Рішення № 63981534, 10.01.2017, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

10 січня 2017 р. Справа № 902/1057/16

Господарський суд Вінницької області у складі судді Матвійчука Василя Васильовича розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (вул. Б. Хмельницького, 6, м. Київ, 01001)

до Іллінецького державного аграрного коледжу (вул. Червона площа, буд. 2, м. Іллінці, Вінницька область, 22700)

про стягнення 3572,35 грн.

за участю секретаря судового засідання Жиляк С.І.:

представників сторін:

позивача не з'явився;

відповідача не з'явився.

В С Т А Н О В И В :

Публічне акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» звернулося до Господарського суду Вінницької області з позовом про стягнення з Іллінецького державного аграрного коледжу 3572,35 грн., з яких: 168,01 грн. - 3% річних та 3 404,34 грн. інфляційних.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором купівлі-продажу природного газу № 13/3257-ТЕ-1 від 29.01.2013 року в частині повної та своєчасної оплати за поставку природного газу.

Ухвалою суду від 09.12.2016 року за вказаним позовом порушено провадження у справі № 902/1057/16 з призначенням до розгляду на 10.01.2017 року.

10.01.2017 року до суду надійшов відзив б/н. від 10.01.2017 року за підписом представника відповідача за довіреністю ОСОБА_1, в якому останній заперечує проти заявлених до стягнення сум трьох відсотків річних та інфляційних. При цьому посилається на те, що при розрахунку трьох відсотків річних позивачем не враховано день фактичної сплати боргу, а інфляційні нараховано на борг, що вже включає інфляційне збільшення за попередній період.

На визначену судом дату представник позивача не зявився. У листі № 14/2-528 від 26.12.2016 року представник позивача за довіреністю ОСОБА_2 просить суд розглянути справу за його відсутності. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Представник відповідача також не скористався правом участі в засіданні суду. Про причини неявки суду не повідомив.

Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

29.01.2013 року між Національною акціонерною компанією «Нафтогаз України» (позивач, за договором Продавець) та Іллінецьким державним аграрним коледжом (відповідач, за договором Покупець) укладено договір купівлі-продажу природного газу № 13/3257-ТЕ-1 (надалі Договір).

За умовами Договору Продавець зобов'язується передати у власність Покупцю у 2013 році природний газ, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити цей природний газ на умовах даного Договору. Газ, що продається за даним Договором, використовується Покупцем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається населенням, релігійними організаціями та національними творчими спілками і їх регіональними осередками (крім обсягів, що використовуються для виробничо-комерційної діяльності) (п.п.1.1, 1.2 Договору).

Сторони домовились, що Продавець передає Покупцеві з 01 січня 2013 року по 31 грудня 2013 року газ обсягом до 210 тис. куб. м., у тому числі по місяцях кварталів. Обсяги газу, що планується передати за Договором , можуть змінюватись Сторонами протягом місяця продажу в установленому порядку (п.п.2.1, 2.1.1 Договору).

Пунктами 5.1, 5.2 Договору сторони домовились, що ціна на газ для теплопостачальних підприємств та послуг з його транспортування встановлюється Національною комісією регулювання електроенергетики України та за 1 000 куб.м природного газу становить 1 309,20,00 грн. з ПДВ.

Відповідно до п. 6.1 Договору оплата за газ здійснюється Покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100 % поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа місяця наступного за місяцем поставки газу.

За умовами договору в платіжних дорученням Покупець повинен обов'язково зазначити номер договору, дату його підписання та призначення платежу без зазначення періоду, за який здійснюється оплата. За наявності заборгованості у Покупця за цим договором Продавець має право зарахувати кошти, що надійшли від Покупця, як погашення заборгованості за газ, поставлений в минулі періоди по цьому договору в порядку календарної черговості виникнення заборгованості. Кошти, які надійшли від Покупця, будуть зараховані як попередня оплата за умови відсутності заборгованості за Договором (п.6.3 Договору).

Як вбачається з матеріалів справи, за період з січня 2013 року по грудень 2013 року позивач на умовах Договору купівлі-продажу природного газу № 13/3257-ТЕ-1 від 29.01.2013 року передав, а відповідач прийняв природний газ в кількості 127,105 тис. куб. м. на загальну суму 166 405,86 грн., що стверджується обопільно підписаними сторонами актами приймання-передачі природного газу за період з січня 2013 по грудень 2013 року.

У звязку з порушенням відповідачем зобовязань за Договором в частині проведення розрахунків за поставлений природний газ позивач звернувся до суду з відповідним позовом про стягнення з відповідача 8 810,93 грн. основного боргу, 6 070,53 грн. пені, 1 108,27 грн. інфляційних втрат та 1 326,41 грн. - 3 % річних, за яким судом 18.02.2015 року порушено провадження у справі 902/198/15.

Рішенням Господарського суду Вінницької області від 25.03.2015 року, яке набрало законної сили відповідно до постанови Рівненського апеляційного господарського суду 06.05.2015 року, позов задоволено частково. Ухвалено стягнути з Іллінецького державного аграрного коледжу на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" 8 810,92 грн. основного боргу, 3 035,27 грн. пені, 1 315,15 грн. 3 % річних, 1 108,27 грн. інфляційних втрат та 1 825,81 грн. відшкодування витрат по сплаті судового збору.

Таким чином рішенням у вказаній справі встановлено факти несвоєчасної сплати відповідачем боргу за спожитий природний газ за укладеним Договором за відповідні спірні періоди прострочення.

Як вбачається з розрахунку ціни позову у справі № 902/1057/16, позивач обґрунтовує свої вимоги фактом несплати відповідачем боргу та заявляє до стягнення 168,01 грн. 3% річних за період з 12.08.2014 року по 31.05.2015 року та 3 404,34 грн. інфляційних втрат за період з липня 2014 року по березень 2015 року включно.

З врахуванням встановлених обставин суд дійшов наступних висновків.

За загальним положенням цивільного законодавства, зобов'язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 Цивільного кодексу України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов'язку, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

У відповідності із ст.173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконати її обов'язку.

Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 Господарського кодексу України).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України).

З моменту укладення між сторонами Договору купівлі-продажу природного газу № 13/3257-ТЕ-1 від 29.01.2013 р. між сторонами виникли зобов'язання, які мають правову природу договору купівлі-продажу.

Згідно ст.655 ЦК України одна сторона (продавець) передає або зобовязується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобовязується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст.692 ЦК України, покупець зобовязаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як встановлено рішенням суду від 25.03.2015 року у справі № 902/198/15, відповідачем зобовязання за Договором в частині проведення розрахунків за поставлений природний газ проводились з порушенням строків та не в повному обсязі.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Виходячи з положень ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Тож, в силу положень Цивільного кодексу України договірні зобов'язання є обов'язковими для виконання сторонами у порядку та у строк, визначений відповідним договором.

Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з частиною першою статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином суд вважає, що вимоги щодо стягнення 3% річних та інфляційних втрат є правомірними, оскільки відповідають умовам укладеного договору та чинному законодавству.

При перевірці за допомогою системи «Ліга Закон» розрахунку трьох відсотків річних судом виявлено помилку в бік завищення, оскільки позивачем в розрахунок враховано день фактичної сплати боргу (31.03.2015 року). При перерахунку судом отримано суму 167,29 грн..

Таким чином в позові в частині стягнення 0,72 грн. трьох відсотків річних слід відмовити як безпідставно заявлених.

При перевірці правильності розрахунку інфляційних втрат, судом встановлено, що здійснюючи нарахування, позивачем нараховано індекс інфляції за кожний наступний місяць у заявленому періоді на суму боргу (8810,92 грн.), що включала в себе інфляційне збільшення за попередній місяць (9830,08 грн.). У звязку з зазначеним, інфляційні втрати в розмірі 352,96 грн. заявлені безпідставно, а тому не підлягають до стягнення.

З урахуванням встановлених обставин, суд зважає на заперечення відповідача, як такі, що є обґрунтованими та арифметично вірними.

Як визначає ст.32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

З огляду на вищевикладене, заявлені позивачем до стягнення позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Судові витрати підлягають розподілу за правилами ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст.43, 33, 43, 49, 75, 82, 83, 84, 85, 115 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частков.

2. Стягнути з Іллінецького державного аграрного коледжу (вул.Червона площа, 2, м. Іллінці, Вінницька область, 22700, код ЄДРПОУ 35830913) на користь Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (вул.Б.Хмельницького, 6, м.Київ, 01001, код ЄДРПОУ 20077720) 167 (сто шістдесят сім) грн. 29 коп. - 3 % річних; 3 051 (три тисячі пятдесят одна) грн. 38 коп. - інфляційних втрат та 1 241 (одну тисячу двісті сорок одну) грн. 57 коп. - відшкодування витрат по сплаті удового збору.

3. В позові в частині стягнення 0,72 грн. 3% річних та 353,96 грн. інфляційних втрат відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5. Копію рішення направити сторонам рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Повне рішення складено 11 січня 2017 р.

Суддя Матвійчук В.В.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу (вул. Б. Хмельницького, 6, м. Київ, 01001)

3 - відповідачу (вул. Червона площа, буд. 2, м. Іллінці, Вінницька область, 22700)