Рішення № 6395305, 14.07.2009, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"14" липня 2009 р.Справа № 5/800 Господарський суд Хмельницької області у складі головуючого судді Грамчука І.В. при секретарі судового засідання Атаманчук І.А., розглянувши матеріали справи

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю „БаДМ”, м. Дніпропетровськ

до фізичної особи підприємця ОСОБА_1, м. Славута, Хмельницької

області

про стягнення 30807,79 грн. заборгованості

Представники сторін:

позивача : Тегза О.М. - представник за довіреністю № 164/2009 від 06.05.2009р.

відповідача : ОСОБА_1 - підприємець

Суть спору: Позивач в позовній заяві просив суд стягнути з фізичної особи підприємця ОСОБА_1, м. Славута, Хмельницької області заборгованість згідно договору поставки №1898 від 09.04.2008р. у сумі 30807,79 грн., з яких 23296,61 грн. основного боргу, 6988,98 грн. - штрафні санкції, 369,02 грн. пені та 153,18 грн. - втрат від інфляції.

Повноважний представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримала та наполягала на їх задоволенні в повному обсязі.

У судовому засіданні відповідач просив надати відстрочку боргових зобов'язань за поставлений товар у сумі 31053,65 грн., яку зобов'язувався погасити впродовж 30 банківських днів за умови відвантаження товару на суму 50% здійснених проплат.

Розглядом матеріалів справи встановлено наступне:

Між сторонами був укладений договір поставки за № 1898 від 09.04.2008р., згідно умов якого позивач зобовязувався постачати та передати у власність відповідача лікарські препарати та засоби, засоби гігієни та догляду за хворими, лікувальну косметику та інші форми медичного асортименту, а відповідач зобовязувався прийняти та оплатити вартість товар (п.1.1. договору).

Пунктом 6.1 даного договору передбачено строк оплати вартості товару, який визначається у видаткових накладних на кожну партію товару, що є невід'ємною частиною даного договору.

Згідно п.п. 6.3, 6.4 договору відповідач здійснює оплату вартості поставленого товару у національній валюті України шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на поточних (розрахунковий) рахунок позивача. Днем здійснення платежу вважається день, в яких сума, що підлягає сплаті, надійшла на поточний (розрахунковий) рахунок позивача.

Оплата відповідачем товару за цим договором здійснюється шляхом попередньої оплати або з відстроченням платежу.

Відповідно до п.п. 7.1, 7.2, 7.3 вищезазначеного договору за невиконання або неналежне виконання своїх обов'язків за договором поставки за № 1898 від 09.04.2008р. сторони несуть відповідальність згідно чинного законодавства України. У випадку порушення строку оплати поставленого товару відповідає має сплатити позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої в період прострочення, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення та, окрім того, при простроченні оплати поставленого товару на 20-ть календарних днів відповідач зобов'язаний сплатити позивачу штраф у розмірі 10% від вартості поставленого та неоплаченого у строк товару. Відповідач сплачує позивачу суму боргу з врахуванням індексу інфляції за весь час прострочення платежу, а також 10 % річних від простроченої суми в порядку ст. 625 ГПК України.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач свої зобовязання виконав належним чином, а саме поставив відповідачу медикаменти на загальну суму 24541,52 грн. згідно накладних: № V I51376 від 11.11.2008р. на суму 14299,20грн.; № 2V53302 від 12.11.2008р. на суму 13,16грн.; № V 151918 від 12.11.2008р. на суму 1476,51грн.; № V I52813 від 15.11.2008р. на суму 1300,38грн.; № V I53699 від 20.11.2008р. на суму 996,24грн.; № 2V54287 від 25.11.2008р. на суму 23,14грн.; № VI54521 від 25.11.2008р. на суму 930,14грн.; № VI54608 від 25.11.2008р. на суму 139,79грн.; № 2V58885 від 10.02.2009р. на суму 93,73грн.; № V167210 від 10.02.2009р. на суму 656,32грн.; № 2V59064 від 12.02.2009р. на суму 33,28грн.; № V167750 від 12.02.2009р. на суму 762,90грн.; № V167775 від 12.02.2009р. на суму 706,03грн.; № V169221 від 17.02.2009р. на суму 406,93грн.; № VI69223 від 17.02.2009р. на суму 546,42грн.; № 2V59878 від 24.02.2009р. на суму 81,28грн.; № VI70059 від 24.02.2009р. на суму 669,00грн.; № V/171133 від 28.02.2009р. на суму 285,10грн.; № V/171135 від 28.02.2009р. на суму 466,67грн.; № 2V61092 від 12.03.2009 на суму 47,18грн.; № VI73375 від 12.03.2009р. на суму 608,12грн.

Відповідач медикаменти отримав, що підтверджує підпис уповноваженої особи відповідача у вище зазначених накладних, проте належним чином зобов'язань не виконав, оплативши частково за товар, а саме 1244,91 грн.

Тому, сума основного боргу у відповідача за поставлений товар склала 23 296,61 грн.

Згідно п. 6.1 договору, за порушення строку оплати поставленого товару, згідно з яким строк оплати відповідачем вартості поставленого товару визначається у накладній. Накладними по яким позивач поставив товар відповідачу з самим пізнім строком оплати є накладні № V171133, №V171135, у яких вказано строк оплати -13.03.2009р. Тому останнім днем оплати - 13 березня 2009р.

Відповідно до п. 7.2. договору поставки позивачем нараховано штраф у розмірі 6988,98грн.

За період з 14.03.2009р. по 06.04.2009р. сума пені склала 369,02 грн. та згідно зі ст. 625 ЦК України та п. 7.3. даного договору позивачем нараховано суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 10% процентів річних від простроченої суми, що складає 153,18 грн.

На момент заявлення позову до суду та розгляду справи по суті загальна сума заборгованості фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 перед ТОВ „БаДМ" склала 30807,79 грн., відповідачем не сплачена, на підтвердження протилежного суду доказів не надано.

У зв'язку з вищевикладеним позивачем заявлено позов до суду про стягнення з відповідача заборгованості згідно договору поставки №1898 від 09.04.2008р. у розмірі 30807,79 грн., з яких 23296,61 грн. основного боргу, 6988,98 грн. - штрафні санкції, 369,02 грн. пені та 153,18 грн. - втрат від інфляції.

Заслухавши пояснення представників сторін, аналізуючи наявні в матеріалах справи докази, оцінюючи їх в сукупності, судом приймається до уваги наступне:

Відповідно до ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобовязання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до п.п. 1, 2 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно ч. 1 та 3 ст. 692 ЦКУ покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Статтею 216 Господарського кодексу України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Стаття 217 Господарського кодексу України визначає, що господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Згідно ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (ч. 6 ст. 231 ГКУ).

Статтею 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Згідно п. 6.1 договору поставки №1898 від 09.04.2008р. строк оплати вартості товару визначається у видаткових накладних на кожну партію товару, що є невід'ємною частиною даного договору.

Згідно п.п. 6.3, 6.4 договору відповідач здійснює оплату вартості поставленого товару у національній валюті України шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на поточних (розрахунковий) рахунок позивача. Днем здійснення платежу вважається день, в яких сума, що підлягає сплаті, надійшла на поточний (розрахунковий) рахунок позивача. Оплата відповідачем товару за цим договором здійснюється шляхом попередньої оплати або з відстроченням платежу.

Відповідно до п.п. 7.1, 7.2, 7.3 даного договору за невиконання або неналежне виконання своїх обов'язків за договором поставки сторони несуть відповідальність згідно чинного законодавства України. У випадку порушення строку оплати поставленого товару відповідає має сплатити позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої в період прострочення, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення та, окрім того, при простроченні оплати поставленого товару на 20-ть календарних днів відповідач зобов'язаний сплатити позивачу штраф у розмірі 10% від вартості поставленого та неоплаченого у строк товару. Відповідач сплачує позивачу суму боргу з врахуванням індексу інфляції за весь час прострочення платежу, а також 10 % річних від простроченої суми в порядку ст. 625 ГПК України.

Як вбачається з матеріалів справи позивач належним чином виконав свої зобов'язання по договору поставки поставки №1898 від 09.04.2008р. Відповідач оплати за поставлений товар у повному розмірі не здійснив, на підтвердження протилежного доказів суду не надав, заперечення щодо заявленої до стягнення суми позову не заявив. Однак, відповідач просив суд надати відстрочку боргових зобов'язань за поставлений товар у сумі 31053,65 грн., яку зобов'язувався погасити впродовж 30 банківських днів за умови відвантаження товару на суму 50% здійснених проплат. У заявленому клопотанні відповідача судом відмовлено, так як останнім не надано доказів на здійснення майбутніх платежів.

За таких обставин, суд прийшов до висновку що позов в частині заявлення до стягнення 30807,79 грн. заборгованості, з яких 23296,61 грн. основного боргу, 6988,98 грн. - штрафні санкції, 369,02 грн. пені та 153,18 грн. - втрат від інфляції обґрунтований, підтверджений належними у справі доказами та підлягає задоволенню.

Судові витрати по справі покладаються на відповідача згідно ст. 49 ГПК України у звязку із задоволенням позову та з врахуванням мінімального розміру держмита згідно Декрету Кабінету Міністрів України “ Про державне мито”.

Керуючись ст. ст. 1, 45, 47, 13, 15,22, 33, 44, 49, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, СУД

ВИРІШИВ:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю „БаДМ”, м. Дніпропетровськ до фізичної особи підприємця ОСОБА_1, м. Славута, Хмельницької області про стягнення 30807,79 грн. заборгованості задовольнити.

Стягнути з фізичної особи підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) на користь товариства з обмеженою відповідальністю „БаДМ”, м. Дніпропетровськ (вул. Панікахи, 2, код 31816235) 23296,61 грн. (двадцять три тисячі двісті дев'яносто шість гривень 61 коп.) основного боргу; 6988,98 грн. (шість тисяч дев'ятсот вісімдесят вісім гривень 98 коп.) штрафних санкцій; 369,02 грн. (триста шістдесят дев'ять гривень 02 коп.) пені; 153,18 грн. (сто п'ятдесят три гривні 18 коп.) втрат від інфляції; 308,08 грн. (триста вісім гривень 08 коп.) державного мита, 118,00 грн. (сто вісімнадцять гривень 00 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Суддя І.В. Грамчук