Ухвала суду № 63939489, 26.12.2016, Апеляційний суд міста Києва

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД м. КИЄВА

У Х В А Л А

Іменем України

26 грудня 2016 року м. Київ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва у складі:

головуючого судді - Дзюбіна В.В.

суддів - Лашевича В.М., Рибака І.О.

при секретарі судового засідання - Проаспет К.О.,

переглянувши в приміщенні суду у відкритому судовому засіданні матеріали судового провадження за апеляційною скаргою директора ОСОБА_1, який діє у захист прав та інтересів ТОВ "ЄВРО ГАЗ", на ухвалу слідчого судді Подільського районного суду міста Києва від 23 листопада 2016 року,

за участю представника власника майна - ОСОБА_1,

у с т а н о в и л а:

Ухвалою слідчого судді Подільського районного суду міста Києва від 23 листопада 2016 року задоволено частково клопотання слідчого СВ ФР ДПІ у Подільському районі ГУ ДФС у м. Києві Литвиненка Д.О., погоджене прокурором Київської місцевої прокуратури №7 Ясем О.О., в кримінальному провадженні під №42016101020000183, внесеному до ЄРДР 11.08.2016 р. за ознаками кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 1 ст. 212 КК України, та накладено арешт на речові докази, а саме безготівкові грошові кошти ТОВ "ЄВРО ГАЗ" (ЄДРПОУ 39548063), які знаходяться на банківських рахунках №№26002015086501, 26001015086502, відкритих у ПАТ "Альфа Банк" (МФО 300346, юридична адреса: м. Київ, вул. Десятинна, 4/6) станом на дату постановлення цієї ухвали та в сумі, яка не перевищує 1 539 643 гривень.

В ухвалі слідчий суддя вказав, що клопотання слідчого підлягає задоволенню частково, оскільки містить достатньо правових підстав для арешту майна.

Не погоджуючись з ухвалою слідчого судді директор ОСОБА_1, який діє у захист прав та інтересів ТОВ "ЄВРО ГАЗ", подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді Подільського районного суду міста Києва від 23 листопада 2016 року та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання СВ ФР ДПІ у Подільському районі ГУ ДФС у м. Києві Литвиненка Д.О., погодженого прокурором Київської місцевої прокуратури №7 Ясь О.О. про накладення арешту на грошові кошти, що знаходяться на банківських рахунках №26002015086501, №26001015086502, відкритих у ПАТ «Альфа-банк» на суму забезпечення кримінального провадження - 1 539 643, 00 гривень.

Вказує, що слідчим суддею допущено істотне порушення вимог кримінального процесуального закону і ухвала постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, а висновки суду, викладені в ухвалі, не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження, а саме з тексту оскаржуваної ухвали не вбачається, що слідчий суддя досліджував походження грошових коштів та хронологію транзакції по згаданому банківському рахунку.

В обгрунтування своїх апеляційних вимог зазначає, що в результаті рішення слідчого судді Подільського районного суду міста Києва про накладення арешту на грошові кошти ТОВ «ЄВРО ГАЗ», які знаходяться на рахунках у банківській установі ПАТ «Альфа-банк» надмірно обмежена правомірна підприємницька діяльність юридичної особи ТОВ «ЄВРО ГАЗ» та спричинена шкода діловій репутації товариства.

Також, на думку автора апеляційної скарги в зазначеній ухвалі суду не наведено жодного доказу, який би свідчив про вчинення ТОВ «ЄВРО ГАЗ» інкримінованого останньому кримінального правопорушення, тобто слідчим суддею була допущена неповнота судового розгляду та істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, а саме ст. ст. 167, 170 КПК України.

Крім того звертає увагу, що на день розгляду слідчим суддею клопотання про накладення арешту повідомлення про підозру у скоєнні кримінального правопорушення службовим особам ТОВ «ЄВРО ГАЗ» не складалося. Тому арешт на грошові кошти товариства було накладено безпідставно та всупереч ст. 170 КПК України, оскільки слідчий суддя не звернув уваги на ті обставини, що жодній з посадових осіб ТОВ «ЄВРО ГАЗ» та взагалі будь-якій особі не повідомлено про підозру в рамках вказаного кримінального провадження.Зазначена обставина також підтверджує те, що орган досудового розслідування на даному етапі кримінального провадження не зібрав достатньої сукупності доказів, які б в тій чи іншій мірі доводили існування обґрунтованої підозри у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 212 КК України службовими особами ТОВ «ЄВРО ГАЗ».

Вважає, що в ухвалі не наведено посилань на жоден доказ вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 212 КК України, та не проаналізовано докази в контексті тих обставин кримінального провадження, які мають відношення до діяльності і майна ТОВ «ЄВРО ГАЗ».

Одночасно за змістом апеляції зазначає, що строк на апеляційне оскарження вказаної ухвали скаржником було пропущено з тих підстав, що ТОВ «ЄВРО ГАЗ» не було відомо про розгляд справи Подільським районним судом м. Києва, як і не було відомо про прийняту судом ухвалу від 23.11.2016 року, якою було накладено арешт на банківські рахунки ТОВ «ЄВРО ГАЗ», оскільки про дану ухвалу скаржнику стало відомо лише 30 листопада 2016 року, на підставі чого просить поновити строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Подільського районного суду м. Києва від 23 листопада 2016 року.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представника власника майна, який підтримав подану апеляційну скаргу та просив її задовольнити, перевіривши та обговоривши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали судової справи за клопотанням слідчого, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, при цьому строк на апеляційне провадження підлягає поновленню.

Прокурор в судове засідання не з'явився, про дату, час і місце розгляду повідомлений належним чином, про причини неявки суд апеляційної інстанції не повідомив.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 395 КПК України ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення. Згідно ч. 3 зазначеної статті, якщо ухвалу суду було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Враховуючи, що ухвалу від 23.11.2016 року було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, колегія суддів вважає, що строк на апеляційне оскарження має бути поновлений, оскільки він був пропущений з поважних причин.

Як вбачається з наданих до апеляційного суду матеріалів судової справи, слідчим відділом фінансових розслідувань ДПІ у Подільському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві здійснюється досудове розслідування в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань під №42016101020000183 від 11.08.2016 р., за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 212 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що службові особи ТОВ «ЄВРО ГАЗ» (код ЄДРПУ 39548063) в період 2015-2016 років при взаємовідносинах з ТОВ «Газторглідер» (код ЄДРПОУ 39978180), ТОВ «Центр Торг Компані» (код ЄДРПОУ 39917243), ТОВ «Плазма-Сіті» (код ЄДРПОУ 39008080), ТОВ «Фортес Грін» (код ЄДРПОУ 39995646) ухилились від сплати податків на загальну суму 1539643 грн.

22.11.2016 р. слідчий СВ ФР ДПІ у Подільському районі ГУ ДФС у м. Києві Литвиненко Д.О., за погодженням із прокурором Київської місцевої прокуратури №7 Ясем О.О., звернувся до слідчого судді Подільського районного суду міста Києва з клопотанням про накладення арешту на грошові кошти в сумі, яка не перевищує 1 539 643 грн., які знаходяться на банківських рахунках ТОВ "ЄВРО ГАЗ" (ЄДРПОУ 39548063), а саме №№26002015086501, 26001015086502, відкритих у ПАТ "Альфа Банк" (МФО 300346, юридична адреса: м. Київ, вул. Десятинна, 4/6).

23.11.2016 р. ухвалою слідчого судді Подільського районного суду міста Києва вказане клопотання слідчого про накладення арешту на грошові кошти було задоволено частково.

Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, в порядку статей 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з'ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення:

1) збереження речових доказів;

2) спеціальної конфіскації;

3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;

4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

З ухвали слідчого судді та журналу судового засідання вбачається, що наведені в клопотанні слідчого доводи про накладення арешту на грошові кошти, перевірялись судом першої інстанції, при цьому було вислухано доводи слідчого, досліджені матеріали судового провадження, а також з'ясовані обставини, які мають значення при вирішенні питання щодо арешту майна.

Під час розгляду клопотання органу досудового розслідування слідчий суддя встановив, що є достатні підстави вважати, що майно на яке слідчий просить накласти арешт відповідає критеріям ст. 170 КПК України, а саме є доказом у кримінальному провадженні.

Як встановлено слідчим суддею та перевірено судом апеляційної інстанції постановою слідчого СВ ФР ДПІ у Подільському районі ГУ ДФС у м. Києві Литвиненка Д.О. грошові кошти в сумі, яка не перевищує 1 539 643 грн., які знаходяться на банківських рахунках ТОВ "ЄВРО ГАЗ" (ЄДРПОУ 39548063), а саме №№26002015086501, 26001015086502, відкритих у ПАТ "Альфа Банк" (МФО 300346, юридична адреса: м. Київ, вул. Десятинна, 4/6) визнано речовими доказами у кримінальному провадженні №42016101020000183 від 11.08.2016 року.

З урахуванням цього слідчий суддя, всупереч тверджень апелянта, встановив належні правові підстави, передбачені ст. 170 КПК України, для задоволення клопотання слідчого та накладення арешту на майно.

Крім того, матеріали судового провадження свідчать, що на даному етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою запобігання зникнення чи відчуження майна, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у особи за вчинення злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.

Таким чином, колегія суддів вважає, що слідчий суддя суду першої інстанції обґрунтовано, у відповідності до вимог ст. ст. 131-132, 170-173 КПК України, наклав арешт на грошові кошти.

Підстав сумніватися в співрозмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження колегія суддів не вбачає. Обставини кримінального провадження на час прийняття рішення вимагали вжиття такого методу державного регулювання як накладення арешту.

Доводи представника власника майна про те, що арешт на майно товариства було накладено безпідставно без наявності правових підстав, не можуть прийматися до уваги, оскільки арешт слідчим суддею накладено правомірно, відповідно до вимог ст. 170 КПК України.

Вказівка представника власника майна в апеляційній скарзі про неналежність доказів в даному кримінальному провадженні є необґрунтованими, оскільки до завдань суду на даному етапі провадження не належить оцінювати, наскільки повно органом досудового розслідування зібрано докази, що стосуються зазначеного кримінального провадження. Завдання суду полягає в тому, щоб дослідити ті обставини кримінального провадження, про які органу досудового розслідування відомо на даний час та які дають достатньо обґрунтовані підстави для звернення до суду з відповідним клопотанням про арешт майна, тобто закон не вимагає щоб докази були повними, але вони повинні бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений в обранні того чи іншого заходу забезпечення кримінального провадження.

Доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, апелянтом не надано та колегією суддів не встановлено.

З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла остаточного висновку, що рішення слідчого судді суду першої інстанції прийнято у відповідності до вимог кримінального процесуального закону, а тому ухвалу слідчого судді необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Керуючись ст. ст. 117, 170-173, 309, 404, 405, 407 ч. 3 п. 1, 418 ч. 1, 422 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва -

п о с т а н о в и л а:

Поновити директору ОСОБА_1, який діє у захист прав та інтересів ТОВ "ЄВРО ГАЗ", строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Подільського районного суду міста Києва від 23 листопада 2016 року.

Ухвалу слідчого судді Подільського районного суду м. Києва від 23 листопада 2016 року, якою задоволено частково клопотання слідчого СВ ФР ДПІ у Подільському районі ГУ ДФС у м. Києві Литвиненка Д.О., погоджене прокурором Київської місцевої прокуратури №7 Ясем О.О., в кримінальному провадженні під №42016101020000183, внесеному до ЄРДР 11.08.2016 р. за ознаками кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 1 ст. 212 КК України, та накладено арешт на речові докази, а саме безготівкові грошові кошти ТОВ "ЄВРО ГАЗ" (ЄДРПОУ 39548063), які знаходяться на банківських рахунках №№26002015086501, 26001015086502, відкритих у ПАТ "Альфа Банк" (МФО 300346, юридична адреса: м. Київ, вул. Десятинна, 4/6) станом на дату постановлення цієї ухвали та в сумі, яка не перевищує 1 539 643 гривень, - залишити без змін.

Апеляційну скаргу директора ОСОБА_1, який діє у захист прав та інтересів ТОВ "ЄВРО ГАЗ", - залишити без задоволення.

Ухвала апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4 ст. 424 КПК України, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

С У Д Д І:

В.В. Д з ю б і н В. М. Л а ш е в и ч І.О. Р и б а к