Рішення № 63984571, 20.12.2016, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

03680, м. Київ, вул. Солом'янська, 2-А

Справа № 2604/3175/2012 Головуючий у 1-ій інстанції - Катющенко В.П.

Апеляційне провадження № 22-ц/796/9459/2016 Доповідач - Музичко С.Г.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 грудня 2016 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:

головуючого - судді: Музичко С.Г.,

суддів: Рейнарт І.М.. Кирилюк Г.М.,

при секретарі: Чумаченко А.П.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 16 травня 2016 року та апеляційну скаргу представника ОСОБА_4 - ОСОБА_5 на рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 16 травня 2016 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_6, ОСОБА_11, ОСОБА_4, КП «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкт нерухомого майна», треті особи: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Котюк ІринаВолодимирівна, Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Заган Марина Анатоліївна про визнання довіреності та договору купівлі - продажу не дійсними,

в с т а н о в и л а:

Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 16 травня 2016 року позов ОСОБА_3 до ОСОБА_6, ОСОБА_11, ОСОБА_4, КП «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкт нерухомого майна», треті особи: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Котюк ІринаВолодимирівна, Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Заган Марина Анатоліївна про визнання довіреності та договору купівлі - продажу не дійсними задоволено частково.

Визнано недійсною довіреність, видану 06 травня 2010 року від імені ОСОБА_3 на ім`я ОСОБА_6, посвідчену приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Котюк Іриною Володимирівною 06 травня 2010 року, зареєстровану в реєстрі за № 1037.

Визнано недійсним договір купівлі-продажу від 20 липня 2010 року за яким ОСОБА_6 діючого від імені ОСОБА_3, продав, а ОСОБА_11 та ОСОБА_4 придбали квартиру АДРЕСА_1, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Заган Мариною Анатоліївною 20 липня 2010 року, зареєстрований у реєстрі за № 59.

В решті позовних вимог - відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду, ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду в частині відмови в задоволенні позовних вимог про визнання недійним та скасування державної реєстрації КП «Київським бюро технічної інвентаризації та реєстрації права на об'єкти нерухомого майна» від 31.05.2010 року та усунути перешкоди у користуванні спірною квартирою шляхом виселення та ухвалити в цій частині нове рішення про задоволення позову в повному обсязі.

Посилається на те, що рішення суду ухвалено з порушенням норм процесуального та матеріального права.

В доводах апеляційної скаргипредставник ОСОБА_4 - ОСОБА_5 зазначає, договір купівлі продажу від 20.07.2010 року було укладено з дотриманням вимог матеріального права, доказів на спростування даної обставини матеріали справи не містять, а тому договір є дійсним. У зв'язку з чим просить оскаржуване рішення суду скасувати, ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволені позову в повному обсязі.

В судовому засіданні представник позивача просив суд задовольнити його апеляційну скаргу з наведених у ній доводів, апеляційну скаргу відповідача відхилити.

Інші сторони в судове засідання не з'явилися про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді - доповідача, осіб які приймали участь в cyдовому засіданні, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обгрунтованість рішення суду в межах апеляційного оскарження, дійшла до наступних висновків.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції поклав до основи рішення висновки експертиз та виходив з того, що позивач не підписувала довіреність на продаж квартири, як наслідок відсутність її волевиявлення при оформленні довіреності та укладенні договору купівлі-продажу спірної квартири є підставою для визнання цих правочинів недійсними.

Відмовляючи у задоволенні позову щодо виселення ОСОБА_4 та ОСОБА_9 , суд вважав в цій частині не обґрунтованим, оскільки останні не зареєстровані у спірній квартирі.

Дійшовши висновку, що позов в частині визнання недійсною та скасування державної реєстрації КП «Київським міським бюро технічної інвентаризації та реєстрації права на об'єкти нерухомого майна» від 31.05.2010 року у реєстрову книгу № д. 617-185 за реєстром № 6660 архівної копії виданої Державним архівом м. Києва від 20 квітня 2010 року договору купівлі-продажу від 05.02.1999 року має вирішуватись в порядку Кодексу адміністративного судочинства України, судом відмовлено у позовних вимогах в цій частині.

Колегія суддів частково погоджується з такими висновками враховуючи наступне.

Встановлено, що 05 лютого 1999 року між ОСОБА_10 та ОСОБА_3 було укладено договір купівлі-продажу, за яким ОСОБА_10 продала, а ОСОБА_3 придбала квартиру АДРЕСА_1. (а.с.9, Том 1).

06 травня 2010 року ОСОБА_3 уповноважила ОСОБА_6 на підставі довіреності, посвідченої 06 травня 2010 року нотаріусом Київського міського нотаріального округу Котюк І.В. та зареєстрованої в реєстрі за № 1037, представляти її інтереси в державних органах, громадських, господарських та інших підприємствах, установах, організаціях, незалежно від їх впорядкування, форм власності та галузевої належності, в тому числі в державних адміністраціях, нотаріальних конторах, у бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна, органах приватизації, а також, у разі необхідності - у інших органах та установах, діяльність яких пов'язана із виконанням повноважень (зокрема - у виконавчих органах, житлово-комунальних органах, в органах внутрішніх справ, в органах водо- газо- енергопостачання, в телекомунікаційних установах, тощо) з питань, пов'язаних із розпорядженням квартирою АДРЕСА_1 та в подальшому уповноважила представника продати вищевказану квартиру від її імені (а.с.54, Том 1).

20 липня 2010 року між ОСОБА_6, який діяв від імені ОСОБА_3 на підставі довіреності, посвідченої приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Котюк І.В. 06 травня 2010 року за реєстром № 1037, та ОСОБА_9 ОСОБА_4 було укладено договір купівлі-продажу квартири, відповідно до умов якого продавець ОСОБА_6 продав, а ОСОБА_9 ОСОБА_4купили квартиру АДРЕСА_1 (а.с.55-59, Том 1).

24 липня 2011 року по факту вчинення злочину передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України слідчим відділом Дніпровського РУ ГУ МВС України в м. Києві було порушено кримінальну справу № 04-28071, де ОСОБА_3 являється потерпілою.

Відповідно до висновку експерта № 564 від 23 серпня 2011 року, підписи в графі «Підпис» та рукописні записи «ОСОБА_3.», «ОСОБА_3.», в довіреності від 06 травня 2010 року ВМР № 837786 (на офіційному бланку) від імені ОСОБА_3, виконані не ОСОБА_3, а іншою особою; підпис в графі «Підпис» та рукописний запис «ОСОБА_3 в довіреності від 06 травня 2010 року (на аркуші паперу формату А4) від імені ОСОБА_3 виконані не ОСОБА_3, а іншою особою (а.с.61-71, Том 1).

Відповідно до висновків експертів за результатами проведення судової почеркознавчої та судової технічної експертизи документів № 971/972/15-34/973/15-32 від 22 червня 2015 року, складених судовими експертами Київського науково-дослідного інституту судових експертиз, підпис від імені ОСОБА_3, у графі «ПІДПИС» та рукописні записи ОСОБА_3, та ОСОБА_3, що містяться у досліджуваній довіреності від 06 травня 2010, виданої від імені ОСОБА_3, на ім'я ОСОБА_6 посвідченої приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Котюк Іриною Володимирівною, зареєстрованої в реєстрі за № 1037, виконані кульковими ручками, спорядженими пастами синьо-фіолетового кольору; підпис від імені ОСОБА_3, у графі «ПІДПИС», який міститься у досліджуваній довіреності від 06 травня 2010, виданої від імені ОСОБА_3, на ім'я ОСОБА_6, посвідченої приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Котюк ІриноюВолодимирівною, зареєстрованої в реєстрі за №1037, виконаний рукописним способом кульковою ручкою, спорядженою пастою синьо-фіолетового кольору без застосування способів технічного відтворення підпису: підготовки олівцем, копіюванням через копіювальний папір або перетисненням з наступною обвідкою, а також без використання графопобудовників; встановити час виконання записів ОСОБА_3 та ОСОБА_3 та підписів від імені ОСОБА_3 у графі «ПІДПИС» дослідженої довіреності, датованої 06 травня 2010, виданої від імені ОСОБА_3 на ім'я ОСОБА_6, посвідченої приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Котюк Іриною Володимирівною, зареєстрованої у реєстрі за №1037, не видається можливим із причини перетинання штрихів записів та підписів із барвними речовинами захисних сіток; підписи від імені ОСОБА_3 у графі «Підпис:» у довіреності від 06 травня 2010, яка складена від імені ОСОБА_3 на ім'я ОСОБА_6 посвідченої приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Котюк Іриною Володимирівною, зареєстрованої в реєстрі за №1037, виконано не ОСОБА_3, а іншою особою з наслідуванням її підпису; рукописні записи «ОСОБА_3.», «ОСОБА_3.» у графі «Підпис:» у довіреності від 06.05.2010, яка складена від імені ОСОБА_3 на ім'я ОСОБА_6, посвідченої приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Котюк Іриною Володимирівною, зареєстрованої в реєстрі за №1037, виконані не ОСОБА_3, а іншою особою; питання ухвали суду «- особою якої статті виконано підпис та рукописний текст від імені ОСОБА_3 на довіреності від 06 травня 2010 року виданої від імені ОСОБА_3 на ім'я ОСОБА_3, посвідченої приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Котюк Іриною Володимирівною, зареєстрованою в реєстрі за №1037, в графі «ПІДПИС» та рукописні записи «ОСОБА_3.», «ОСОБА_3.»» - не вирішувалось з причин, що викладені у п. З дослідницької частини Висновку експертів (а.с.181-190, Том 2).

Згідно ч.3 ст. 244 ЦК України, довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами. Довіреність на вчинення правочину представником може бути надана особою, яку представляють (довірителем), безпосередньо третій особі.

Враховуючи встановлені обставини, які підтверджені належними доказами, колегія суддів вважає, що суд 1-ї інстанції прийшов до обгрунтованого висновку про те, що ОСОБА_3 не уповноважувала ОСОБА_6 на підставі довіреності від 06.05.2010 року для представництва її інтересів, а тому, вона є недійсною.

Відповідно до вимог ст.203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Особа, яка вчиняє правочин , повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Правочин має вчинятися у формі встановленій законом.

Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Згідно ч.1 ст. 215 ЦК україни, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною ( сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п»ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Оскільки договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 від 20.07.2010 року за реєстраційним номером 59, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Заган М.А.. було укладено з використанням недійсної довіреності, суд дійшов висновку про те, що даний договір є недійсним, як такий, що не відповідає вимогам ст. ст. 203, 215 ЦК України.

Доводи апеляційної скарги про те, що договір купівлі-продажу спірної квартири був укладений з додержанням вимог закону, колегія суддів вважає безпідставними та такими, що також спростовуються дослідженими в судовому засіданні доказами, оскільки договір купівлі-продажу був укладений з порушенням вимог ст.. 203 ЦК України, особою, яка діяла від імені позивача на підставі недійсної довіреності, що відповідно до вимог ст.. 215 ЦК України є підставою для визнання такого договору недійсним.

Рішення суду в частині визнання довіреності та договору купівлі-продажу спірної квартири відповідає вимогам закону, зібраним доказам, обставинам справи і підстав для його скасування в цій частині з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, немає.

Відповідно до п. 21 Постанови №3 ПВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01 березня 2013 року «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» : "Якщо орган державної влади та/або орган місцевого самоврядування (суб'єкт владних повноважень) бере участь у справі не на виконання владних повноважень, а з інших правових підстав; не здійснює владних управлінських функцій щодо іншого учасника спору (наприклад, надання згоди іншому співвласнику житлового будинку на виконання переобладнання та перепланування), то не залежно від змісту вимог і суб'єктного складу сторін справа підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства відповідно до вимог статті 15 ЦПК.

Висновок суду про те, що відповідачі ОСОБА_9 та ОСОБА_4 не зареєстровані в спірній квартирі та не має підстав для їх виселення з цієї квартири, суперечить вимогам ст. 319 ЦК України, оскільки право на проживання, користування квартирою, породжує у не їх реєстрація в цій квартирі, а право оспорюване право власності. Отже, наявність чи відсутність реєстрації власника в належній йому квартирі не обмежує його право на користування чи розпорядження своїм майном.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що рішення суду в частині відмови в задоволенні позовних вимог про визнання недійсною та скасування державної реєстрації КП «Київським міського Бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна» договору купівлі - продажу від 05.02.1999 року та вимог про виселення ОСОБА_9 та ОСОБА_4 підлягає скасуванню з ухваленням в цій частині нового рішення про задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 309, 316, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

ВИРІШИЛА :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_4 - ОСОБА_5 відхилити.

Рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 16 травня 2016 року скасувати в частині відмови в задоволенні позовних вимог.

В цій частині ухвалити нове рішення наступного змісту.

Позов ОСОБА_3 до ОСОБА_6, ОСОБА_11, ОСОБА_4, КП «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкт нерухомого майна», треті особи: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Котюк ІринаВолодимирівна, Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Заган Марина Анатоліївна в частині визнання недійсною та скасування державної реєстрації, виселення задовольнити.

Визнати недійсною та скасувати державну реєстрацію КП «Київського бюро технічної інвентаризації та реєстрації права на об'єкти нерухомого майна» від 31.05.2010 року у реєстровій книзі №д. 617-185 за реєстровим №6660 архівної копії виданої державним архівам м. Києва від 20.04.2010 року договору купівлі - продажу від 05.02.1999 року та зобов'язати ОСОБА_11 і ОСОБА_4 усунути перешкоди в користуванні ОСОБА_3 АДРЕСА_2, шляхом виселення їх з цієї квартири.

Стягнути з ОСОБА_11, ОСОБА_4, КП «Київського бюро технічної інвентаризації та реєстрації права на об'єкти нерухомого майна» на корить ОСОБА_3 по 404,21 грн. судового збору.

Рішення набирає законної сили з моменту її постановлення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів шляхом подання до цього суду касаційної скарги.

Головуючий:

Судді: