Вирок № 63960639, 02.11.2016, Сіверськодонецький міський суд Луганської області (до 25.04.2025 - Сєверодонецький міський суд Луганської області)

Кримінальне провадження № 1-кп/428/473/2016

Справа № 428/5378/16-к

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 листопада 2016 року м. Сєвєродонецьк

Сєвєродонецький міський суд Луганської області у складі:

головуючого судді Олійник В.М.,

за участю секретаря Гетьманцевої Ю.Ю.,

прокурора Гринченка Д.В.,

захисника ОСОБА_1,

обвинуваченого ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Сєвєродонецька матеріали кримінального провадження відносно:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с.Муратове Новоайдарського району Луганської області, українця, громадянина України, з незакінченою вищою освітою, не одруженого, який має на утриманні неповнолітню дитину - сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, працюючого приватним підприємцем, який зареєстрований та фактично проживаючий за адресою: АДРЕСА_7, раніше не судимого, за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.190, ч.2 ст.190 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Епізод № 1

В травні 2015 року, більш точної дати встановити не надалось можливим, ОСОБА_2, маючи злочинний намір на заволодіння чужим майном шляхом обману, будучи зареєстрованим як фізична особа - підприємець, створив уявне агентство нерухомості «ІНФОРМАЦІЯ_7», яке у встановленому порядку не було зареєстроване в підрозділах ГУ ДФС у Луганській області, розробив бланк договору оренди квартири з додатками до нього, зробив кліше, на відбитку якого зазначив печатний текст «АН «ІНФОРМАЦІЯ_7» ПП ОСОБА_2 АДРЕСА_8 тел. НОМЕР_1», який містив недостовірну інформацію, а саме посилання на неіснуюче агентство нерухомості «ІНФОРМАЦІЯ_7». Після виконання вищевказаних дій ОСОБА_2 почав у всесвітній мережі Інтернет шукати об'яви про здачу в оренду щодобово квартир у м.Сєвєродонецьку, з метою оренди цих квартир щодобово, виступаючи особисто в якості орендаря квартири, та подальшої перездачі цих квартир в оренду іншим громадянам на тривалий строк, хоча не мав на вчинення цих дій ніяких законних підстав. Після того, як ОСОБА_2 знаходив інтересуючи його квартири, оглядав їх та орендував на декілька діб, а потім для відшукання клієнтів, яким ОСОБА_2 мав намір здати в оренду на тривалий строк орендовані ним квартири щодобово, він розміщував об'яви у всесвітній мережі Інтернет, в яких вказував, що здає в оренду квартири у м.Сєвєродонецьку на тривалий строк при цьому залишав свій контактний номер телефону НОМЕР_1. Після вчинення ОСОБА_2 цих дій, йому телефонували люди, цікавились питаннями, пов'язаними з орендою квартир на тривалий термін, та ОСОБА_2 гарантував їм оренду квартир на тривалий термін. Також 11 травня 2015 року ОСОБА_2 познайомився ОСОБА_4, який шукав роботу та повідомив йому неправдиву інформацію про те, що він є власником агентства нерухомості «ІНФОРМАЦІЯ_7», яке надає людям ріелторські послуги, пов'язані з орендою та купівлею-продажем квартир, займається підприємницькою діяльністю в сфері нерухомості вже тривалий термін, показував свої особисті документи, таким чином ввів ОСОБА_4 в оману, внаслідок чого, останній дав згоду на працю в неіснуючому агентстві нерухомості «ІНФОРМАЦІЯ_7» в якості ріелтора під керівництвом ОСОБА_2, при цьому ОСОБА_4 вважав, що, виконуючи обов'язки реєлтора у вказаному агентстві та вказівки ОСОБА_2, діє на законних підставах, тому ОСОБА_2 в об'явах про оренду квартир також вказував і контактний телефон ОСОБА_4 НОМЕР_2, на який також телефонували клієнти агентства нерухомості «ІНФОРМАЦІЯ_7».

Так, 12 травня 2015 року з ОСОБА_2 за вказаним телефоном зв'язалась ОСОБА_5, яка пояснила, що має намір орендувати квартиру у м.Сєвєродонецьку на тривалий термін, зі свого боку ОСОБА_2 гарантував їй, що знайде їй квартиру для оренди на її умовах. 13 травня 2015 року ОСОБА_2, реалізуючи свій злочинний намір, у всесвітній мережі Інтернет знайшов об'яву про здачу в оренду щодобово квартири АДРЕСА_1, та в подальшому особисто орендував вказану квартиру щодобово терміном на 10 діб у її власника ОСОБА_6 Після цього він зателефонував ОСОБА_5, яка шукала квартиру у м.Сєвєродонецьку для оренди на тривалий термін, повідомив, що він може здати вищевказану квартиру на тривалий термін та запросив останню разом з її чоловіком ОСОБА_7 в приміщення квартири для її огляду. В цей же день приблизно о 18 годині ОСОБА_5 разом з ОСОБА_8 прийшли в квартиру АДРЕСА_1, де їх чекав ОСОБА_2, який показав їм приміщення квартири та повідомив їм неправдиву інформацію, що власник квартири, від імені якого він виступає, має бажання здати в оренду цю квартиру строком на 6 місяців, при цьому ОСОБА_2 самовільно визначив розмір щомісячної орендної плати в розмірі 2 800 гривень та вартість своїх послуг в якості працівника неіснуючого АН «ІНФОРМАЦІЯ_7», визначив порядок розрахунку за оренду квартири, в якому ОСОБА_5 та ОСОБА_9 повинні були невідкладно передати йому гроші в сумі 5 600 гривень, які є орендною щомісячною платою за перший та останній місяць оренди квартири, та потім сплачувати йому 2 800 гривень щомісячно, хоча розумів, що квартира не може бути здана в оренду строком на 6 місяців у зв'язку з тим, що на той час особисто був орендарем вказаної квартири строком на 10 діб, та власник квартири ОСОБА_6 не надавала йому будь-яких повноважень на здачу в оренду квартири від її імені. Оглянувши вказану квартиру, ОСОБА_5 та ОСОБА_9 вирішили орендувати квартиру на умовах, висунутих ОСОБА_2 строком на 6 місяців, вважаючи, що останній діє на законних підставах. Тому ОСОБА_2 з метою маскування своїх незаконних дій та створення у клієнта переконання про наявність повноважень з розпорядження вказаною нерухомістю, уклав з ОСОБА_8 договір оренди квартири АДРЕСА_1, в якому ОСОБА_2 завідомо неправдиво визнав себе орендодавцем цієї квартири, згідно якого ОСОБА_9 передав ОСОБА_2 гроші в сумі 6 300 гривень, внаслідок чого ОСОБА_2 шляхом обману заволодів грошима потерпілих, чим завдав потерпілим матеріальної шкоди на вказану суму, розпорядившись отриманими ним грошима на свій розсуд. Продовжуючи свої злочинні дії, ОСОБА_2 передав потерпілим ОСОБА_5 та ОСОБА_9 ключі від квартири та повідомив, що вони мають право використовувати квартиру в своїх цілях в якості орендарів строком на 6 місяців.

На цих умовах ОСОБА_5 та ОСОБА_9 з 16.05.2015 року стали мешкати в квартирі АДРЕСА_1, але 23.05.2015 року сплинув строк щодобової оренди цієї квартири, наданої власницею ОСОБА_6 ОСОБА_2, тому ОСОБА_6 змусила ОСОБА_5 та ОСОБА_9 покинути вказану квартиру, таким чином потерпілі не отримали свого права мешкати в квартирі на умовах оренди, які їм гарантував ОСОБА_2

Епізод № 2

19 травня 2015 року ОСОБА_2, реалізуючи свій злочинний намір, направлений на заволодіння чужим майном, діючи повторно, у всесвітній мережі Інтернет знайшов об'яву про здачу в оренду щодобово квартири АДРЕСА_1, та в подальшому 20 травня 2015 року особисто орендував вказану квартиру щодобово терміном на 10 діб у власника ОСОБА_10 Після вчинення ОСОБА_2 цих дій, останній запросив до вказаної квартири ОСОБА_4, якому повідомив неправдиву інформацію про те, що він знайшов вказану квартиру, її власник має намір здавати в оренду цю квартиру на тривалий термін, тому дав ОСОБА_4 вказівку шукати клієнтів, які бажають орендувати цю квартиру, показувати квартиру, а при отриманні згоди клієнтів на оренду квартири, складати договір оренди, в якому вказувати розмір щомісячної орендної плати в розмірі 3 500 гривень, та отримати від клієнтів при складанні договору одноразову плату за ріелторські послуги в розмірі 700 гривень, також ОСОБА_2 передав йому два екземпляри бланків договорів оренди квартири, в яких поставив свій підпис, та ключі від цієї квартири. ОСОБА_4, отримавши неправдиву інформацію від ОСОБА_2, сприйняв цю інформацію як достовірну та через всесвітню мережу Інтернет, шляхом надання об'яви, розпочав пошук клієнтів для оренди вищевказаної квартири на тривалий термін.

20 травня 2015 року з ОСОБА_4 за вищевказаним телефоном зв'язався ОСОБА_11, який пояснив, що має намір орендувати квартиру у м.Сєвєродонецьку на тривалий термін та його цікавить квартира АДРЕСА_1, зі свого боку ОСОБА_4 підтвердив, що вказана ним квартира здається в оренду на тривалий термін, розповів умови оренди квартири та розмір щомісячної орендної плати та вони в розмові домовились про огляд квартири. В цей же день приблизно о 14 годині ОСОБА_11 прийшов в квартиру АДРЕСА_1, де його чекав ОСОБА_4, який показав йому приміщення квартири та підтвердив умови оренди квартири, а також те, що власник квартири, від імені якого виступає директор АН «ІНФОРМАЦІЯ_7» ОСОБА_2, має бажання здати в оренду цю квартиру строком на 12 місяців. Оглянувши вказану квартиру, ОСОБА_11 вирішив орендувати квартиру на умовах, озвучених ОСОБА_4 строком на 12 місяців, вважаючи, що останній діє на законних підставах, тому він уклав з ОСОБА_4 договір оренди квартири АДРЕСА_1, в якому ОСОБА_4 вказав в якості орендодавця цієї квартири ОСОБА_2, який надав ОСОБА_4 бланки договорів з метою маскування своїх незаконних дій та створення у клієнта переконання про наявність повноважень з розпорядження вказаною нерухомістю. Згідно договору оренди квартири ОСОБА_11 передав ОСОБА_4 гроші в сумі 6 250 гривень, а той зі свого боку передав ОСОБА_11 ключі від квартири. В подальшому ОСОБА_4 передав ОСОБА_2 гроші в сумі 6 250 гривень, отриманні ним від потерпілого ОСОБА_11, вважаючи, що виконав ці дії на законних підставах, внаслідок чого ОСОБА_2 шляхом обману заволодів грошима потерпілого ОСОБА_11, чим завдав йому матеріальної шкоди на вказану суму, розпорядившись отриманими ним грошима на свій розсуд.

З 20.05.2015 року ОСОБА_11 став використовувати квартиру АДРЕСА_1 в своїх цілях, вважаючи, що має на це всі законні підстави, але 24.05.2015 року він під час спілкування з власником цієї квартири ОСОБА_10 дізнався від неї, що орендована ним квартира не здавалась в оренду на тривалий термін, а її 19.05.2015 року орендував особисто для своїх цілей ОСОБА_2 щодобово строком на 10 діб, який в подальшому незаконно розпорядився нею, здавши її в оренду ОСОБА_11 строком на 12 місяців, тому ОСОБА_11 немає законних підстав перебувати у цій квартирі, та був змушений залишити квартиру АДРЕСА_1, таким чином не отримавши свого права мешкати в квартирі на умовах оренди, які йому були гарантовані ОСОБА_2

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 свою провину у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 190, ч. 2 ст. 190 КК України, при обставинах, зазначених в обвинувальному акті, визнав повністю, у вчиненні кримінальних правопорушень щиро кається та пояснив, що дійсно у травні 2015 року він винайняв квартиру по проспекту Гвардійському в м.Сєвєродонецьку, що здавалась щодобово, з метою згодом її здати іншим особам, що й зробив, здавши квартиру подружжю ОСОБА_9. Також у другій половині травня 2016 року він знов винайняв квартиру АДРЕСА_1, що здавалась щодобово строком на 10 діб, а потім здав її ОСОБА_11 Та отримав від потерпілих гроші, згідно обвинувального акту.

Потерпілі ОСОБА_9, ОСОБА_5 та ОСОБА_11 в судове засідання не з'явились, надали суду письмові заяви, в яких просили розглянути справу без їх участі, вказавши, що завдані їм збитки, обвинуваченим відшкодовані, тому претензій до обвинуваченого не мають. Покарання просили призначити на розсуд суду.

Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_2 в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованих йому органом досудового слідства кримінальних правопорушеннях при обставинах, викладених у обвинувальному акті, та беручи до уваги, що прокурор та потерпілі також не оспорювали фактичні обставини провадження, і судом встановлено, що учасники судового провадження, в тому числі обвинувачений ОСОБА_2, правильно розуміє зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності його позиції, роз'яснивши йому положення ч. 3 ст. 349 КПК України про те, що у такому випадку він буде позбавлений права оспорювати фактичні обставини провадження в апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються.

Враховуючи викладене, суд, допитавши обвинуваченого ОСОБА_2, дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого, прийшов до висновку, що винуватість ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень при обставинах, викладених в обвинувальному акті, доведена повністю.

Дії ОСОБА_2 за епізодом №1, що виразилися у заволодінні чужим майном шляхом обману (шахрайство), вірно кваліфіковані за ч.1 ст.190 КК України.

Дії ОСОБА_2 за епізодом №2, що виразилися у заволодінні чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинені повторно, вірно кваліфіковані за ч.2 ст.190 КК України.

Обираючи вид та міру покарання, суд відповідно до ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, які відносяться до категорії злочинів невеликої та середньої тяжкості. Дані про особу ОСОБА_2, який раніше не судимий, задовільно характеризується за місцем проживання, має на утриманні неповнолітню дитину, ІНФОРМАЦІЯ_4, добровільне відшкодував потерпілим ОСОБА_11, ОСОБА_5, ОСОБА_9 завдані ним збитків.

Обставинами, що пом'якшують покарання ОСОБА_2 згідно зі ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, добровільне відшкодування потерпілим завданих збитків. Обставиною, що обтяжує покарання ОСОБА_2, згідно зі ст. 67 КК України, судом не встановлено.

З урахуванням викладених вище обставин у кримінальному провадженні, характеру вчинених кримінальних правопорушень, їх наслідків, особи обвинуваченого, враховуючи ступінь тяжкості вчинених правопорушень, обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченого - щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, добровільне відшкодування потерпілим завданих збитків, суд вважає, що виправлення та перевиховання обвинуваченого можливо без ізоляції від суспільства, зв'язку з чим йому необхідно призначити покарання у вигляді штрафу.

Згідно повідомлення начальника Сєвєродонецького ВП ГУНП в Луганській області №7465/111/34-2016 від 30.04.2016 року, 28.04.2016 року ОСОБА_2 ухвалою слідчого судді Сєвєродонецького міського суду було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та 28.04.2016 року об 18-00год. ОСОБА_2 помістили до ІТТ Сєвєродонецького ВП ГУНП.

29.04.2015 року об 11-30 год. після перевірки документів, що підтверджують внесення застави, на підставі ст.202 КПК України, ОСОБА_2 було звільнено з-під варти.

Отже строк перебування ОСОБА_2 в установі попереднього ув'язнення складається з 28.04.2016 року по 29.04.2015 року - утримання в ІТТ Сєвєродонецького ВП ГУНП в Луганській області.

Відповідно до ст.1 ЗУ «Про попереднє ув'язнення» попереднє ув'язнення є запобіжним заходом, який у випадках передбачених КПК України застосовується щодо підозрюваного, обвинуваченого (підсудного) та засудженого, вирок щодо якого не набрав законної сили.

Згідно ч.5 ст.72 КК України, в редакції Закону України "Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув'язнення у строк покарання" від 26.11.2015 року № 838-УІІІ, суд зобов'язаний повністю звільнити засудженого від відбування основного покарання, при призначенні основного покарання, не зазначеного в частині першій цієї статті.

У зв'язку з тим, що обвинуваченому призначене основне покарання у вигляді штрафу, яке не зазначено в ч.1 ст.72 КК України, суд зобов'язаний повністю звільнити ОСОБА_12 від відбування основного покарання, на підставі ч.5 ст.72 КК України.

Відповідно до ч. 11 ст. 182 КПК України застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою. По даному кримінальному провадженню заставодавцем ОСОБА_12 (матір'ю обвинуваченого) на депозитний рахунок ТУДСА в Луганській області 28.04.2016 року за квитанцією № 0.0.544836344.1 внесена застава в розмірі 6500,00 гривень, яку заставодавець ОСОБА_12 просить повернути, що підтверджено її заявою, суд вважає необхідним повернути ОСОБА_12 внесену суму застави у розмірі 6500,00 грн.

Заходи забезпечення кримінального провадження обрані у відношенні ОСОБА_2, у вигляді застави - скасувати.

Цивільний позов по кримінальному провадженню не заявлений. Долю речових доказів суд вирішує на підставі ст.100 КПК України. Процесуальні витрати по кримінальному провадженню відсутні.

Керуючись ст.ст. 368, 370, 373, 374 КПК України, суд, -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 190, ч. 2 ст. 190 КК України, призначивши йому покарання:

- за ч. 1 ст. 190 КК України у вигляді 50 (п'ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн.;

- за ч. 2 ст. 190 КК України у вигляді 100 (ста) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 грн.

Відповідно до ч.1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим призначити ОСОБА_2 остаточне покарання у виді ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 (одна тисяча сімсот) гривень.

Звільнити ОСОБА_2 від відбування призначеного цим вироком основного покарання на підставі ч.5 ст.72 КК України.

Заходи забезпечення кримінального провадження обрані у відношенні ОСОБА_2, у вигляді застави - скасувати.

Повернути ОСОБА_12 суму внесеної нею застави у розмірі 6500,00 (шість тисяч п'ятсот) гривень 00 копійок, яка була перерахована нею за квитанцією № 0.0.544836344.1 від 28.04.2016 року на рахунок ТУДСА України в Луганській області, рахунок отримувача: 37317017002672, код отримувача 26297948, призначення платежу: "застави № 428/3458/16-к от 28.04.20015 року".

Речові докази: договір про оренду квартири від 20.05.2015 року на 2арк., додаток до договору №2 - орендні платежі на 1 арк., укладений між ОСОБА_11 та ОСОБА_2; договір про оренду квартири від 14.05.2015 року на 2 арк., додаток до договору №2 - орендні платежі на 1 арк., укладений між ОСОБА_8 та ОСОБА_2, які зберігаються в матеріалах кримінального провадження, залишити в матеріалах кримінального провадження протягом усього часу їх зберігання.

Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Луганської області протягом 30 днів з дня його проголошення. Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Згідно ст. 376 ч. 6 КПК України копія вироку вручається негайно після його проголошення обвинуваченому та прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Суддя В.М. Олійник