Постанова № 63981285, 10.01.2017, Апеляційний суд Донецької області (м. Маріуполь)

33/775/7/2017(м)

266/3358/16-п

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 січня 2017 року суддя судової палати у кримінальних справах та справах про адміністративні правопорушення апеляційного суду Донецької області Мозговенко В.В. за участю захисника ОСОБА_2, розглянувши у судовому засіданні в місті Маріуполі справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на постанову судді Приморського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 04 жовтня 2016 року, якою

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, студента четвертого курсу університету ім. Туган - Барановського, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1

визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 20400 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на три роки.

ВСТАНОВИВ:

Як визнав суд ОСОБА_3 21.08.2016 року, о 02 год. 05 хв. рухаючись на перехресті Приморського бульвару та пр. Металургів в Приморському районі м. Маріуполя, повторно протягом року керував автомобілем «Toyota Avensis», державний номерний знак НОМЕР_1, з наявними ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння очей, нечітка мова, виражене тремтіння пальців рук) за результатами проходження огляду за допомогою приладу «Drager Alcotest» в присутності двох свідків, чим порушив п. 2.9 (а) Правил дорожнього руху України.

В апеляційній скарзі представник особи, яка притягується до адміністративної відповідальності - ОСОБА_2 просить постанову судді скасувати, а провадження по справі закрити у зв'язку з закінченням строку притягнення до адміністративної відповідальності. Зазначає, що висновки суду є необґрунтованими, а постанова судді незаконною, оскільки справу було розглянуто без участі особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, що призвело до порушення його права на захист, оскільки він не був належним чином повідомлений про розгляд справи.

Перевіривши матеріали справи, заслухавши думку ОСОБА_2 на підтримання апеляційної скарги, вважаю, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до вимог ст.ст.245,280 КУпАП, одним із завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови. Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Вислухавши захисника та перевіривши матеріали справи вважаю, що суддя районного суду достатньо повно дослідив обставини справи й обґрунтовано прийшов до висновку про наявність в діях ОСОБА_3 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП.

Факт керування ОСОБА_3 транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення (а.с.3), який був підписаний ОСОБА_3 та двома свідками та в якому немає ніяких заперечень, висновком щодо результату медичного огляду (а.с.4). Також - актом огляду ОСОБА_3 на стан алкогольного сп'яніння де зазначено, що на час огляду з використанням спеціальних технічних засобів результат огляду на стан алкогольного сп'яніння склав 0.97 проміле. Цей висновок, він був підписаний ОСОБА_3, тобто він не заперечував, що знаходиться в стані алкогольного сп'яніння, свідки ОСОБА_4 та ОСОБА_5 також підтвердили, що ОСОБА_3 знаходився в стані алкогольного сп'яніння. Ці докази об'єктивно узгоджуються між собою та не суперечать матеріалам справи і фактичним обставинам, вказуючи на те, що ОСОБА_3 порушив вимоги п.2.9-а ПДР України. Ці обставини фактично не оспорює й апелянт у апеляційній скарзі.

Що стосується доводів апеляційної скарги про розгляд справи без участі ОСОБА_3, що призвело до порушення його права на захист, то вони є необґрунтованими, оскільки в матеріалах справи є декілька поштових повідомлень відправлених на адресу ОСОБА_3, які були повернуті до суду за закінченням терміну зберігання та свідчать про те, що ОСОБА_3 неодноразово належним чином був повідомлений про розгляд справи, але в судове засідання не з'явився.

Також не є підставою для скасування постанови й те, що в протоколі була виправлена кваліфікація дій ОСОБА_3 з ч.1 ст.130 на ч.2 ст.130 КУпАП, оскільки в матеріалах справи є дані про те, що останній 26 вересня 2015 року вчинив аналогічне правопорушення ( а.с.16).

Накладаючи адміністративне стягнення на ОСОБА_3, суддя врахував характер вчиненого правопорушення, ступінь його вини та наклав на нього стягнення у межах, передбачених санкцією ч.2 ст.130 КУпАП. Процесуальних порушень, а також строків накладення стягнення, які б були безумовною підставою для скасування постанови не допущено, тому підстав для скасування постанови з таких підстав немає.

Враховуючи викладене та керуючись ст.294 КУпАП, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову судді Приморського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 04 жовтня 2016 року про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_3 за ст.130 ч.2 КУпАП залишити без змін.

Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді: