Ухвала суду № 63965388, 22.12.2016, Апеляційний суд Київської області

Справа № 361/2836/15-ц Головуючий у І інстанції Дутчак І. М.Провадження № 22-ц/780/3125/16 Доповідач у 2 інстанції Коцюрба О. П.Категорія 19 22.12.2016

УХВАЛА

Іменем України

22 грудня 2016 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:

Головуючого - Коцюрби О.П.,

Суддів - Мережко М.В., Журби С.О.,

При секретарі - Спеней І.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на заочне рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 26 серпня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про розірвання договору, стягнення грошових коштів та відшкодування моральної шкоди, -

Заслухавши доповідь судді Апеляційного суду, пояснення сторін, вивчивши матеріали цивільної справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів, -

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_3 звернувся до Броварського міськрайонного суду Київської області з позовом, у якому, враховуючи зміни та уточнення позовних вимог, просив розірвати договір № 29/11-25 купівлі-продажу майнових прав, укладений 29 листопада 2012 року між ним і ОСОБА_2, стягнути із відповідача на його користь грошові кошти в розмірі 707520 грн., що еквівалентно 33000 доларів США, винагороду в розмірі 7075 грн. 20 коп. та моральну шкоду в розмірі 50000 грн.

В обґрунтування позову зазначав, що 19 березня 2012 року він, маючи на меті придбати у власність однокімнатну квартиру, уклав із ОСОБА_2 попередній договір купівлі-продажу, який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шкодою О.М., зареєстрований в реєстрі за № 663 (далі - попередній договір).

За умовами цього договору ОСОБА_2 зобов'язався у строк не пізніше 20 жовтня 2012 року продати йому частину житлового будинку АДРЕСА_1 (п'ята квартира зліва направо на другому поверсі), загальною площею 48 м2 або майнові права на цю квартиру.

Відповідно до п. З даного договору купівля-продаж зазначеної квартири (майнових прав) повинна бути вчинена за суму, що еквівалентна 33000 доларів США, що на момент укладення договору за курсом Національного банку України становило 263670 грн.

На підтвердження дійсних намірів про наступне укладення договору купівлі-продажу, до підписання попереднього договору він передав, а відповідач ОСОБА_2 прийняв від нього забезпечувальний платіж у сумі еквівалентній 33000 доларів США, що у національній валюті складало 263670 грн.

У вказаний строк до 20 жовтня 2012 року основний договір купівлі-продажу вказаної однокімнатної квартири сторонами не укладено, так як житловий будинок ОСОБА_2 в експлуатацію введено не було.

У зв'язку з цим, відповідач запропонував йому укласти з ним договір купівлі-продажу майнових прав на частину житлового будинку АДРЕСА_1, а саме: п'яту однокімнатну квартиру зліва направо на другому поверсі будинку, загальною площею 48 м2 .

29 листопада 2012 року він і ОСОБА_2, від імені якого на підставі нотаріально засвідченої довіреності діяв ОСОБА_5, уклали договір № 29/11-25 купівлі-продажу майнових прав (далі - договір № 29/11-25), згідно із умовами п. п. 2.1, 2.2, 2.5, 4.2 якого відповідач зобов'язувався ввести вказаний будинок в експлуатацію до 03 березня 2013 року та отримати право власності на об'єкт нерухомості.

На день подачі позову, ОСОБА_2 будинок в експлуатацію так і не введено, відповідачем істотно порушено умови договору, що є підставою для його розірвання Відповідно до п. 4.2 договору № 29/11-25 загальна вартість майнових прав на момент його укладення складала 33000 доларів США, що становило 263670 грн., які за домовленістю між сторонами він сплатив відповідачеві ОСОБА_2 в іноземній валюті за умовами попереднього договору купівлі-продажу від 19 березня 2012 року.

У п. 6.1 договору № 29/11-25 встановлено, що у разі розірвання цього договору сплачені ОСОБА_2 за майнові права грошові кошти, повертаються останнім йому протягом 30 банківських днів.

Згідно із п. 6.4 цього договору у разі його розірвання з вини відповідача, встановленої рішенням суду, ОСОБА_2 зобов'язаний сплатити йому винагороду в розмірі 1 % від суми грошових коштів, що повертаються.

Таким чином, у зв'язку із розірванням договору № 29/11-25 від 29 листопада 2012 року ОСОБА_2 повинен сплатити на його користь грошову суму еквівалентну 33000 доларів США, що за курсом на день подачі позову 1 долар США = 21,44 грн. складає 707520 грн., а також винагороду в розмірі 7075 грн. 20 коп. (1 % від цієї суми).

Крім зазначених вище сум, із ОСОБА_2 на його користь підлягає стягненню також завдана йому останнім моральна шкода, яка полягає у постійних душевних переживаннях і стражданнях з приводу неотримання квартири у власність, втрати значної суми грошових коштів, які накопичувались тривалий час, пошуку та оренди жилого приміщення, необхідного для проживання його сім'ї. Розмір завданої йому відповідачем моральної шкоди він оцінює в 50000 грн.

Заочним рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 26 серпня 2015 року позов задоволено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, ОСОБА_2 оскаржив його в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі просив, заочне рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 26 серпня 2015 скасувати, ухвалити у справі нове рішення про відмову позивачу в задоволенні позовних вимог. Зазначив, що заочне рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 26 серпня 2016 року є необґрунтованим та незаконним, ухвалене з порушенням норм матеріального і процесуального права.

Перевіривши законність та обґрунтованість заочного рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 26 серпня 2016 року в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_2 не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 19 березня 2012 року між ОСОБА_2, від імені якого на підставі нотаріально посвідченої довіреності діяв ОСОБА_5, та ОСОБА_3 було укладено попередній договір купівлі-продажу, який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шкодою О.М., зареєстрований в реєстрі за № 663.

За умовами п. 1 цього договору, ОСОБА_2 зобов'язувався не пізніше 20 жовтня 2012 року продати, а ОСОБА_3 купити частину житлового будинку АДРЕСА_1 (п'ята квартира зліва направо на другому поверсі), загальною площею 48 м2 або майнові права на цю квартиру.

У п. З попереднього договору встановлено, що купівля-продаж зазначеної квартири (майнових прав) має бути вчинена за суму 33000 доларів США, що на момент укладення даного договору за курсом Національного банку України становить 263670 грн. У разі збільшення загальної площі квартири, сума продажу квартири пропорційно збільшується, але більше ніж

на 15000 грн.

На підтвердження дійсних намірів про наступне укладення договору купівлі-продажу ОСОБА_3 передав, а ОСОБА_2 в особі його представника отримав від позивача забезпечувальний платіж у сумі, що еквівалентна 33000 доларів США та на день укладення договору складала 263670 грн.

Відповідно до п. 10 попереднього договору, ОСОБА_2 зобов'язувавсь ввести в експлуатацію зазначений у п. 1 договору житловий будинок до 20 вересня 2012 року та підписати акт-прийому передачі квартири.

За змістом п. 13 вказаного договору ОСОБА_2 в особі представника стверджував та гарантував ОСОБА_3, що прихованих недоліків, які йому (відповідачу) відомі та про які він свідомо не попередив позивача, квартира, що підлягає відчуженню, не має; обставин, які б перешкоджали укладенню договору купівлі-продажу та які б замовчувалися ним, не існує.

Судом також встановлено, що ОСОБА_3 свої зобов'язання за цим договором виконав повністю, за купівлю однокімнатної квартири у будинку АДРЕСА_1, загальною площею 48 м2, передав ОСОБА_2 через його представника ОСОБА_5 грошові кошти (забезпечувальний платіж) у сумі 263670 грн., що на день укладення даного договору еквівалентно 33000 доларів США.

У порушення умов зазначеного договору, ОСОБА_2 своїх зобов'язань за цим договором не виконав, у визначений договором строк до 20 вересня 2012 року житловий будинок АДРЕСА_1 в експлуатацію не ввів, вказану вище квартиру ОСОБА_3 згідно із актом прийому-передачі не передав.

29 листопада 2012 року ОСОБА_2 (далі - Продавець), від імені якого діяв ОСОБА_5, і ОСОБА_3 (далі - Покупець) уклали договір № 29/11-25 купівлі-продажу майнових прав .

За змістом п. п. 2.1, 2.2 цього договору, Продавець продає, а Покупець купує майнові права на об'єкт нерухомості - житлове приміщення у будинку АДРЕСА_1, а саме: однокімнатну квартиру на другому поверсі (п'ята однокімнатна квартира зліва направо на другому поверсі), загальною площею 48 м2.

У п. 2.5 договору № 29/11-25 встановлено, що запланований термін будівництва та введення в експлуатацію житлового будинку АДРЕСА_1 не пізніше 03 березня 2013 року.

Згідно із п. 4.2 вказаного договору, загальна вартість майнових прав, які передаються Продавцем Покупцеві за цим договором, складає 263670 грн., що еквівалентно 33000 доларів США.

Відповідно до п. 6.1 договору № 29/11-25 у випадку розірвання цього договору, грошові кошти, сплачені Покупцем за майнові права, повертаються йому протягом 30 банківських днів.

За змістом п. 6.4 вказаного договору за повернення Покупцю грошових коштів у разі розірвання договору з вини Продавця, встановленої рішенням суду, останній сплачує Покупцю винагороду в розмірі 1 % від суми грошових коштів, що повертаються.

У п. 8.1 договору № 29/11-25 визначено, що цей договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до повного виконання ними взятих на себе за договором зобов'язань, якщо він не буде припинений раніше відповідно до положень цього договору та вимог чинного законодавства України.

Згідно із ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, зокрема із договорів та інших правочинів. Зобов'язання має грунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Частинами 1, 3 ст. 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

У ст. ст. 526, 530, 629 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору (п. 1); відшкодування збитків та моральної шкоди (п. 4).

У ч. 2 ст. 651 ЦК України встановлено, що договір може бути змінено або розірвано рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору (абзац другий ч. 2 ст. 651 ЦК України).

Укладаючи 29 листопада 2012 року договір № 29/11-25 купівлі-продажу майнових прав із ОСОБА_2, ОСОБА_3 розраховував отримати у власність не пізніше 03 березня 2013 року однокімнатну квартиру у житловому будинку АДРЕСА_1.

Внаслідок неналежного виконання умов спірного договору та не введення в експлуатацію відповідачем вказаного будинку, позивач, великий термін часу позбавлений можливості отримати у власність однокімнатну квартиру та проживати в ній, у зв'язку з чим ОСОБА_3 не отримав того, на що він розраховував при укладенні із відповідачем, 19 березня 2012 року попереднього договору та у подальшому 29 листопада 2012 року договору № 29/11-25 купівлі-продажу майнових прав на квартиру, що є істотним порушенням ОСОБА_2 умов договору.

Виходячи з наведеного, колегія суддів вважає, що за таких обставин є правильним висновок суду першої інстанції про задоволення позовних вимог позивача в частині розірвання договору купівлі-продажу майнових прав, № 29/11-25 від 29 листопада 2012 року, укладений між ОСОБА_2 і позивачем, стягнення з відповідача на користь ОСОБА_3 грошових коштів в розмірі 707520 грн., що еквівалентно 33000 доларів США, винагороди в розмірі 7075,20 грн., та судового збору в розмірі 3654 грн.

Так як в судовому засіданні, ОСОБА_3 не було підтверджено факт заподіяння йому, ОСОБА_2 моральної шкоди, не надано доказів про це, тому, колегія суддів підтримує думку Броварського міськрайонного суду Київської області про відмову ОСОБА_3 в задоволенні цієї частини позовних вимог.

Враховуючи те, що Броварський міськрайонний суд Київської області при розгляді справи повно та всебічно дослідив обставини справи, надані сторонами докази, правильно визначився з законом, який регулює спірні правовідносини, порушень законодавства при розгляді справи не допустив, тому, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу ОСОБА_2 необхідно відхилити, а рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 26 серпня 2016 року залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 307, 308, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Заочне рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 26 серпня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий:

Судді: