Рішення № 63944549, 05.01.2017, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 235-23-25

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" січня 2017 р. Справа № 911/3441/16

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Транс-Сервіс-КТТ»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Біогазенерго»

про розірвання договору, зобов'язання повернути майно та стягнення 1 243 944,06 грн

Суддя Горбасенко П.В.

За участю представників:

від позивача Корнєєв В.В. (дов. б/н від 05.09.2016);

від відповідача Руденко В.В. (дов. № 236/1711-16 від 17.11.2016).

Обставини справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Транс-Сервіс-КТТ» (далі - позивач) звернулося з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Біогазенерго» (далі - відповідач) про розірвання договору поставки № ТО8-10/14 від 24.10.2014, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Транс-Сервіс-КТТ» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Біогазенерго», зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю «Біогазенерго» негайно повернути власнику - Товариству з обмеженою відповідальністю «Транс-Сервіс-КТТ» самохідну навантажувальну машину Terex MHL 354 E у технічно справному стані, стягнення з відповідача на користь позивача 1 092 658,31 грн пені та 151 285,75 грн 3 % річних.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором поставки № ТО8-10/14 від 24.10.2014.

Ухвалою господарського суду Київської області від 26.10.2016 відмовлено у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Транс-Сервіс-КТТ» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Біогазенерго» про вжиття запобіжних заходів.

Ухвалою господарського суду Київської області від 25.10.2016 порушено провадження у справі № 911/3441/16, розгляд справи призначено на 11.11.2016.

Ухвалами господарського суду Київської області від 11.11.2016 та 02.12.2016 розгляд справи відкладено на 02.12.2016 та 09.12.2016.

09.12.2016 до канцелярії господарського суду Київської області від відповідача надійшло клопотання про застосування позовної давності від 09.12.2016 (вх. № 25572/16 від 09.12.2016), згідно якого останній просив застосувати позовну давність до вимог про стягнення пені та відмовити у задоволенні позовних вимог щодо стягнення пені. Крім того, відповідачем надано суду контррозрахунок пені та 3 % річних.

09.12.2016 до канцелярії господарського суду Київської області від відповідача надійшов відзив на позовну заяву від 09.12.2016 (вх. № 25573/16 від 09.12.2016), згідно якого останній визнав позовні вимоги безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, який прийнято судом.

Ухвалою господарського суду Київської області від 09.12.2016 відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю «Транс-Сервіс-КТТ» у задоволенні клопотання та заяви про забезпечення позову у справі № 911/3441/16, на підставі ч. 3 ст. 69 Господарського процесуального кодексу України продовжено строк розгляду спору на п'ятнадцять днів, розгляд справи відкладено на 05.01.2017.

05.01.2017 через канцелярію господарського суду Київської області позивачем подано заяву від 30.12.2016 (вх. № 135/17) про забезпечення позову шляхом заборони Товариству з обмеженою відповідальністю "Біогазенерго" здійснювати будь-які дії з навантажувальною машиною Terex Fuchs MHL 354 E, у тому числі відчужувати шляхом продажу, дарування, передачі до статутного фонду іншої юридичної особи або відчуження іншим шляхом; передачі майнових прав іншим юридичним або фізичним особам; укладання договорів оренди, користування, експлуатації з юридичними або фізичними особами до розгляду справи по суті; шляхом накладення арешту на усе майно та кошти Товариства з обмеженою відповідальністю "Біогазенерго" на банківських рахунках до розгляду спору по суті.

Відповідно до ст. 66 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд за заявою сторони, прокурора або з власної ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Пунктом 3 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 16 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" передбачено, що умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо).

Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Як вбачається зі змісту поданої заяви про забезпечення позову, Товариство з обмеженою відповідальністю "Транс-Сервіс-КТТ" в обґрунтування вищевказаної заяви зазначає те, що відповідачем не оплачено вартість товару за договором, не повернуто товар позивачу, а сам відповідач перебуває у скрутному фінансовому становищі, а тому, незадоволення судом заяви про забезпечення позову, у разі можливого задоволення позову, ускладнить виконання рішення суду або взагалі унеможливить його виконання.

Однак, суду не надано доказів, які підтверджували б наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування заявленого позивачем заходу до забезпечення позову у даній справі, а тому суд, у відповідності до ст. 66 ГПК України, дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Транс-Сервіс-КТТ" про забезпечення позову з огляду на їх необґрунтованість.

03.01.2017 до канцелярії господарського суду Київської області від позивача в порядку ст. 22 Господарського процесуального кодексу України надійшли пояснення до відзиву на позовну заяву (в порядку ст. 22 Господарського процесуального кодексу України), згідно яких останній на підставі ст. 22 ГПК України зменшив загальний розмір позовних вимог та просив суд розірвати договір поставки № ТО8-10/14 від 24.10.2014, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Транс-Сервіс-КТТ» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Біогазенерго», зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Біогазенерго» негайно повернути власнику - Товариству з обмеженою відповідальністю «Транс-Сервіс-КТТ» самохідну навантажувальну машину Terex MHL 354 E у технічно справному стані, стягнути з відповідача на користь позивача 208 386,69 грн пені та 194 090,34 грн 3 % річних. Вказане пояснення прийнято судом.

Представник позивача в судовому засіданні 05.01.2017 підтримав позов у повному обсязі, представник відповідача заперечив проти задоволення позову

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності та заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

24.10.2014 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Транс-Сервіс-КТТ» (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Біогазенерго» (Покупець) укладено договір поставки № ТО8-10/14, за умовами якого постачальник зобов'язався поставити, а покупець - прийняти та оплатити на умовах договору одну самохідну навантажувальну машину Terex Fuchs MHL 354 E, виробництва компанії «Terex/Fuchs», далі - товар, в кількості і за цінами, вказаними в додатку № 1 «Перелік поставленого обладнання», яке являється невід'ємною частиною договору.

Поставка товару здійснюється постачальником на умовах DDP - склад покупця (Інкотермс 2010): Україна, Київська область, Іванківський район, смт Іванків, вул. Розважівська, 192. Поставка товару проводиться протягом 3-х робочих днів з моменту перерахування 100 % авансового платежу на р/р постачальника згідно п. 3.2. Передача товару здійснюється протягом 10 робочих днів з моменту перерахування першого аваносовго платежу (Аванс № 1) на р/р постачальника, згідно п. 3.2.1. Передача товару здійснюється в місті поставки товару, згідно п. 2.1. передача товару від постачальника покупцю оформлюється актом приймання-передачі. Датою поставки товару здійснюється дата підписання видаткової накладної від постачальника покупцю (п.п. 2.1., 2.2., 2.3., 2.4. договору).

Згідно п.п. 3.1., 3.2., 3.3., 3.4. договору загальна сума договору складає 3 978 831,04 грн, в тому числі ПДВ 20 % - 663 138,50 грн, що являється еквівалентом 235 000 Євро, в тому числі ПДВ 20 % - 39 166,67 євро, по курсу євро до української гривні, згідно курсу, встановленому НБУ (на 14-00 23.10.2014) + 3 %: 1 євро = 16,931196 грн. Покупець оплачує товар в сумі 3 978 831,04 грн наступними платежами:

№Найменування платежуДата платежуРозмір платежуЄвро з ПДВГрн з ПДВ3.2.1.Аванс № 130.10.201410%23 500,00397 883,103.2.2.Аванс № 230.11.20146,7%15 745,00266 581,683.2.3.Аванс № 330.12.20146,7%15 745,00266 581,683.2.4.Аванс № 430.01.20156,7%15 745,00266 581,683.2.5.Аванс № 528.02.20156,7%15 745,00266 581,683.2.6.Аванс № 630.03.20156,7%15 745,00266 581,683.2.7.Аванс № 730.04.20156,7%15 745,00266 581,683.2.8.Аванс № 830.05.20156,7%15 745,00266 581,683.2.9.Аванс № 930.06.20156,7%15 745,00266 581,683.2.10.Аванс № 1030.07.20156,7%15 745,00266 581,683.2.11.Аванс № 1130.08.20156,7%15 745,00266 581,683.2.12.Аванс № 1230.09.20156,7%15 745,00266 581,683.2.13.Аванс № 1331.10.20156,7%15 745,00266 581,683.2.14.Аванс № 1430.11.20159,6%22 560,00381 967,77 Всього 100%235 000,003 978 831,04У випадку збільшення курсу НБУ + 3 % по відношенню до української гривні на день виставленню рахунку-фактури постачальника на оплату товару відносно вказаного курсу в п. 3.1. договору, вартість товару і загальна ціна договору, вказана в п. 3 даного договору, підлягає збільшенню у відповідності (пропорційно) із змінами курсу НБУ + 3 % на день виставлення рахунку-фактури постачальника на оплату товару. Оплата за товар, який поставляється за договором, здійснюється в національній валюті - гривні на підставі рахунку-фактури виставленого постачальником у відповідності з умовами п. 3.2. договору.

Пунктом 4.7. договору передбачено, що у випадку прострочки оплати вартості товару більш ніж на 60 календарних днів, у відповідності зі строками, вказаними в п. 3.2. договору та/або у випадку невиконання умов п. 4.4. договору, покупець повертає постачальнику товар за найменуванням, комплектністю та технічному стані, який відповідає вказаному в акті приймання-передачі, з арахуванням нормального зносу та авансові платежі, які будуть перераховані покупцем на адресу постачальника, в даному випадку поверненню не підлягають.

Відповідно до п. 6.3. договору за прострочку оплати вартості товару більш ніж на 60 календарних днів, у відповідності з строками, вказаними в п. 3.2. договору, постачальник має право в односторонньому порядку розірвати договір, утримати всі оплачені, у відповідності з п. 3. договору, платежі за товар безповоротно.

Пунктом 9.6. договору передбачено, що договір вступає в силу з моменту підписання його сторонами і діє до виконання сторонами, взятих на себе згідно договору зобов'язань.

На виконання п. 1.1. договору поставки № ТО8-10/14 від 24.10.2014 позивач передав відповідачу самохідну навантажувальну машину Terex Fuchs MHL 354E, сер. № 3543104000 з грейфером для лісу 1 кв.м. та крюком в/п 10 тонн, в кількості 1 од., (далі - товар) у кількості та за ціною з «Переліком обладнання, що постачається» (Додаток № 1 до зазначеного договору постачання), що підтверджується актом здачі-приймання техніки від 31.10.2014 (а.с. 12), підписаним та скріпленим печатками обох сторін договору.

Відповідач в порушення п. 3.2. договору поставки № ТО8-10/14 від 24.10.2014 не виконав свої зобов'язання за договором в частині оплати авансових платежів за передбаченим договором графіком, в порушення умов договору відповідач не здійснив остаточний розрахунок за товар у встановлений строк та такий розрахунок не здійснений на момент прийняття судового рішення.

Враховуючи несплату відповідачем авансових платежів за договором позивач 26.07.2016 звернувся до відповідача з вимогою про повернення товару № 220 від 26.07.2016 (а.с. 26), згідно якої просив останнього повернути товар у строк 7 календарних днів з моменту отримання даної вимоги, яка 30.07.2016 та 02.08.2016 отримана представником відповідача, що підтверджується підписами останніх на рекомендованих повідомленнях про вручення поштового відправлення (а.с. 27). Вказана вимога залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Суд встановив, що станом на момент судового розгляду справи відповідач позивачу самохідну навантажувальну машину Terex MHL 354 E, в порушення п. 4.7. договору, не повернув.

Предметом позову, з урахуванням пояснення по відзиву на позовну заяву від 30.12.2016, є вимоги про розірвання договору поставки № ТО8-10/14 від 24.10.2014, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Транс-Сервіс-КТТ» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Біогазенерго», зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю «Біогазенерго» негайно повернути власнику - Товариству з обмеженою відповідальністю «Транс-Сервіс-КТТ» самохідну навантажувальну машину Terex MHL 354 E у технічно справному стані, стягнення з відповідача на користь позивача 208 386,69 грн пені та 194 090,34 грн 3 % річних.

Суд встановив, що між сторонами виникли правовідносини поставки.

Частиною першою ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (абз. 2 ч. 1 ст. 175 ГК України).

Згідно ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Пунктом першим статті 193 Господарського кодексу України та статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (ст. 530 ЦК України).

Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. При цьому істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

У разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили (ч. 3 ст. 653 ЦК України).

З огляду на вищевказані обставини, істотне порушення відповідачем умов договору поставки № ТО8-10/14 від 24.10.2014, а саме: несплата авансових платежів згідно договору поставки № ТО8-10/14 від 24.10.2014, неповернення відповідачем позивачу самохідної навантажувальної машини Terex MHL 354 E є достатніми правовими підставами для розірвання в судовому порядку договору поставки № ТО8-10/14 від 24.10.2014, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Транс-Сервіс-КТТ» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Біогазенерго», зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю «Біогазенерго» повернути власнику - Товариству з обмеженою відповідальністю «Транс-Сервіс-КТТ» самохідну навантажувальну машину Terex MHL 354 E.

Судом критично оцінюються посилання представника відповідача на те, що станом на момент судового розгляду справи право позивача на витребування спірної навантажувальної машини відсутнє з підстав продовження фактичного володіння і користування позивачем означеною машиною, оскільки договір поставки № ТО8-10/14 від 24.10.2014 не містить визначення строку на звернення позивача до відповідача з вимогою повернути вказаний товар, в той час як пунктом 4.7. договору передбачено, що у випадку прострочки оплати вартості товару більш ніж на 60 календарних днів, у відповідності зі строками, вказаними в п. 3.2. договору та/або у випадку невиконання умов п. 4.4. договору, покупець повертає постачальнику товар за найменуванням, комплектністю та технічному стані, який відповідає вказаному в акті приймання-передачі, з арахуванням нормального зносу та авансові платежі, які будуть перераховані покупцем на адресу постачальника, в даному випадку поверненню не підлягають.

За таких обставин, позовні вимоги про розірвання договору поставки № ТО8-10/14 від 24.10.2014, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Транс-Сервіс-КТТ» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Біогазенерго», зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю «Біогазенерго» повернути власнику - Товариству з обмеженою відповідальністю «Транс-Сервіс-КТТ» самохідну навантажувальну машину Terex MHL 354 E у технічно справному стані підлягають задоволенню на підставі ст. 651 Цивільного кодексу України та п. 4.7. договору.

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язання за договором поставки № ТО8-10/14 від 24.10.2014, позивачем за період з 29.10.2015 по 17.05.2016 нараховано загалом 208 386,69 грн пені, а саме:

- 88 961,33 грн за авансом 13 (рахунок СФ-0000503 від 22.10.2015) з яких: 487,23 грн за період з 29.10.2015 по 29.10.2015 на суму боргу 404 183,18 грн, 23 874,49 грн за період з 30.10.2015 по 17.12.2015 на суму боргу 404 183,18 грн, 6 821,28 грн за період з 18.12.2015 по 31.12.2015 на суму боргу 404 183,18 грн, 13 605,29 грн за період з 01.01.2016 по 28.01.2016 на суму бору 404 183,18 грн, 17 006,61 грн за період з 29.01.2016 по 03.03.2016 на суму боргу 404 183,18 грн, 23 809,26 грн за період з 04.03.2016 по 21.04.2016 на суму боргу 404 183,18 грн та 3 357,15 грн за період з 22.04.2016 по 29.04.2016 на суму бору 404 183,18 грн;

- 119 425,37 грн за авансом 14 (рахунок СФ-0000536 від 10.11.2015) з яких: 20 672,54 грн за період з 17.11.2015 по 17.12.2015 на суму боргу 553 187,38 грн, 9 335,98 грн за період з 18.12.2015 по 31.12.2015 на суму боргу 553 187,38 грн, 18 620,95 грн за період з 01.01.2016 по 28.01.2016 на суму бору 553 187,38 грн, 23 276,19 грн за період з 29.01.2016 по 03.03.2016 на суму боргу 553 187,38 грн, 32 586,67 грн за період з 04.03.2016 по 21.04.2016 на суму боргу 553 187,38 грн, 14 933,04 грн за період з 22.04.2016 по 17.05.2016 на суму бору 553 187,38 грн.

Також відповідачем заявлено клопотання про застосування позовної давності до вимог про стягнення пені.

Частинами першою і третьою ст. 549 Цивільного кодексу України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові в разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення.

У сфері господарювання згідно ч. 2 ст. 217 та ч. 1 ст. 230 ГК України застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до статті 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

За прострочку оплати вартості товару, у відповідності з строками, вказаними в п. 3.2. договору, покупець зобов'язується сплатити постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочки (п. 6.2. договору).

Згідно ст. 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч. 4 ст. 267 ЦК України).

Згідно ч. 2 ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до п. 3.4. договору оплата за товар здійснюється на підставі рахунку-фактури, тобто зобов'язання по оплаті кожного окремого рахунку виникає у відповідача з дати, зазначеної у кожному рахунку.

Враховуючи, що умовами договору не передбачені строки сплати рахунків, а у самих рахунках термін сплати не вказувався, строк сплати сум за кожним відповідним рахунком складає 7 днів, що кореспондується з положеннями ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України.

Суд встановив, що позивач виставив відповідачу рахунок-фактуру № СФ-0000503 - 22.10.2015 на суму 404 183,18 грн (аванс 13), а рахунок-фактуру № СФ-0000536 - 10.11.2015 на суму 553 187,38 грн (аванс 14), а відтак обов'язок відповідача по оплаті виставленого рахунку-фактури № СФ-0000503 від 22.10.2015 на суму 404 183,18 грн (аванс 13) та рахунку-фактури № СФ-0000536 від 10.11.2015 на суму 553 187,38 грн (аванс 14) в силу положень ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України виник 29.10.2015 та 17.11.2015 відповідно.

Крім того, суд встановив, що позивач звернувся з позовом до суду 22.10.2016, що підтверджується відміткою на експрес-накладній служби доставки «Нова пошта» № 59000212535832 (а.с. 68), а відтак суд дійшов висновку, що позивачем не пропущено річний строк позовної давності до вимог про стягнення пені, нарахованої за період з 29.10.2015 по 17.05.2016 та вирішив відмовити у застосуванні позовної давності до позовних вимог про стягнення 208 386,69 грн пені.

Враховуючи положення вищезазначених норм, а також періоди нарахування пені, що вказані позивачем в поданому ним уточненому розрахунку пені, арифметично вірний розмір пені, нарахованої за період з 29.10.2015 по 17.05.2016 складає загалом 208 386,69 грн пені, а саме:

- 88 961,33 грн за авансом 13 (рахунок СФ-0000503 від 22.10.2015) з яких: 487,23 грн за період з 29.10.2015 по 29.10.2015 на суму боргу 404 183,18 грн, 23 874,49 грн за період з 30.10.2015 по 17.12.2015 на суму боргу 404 183,18 грн, 6 821,28 грн за період з 18.12.2015 по 31.12.2015 на суму боргу 404 183,18 грн, 13 605,29 грн за період з 01.01.2016 по 28.01.2016 на суму бору 404 183,18 грн, 17 006,61 грн за період з 29.01.2016 по 03.03.2016 на суму боргу 404 183,18 грн, 23 809,26 грн за період з 04.03.2016 по 21.04.2016 на суму боргу 404 183,18 грн та 3 357,15 грн за період з 22.04.2016 по 29.04.2016 на суму бору 404 183,18 грн;

- 119 425,37 грн за авансом 14 (рахунок СФ-0000536 від 10.11.2015) з яких: 20 672,54 грн за період з 17.11.2015 по 17.12.2015 на суму боргу 553 187,38 грн, 9 335,98 грн за період з 18.12.2015 по 31.12.2015 на суму боргу 553 187,38 грн, 18 620,95 грн за період з 01.01.2016 по 28.01.2016 на суму бору 553 187,38 грн, 23 276,19 грн за період з 29.01.2016 по 03.03.2016 на суму боргу 553 187,38 грн, 32 586,67 грн за період з 04.03.2016 по 21.04.2016 на суму боргу 553 187,38 грн, 14 933,04 грн за період з 22.04.2016 по 17.05.2016 на суму бору 553 187,38 грн.

Відтак, суд дійшов висновку про задоволення позовної вимоги про стягнення 208 386,69 грн пені.

Крім того, позивачем за період з 01.03.2015 по 30.12.2016 нараховано 194 090,34 грн 3 % річних.

Перевіривши наданий позивачем уточнений розрахунок суми 3 % річних, наданий до пояснення по відзиву на позовну заяву від 30.12.2016 (вх. № 39/17 від 03.01.2017), суд дійшов висновку, що позивачем арифметично вірно нараховано 194 090,34 грн 3 % річних.

За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги про розірвання договору поставки № ТО8-10/14 від 24.10.2014, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Транс-Сервіс-КТТ» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Біогазенерго», зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю «Біогазенерго» повернути власнику - Товариству з обмеженою відповідальністю «Транс-Сервіс-КТТ» самохідну навантажувальну машину Terex MHL 354 E у технічно справному стані, стягнення з відповідача на користь позивача 208 386,69 грн пені та 194 090,34 грн 3 % річних є обґрунтованими, підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами і відповідно підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору за подання заяв про вжиття запобіжних заходів, відповідно до статей 44, 49 ГПК України, покладаються судом на позивача, а витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви, покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Розірвати договір поставки № ТО8-10/14 від 24.10.2014, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Транс-Сервіс-КТТ» (65045, Одеська обл., м. Одеса, вул. Троїцька, 18; ідентифікаційний код 34379765) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Біогазенерго» (07201, Київська обл., Іванківський район, смт Іванків, вул. Розважівська, буд. 192; ідентифікаційний код 33593431).

3. Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Біогазенерго» (07201, Київська обл., Іванківський район, смт Іванків, вул. Розважівська, буд. 192; ідентифікаційний код 33593431) повернути власнику - Товариству з обмеженою відповідальністю «Транс-Сервіс-КТТ» (65045, Одеська обл., м. Одеса, вул. Троїцька, 18; ідентифікаційний код 34379765) самохідну навантажувальну машину Terex MHL 354 E у технічно справному стані.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Біогазенерго» (07201, Київська обл., Іванківський район, смт Іванків, вул. Розважівська, буд. 192; ідентифікаційний код 33593431) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Транс-Сервіс-КТТ» (65045, Одеська обл., м. Одеса, вул. Троїцька, 18; ідентифікаційний код 34379765) 208 386 (двісті вісім тисяч триста вісімдесят шість гривень) 69 коп. пені, 194 090 (сто дев'яносто чотири тисячі дев'яносто гривень) 34 коп. 3 % річних та 8 793 (вісім тисяч сімсот дев'яносто три гривні) 16 коп. судового збору.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено: 06.01.2017

Суддя П.В.Горбасенко