Рішення № 6392448, 29.04.2009, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.04.09 Справа№ 26/56

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „ФАРА-1”, м. Київ

до відповідача: Фізичної особи підприємця ОСОБА_1, м. Львів

про: стягнення 6425,97 грн.

Суддя Деркач Ю.Б.

при секретарі Боровець Я.

Представники:

від позивача не зявився

від відповідача не зявився

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю „ФАРА-1”, м. Київ звернулося до господарського суду з позовною заявою до Фізичної особи підприємця ОСОБА_1, м. Львів про стягнення 6425,97 грн.

Ухвалою суду від 23.03.2009 р. порушено провадження у справі та призначено її до розгляду в судовому засіданні на 29.04.2009 р.

Позивач явки повноважного представника в судове засідання не забезпечив, на адресу суду надіслав клопотання (вх. № 8080 від 22.04.2009 р.) у якому просить у звязку з погашенням боргу відповідачем залишити позов без розгляду та видати довідки про повернення державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Вищевказане клопотання позивача до задоволення не підлягає.

Відповідач явки повноважного представника у судове засідання не забезпечив, надав суду докази погашення заборгованості перед позивачем в сумі 5311,40 грн., а саме платіжне доручення № 1 від 17.02.2009 р.

Відповідно до ст. 75 ГПК України суд вважає за можливе розглянути справу без участі представників сторін за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин і вирішення спору по суті.

Розглянувши матеріали справи, повно та обєктивно дослідивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне:

05.03.2007 р. між сторонами укладено договір № 204 про довгострокові поставки (далі по тексту договір).

Згідно умов договору позивач зобовязався на протязі дії договору поставляти відповідачу товари (в тому числі, але не виключно, запасні частини для автомобілів, авто хімію, мастила, супутні товари для автотранспорту та інше (далі по тексту товар)) окремими партіями за цінами, в асортименті (за номенклатурою) та кількості, що остаточно погоджуються сторонами в накладних, які є невідємною частиною договору, а відповідач зобовязався приймати товар, оплачувати його на встановлених договором умовах.

На виконання умов договору позивач по видатковим накладним № ЛЗ-0917002 від 17.09.2008 р. на суму 3715,00 грн. та № ЛЗ-0707007 від 07.07.2008 р. на суму 1810,00 грн. поставив відповідачу товар на загальну суму 5525,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 5.1.1. договору передбачено, що оплата за товар здійснюється шляхом перерахування Покупцем (відповідачем) грошової суми, вказаної у видаткових накладних на розрахунковий рахунок Постачальника (позивача) протягом 7 календарних днів з моменту проведення відвантаження. Підставою для оплати є рахунок, видаткова та податкова накладна які надаються Постачальником (позивачем) Покупцю (відповідачу).

Згідно ст. 526 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач своїх зобовязань перед позивачем щодо оплати вартості отриманого товару належним чином у строк передбачений п. 5.1.1. договору) не виконав, внаслідок чого у нього виникла заборгованість в розмірі 5311,40 грн.

Однак, відповідачем надано суду платіжне доручення № 1 від 17.02.2009 р. про сплату позивачеві 5311,40 грн. Також, факт погашення основного боргу підтверджує сам позивач у своєму клопотанні (вх. № 8080 від 22.04.2009 р.). Таким чином, відповідач погасив заборгованість перед позивачем в сумі 5311,40 грн. і в цій частині позовних вимог провадження у справі слід припинити. Слід зазначити, що відповідачем погашення заборгованості здійснено 17.02.2009 р., тобто до звернення позивача до суду за захистом свого порушеного права (позовну заяву подано в канцелярію суду 17.03.2009 р.).

Згідно підпункту а) п. 10.2. договору, у випадку затримки оплати товару Покупець (відповідач) приймає на себе зобовязання разом із сплатою боргу, сплатити на користь Постачальника штраф у розмірі 3% від суми заборгованості. Позивачем нараховано відповідачу штраф, який підлягає стягненню (відповідач порушив строк оплати товару передбачений п. 5.1.1. договору), на загальну суму 159,34 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Позивачем нараховано відповідачу інфляційні втрати, які підлягають стягненню (відповідач порушив строк оплати товару передбачений п. 5.1.1. договору) в розмірі 515,19 грн.

Підпунктом б) п. 10.2. договору встановлено, що у випадку затримки оплати товару Покупець (відповідач) приймає на себе зобовязання разом із сплатою боргу, сплатити на користь Постачальника (позивача) 18% річних від суми простроченого платежу. Позивачем нараховано відповідачу 18% річних, які підлягають стягненню (відповідач порушив строк оплати товару передбачений п. 5.1.1. договору) в розмірі 440,04 грн.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи наведене, суд вважає, що позовні вимоги обгрунтовані, підставні та такі, що підлягають до задоволення частково.

Як зазначалося вище, відповідач сплатив суму основного боргу 17.02.2009 р., а позивач звернувся до суду з позовною заявою 17.03.2009 р., тобто відповідач сплатив суму основного боргу до звернення позивача до суду за захистом порушеного свого права і таким чином судові витрати слід покласти згідно ст. 49 ГПК України на обидві сторони пропорційно до задоволених позовних вимог.

З огляду на викладене, керуючись Конституцією України, ст.ст. 526, 530, 625 ЦК України, ст. 193 ГК України та ст.ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, п. 11 ч. 1 ст. 80, ст.ст. 75, 82, 83, 84, 85, 115, 116 ГПК України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

1.Позов задоволити частково.

2.Судові витрати покласти на обидві сторони пропорційно до задоволених позовних вимог.

3.Стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1 (ідентифікаційний номер платника податків НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „ФАРА-1”, м. Київ, пр-т Воззєднання, 21, к. 8 (р/р 26000038592821 в Міжрайонному відділенні Київської міської філії АКБ „Укрсоцбанк”, МФО 322012, код ЄДРПОУ 33299396) 159 грн. 34 коп. 3% штрафу, 515 грн. 19 коп. інфляційних втрат, 440 грн. 04 коп. 18% річних, 17 грн. 69 коп. державного мита та 20 грн. 47 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4.Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

5.В частині позовних вимог щодо стягнення 5311,40 грн. основного боргу провадження у справі припинити.

6.В частині позовних вимог щодо стягнення 84,31 грн. державного мита та 97,53 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у задоволенні позову відмовити.

Суддя Деркач Ю.Б.