Постанова № 63961039, 27.12.2016, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра, 8, корпус 1

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

27 грудня 2016 року 16 год. 20 хв. № 826/6318/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Данилишина В.М. розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до державного реєстратора юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців реєстраційної служби Кагарлицького районного управління юстиції Київської області Башевої Ю.В., треті особи: товариство з обмеженою відповідальністю "Русава-К" та ОСОБА_3, про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 травня 2015 року задоволено повністю позов ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1) до державного реєстратора юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців реєстраційної служби Кагарлицького районного управління юстиції Київської області Башевої Ю.В. (далі - відповідач), третя особа: товариство з обмеженою відповідальністю "Русава-К" (далі - третя особа-1, ТОВ "Русава-К", товариство), про:

- визнання протиправними дій відповідача, які полягали у внесенні 05 лютого 2015 року змін до відомостей про ТОВ "Русава-К", які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (далі - ЄДР) та не пов'язані з внесенням змін до установчих документів юридичної особи;

- визнання протиправними дій відповідача, які полягали у проведенні 05 лютого 2015 року державної реєстрації змін до установчих документів ТОВ "Русава-К", пов'язаних зі зміною складу учасників та розміру статутного капіталу ТОВ "Русава-К";

- зобов'язання відповідача вчинити дії щодо виключення з ЄДР запису про зміну керівника ТОВ "Русава-К", внесеного 05 лютого 2015 року, та відновити попередній запис про керівника ТОВ "Русава-К" - позивача;

- зобов'язання відповідача скасувати державну реєстрацію змін до установчих документів ТОВ "Русава-К", проведену 05 лютого 2015 року.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 09 липня 2015 року постанову суду першої інстанції від 08 травня 2015 року скасовано у відповідній частині та прийнято у скасованій частині нову постанову. В іншій частині постанову залишено без змін.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 26 січня 2016 року постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 травня 2015 року та постанову суду апеляційної інстанції від 09 липня 2015 року скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями, для нового розгляду та вирішення визначено суддю Данилишина В.М.

Відповідною ухвалою суду справу прийнято до провадження та призначено її до розгляду у судовому засіданні.

У відповідному судовому засіданні судом до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, згідно з ч.ч. 2, 3 ст. 53 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), залучено ОСОБА_3 (далі - третя особа-2, ОСОБА_3).

Під час переходу до розгляду справи по суті представник третьої особи-1 просив задовольнити позов повністю, а представники третьої особи-2 просили відмовити у його задоволенні повністю.

Позивач та відповідач (їх представники) у судові засідання не прибули, хоча про дати, час та місце судового розгляду справи сторони повідомлені належним чином. При цьому, до суду через канцелярію від представника позивача надійшло письмове клопотання про розгляд справи за відсутності позивача (його представника). Заява про розгляд справи за відсутності відповідача (його представника) до суду не надійшла.

Враховуючи викладене та зважаючи на достатність наявних у матеріалах справи доказів для розгляду та вирішення справи по суті, у відповідному судовому засіданні судом, згідно з ч.ч. 4, 6 ст. 128 КАС України, прийнято рішення про подальший розгляд та вирішення справи у порядку письмового провадження.

Оцінивши у порядку письмового провадження належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд -

ВСТАНОВИВ:

Зі змісту ухвали Вищого адміністративного суду України від 26 січня 2016 року вбачається, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасовані у зв'язку з тим, що судами допущені порушення норм процесуального права, що унеможливили встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.

Судами попередніх інстанцій не досліджено яким чином оскаржувані дії порушують права ОСОБА_1, не наведено порушених відповідачем норм права, які б встановлювали загальнообов'язкові правила поведінки по відношенню до позивача, тобто не встановлено наявності у нього матеріального права, на захист якого спрямований поданий ним позов, оскільки відновленню підлягає тільки порушене право. На момент вчинення оскаржуваних дій, відповідно до рішення загальних зборів товариства від 11 серпня 2014 року, позивача виключено зі складу учасників товариства.

Враховуючи позицію, викладену в ухвалі суду касаційної інстанції від 26 січня 2016 року, на новому розгляді справи судом першої інстанції, у тому числі додатково, з'ясовано наступі обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.

Так, ОСОБА_1 певний період часу був учасником ТОВ "Русава-К" та власником частки статутного капіталу товариства у розмірі 2,79%.

Іншим учасником ТОВ "Русава-К" була Компанія "Drace Corporate Holding Limited", якій належала частка статутного капіталу товариства у розмірі 97,21%.

Рішенням зборів учасників ТОВ "Русава-К", відповідно до ч. 4 п. 12.1.2 Статуту товариства, ОСОБА_1 із 07 серпня 2014 року обрано генеральним директором ТОВ "Русава-К", що підтверджується наявною у матеріалах справи копією протоку зборів учасників ТОВ "Русава-К" від 06 серпня 2014 року.

На підставі наказу ТОВ "Русава-К" від 06 серпня 2014 року №50/14-к, позивача призначено на посаду генерального директора товариства.

В подальшому загальними зборами учасників ТОВ "Русава-К", оформленими протоколом від 11 серпня 2014 року №1/11.08, прийнято рішення про:

- виключення зі складу учасників товариства ОСОБА_1 та виплату належної йому частки у статутному капіталі товариства;

- зменшення статутного капіталу ТОВ "Русава-К";

- продаж учасником товариства Компанія "Drace Corporate Holding Limited" 100% від своєї частки у статутному капіталі ОСОБА_3;

- перерозподіл часток та затвердження внесків учасників: ОСОБА_3 - 100% статутного капіталу товариства;

- затвердження нової редакції статуту товариства;

- звільнення директора товариства ОСОБА_1 із 31 серпня 2014 року;

- призначення ОСОБА_3 на посаду директора ТОВ "Русава-К" із 01 вересня 2014 року та надання йому права першого підпису і права діяти від імені товариства без довіреності.

Тобто, як вбачається з викладеного, учасниками ТОВ "Русава-К" прийнято рішення про звільнення ОСОБА_1 з посади директора товариства із 31 серпня 2014 року та призначення із 01 вересня 2014 року директором товариства ОСОБА_3

Із відповідними заявами до органу державної реєстрації, на підставі яких проведено оскаржувані реєстраційні дії, ОСОБА_3 звернувся 05 лютого 2015 року, тобто тоді, коли вже саме він був законним директором товариства із правом першого підпису та правом діяти від імені товариства без довіреності.

В ухвалі суду касаційної інстанції від 26 січня 2016 року зазначено, що приймаючи рішення про задоволення позову в частині вимог, що стосуються визнання дій відповідача неправомірними та зобов'язання його вчинити дії щодо виключення з ЄДР запису про зміну керівника ТОВ "Русава-К", внесеного 05 лютого 2015 року, та відновити попередній запис про керівника ТОВ "Русава-К" ОСОБА_1, суд першої інстанції виходив з того, що дії відповідача по здійсненню реєстраційних дій щодо зміни керівника ТОВ "Русава-К" є неправомірними, оскільки вчиненні на підставі наказу від 11 серпня 2014 року №1/11.08 про призначення на посаду директора ТОВ "Русава-К" ОСОБА_3 із 01 вересня 2014 року, легітимність якого ставиться під сумнів.

Суд апеляційної інстанції, скасовуючи постанову суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог про визнання протиправними дій відповідача по здійсненню реєстраційних дій щодо зміни керівника ТОВ "Русава-К" та скасування такої реєстраційної дії, а також ухвалюючи в цій частині нову постанову, виходив з того, що надання наказу про призначення на посаду директора ТОВ "Русава-К" ОСОБА_3 не є обов'язковим для вчинення реєстраційних дій. Крім того, на момент звернення ОСОБА_3 до органу державної реєстрації він був особою, яка уповноважена діяти від імені товариства. Враховуючи викладене, у відповідача наявні всі підстави для вчинення відповідної реєстраційної дії.

Враховуючи викладене, а також оцінивши наявні у матеріалах справи докази, суд прийшов до висновку, що дійсно відсутній факт порушення з боку відповідача прав позивача, оскільки на час звернення ОСОБА_3 до органу державної реєстрації - 05 лютого 2015 року, ОСОБА_1 не мав жодного відношення до товариства, оскільки його з посади директора ТОВ "Русава-К" звільнено із 31 серпня 2014 року.

Тобто, право управління товариством ОСОБА_1 втратив із 31 серпня 2014 року, а не у результаті проведення оскаржуваних реєстраційних дій.

Відповідно до ч. 1 ст. 167 Господарського кодексу України, корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Згідно з ч. 1 ст. 50, ч. 1 ст. 58, ст. 59, ч. 1 ст. 60, ч. 1 ст. 64 Закону України "Про господарські товариства", товариством з обмеженою відповідальністю визнається товариство, що має статутний капітал, розділений на частки, розмір яких визначається установчими документами.

Вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є загальні збори учасників. Вони складаються з учасників товариства або призначених ними представників.

До компетенції зборів товариства з обмеженою відповідальністю крім питань, зазначених у п.п. "а", "б", "г - ж", "и - й" ст. 41 цього Закону, належить: а) встановлення розміру, форми і порядку внесення учасниками додаткових вкладів; б) вирішення питання про придбання товариством частки учасника; в) виключення учасника з товариства; г) визначення форм контролю за діяльністю виконавчого органу, створення та визначення повноважень відповідних контрольних органів.

З питань, зазначених у п.п. "а", "б" ст. 41 цього Закону, а також при вирішенні питання про виключення учасника з товариства рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосують учасники, що володіють у сукупності більш як 50 відсотками загальної кількості голосів учасників товариства.

З решти питань рішення приймається простою більшістю голосів.

Загальні збори учасників вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники (представники учасників), що володіють у сукупності більш як 50 відсотками голосів.

Учасника товариства з обмеженою відповідальністю, який систематично не виконує або неналежним чином виконує обов'язки, або перешкоджає своїми діями досягненню цілей товариства, може бути виключено з товариства на основі рішення, за яке проголосували учасники, що володіють у сукупності більш як 50 відсотками загальної кількості голосів учасників товариства. При цьому цей учасник (його представник) у голосуванні участі не бере.

Отже, підсумовуючи усе вище викладене, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову, так як відсутній факт порушення прав та інтересів позивача на момент вчинення оскаржуваних дій. Обраний позивачем спосіб захисту порушених, на його думку, прав та інтересів не відповідає передбаченим законодавством способам, оскільки позивача з посади директора товариства звільнено за рішенням загальних зборів товариства, оформленим протоколом від 11 серпня 2014 року №1/11.08.

Відповідно до ч. 1 ст. 11, ч. 1 ст. 69, ч.ч. 1, 2, 6 ст. 71 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

Таким чином, із системного аналізу вище викладених норм та з'ясованих обставин суд прийшов до висновку, що позов ОСОБА_1 до державного реєстратора юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців реєстраційної служби Кагарлицького районного управління юстиції Київської області Башевої Ю.В., треті особи: товариство з обмеженою відповідальністю "Русава-К" та ОСОБА_3, про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії є безпідставним, необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню повністю.

Згідно з ч. 2 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз. У зв'язку з ухваленням судового рішення на користь суб'єкта владних повноважень та відсутністю з його сторони судових витрат, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати стягненню з позивача не підлягають.

На підставі вище викладеного, керуючись ст.ст. 69-71, 86, 128, 158-163, 167 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити повністю у задоволені позову ОСОБА_1.

Копії постанови направити (вручити) сторонам та третім особам (їх уповноваженим представникам) у порядку та строки, встановлені ст. 167 КАС України.

Згідно зі ст.ст. 185, 186 КАС України, постанова може бути оскаржена шляхом подання до Київського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд міста Києва апеляційної скарги протягом десяти днів із дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Київського апеляційного адміністративного суду.

Відповідно до ст. 254 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя В.М. Данилишин