Тернопільській області Державної казначейської служби України за №09-08/1098-5627 від 29 грудня 2016 року, згідно якої, станом на 29 грудня 2016 року по рахунку №90757021011911, КПКВК 6611010, КЕКВ 2800 Інші поточні видатки залишок коштів відсутній.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору регулюються Законом України Про судовий збір.

Частиною 1 статті 8 Закону України Про судовий збір встановлено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.

Аналіз вказаних нормсвідчить про те, що суд може відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк, звільнити сторону від сплати судових витрат, враховуючи її майновий стан. Крім цього, відстрочення судом сплати судового збору є правом, а не обов'язком суду.

У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, у тому числі й органів державної влади. У зв'язку з цим, обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у нього коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатись достатньою підставою для звільнення від сплати судового збору чи відстрочення такої сплати.

Таким чином, обов'язок сплати судового збору слугує гарантуванню принципу рівності всіх осіб у правах щодо доступу до суду.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободщодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух.

З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах Осман проти Сполученого королівства від 28.10.1998 року та Креуз проти Польщі від 19 червня 2001 року.

У вказаних Рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

У звязку з наведеним, відмова заявнику у задоволенні необґрунтованої заяви про відстрочення сплати судового збору, як це передбачено законом не є порушенням права на справедливий судовий захист та не може вважатися обмеженням права доступу до суду.

З огляду на зазначене суддя приходить до висновку, що заявлене клопотання про відстрочення сплати судового збору не підлягає задоволенню, а позовна заява має бути залишена без руху.

Відповідно до ст. 108 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.

Враховуючи вищенаведені обставини, суддя вважає, що дану позовну заяву слід залишити без руху, встановивши пятиденний термін з дня отримання позивачем копії ухвали суду для усунення вказаних недоліків.

Судовий збір сплатити за наступними реквізитами рахунку та оригінал квитанції про оплату подати до суду у вищевказаний строк:

розрахунковий рахунок: 31212206700002, код одержувача: 37977726; банк одержувача ГУДКC України в Тернопільській області; одержувач УК м. Тернопіль/м. Тернопіль/22030001, код бюджетної класифікації 22030001; МФО 838012 призначення платежу судовий збір за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Тернопільській області, код 02886692, пункт 1.5.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 106, 108 КАС України, суддя,

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов Регіонального відділення Фонду державного майна України по Тернопільській області до ОСОБА_1 міської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобовязання вчинити дії залишити без руху, надавши позивачу термін протягом пяти днів з дня отримання копії ухвали суду для усунення вказаних недоліків.

Судовий збір сплатити за вищевказаними реквізитами рахунку, а оригінал квитанції про оплату судового збору подати до суду.

У випадку невиконання вказаних вимог у встановлений строк, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.

Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський міськрайонний суд протягом п"яти днів з дня отримання її копії .

Головуючий суддяОСОБА_3