Ухвала суду № 63983906, 10.01.2017, Апеляційний суд Івано-Франківської області

Справа № 343/2405/16-к

Провадження № 11-сс/779/10/2017

Категорія ст. 183 КПК України

Головуючий у 1 інстанції Андрусів І. М.

Суддя-доповідач Повзло В.В.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 січня 2017 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

суддів Повзло В.В.,

Кукурудза Б.І., Шкрібляка Ю.Д.

з участю секретаря Кравчук І.Я.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу підозрюваного ОСОБА_4 на ухвалу слідчого судді Долинського районного суду Івано-Франківської області від 23.12.2016 року про задоволення клопотання заступника начальника слідчого відділу у кримінальному провадженні №12016090160000776 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо ОСОБА_4, -

за участю: прокурора Вишиванюк О.Б.

в с т а н о в и л а :

В апеляційній скарзі підозрюваний ОСОБА_4 просить ухвалу суду скасувати, як необґрунтовану, обрати відносно нього більш м'який запобіжний захід. Посилається на те, що він не переховувався від слідства, останніх два місяці проживає за місцем реєстрації, проте його не було повідомлено належним чином про факт його розшуку. Посилається на те, що вся шкода, що заподіяна кримінальним правопорушенням була повернута потерпілому, що свідчить про те, що він ніяким чином не буде впливати на потерпілого чи свідків. Вважає, що суддя дійшов безпідставного висновку про те, що він не має стабільного доходу, в той час як він два роки займається підприємницькою діяльністю та сплачує податки. Також вважає, що розмір застави, обраний суддею, є занадто високим та непомірним згідно закону. На думку апелянта, суддя також не врахував наявність у нього малолітньої дитини, що перебуває на його утриманні.

Ухвалою слідчого судді Долинського районного суду Івано-Франківської області від 23.12.2016 року задоволено клопотання заступника начальника слідчого відділу про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо ОСОБА_4, підозрюваного у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, з визначенням розміру застави в межах 80 мінімальних заробітних плат.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 слідчий суддя врахував вимоги п.п. 3, 4 ст.5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу та особисту недоторканість можливе лише у передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, слідчий суддя врахував наявність доказів про вчинення ОСОБА_4 інкримінованого кримінального правопорушення, за яке може бути призначено покарання до 6 років позбавлення волі, а також матеріали, що характеризують підозрюваного, який не має постійного джерела доходу, раніше судимий, усвідомлює неминучість покарання за вчинене діяння, в якого відсутні міцні соціальні зв'язки. Суддею встановлено, що слідчим в судовому засіданні доведено наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України, а також в повному обсязі доведено обставини, які оправдовують обмеження права ОСОБА_4 на свободу, що, на думку слідчого судді, унеможливлює застосування до підозрюваного ОСОБА_4 інших більш м'яких запобіжних заходів. Крім того, слідчим суддею визначено розмір застави, що становить 80 розмірів мінімальної заробітної плати, оскільки, на думку судді, внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.

Під час апеляційного розгляду:

- прокурор заперечував проти задоволення апеляційної скарги, вважав її безпідставною, просив ухвалу слідчого судді залишити без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, вивчивши надані суду матеріали провадження, обговоривши доводи й мотиви апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що в задоволенні апеляційної скарги належить відмовити, а ухвалу слідчого судді залишити без змін з наступних підстав.

Органом досудового розслідування встановлено, що 15.11.2006 року ОСОБА_4 засуджений Коломийським районним судом за ч. 4 ст. 187, ст. 69, ч. 2 ст. 186, ст. 70 КК України на 5 років позбавлення волі, в період непогашеної судимості, на шлях виправлення не став і повторно вчинив новий злочин проти власності. Так, в період з 05 на 06 листопада 2016 року, з наміром вчинення крадіжки, прийшов до приміщення магазину ПП ОСОБА_5 «ІНФОРМАЦІЯ_1», що в АДРЕСА_1 та реалізуючи свій злочинний умисел, діючи умисно, з корисливих мотивів, шляхом перекусу металічної решітки на вікні, проник до приміщення магазину ПП ОСОБА_5 «ІНФОРМАЦІЯ_1» за адресою АДРЕСА_1, та таємно викрав майно, що належало потерпілому ОСОБА_5, заподіявши останньому матеріальну шкоду на загальну суму 27451,49 грн. Своїми умисними діями, які виразились в таємному викраденні чужого майна, вчиненого повторно, поєднаного з проникненням у інше приміщення ОСОБА_4 вчинив злочин, передбачений ч.3 ст. 185 КК України.

30.11.2016 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченому ч. 3 ст. 185 КК України (а.п. 37-38).

Згідно з вимогами ч. ч. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практикою Європейського суду з прав людини обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 176 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 183 КПК України визначено, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.

Відповідно до ст. ст. 131-132 КПК України, запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду.

При обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчим суддею дотримані вимоги ст. ст. 176, 177, 178, 183 КПК України.

Як підтверджують матеріали клопотання слідчого та зміст оскарженої ухвали, слідчий суддя вмотивовано дійшов висновку, дотримавшись вимог закону, навівши це по тексту ухвали, що в даному випадку мають місце відповідні ризики, при наявності яких застосування іншого запобіжного заходу, в тому числі і з врахуванням тяжкості злочину, у якому підозрюється ОСОБА_4, буде недостатнім та не забезпечить запобігання цим ризикам.

Підставою для такого запобіжного заходу щодо ОСОБА_4 є обґрунтована підозра у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, що підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами.

Так, відомості про вчинений злочин внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 07.11.2016 року за №12016090160000776 (а.п. 6).

.

Із змісту ухвали слідчого судді вбачається, що сторона обвинувачення навела переконливі доводи того, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти спробі підозрюваного здійснити дії передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, тобто можливість переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілих та свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а також продовжувати свою злочинну діяльність.

Як вбачається із матеріалів, ОСОБА_4 обґрунтовано повідомлено про підозру у вчиненні тяжкого злочину, відповідальність за яке передбачає позбавлення волі на строк від 3 до 6 років, тобто останній підозрюється у вчиненні тяжкого злочину.

Слідчій суддя при обранні виду запобіжного заходу, врахував як наведене вище, так й данні, що характеризують особу ОСОБА_4, зокрема те, що останній вчинив нове кримінальне правопорушення в період непогашеної судимості, що, на думку слідчого судді, свідчить про те, що підозрюваний не став на шлях виправлення.

На думку колегії суддів, та дійшов правильного висновку, що ОСОБА_4 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, тому застосування відносно нього інших більш м'яких запобіжних заходів буду недостатньо для запобігання наявним ризикам, що зазначені у поданні органів досудового розслідування.

За таких обставин слідчий суддя, з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків та запобіганню виникненню ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, з врахуванням даних про його особу, відповідно до вимог кримінального процесуального закону обґрунтовано прийняв рішення про застосування відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Слідчий суддя в повній мірі дотримався вимог закону та прийняв рішення на основі всебічно з'ясованих обставин, з якими закон пов'язує можливість утримання особи під вартою, що не порушує прав обвинуваченого, гарантованих ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, та не суперечить практиці Європейського суду з прав людини, при цьому слідчий суддя дослідив належним чином всі матеріали провадження та навів в ухвалі мотиви, з яких прийняв відповідне рішення.

Згідно з ч. 3 ст. 183 КПК України при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий суддя зобов'язаний визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених цим Кодексом, а відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину визначається у межах від 20 до 80 розмірів мінімальної заробітної плати.

На думку колегії суддів, слідчий суддя дійшов правильного висновку про розмір застави - 80 (вісімсот) мінімальних заробітних плат, що є достатнім для мети забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків під умовою звернення внесених коштів в дохід держави в разі невиконання цих обов'язків.

Доводи апеляційної скарги підозрюваного про те, що слідчим суддею не врахований той факт, що він є приватним підприємцем, що свідчить, на думку апелянта, про наявність у нього постійного джерела існування, а також той факт, що на його утриманні перебуває неповнолітня дитина, самі по собі не є підставами для зміни відносно нього міри запобіжного заходу.

Стосовно твердження апелянта в частині того, що визначений судом розмір застави є завідомо непомірним для нього, на думку колегії суддів, також не є слушним, оскільки розмір застави встановлений в межах передбачених законом, з урахуванням міри, яка гарантує виконання покладених на підозрюваного обов'язків.

Інші доводи апелянта є безпідставними, оскільки вони повністю спростовані при апеляційному розгляді справи та матеріалами клопотання слідчого.

Підстав для скасування ухвали слідчого судді колегія суддів не вбачає.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 376, 176-178, 181, 194, 198, 404, 407, 419 КПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу підозрюваного ОСОБА_4 залишити без задоволення

Ухвалу слідчого судді Долинського районного суду Івано-Франківської області від 23.12.2016 року про задоволення клопотання заступника начальника слідчого відділу у кримінальному провадженні №12016090160000776 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо ОСОБА_4, залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді В.В. Повзло

Б.І. Кукурудз

Ю.Д. Шкрібляк

Згідно з оригіналом:

Суддя В.В. Повзло