Ухвала суду № 63959953, 22.12.2016, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

УХВАЛА

22 грудня 2016 року справа №804/9092/16 Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Чорна В.В., перевіривши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання протиправними дій, та зобовязання вчинити певні дії, -

в с т а н о в и в:

19 грудня 2016 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із зазначеним адміністративним позовом, в якому просить визнати протиправним звільнення з 04 січня 2016 року з військової частини польова пошта В 4750 молодшого сержанта ОСОБА_1, водія господарчого відділення взводу матеріального забезпечення за пунктом «е» (через службову невідповідність осіб рядового, сержантського і старшинського складу у разі невиконання службових обовязків) частини 8 статті 26 Закону України «Про військовий обовязок та військову службу»; вважати молодшого сержанта ОСОБА_1, водія господарчого відділення взводу матеріального забезпечення звільненим з 04 січня 2016 року з військової служби за пунктом «б» (за станом здоровя у звязку з непридатністю до військової служби) частини 8 статті 26 Закону України «Про військовий обовязок та військову службу», про що внести відповідні зміни до п. 4 наказу № 4 від 04.01.2016 р. командира військової частини польова пошта В4750; зобовязати Міністерство оборони України виплатити позивачу щомісячну премію за особистий внесок у загальні результати служби, надбавки за виконання особливо важливих завдань, згідно п. 15.7 та п. 15.8 наказу Міністра оборони України від 11.06.2008 р. № 260 та додаткову грошову винагороду згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 08.10.2014 р. № 956, одноразову грошову виплату в звязку зі звільненням за станом здоровя.

Перевіривши позовну заяву на відповідність вимогам ст.ст. 105-107 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає залишенню без розгляду, з наступних підстав.

Так, відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 107 КАС України, суддя після одержання позовної заяви, серед іншого, зясовує: чи подано адміністративний позов у строк, встановлений законом (якщо адміністративний позов подано з пропущенням встановленого строку, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 99 КАС України, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Водночас, ч. 3 ст. 99 КАС України визначено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

У відповідності до п. 15 ч. 1 ст. 3 КАС України, військова служба належить до публічної служби.

З матеріалів позовної заяви вбачається, що позивачем оскаржується його звільнення з 04 січня 2016 року з військової частини польова пошта В 4750 за пунктом «е» (через службову невідповідність осіб рядового, сержантського і старшинського складу у разі невиконання службових обовязків) частини 8 статті 26 Закону України «Про військовий обовязок та військову службу», а також заявлено похідні позовні вимоги про зобовязання відповідача вчинити певні дії.

Матеріалами позовної заяви також підтверджено, що позивач отримав оскаржуваний наказ про його звільнення 13.01.2016 року у відділенні «Нова пошта» у м. Костянтинівка Донецької області. Отже, саме з цієї дати (13.01.2016 р.) для позивача починає перебіг місячний строк звернення до суду щодо оскарження зазначеного рішення відповідача, що стосується проходження ним публічної служби.

Таким чином, позивачем порушено граничний строк звернення до суду із зазначеною позовною заявою (13.02.2016 року), яку подано ним лише 19.12.2016 року.

При цьому, у заяві щодо строків звернення до суду з даним позовом від 14.12.2016 року, долученій до матеріалів позовної заяви, позивач зазначив, що у звязку з перебуванням його на лікуванні у військовому шпиталі в м. Одесі, до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з даним позовом він звернувся 11.05.2016 року. За даним позовом було відкрито провадження в адміністративній справі № 804/2615/16 (суддя Захарчук-Борисенко Н.В.), справа перебувала в провадженні суду до грудня 2016 року. Ухвалою суду від 12.12.2016 року позовну заяву ОСОБА_1 було залишено без розгляду через повторну неявку позивача в судове засідання. В ухвалі суду вказано, що поштові конверти були повернуті суду у звязку з їх неврученням, а отже, позивач не знав про дати судових засідань. Посилаючись на вказані обставини, а також на положення ч. 3 ст. 155 КАС України про те, що залишення позовної заяви без розгляду не позбавляє позивача права повторно звернутися до суду, ОСОБА_1 вважає, що строк повторного звернення до суду з цим позовом ним не пропущений.

Надаючи оцінку наведеним позивачем обставинам, суд зазначає, що єдиним обґрунтуванням повторного звернення до суду із зазначеним адміністративним позовом з пропуском встановленого законом строку, позивач посилається на ч. 3 ст. 155 Кодексу адміністративного судочинства України.

Так, відповідно до ч. 3 ст. 155 Кодексу адміністративного судочинства України, на яку посилається позивач, особа, позовна заява якої залишена без розгляду, після усунення підстав, з яких її було залишено без розгляду, має право звернутися до суду в загальному порядку.

Отже, зазначена норма Закону дійсно передбачає право позивача на повторне звернення до суду, але за наявності сукупності таких обставин, як: 1) усунення підстав, з яких її було залишено без розгляду; 2) додержання встановленого законом загального порядку звернення до суду (до якого належить, зокрема, додержання встановлених законом строків звернення до суду).

Як вже зазначалося вище, при зверненні до суду 19.12.2016 року з повторною позовною заявою з тим самим предметом та з тих самих підстав, позивач не дотримався встановленого законом місячного строку звернення до суду (тобто, загального порядку звернення в межах встановленого законом строку).

Крім того, залишаючи первісну позовну заяву ОСОБА_1 без розгляду, Дніпропетровський окружний адміністративний суд дійшов висновку, що позивач, належним чином та завчасно повідомлений про час та місце розгляду справи, повторно не прибув в судове засідання, зазначивши цей висновок в ухвалі від 12.12.2016 р. по справі № 804/2615/16.

Зазначена ухвала суду проголошена в судовому засіданні, а отже, набрала законної сили через пять днів з дня її проголошення, та позивачем в апеляційному порядку не оскаржена.

Таким чином, при вирішенні заявленого позивачем клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до суду, суд приймає до уваги висновки зазначеної ухвали щодо повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин.

У разі, якщо позивач був не згоден із вказаними висновками суду першої інстанції, викладеними в ухвалі про залишення його позовної заяви без розгляду, він не був позбавлений права на її апеляційне оскарження. Позивач зазначеним правом не скористався.

Таким чином, підстави, з яких позовну заяву ОСОБА_1 було залишено без розгляду, станом на час повторного звернення до суду не усунено. Загальний порядок звернення до суду (щодо строків звернення) позивачем при повторному зверненні до суду з тим самим позовом також не додержано.

Отже, обовязкові умови, при виконанні яких особа має право на повторне звернення до суду у відповідності до ч. 3 ст. 155 Кодексу адміністративного судочинства України, в даному випадку відсутні.

При цьому, суд також враховує, що клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до суду з даним позовом, позивачем не заявлено.

З урахуванням викладених вище обставин у їх сукупності, суд дійшов висновку про відсутність підстав для поновлення позивачу пропущеного строку звернення до адміністративного суду з повторною позовною заявою, у звязку з наявністю судового рішення, не скасованого в апеляційному порядку, про залишення його первісного позову без розгляду через повторну неявку позивача в судове засідання без поважних причин.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 100 КАС України, адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала. Позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи.

Враховуючи вищевикладені обставини, керуючись ч. 1 ст. 100, ч. 7 ст. 107 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

у х в а л и в:

Адміністративний позов ОСОБА_1 - залишити без розгляду.

Копію ухвали про залишення позовної заяви без розгляду невідкладно надіслати особі, яка подала позовну заяву, разом із позовною заявою та доданими до неї матеріалами.

Ухвала суду про залишення позовної заяви без розгляду може бути оскаржена особою, яка подала позовну заяву, до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції з одночасним направленням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом пяти днів з дня проголошення ухвали. Якщо ухвалу було постановлено у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом пяти днів з дня отримання копії ухвали.

СуддяОСОБА_2