Ухвала суду № 63896692, 27.12.2016, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)

Єдиний унікальний номер 227/2986/15-к

Номер провадження 11-кп/775/1139/2016

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 грудня 2016 року колегія суддів Судової палати у кримінальних справах та справах про адміністративні правопорушення апеляційного суду Донецької області в складі:

головуючого судді Залізняк Р.М.,

суддів Савкової С.В., Половинкіна Б.О.

при секретарі судового засідання Яворському О.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Бахмуті Донецької області апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_1 на вирок Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 26.07.2016р., яким обвинуваченого

ОСОБА_1, 28.12.1979р.н., який народився в м. Добропілля Донецької області, та проживає в ІНФОРМАЦІЯ_1,

визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 309 ч.2 КК України та призначено покарання у виді позбавлення волі строком на чотири роки шість місяців,

за участю прокурора Фролова Ф.В.

обвинуваченого ОСОБА_1

захисника ОСОБА_2

ВСТАНОВИЛА:

Вироком Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 26.07.2016р., ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 309 ч.2 КК України та призначено покарання у виді позбавлення волі строком на чотири роки шість місяців.

ОСОБА_1 визнаний винуватим у тому, що він умисно, повторно, достовірно розуміючи незаконність своїх дій, 15.04.2015р., приблизно о 13.30 год., знаходячись біля гаражів, розташованих напроти будинку № 31 по вул. Московській м.Білозерське Донецької області, знайшов та привласнив для подальшого особистого вживання без мети збуту одноразовий медичний шприц, проградуйований на 5 мл, в якому знаходилась наркотична речовина масою 0,889 грам, яку він в подальшому поклав в кишеню своєї куртки і незаконно при собі зберігав.

Після того, як він став відходити від вищевказаних гаражів, ОСОБА_1Ю був зупинений працівниками міліції, які з письмового дозволу останнього, в присутності двох понятих, в ході проведення огляду його особистих речей виявили і вилучили у нього вищевказаний медичний шприц, проградуйований на 5 мл з рідиною коричневого кольору масою 0,889 грама, яка є особливо небезпечним наркотичним засобом опієм ацетильованим (маса опію ацетильованого в перерахунку на суху речовину становить 0,010 г), який останній зберігав в лівій боковій кишені одягнутої на ньому куртки

Крім того 23.04.2015р., приблизно о 12.00 год., ОСОБА_1, знаходячись біля будинку № 9 по вул..Ремінного м.Добропілля Донецької області, умисно, повторно, у невстановленого в ході судового слідства чоловіка, розуміючи незаконність своїх дій, з метою подальшого особистого вживання без мети збуту, придбав наркотичний засіб, а саме медичний шприц з рідиною масою 1,680 грама, яка містить особливо небезпечний засіб опій ацетильований масою в перерахунку на суху речовину 0.018 грама і незаконно зберігав в кишені одягнутої на ньому куртки.

В подальшому ОСОБА_1, 23.04.2015р. о 12.10 год. був зупинений працівниками міліції біля 4-го під»їзду будинку № 9 по вул..Ременного м.Добропілля Донецької області і з особистого письмового дозволу, в присутності понятих дав згоду на огляд його речей. В ході огляду речей ОСОБА_1 у нього був виявлений і вилучений вказаний вище, раніше придбаний ним, наркотичний засіб, а саме опій ацетильований (рідина масою 1,680 грама, маса опію в перерахунку на суху речовину становить 0,018 грама), яку останній незаконно, повторно придбав і зберігав без мети збуту.

На зазначений вирок суду обвинуваченим ОСОБА_1 подано апеляційну скаргу, в якій він прохає скасувати вирок суду першої інстанції, оскільки вважає його занадто суворим.

В апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_1 :

-зазначає, що суд першої інстанції не взяв до уваги обставини, що помякшують його покарання , а саме те, що він одружений та має дитину;

-вказує, що суд першої інстанції невірно застосував до нього вимоги ст. 72 ч.5 КК України, перерахувавши строк попереднього увязнення у строк покарання до 26.07.2016р., а не до набрання вироком законної сили.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи обвинуваченого ОСОБА_1 та його захисника ОСОБА_2, які підтримали доводи апеляційної скарги та прохали її задовольнити, доводи прокурора Фролова Ф.В., який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів, прийшла до висновку про відмову у задоволенні апеляційної скарги за таких підстав.

Як видно з апеляційної скарги обвинуваченого ОСОБА_1 фактичні обставини справи та кваліфікація його дій за ст. 309 ч.2 КК України не оскаржуються, він не згодний тільки з призначеним йому покаранням, тому відповідно до вимог ст. 404 КПК України апеляційний суд переглядає вирок Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 26.07.2016р. тільки в межах апеляційних вимог.

Що стосується покарання, призначеного обвинуваченому ОСОБА_1, то, на думку колегії суддів, воно відповідає вимогам ст. 65 КК України.

Так, суд першої інстанції призначив покарання обвинуваченому ОСОБА_1 у межах установлених у санкції ст. 309 ч.2 КК України Особливої частини Кримінального Кодексу України, відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу.

При цьому суд першої інстанції на основі всебічного врахування фактичних обставин справи в їх сукупності, визначив ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_1 злочину, який відноситься до злочинів середньої тяжкості у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів та інших злочинів проти здоровя населення, при цьому врахував індивідуальний її ступінь та дав її оцінку у вироку.

Також при призначенні ОСОБА_1 покарання суд першої інстанції врахував особу винного, а саме те, що він посередньо характеризується за місцем мешкання, не одружений, офіційно не працює, перебуває на обліку у лікаря нарколога, раніше неодноразово судимий, в тому числі й за злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів та інших злочинів проти здоровя населення, вчинив злочин в період іспитового строку, наявність однієї кваліфікуючої ознаки, а також обставину, що помякшує покарання щире каяття та обставину, що обтяжує покарання рецидив злочинів.

Тому доводи апеляційної скарги обвинуваченого ОСОБА_1 щодо скасування вироку суду першої інстанції через суворість, на думку колегії суддів, є непереконливими та не підлягають задоволенню з наведених вище підстав.

Доводи апеляційної скарги обвинуваченого ОСОБА_1 про те, що суд першої інстанції не взяв до уваги обставини, що помякшують його покарання , а саме те, що він одружений та має неповнолітню дитину, на думку колегії суддів, також не є слушними, оскільки вказані обставини хоч і можуть бути визнані судом помякшуючими, проте вони істотно не знижують ступінь суспільної небезпеки злочину вчиненого ОСОБА_1

Що стосується доводів апеляційної скарги обвинуваченого ОСОБА_1 про те, що суд першої інстанції невірно застосував до нього вимоги ст. 72 ч.5 КК України, перерахувавши строк попереднього увязнення у строк покарання до 26.07.2016р., а не до набрання вироком законної сили, то вони на думку колегії суддів також є неспроможними, оскільки відповідно до ч.1,2 ст. 532 КПК України вирок суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги, після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Враховуючи наведене вище, на думку колегії суддів, суд першої інстанції законно та обґрунтовано прийшов до висновку, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_1 можливе тільки при призначенні йому покарання, повязаного з позбавленням волі та, що саме таке покарання є необхідним та достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових злочинів, та підстав для помякшення покарання не вбачається.

Таким чином, вирок суду першої інстанції відносно ОСОБА_1, є законним, обґрунтованим, вмотивованим та справедливим в частині призначення обвинуваченому ОСОБА_1, покарання, а доводи його апеляційної скарги, на думку колегії суддів, не підлягають задоволенню з наведених вище підстав.

Крім того, на підставі ч.5 ст. 72 КК України колегія суддів зараховує обвинуваченому ОСОБА_1, до строку покарання у виді позбавлення волі строк попереднього увязнення з 09.06.2016р. по 27.12.2016р. із розрахунку один день попереднього увязнення, за два дні позбавлення волі, тобто 202 дні х 2 = 404 дні.

Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли б перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення, колегією суддів не встановлено.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 405, 407, 418 КПК України,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_1 на вирок Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 26.07.2016р., яким обвинуваченого ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 309 ч.2 КК України та призначено покарання у виді позбавлення волі строком на чотири роки шість місяців залишити без задоволення.

Вирок Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 26.07.2016р., яким обвинуваченого ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 309 ч.2 КК України та призначено покарання у виді позбавлення волі строком на чотири роки шість місяців залишити без змін.

Зарахувати обвинуваченому ОСОБА_1 до строку покарання у виді позбавлення волі строк попереднього увязнення з 09.06.2016р. по 27.12.2016р. із розрахунку один день попереднього увязнення, за два дні позбавлення волі, а саме 404 ( чотириста чотири ) дні.

Ухвала може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня її проголошення безпосередньо до суду касаційної інстанції, а засудженим, який тримається під вартою, в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.