Ухвала суду № 63984560, 14.12.2016, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 11-cc/796/3815/2016 Слідчий суддя в 1-й інстанції: Бобровник О.В.

Категорія: ст. 183 КПК Доповідач: Лашевич В.М.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 грудня 2016 року місто Київ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва у складі:

головуючого судді Лашевича В.М.,

суддів Дзюбіна В.В., Трясуна Ю.Р.,

при секретарі судового засідання Проаспет К.О.,

з участю:

прокурора Столярчука А.Ю.,

захисника ОСОБА_1,

підозрюваного ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційні скарги захисників ОСОБА_1 та ОСОБА_3 в інтересах підозрюваного ОСОБА_2 на ухвалу слідчого судді Солом'янського районного суду міста Києва від 26 жовтня 2016 року, -

ВСТАНОВИЛА:

Цією ухвалою задоволено клопотання слідчого Солом'янського управління поліції ГУ Національної поліції у місті Києві Шмагун В.В., яке погоджене із прокурором Київської місцевої прокуратури № 9 міста Києва Столярчуком А.Ю., та застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 09 год. 00 хв. 23 грудня 2016 року, з визначенням застави в розмірі 70 мінімальних заробітних плат, що становить 96460 гривень, щодо

ОСОБА_2, який народився ІНФОРМАЦІЯ_4 року в місті Києві, громадянина України, з вищою освітою, розлученого, який має на утриманні неповнолітню дитину, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, та проживає за адресою: АДРЕСА_2, не судимого в силу ст. 89 КК України,

який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.

Згідно з ухвалою слідчого судді, застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_2 у вигляді тримання під вартою обґрунтовується тим, що він підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, а також вчинити інші кримінальні правопорушення. Крім того, слідчий суддя послався на врахування даних про особу підозрюваного та дійшов висновку про недостатність підстав для застосування щодо ОСОБА_2 більш м'яких запобіжних заходів.

Не погоджуючись з таким рішенням, захисники ОСОБА_1 та ОСОБА_3 подали в інтересах підозрюваного ОСОБА_2 апеляційні скарги.

В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_1, вважаючи ухвалу слідчого судді незаконною, просить її скасувати та постановити нову ухвалу, якою звільнити ОСОБА_2 з-під варти, а кримінальне провадження закрити. Зокрема, апелянт, посилаючись на тлумачення п. 28 ППВСУ № 3 від 26 квітня 2002 року «Про судову практику в справах про викрадення та інше незаконне поводження із зброєю, бойовими припасами, вибуховими речовинами, вибуховими пристроями чи радіоактивними матеріалами» зазначає, що ОСОБА_2 добровільно здав органу влади зброю та бойові припаси і мав бути звільнений від кримінальної відповідальності на підставі ч. 3 ст. 263 КК України, про що він наголосив і в доповненні до апеляційної скарги.

Захисник ОСОБА_3 в апеляційній скарзі, вважаючи ухвалу слідчого судді незаконною та необґрунтованою, просить її скасувати та постановити нову ухвалу, якою застосувати щодо ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту. На думку апелянта, ризики у провадженні, передбачені ст. 177 КПК України, відсутні. Крім того, автор апеляції, посилаючись на положення п. 16 ч. 1 ст. 3 КПК України, зазначає, що слідчим суддею неправильно визначено розмір застави 70 мінімальних заробітних плат, який повинен складати 85260 гривень, а не 96460 гривень. Також апелянт звертає увагу, що підозрюваний має місце проживання в місті Києві, а саме за адресою: АДРЕСА_1, що підтверджується матеріалами провадження та заявою його батька ОСОБА_6, відповідно до якої він не заперечує, щоб ОСОБА_2 перебував під домашнім арештом за вищезазначеною адресою.

Заслухавши доповідь судді, пояснення захисника та підозрюваного, які підтримали апеляційні скарги і просили їх задовольнити, пояснення прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційних скарг та просив ухвалу слідчого судді залишити без змін, вивчивши матеріали провадження та перевіривши доводи кожної апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги захисників ОСОБА_1 та ОСОБА_3 не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з представлених в апеляційний суд матеріалів, в провадженні Солом'янського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві перебуває кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016100090012457 від 25 жовтня 2016 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.

25 жовтня 2016 року о 09 год. 00 хв. ОСОБА_2 був фактично затриманий в порядку ст. 208 КПК України.

Того ж числа ОСОБА_2 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.

26 жовтня 2016 року слідчий Солом'янського управління поліції ГУ Національної поліції у місті Києві Шмагун В.В., за погодженням із прокурором Київської місцевої прокуратури № 9 міста Києва Столярчуком А.Ю., звернулася до Солом'янського районного суду міста Києва з клопотанням про застосування щодо ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Це клопотання мотивоване тим, щоОСОБА_2 підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, за яке передбачено покарання до семи років позбавлення волі, а тому підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, впливати на свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а також вчинити інше кримінальне правопорушення.

Ухвалою слідчого судді Солом'янського районного суду міста Києва від 26 жовтня 2016 року дане клопотання слідчого було задоволено та щодо ОСОБА_2 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 09 год. 00 хв. 23 грудня 2016 року, з визначенням застави в розмірі 70 мінімальних заробітних плат, що становить 96460 гривень.

Під час розгляду зазначеного клопотання слідчий суддя, всупереч ствердженням сторони захисту, правильно встановив, що наведені у ньому дані, виклад яких зроблено з посиланням на матеріали кримінального провадження, свідчать про наявністьобґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_2 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.

Як вбачається з ухвали слідчого судді та журналу судового засідання, на основі наданих слідчим матеріалів, які обґрунтовують клопотання, слідчий суддя дослідив клопотання і матеріали, які його обґрунтовують, та встановив, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце та підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, які приведені у клопотанні слідчого та доданих до нього матеріалах.

Враховуючи, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні слідчого дані у слідчого судді були всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_2 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.

Отже, дослідивши матеріали клопотання в межах своєї компетенції, слідчий суддя у висновках, які зробив орган досудового розслідування відносно ОСОБА_2, чогось очевидно необґрунтованого чи недопустимого не встановив. Не виявлено таких обставин і колегією суддів, у зв'язку з чим доводи захисника ОСОБА_1 про необґрунтованість повідомленої ОСОБА_2 підозри слід визнати безпідставними, а його посилання на необхідність застосування щодо ОСОБА_2 положень ч. 3 ст. 263 КК України, звільнення останнього від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження є такими, що виходять за межі предмету розгляду питання про застосування запобіжного заходу.

Перевіряючи доводи клопотання слідчого на предмет наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов правильного висновку про їх наявність з огляду на конкретні обставини кримінального провадження, на тяжкість покарання, яке загрожує ОСОБА_2 у разі визнання його винним у вчиненому злочині, а також суспільну небезпечність самого злочину, у вчиненні якого ОСОБА_2 підозрюється. Зокрема, наявні в матеріалах кримінального провадження докази та обставини, на які посилається слідчий у клопотанні, дають достатні підстави вважати, що підозрюваний, всупереч ствердженням захисників, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, а також вчинити інші кримінальні правопорушення, тобто заявлені у клопотанні слідчого ризики є реальними. Тому слідчий суддя обґрунтовано вказав, що більш м'які запобіжні заходи не здатні запобігти зазначеним ризикам.

Таким чином, доводи захисників про відсутність у провадженні ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КК України, є непереконливими.

В сукупності із вищевикладеним для вирішення справи у відповідності до вимог закону слідчий суддя врахував дані, які характеризують особу підозрюваного ОСОБА_2, та інші обставини, передбачені ст. 178 КПК України, в тому числі і ті, на які міститься посилання в апеляційних скаргах.

З огляду на викладені обставини колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для застосування щодо ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та, всупереч стверджень захисника ОСОБА_3, правильно обчислив підозрюваному заставу в розмірі 70 мінімальних заробітних плат, що становить 96460 гривень, виходячи з того, що станом на 01 січня 2016 року розмір мінімальної заробітної плати становив 1378 гривень, а не 1218 гривень, як то помилково стверджує захисник ОСОБА_3 При цьому слідчий суддя прийняв правильне рішення про необхідність задовольнити клопотання слідчого, врахувавши, що строк дії ухвали слідчого судді не може перевищувати 60 днів.

Порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, колегією суддів не вбачається.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржувана ухвала слідчого судді є законною і обґрунтованою, а тому її необхідно залишити без змін, а апеляційні скарги захисників ОСОБА_1 та ОСОБА_3 - без задоволення.

Керуючись ст. ст. 176 - 178, 182, 183, 194, 196, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів -

УХВАЛИЛА:

Ухвалу слідчого судді Солом'янського районного суду міста Києва від 26 жовтня 2016 року, якою задоволено клопотання слідчого Солом'янського управління поліції ГУ Національної поліції у місті Києві Шмагун В.В., погоджене із прокурором Київської місцевої прокуратури № 9 міста Києва Столярчуком А.Ю., та застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 09 год. 00 хв. 23 грудня 2016 року, з визначенням застави в розмірі 70 мінімальних заробітних плат, що становить 96460 гривень, щодо ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, -залишити без змін, а апеляційні скарги захисників ОСОБА_1 та ОСОБА_3 в інтересах підозрюваного ОСОБА_2 - залишити без задоволення.

Ухвала апеляційного суду оскарженню не підлягає.

СУДДІ:

______ ________ _____

В.М. Лашевич В.В. Дзюбін Ю.Р. Трясун