
Справа № 161/160/17
Провадження № 2/161/1151/17
У Х В А Л А
10 січня 2017 року місто Луцьк
Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:
головуючого судді Ковтуненка В.В.,
при секретарі Царюк Н.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Луцьк заяву ТзОВ «Кей-колект» про забезпечення позову,
В С Т А Н О В И В :
ТзОВ «Кей-колект» звернулося до суду з вказаною заявою. Просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом передачі квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 на зберігання ТОВ «Деб Секюріті», шляхом надання безперешкодного доступу ТОВ «Деб Секюріті» і встановлення охоронної сигналізації.
Заява ТзОВ «Кей-колект» про забезпечення позову не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 151 ЦПК України у заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено:
1) причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов;
2) вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності;
3) інші відомості, потрібні для забезпечення позову.
Відповідно до ст. 152 ЦПК України позов забезпечується: накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб; забороною вчиняти певні дії; встановленням обов'язку вчинити певні дії; забороною іншим особам здійснювати платежі або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про звільнення майна з-під арешту; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам.
У разі необхідності судом можуть бути застосовані інші види забезпечення позову. Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову.
Види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; зясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у звязку із застосуванням відповідних заходів.
Судом при розгляді заяви встановлено, що заявником взагалі не надано доказів, що існує реальна загроза пошкодження або знищення майна, як про це вказує заявник у своїй заяві. При цьому, сам факт ненадання уповноваженим особам позивача доступу до лічильників газу, води, електричної енергії не може розцінюватись як загроза пошкодження або знищення майна, а саме квартири № 43 в житловому будинку № 6 по вулиці Привокзальній в місті Луцьку. Таким чином, твердження представника заявника, що відповідачем вчиняються дії, спрямовані на пошкодження та знищення належного заявнику майна є лише його особистим твердженням та припущенням, яке не підтверджується жодними доказами. А тому взагалі незрозуміло, у звязку з якими причинами необхідно забезпечити позов.
Крім того, задоволення клопотання про забезпечення позову шляхом передачі квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 на зберігання ТОВ «Деб Секюріті», шляхом надання до неї безперешкодного доступу ТОВ «Деб Секюріті» і встановлення охоронної сигналізації призвело б до вирішення спору по суті до початку судового розгляду справи. Оскільки надання ТОВ «Деб Секюріті», яке діє на замовлення та вчиняє дії в інтересах ТзОВ «Кей-колект», безперешкодного доступу до квартири № 43 в житловому будинку № 6 по вулиці Привокзальній в місті Луцьку та встановлення охоронної сигналізації повністю виключає можливість використання зазначеної квартири відповідачем, що, фактично, і є предметом спору. Таким чином, всупереч твердженням представника заявника, ухвалою про забезпечення позову суд фактично усунув би перешкоди у користуванні майном, як про те просить позивач в позовній заяві, ще до початку судового розгляду справи.
А тому за таких обставин, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні заяви.
Керуючись ст.ст. 151, 153 ЦПК України, суд,-
У Х В А Л И В :
Відмовити ТзОВ «Кей-колект» в задоволенні його заяви про забезпечення позову.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Волинської області через Луцький міськрайонний суд Волинської області шляхом подання апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня її проголошення. Уразі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом пяти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя: В.В. Ковтуненко
Судове рішення № 63963955, Луцький міськрайонний суд Волинської області було прийнято 10.01.2017. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 161/160/17. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: