Постанова № 63941657, 05.01.2017, Апеляційний суд Волинської області

Справа № 163/2583/16-п Провадження №33/773/37/17 Суддя в 1 інстанції: Гайдук А. Л. Категорія:ст.ст. 471, 472 МК України Доповідач: Борсук П. П.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"05" січня 2017 р. місто Луцьк

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Волинської області Борсук П.П., з участю представника Волинської митниці ДФС Крижановської О.В., особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_3 та його представника ОСОБА_4, розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційні скарги заступника начальника Волинської митниці ДФС та ОСОБА_3 на постанову Любомльського районного суду Волинської області від 17 листопада 2016 року про притягнення ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, жителя АДРЕСА_1, комерційного директора ТОВ «АСТІМ», до адміністративної відповідальності за ст. 471 МК України із накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 1700 (одна тисяча сімсот) гривень з конфіскацією в дохід держави 2350 (двох тисяч трьохсот п'ятдесяти) євро та 800 (восьмиста) доларів США, провадження у справі за ст. 472 МК України закрито на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення, стягнуто з ОСОБА_3 на користь держави 275 (двісті сімдесят п'ять) гривень 60 копійок судового збору,

В С Т А Н О В И В:

Згідно постанови ОСОБА_3 визнано винним за те, що 08 жовтня 2016 року близько 22 год 10 хв він, слідуючи з України через Республіку Польща в Нідерланди, через митний пост «Ягодин» Волинської митниці ДФС смугою спрощеного митного контролю «зелений коридор», в якості водія автомобіля марки «Volvo XC60», реєстраційний номерний знак НОМЕР_1, переміщував при собі, а саме, у наплечовій сумці, окрім дозволеної до вивезення за межі України, без письмового декларування та надання дозвільних документів, суми валюти, еквівалентної 10000,00 євро, валюту, яка склала понад допустиму до вивезення за межі України норму готівки, а саме: 2350 євро, що згідно офіційного курсу НБУ станом на цю дату становить 68048,40 грн., та 800 доларів США, що згідно офіційного курсу НБУ станом на 08.10.2016 року складає 20711,14 грн., яка знаходилася разом з валютою в еквіваленті 10000,00 євро, чим порушив вимоги пункту 2 розділу 2 Інструкції про переміщення готівки і банківських металів через митний кордон України, затвердженої постановою Правління Національного банку України № 148 від 27.05.2008 року, вчинивши правопорушення, передбачене ст. 471 МК України.

Рішенням суду першої інстанції провадження у справі за ст. 472 МК України щодо ОСОБА_3 закрито на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення.

На вищевказану постанову Волинською митницею ДФС подано апеляційну скаргу, у якій апелянт стверджує, що у діях ОСОБА_3 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 472 МК України. Просить скасувати рішення суду та постановити нове, яким визнати ОСОБА_3 винним у порушенні митних правил, передбачених ст.ст. 471, 472 МК України, та накласти на нього адміністративне стягнення у межах санкцій даних статей.

У поданій апеляції ОСОБА_3 просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови, вказуючи, що не був присутній при розгляді справи судом першої інстанції та отримав копію рішення суду лише 20 грудня 2016 року. Стверджує, що судом до нього неправомірно застосовано санкцію у виді конфіскації валютних цінностей, що склали понад допустиму до вивезення за межі України норму. Просить у цій частині змінити постанову суду першої інстанції, звільнивши його від конфіскації 2350 (двох тисяч трьохсот п'ятдесяти) євро та 800 (восьмиста) доларів США.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, заслухавши думку представника Волинської митниці ДФС, яка підтримала подану митницею апеляцію у повному обсязі та заперечила апеляційну скаргу ОСОБА_3, міркування особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, та її представника, які підтримали подану ними апеляцію у повному обсязі та заперечили апеляцію митного органу, доходжу висновку, що апеляційні скарги задоволенню не підлягають з таких підстав.

В силу ст. 486 МК України завданням провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону.

Положеннями ст. 489 МК України визначено, що при розгляді справи про порушення митних правил суд зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення від адміністративної відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

На думку апеляційного суду, при винесенні постанови вказаних вимог закону місцевим судом дотримано.

Суд першої інстанції дійшов правильного висновку про вчинення ОСОБА_3 адміністративного правопорушення, передбаченого

ст. 471 МК України, за обставин вказаних у постанові, який ніким з учасників судового процесу не оспорюється.

На думку апеляційного суду, рішення суду про закриття провадження щодо ОСОБА_3 за ст. 472 МК України ґрунтується на досліджених судом доказах, якими підтверджується відсутність у діях останнього складу вказаного правопорушення.

У протоколі про порушення митних правил, складеному щодо ОСОБА_3, не розкрито об'єктивної сторони правопорушення за ст. 472 МК України, яка передбачає відповідальність за недекларування за встановленою формою точних і достовірних відомостей про товари, які підлягають обов'язковому декларуванню у разі переміщення через митний кордон України.

З протоколу незрозуміло, в чому полягало дане правопорушення, якими діями правопорушника воно вчинено і чим це підтверджується.

Оскільки ОСОБА_3 не перетинав митний кордон України зоною митного контролю «червоний коридор», де письмове декларування є обов'язковим, тому кваліфікація його дій за ст. 472 МК України є безпідставною.

Враховуючи наведене, суд першої інстанції з'ясував усі обставини справи, дослідив наявні у ній докази, надавши їм належну юридичну оцінку, і обґрунтовано дійшов висновку, що ОСОБА_3 порушив порядок проходження митного контролю у зоні спрощеного митного контролю «зелений коридор», тобто вчинив правопорушення, передбачене ст. 471 МК України, а провадження у справі за ст. 472 МК України закрив на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення.

В силу ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа правопорушника, ступінь його вини, майновий стан та обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність.

Призначаючи адміністративне стягнення, суд першої інстанції врахував дані вимоги закону і обґрунтовано обрав ОСОБА_3 стягнення у межах санкції ст. 471 МК України у виді штрафу з конфіскацією валютних цінностей, що склали понад допустиму до вивезення за межі України норму, як такі, що є обмеженими до переміщення через митний кордон України.

За таких обставин постанова суду є законною і обґрунтованою, підстави для її зміни чи скасування відсутні, а тому, керуючись ст. 294 КУпАП,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційні скарги заступника начальника Волинської митниці ДФС та ОСОБА_3 залишити без задоволення, а постанову Любомльського районного суду Волинської області від 17 листопада 2016 року щодо ОСОБА_3 - без змін.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Апеляційного суду

Волинської області П.П. Борсук