Рішення № 6389630, 26.09.2008, Старокостянтинівський районний суд Хмельницької області

№ 2-911/2008 р.

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 вересня 2008 року Старокостянтинівський районний суд

Хмельницької області в складі:

головуючого – судді Сенькова О.Г.

при секретарі Повзун С.В.

з участю прокурора Баклана Г.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Старокостянтинові справу за позовом Старокостянтинівського міжрайонного прокурора в інтересах Старокостянтинівської районної державної адміністрації до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по орендній платі в сумі 142 грн. 10 коп.,

ВСТАНОВИВ:

Старокостянтинівський міжрайонний прокурор пред”явив позов в інтересах Старокостянтинівської районної державної адміністрації до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по орендній платі в сумі 142 грн.10 коп., посилаючись на те, що Старокостянтинівська районна державна адміністрація 28 серпня 2006 року уклала з відповідачем договір оренди земельної ділянки. Згідно п.4.1 Договору відповідач зобов”язався сплачувати орендну плату до 1 липня і 1 листопада рівними частками в сумі 357 грн.22 коп. Однак свої зобов”язання по договору оренди землі не виконує і станом на 01.05.2008 року заборгованість по орендній платі складає 142 грн. 10 коп., яку просить стягнути.

В судовому засіданні в якості співпозивача залучена Великомацевицька сільська рада, оскільки оренда плача стягується на її коисть.

Представники Старокостянтинівської районної державної адміністрації та Великомацевицької сільради в судове засіданні не з”явились, про час і місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Відповідач в судове засідання не з”явився, хоча про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, тому суд вважає за можливе ухвалити заочне рішення на підставі наявних документів.

Заслухавши пояснення прокурора та дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено в судовому засіданні, 28 серпня 2006 року сторони уклали між собою договір оренди земельної ділянки. Згідно п. 4.1 Договору відповідач зобов”язався сплачувати щорічно орендну плату до 1 липня та 1 листопада рівними частками в сумі 357 грн.22 коп. Однак свої зобов”язання по договору оренди землі не виконує і станом на 01.05.2008 року заборгованість по орендній платі складає 142 грн.10 коп.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов”язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Оскільки відповідачем порушені умови договору оренди земельної ділянки, то вимоги позивача підлягають задоволенню.

На підставі ст. 526 ЦК України, керуючись ст. ст. 10, 11, 209, 212, 214-215, 224-226 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Великомацевицької сільської ради Старокостянтинівського району заборгованість по орендній платі в сумі 142 грн. 10 коп. та на користь держави судовий збір в сумі 51 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь територіального управління державної судової адміністрації в Хмельницькій області (код ЄДРПОУ 23565058, р/р 31210259700007, ГУДК в Хмельницькій області МФО 815013) витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 30 грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Хмельницької області через Старокостянтинівський райсуд шляхом подачі в 10-денний строк з дня винесення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його постановив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Суддя

№ 2-358/2008 р.

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 червня 2008 року Старокостянтинівський районний суд

Хмельницької області в складі:

головуючого – судді Сенькова О.Г.

при секретарі Повзун С.В.

з участю прокурора Бондарчук О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Старокостянтинові справу за позовом Старокостянтинівського міжрайонного прокурора в інтересах Старокостянтинівської районної державної адміністрації до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по орендній платі в сумі 2788 грн. 50 коп.,

ВСТАНОВИВ:

Старокостянтинівський міжрайонний прокурор пред”явив позов в інтересах Старокостянтинівської районної державної адміністрації до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по орендній платі в сумі 2788 грн.50 коп., посилаючись на те, що Старокостянтинівська районна державна адміністрація 5 серпня 2003 року уклала з відповідачем договір оренди земельної ділянки. Згідно п.2.2 Договору відповідач зобов”язався сплачувати орендну плату до 1 вересня і 1 грудня рівними частками в сумі 1209 грн. Однак свої зобов”язання по договору оренди землі не виконує і станом на 11.12.2007 року заборгованість по орендній платі складає 2788 грн. 50 коп., яку просить стягнути.

В судовому засіданні в якості співпозивача залучена Іршиківська сільська рада, оскільки оренда плача стягується на її коисть.

Представники Старокостянтинівської районної державної адміністрації та Іршиківської сільради в судове засіданні не з”явились, про час і місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Відповідач в судове засідання не з”явився, хоча про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, тому суд вважає за можливе ухвалити заочне рішення на підставі наявних документів.

Заслухавши пояснення прокурора та дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено в судовому засіданні, 5 серпня 2003 року сторони уклали між собою договір оренди земельної ділянки. Згідно п. 2.2 Договору відповідач зобов”язався сплачувати щорічно орендну плату до 1 вересня та 1 грудня рівними частками в сумі 1209 грн. Однак свої зобов”язання по договору оренди землі не виконує і станом на 11.12.2007 року заборгованість по орендній платі складає 2788 грн.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов”язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Оскільки відповідачем порушені умови договору оренди земельної ділянки, то вимоги позивача підлягають задоволенню.

На підставі ст. 526 ЦК України, керуючись ст. ст. 10, 11, 209, 212, 214-215, 224-226 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити. Стягнути з ОСОБА_2 на користь Іршиківської сільської ради Старокостянтинівського району заборгованість по орендній платі в сумі 2788 грн. 50 коп. та на користь держави судовий збір в сумі 51 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь територіального управління державної судової адміністрації в Хмельницькій області (код ЄДРПОУ 23565058, р/р 31210259700007, ГУДК в Хмельницькій області МФО 815013) витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 30 грн.

Рішення може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Хмельницької області через Старокостянтинівський райсуд шляхом подачі в 10-денний строк з дня винесення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його постановив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Суддя

№ 2-318/2008 р.

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 квітня 2008 року Старокостянтинівський районний суд

Хмельницької області в складі:

головуючого – судді Сенькова О.Г.

при секретарі Повзун С.В.

з участю прокурора Мельника В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Старокостянтинові справу за позовом Старокостянтинівського міжрайонного прокурора в інтересах Баглаївської сільської ради Старокостянтинівського району до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості по орендній платі в сумі 153 грн. 20 коп.,

ВСТАНОВИВ:

Старокостянтинівський міжрайонний прокурор пред”явив позов в інтересах Баглаївської сільської ради Старокостянтинівського району до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості по орендній платі в сумі 153 грн.20 коп., посилаючись на те, що Баглаївська сільська рада 15 травня 2006 року уклала з відповідачем договір оренди земельної ділянки. Згідно п.4.1 договору відповідач зобов”язався сплачувати орендну плату до 15 серпня та 15 листопада рівними частками в сумі 76 грн. 85 коп. Однак свої зобов”язання по договору оренди землі не виконує і станом на 11.12.2007 року заборгованість по орендній платі складає 153 грн. 70 коп., яку просить стягнути.

Відповідач в судове засідання не з”явився, хоча про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, тому суд вважає за можливе ухвалити заочне рішення на підставі наявних документів.

Заслухавши пояснення прокурора та дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено в судовому засіданні, 15 травня 2006 року сторони уклали між собою договір оренди земельної ділянки. Згідно п. 4.1 договору відповідач зобов”язався сплачувати щорічно орендну плату до 15 серпня та 15 листопада рівними частками в сумі 76 грн.85 коп. Однак свої зобов”язання по договору оренди землі не виконує і станом на 11.12.2007 року заборгованість по орендній платі складає 153 грн. 70 коп.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов”язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Оскільки відповідачем порушені умови договору оренди земельної ділянки, то вимоги позивача підлягають задоволенню.

На підставі ст. 526 ЦК України, керуючись ст. ст. 10, 11, 209, 212, 214-215, 224-226 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити. Стягнути з ОСОБА_4 на користь Баглаївської сільської ради Старокостянтинівського району заборгованість по орендній платі в сумі 153 грн. 70 коп. та на користь держави судовий збір в сумі 51 грн.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь територіального управління державної судової адміністрації в Хмельницькій області (код ЄДРПОУ 23565058, р/р 31210259700007, ГУДК в Хмельницькій області МФО 815013) витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 30 грн.

Рішення може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Хмельницької області через Старокостянтинівський райсуд шляхом подачі в 10-денний строк з дня винесення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його постановив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Суддя

№ 2-319/2008 р.

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 квітня 2008 року Старокостянтинівський районний суд

Хмельницької області в складі:

головуючого – судді Сенькова О.Г.

при секретарі Повзун С.В.

з участю прокурора Мельника В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Старокостянтинові справу за позовом Старокостянтинівського міжрайонного прокурора в інтересах Старокостянтинівської районної державної адміністрації до ОСОБА_5 про стягнення заборгованості по орендній платі в сумі 2729 грн.02 коп.,

ВСТАНОВИВ:

Старокостянтинівський міжрайонний прокурор пред”явив позов в інтересах Старокостянтинівської районної державної адміністрації до ОСОБА_5 про стягнення заборгованості по орендній платі, посилаючись на те, що Старокостянтинівська районна державна адміністрація 29 березня 2004 року уклала з відповідачем договір оренди земельної ділянки розміром 62.8585 га на території Вербородинської сільської ради. Згідно п.4.1 договору відповідач зобов”язався сплачувати орендну плату до 1 серпня та 1 грудня рівними частками в сумі 1257 грн.17 коп. Однак свої зобов”язання по договору оренди землі не виконує і станом на 01.12.2007 року заборгованість по орендній платі складає 2729 грн. 02 коп., яку просить стягнути.

Відповідач в судове засідання не з”явився, хоча про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, тому суд вважає за можливе ухвалити заочне рішення на підставі наявних документів.

Заслухавши пояснення прокурора та дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено в судовому засіданні, 29 березня 2004 року сторони уклали між собою договір оренди земельної ділянки розміром 62.8585 га, що знаходиться на території Вербородинської сільської ради. Згідно п. 4.1 договору відповідач зобов”язався сплачувати щорічно орендну плату до 1 серпня та 1 грудня рівними частками в сумі 1257 грн.17 коп. Однак свої зобов”язання по договору оренди землі не виконує і станом на 01.12.2007 року заборгованість по орендній платі складає 2729 грн. 02 коп.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов”язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Оскільки відповідачем порушені умови договору оренди земельної ділянки, то вимоги позивача підлягають задоволенню.

На підставі ст. 526 ЦК України, керуючись ст. ст. 10, 11, 209, 212, 214-215, 224-226 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити. Стягнути з ОСОБА_5 на користь Вербородинської сільської ради, Старокостянтинівського району заборгованість по орендній платі в сумі 2729 грн. 17 коп. та на користь держави судовий збір в сумі 51 грн.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь територіального управління державної судової адміністрації в Хмельницькій області (код ЄДРПОУ 23565058, р/р 31210259700007, ГУДК в Хмельницькій області МФО 815013) витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 30 грн.

Рішення може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Хмельницької області через Старокостянтинівський райсуд шляхом подачі в 10-денний строк з дня винесення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його постановив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Суддя

№ 2-297/2008 р.

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 березня 2008 року Старокостянтинівський районний суд

Хмельницької області в складі:

головуючого – судді Сенькова О.Г.

при секретарі Борикіній Л.В.

з участю прокурора Баклана Г.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Старокостянтинові справу за позовом Старокостянтинівського міжрайонного прокурора в інтересах Старокостянтинівської районної державної адміністрації до ОСОБА_6 про стягнення заборгованості по орендній платі в сумі 985 грн.16 коп.,

ВСТАНОВИВ:

Старокостянтинівський міжрайонний прокурор пред”явив позов в інтересах Старокостянтинівської районної державної адміністрації до ОСОБА_6 про стягнення заборгованості по орендній платі, посилаючись на те, що Старокостянтинівська районна державна адміністрація 18 липня 2002 року уклала з відповідачем договір оренди земельної ділянки під водним об”єктом розміром 10.8 га на території Вишнопільської сільської ради. Згідно п.5.2 договору відповідач зобов”язався сплачувати орендну плату до 1 серпня та 1 грудня рівними частками в сумі 648 грн. Однак свої зобов”язання по договору оренди землі не виконує і станом на 26.11.2007 року заборгованість по орендній платі та пені складає 985 грн. 16 коп., яку просить стягнути.

Представник позивача ОСОБА_7 та прокурор в судовому засіданні позов підтримали.

Відповідач в судове засідання не з”явився, хоча про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, тому суд вважає за можливе ухвалити заочне рішення на підставі наявних документів.

Заслухавши пояснення представника позивача, прокурора та дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено в судовому засіданні, 18 липня 2002 року сторони уклали між собою договір оренди земельної ділянки під водним об”єктом розміром 10.8 га на території Вишнопільської сільської ради. Згідно п. 5.2 договору відповідач зобов”язався сплачувати щорічно орендну плату до 1 серпня та 1 грудня рівними частками в сумі 648 грн. Однак свої зобов”язання по договору оренди землі не виконує і станом на 26.11.2007 року заборгованість по орендній платі та пені складає 985 грн. 16 коп.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов”язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Оскільки відповідачем порушені умови договору оренди земельної ділянки під водним об”єктом, то вимоги позивача підлягають задоволенню.

На підставі ст. 526 ЦК України, керуючись ст. ст. 10, 11, 209, 212, 214-215, 224-226 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити. Стягнути з ОСОБА_6 на користь Вишнопільської сільської ради заборгованість по орендній платі та пені в сумі 985 грн. 16 коп. та на користь держави судовий збір в сумі 51 грн.

Стягнути з ОСОБА_6 на користь територіального управління державної судової адміністрації в Хмельницькій області (код ЄДРПОУ 23565058, р/р 31210259700007, ГУДК в Хмельницькій області МФО 815013) витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 30 грн.

Рішення може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Хмельницької області через Старокостянтинівський райсуд шляхом подачі в 10-денний строк з дня винесення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його постановив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Суддя

№2-1320/2008 р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 грудня 2008 року Старокостянтинівський районний суд

Хмельницької області

в складі: головуючого – судді Сенькова О.Г.

при секретарі Повзун С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Старокостянтинові справу за позовом ОСОБА_8 до Старокостянтинівської районної державної адміністрації, селянської спілки “Маяк” та Березненської сільської ради про визнання права на земельний пай,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_8 пред’явив позов до Старокостянтинівської районної державної адміністрації, селянської спілки ”Маяк” та Березненської сільської ради про визнання права на земельний пай, посилаючись на те, що 31 жовтня 1995 року померла її мати ОСОБА_9, яка була членом КСП ”Поділля” і до виходу на пенсію у 1967 році тривалий час працювала в ньому. Під час паювання земель сільськогосподарського підприємства матір не включили у списки на одержання земельного паю. Оскільки їй як спадкоємцю після смерті матері відмовили у видачі земельного сертифікату, тому просить задовольнити її вимоги.

Представник Старокостянтинівської районної державної адміністрації – ОСОБА_7 позов не визнав і пояснив, що мати позивачки померла до 28 грудня 1995 року, тобто до видачі державного акта на право колективної власності на землю КСП ”Поділля”, а тому вона не набула права на земельний пай. Крім того, позивачка пропустила строк позовної давності.

Представники колективного сільськогосподарського підприємства “Поділля” та Пашковецької сільради в судове засідання не з”явились, хоча про час і місце розгляду справи повідомлені належним чином, тому суд вважає за можливе розглянути справу у їх відсутності.

Заслухавши пояснення позивачки, представника Старокостянтинівської районної державної адміністрації та дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов задоволенню не підлягає з таких підстав.

Як встановлено в судовому засіданні, 31 жовтня 1995 року померла мати позивачки - ОСОБА_9, яка була членом КСП ”Поділля” і до виходу на пенсію у 1967 році тривалий час працювала в ньому. Під час паювання земель сільськогосподарського підприємства матір позивачки не включено у списки на одержання земельного паю, оскільки державний акт на право колективної власності на землю КСП ”Поділля” був виданий 28 грудня 1995 року.

Відповідно до вимог ст.23 Земельного кодексу України в редакції 1992 року, який діяв на час розпаювання земель, право власності або право постійного користування землею посвідчується затвердженими актами, які видають і реєструють сільські, селищні, міські, районні ради. Державний акт на право колективної власності на землю видавався КСП, кооперативу, акціонерному товариству із зазначенням розмірів земель, що перебувають у власності підприємства, кооперативу, товариства і в колективній власності громадян. До Державного акта додавався список цих громадян.

Зі змісту вказаного закону вбачається, що право громадян – членів недержавного сільськогосподарського підприємства як співвласників колективної власності на землю набувається з дня видачі в установленому порядку державного акта на право колективної власності на землю недержавному сільськогосподарському підприємству з обов”язковим додатком – списком членів цього підприємства.

Оскільки мати позивачки – ОСОБА_9 не набула права на земельну частку (пай), оскільки померла до 28 грудня 1995 року, тому у позові слід відмовити.

Керуючись ст. 10, 11, 209, 212, 214-215 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Відмовити у позові ОСОБА_8 до Старокостянтинівської районної державної адміністрації, селянської спілки ”Маяк” та Березненської сільської ради про визнання права на земельний пай.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Хмельницької області через Старокостянтинівський райсуд шляхом подачі в 10-денний строк з дня винесення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги.

Суддя

№2-150/2008 р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 червня 2008 року Старокостянтинівський районний суд

Хмельницької області

в складі: головуючого - судді Сенькова О.Г.

при секретарі Повзун С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Старокостянтинові справу за позовом ОСОБА_10 до військової частини А 2502 та житлової комісії про визнання незаконним рішення житлової комісії і поновлення на квартирному обліку,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_10 пред"явив позов до військової частини А 2502 та житлової комісії про визнання незаконним рішення житлової комісії і поновлення на квартирному обліку, посилаючись на те, що після закінчення Харківського військового інститут пілотів його направлено для проходження військової служби до військової частини А-2502. Рішенням житлової комісії №62 від 1 серпня 2002 року він зарахований на квартирний облік з 1 серпня 2002 року. Згідно наказу Міністра оборони України від 31 грудня 2003 року його звільнено з військової служби в запас у зв”язку із скороченням штатів. На підставі цього наказу житлова комісія зарахувала його до списку осіб, які мають право на першочергове отримання житла. Однак своїм рішенням від 3 серпня 2007 року житлова комісія зняла його з квартирного обліку мотивуючи тим, що він подав неправдиві відомості, які послужили підставою для прийняття на квартирний облік.

Зазначене рішення вважає незаконним, а тому просить задовольнити його позовні вимоги.

В судовому засідання представник позивача ОСОБА_11 позов підтримав.

Представник відповідачів ОСОБА_12 та ОСОБА_13 позов не визнали і пояснили, що позивач необґрунтовано прийнятий на квартирний облік, оскільки зареєструвався в м.Старокостянтинові лише 16 січня 2007 року.

Заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено в судовому засіданні, після закінчення Харківського військового інститут пілотів позивача направлено для проходження військової служби до військової частини А-2502. Рішенням житлової комісії №62 від 1 серпня 2002 року він взятий на квартирний облік з 1 серпня 2002 року. Згідно наказів Міністра оборони України від 31 грудня 2003 року та командира в/ч А-2502 № 41 від 20 лютого 2004 року позивача звільнено з військової служби в запас у зв”язку із скороченням штатів. На підставі цього житлова комісія своїм рішенням № 12 від 28 травня 2004 року зарахувала його на позачергову чергу для отримання житла.

Стосовно рішення житлової комісії №23 від 3 серпня 2007 року позивач знятий з квартирного обліку на підставі ст.40 п.5 ЖК України та п.26 Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській РСР (затверджених постановою Ради Міністрів УРСР і Укрпрофради від 11 грудня 1984 року №470), оскільки подав неправдиві відомості, які послужили підставою для взяття на квартирний облік.

Відповідно до вимог п.6 ч.1 ст.34 ЖК України потребуючими поліпшення житлових умов визнаються громадяни які проживають у гуртожитках.

На підставі зазначеної норми житловою комісією позивач був взятий на квартирний облік з 1 серпня 2002 року.

Згідно абз. 2 п.1, 9 Положення про порядок забезпечення жилою площею в Збройних Силах України ( затвердженого наказом Міністра оборони України №20 від 3 лютого 1995 року) чинного на той час, за рахунок житлових фондів Міністерства оборони України забезпечуються житлом за місцем служби військовослужбовці та члени їх сімей, які проходять військову службу у військових частинах.

Військовослужбовці визнаються такими, що потребують поліпшення житлових умов, на загальних підставах.

Стосовно п.15 Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській РСР (затверджених постановою Ради Міністрів УРСР і Укрпрофради від 11 грудня 1984 року №470) на квартирний облік беруться потребуючі поліпшення житлових умов громадяни, які постійно проживають, а також прописані у даному населеному пункті. Однак рішенням Конституційного Суду України від 14 листопада 2001 року інститут прописки визнаний неконституційним.

Оскільки позивач потребував поліпшення житлових умов, тому рішенням житлової комісії він обґрунтовано був взятий на квартирний облік по місцю проходження військової служби.

Відповідно до п.5 ч.2 ст.40 ЖК України та п.п.5 п.26 вказаних Правил громадяни знімаються з квартирного обліку у випадку подання відомостей, що не відповідають дійсності, які стали підставою для взяття на облік.

В судовому засіданні представники відповідача не довели які саме недостовірні відомості подав позивач для взяття його на квартирний облік.

Як вбачається з матеріалів справи підставою для взяття позивача на квартирний облік була довідка про перевірку житлових умов, складеною членами житлової комісії 29 липня 2002 року.

За таких обставин суд прийшов до висновку, що рішення житлової комісії №23 від 3 серпня 2007 року про зняття позивача з квартирного обліку є незаконним, а тому його позовні вимоги слід задовольнити.

Керуючись ст. 10, 11, 209, 212, 214-215 ЦПК України, ст.34 ЖК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити. Визнати незаконним рішення житлової комісії в/ч А 2502 від 3 серпня 2007 року № 23 про зняття з квартирного обліку ОСОБА_10.

Зобов”язати житлову комісію військової частини А-2502 поновити ОСОБА_10 на квартирному обліку з 1 серпня 2002 року.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Хмельницької області через Старокостянтинівський райсуд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги.

Суддя

№2-263/2008 р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

8 травня 2008 року Старокостянтинівський районний суд

Хмельницької області

в складі: головуючого - судді Сенькова О.Г.

при секретарі Повзун С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Старокостянтинові справу за позовом ОСОБА_14 до військової частини А 2502 та житлової комісії про поновлення в черзі на отримання житла,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_14 пред"явила позов до військової частини А 2502 та житлової комісії про поновлення в черзі на отримання житла, посилаючись на те, що вона з 21 жовтня 1994 року перебувала на квартирному обліку у військової частини 93854, правонаступниками якої спочатку стала військова частина А-4446, а потім А-3808. Згідно рішення житлової комісії в/ч А-4446 №16 від січня 2005 року вона отримала службову однокімнатну квартиру №9, що знаходиться в будинку № 15/3 по вул.Миру в м.Старокостянтинові, із залишенням на квартирному обліку. Наказом № 57 від 22 березня 2005 року вона звільнена з військової служби в запас у зв”язку зі скороченням штатів та реформуванням збройних сил. Проте 21 березня 2006 року вона знову була призвана на військову службу і проходить її у відповідача до теперішнього часу.

Рішенням житлової комісії в/ч А-2502 №31 від 19 жовтня 2007 року їй відмовлено у взятті на квартирний облік у зв”язку з відсутністю підтверджуючих документів про перебування на квартирному обліку з 14 жовтня 1994 року.

Вважаючи відмову у поновленні на квартирному обліку незаконною, просить задовольнити її вимоги.

Представники відповідача ОСОБА_12 та ОСОБА_15 позов не визнали і підтримали рішення житлової комісії.

Заслухавши пояснення позивача, представників відповідача та дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено в судовому засіданні, позивачка з 21 жовтня 1994 року перебувала на квартирному обліку у військової частини 93854, правонаступниками якої спочатку стала військова частина А-4446, а потім А-3808. Згідно рішення житлової комісії в/ч А-4446 №16 від січня 2005 року вона отримала службову однокімнатну квартиру №9, що знаходиться в будинку № 15/3 по вул.Миру в м.Старокостянтинові, із залишенням на квартирному обліку. Наказом № 57 від 22 березня 2005 року позивачка звільнена з військової служби в запас у зв”язку зі скороченням штатів та реформуванням збройних сил. Проте 21 березня 2006 року її знову призвали на військову службу, яку вона проходила у в/ч А-2038, що знаходиться в Житомирській області, а потім була переведена до в/ч А-2502.

Рішенням житлової комісії в/ч А-2502 №31 від 19 жовтня 2007 року їй відмовлено у взятті на квартирний облік у зв”язку з відсутністю підтверджуючих документів про перебування на квартирному обліку з 14 жовтня 1994 року.

Відповідно до п.37 Положення про порядок забезпечення жилою площею в Збройних Силах України (затвердженого наказом Міністра оборони України №20 від 3 лютого 1995 року) військовослужбовці, які перебувають на квартирному обліку, при звільненні з військової служби у запас чи відставку за віком, за станом здоров”я, а також у зв”язку із скороченням штатів або організаційними заходами у разі неможливості використання на військовій службі залишаються на квартирному обліку до одержання житла у військовій частині і КЕЧ районів та користуються правом на позачергове одержання житла.

Отже, позивачка, як військовослужбовець, що перебуває на квартирному обліку, при звільненні з військової служби, мала право залишатись на квартирному обліку до одержання житла у військовій частині А-3808, яка була передислокована до м.Хмельницького. Оскільки позивачка знову була призвана на військову службу і на теперішній час проходить її у відповідача, то за нею згідно п.26 Порядку забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями ( затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2006 р № 1081) зберігається попередній час перебування на квартирному обліку.

Згідно абз.3 п.2.1Інструкції про організацію забезпечення і надання військовослужбовцям Збройних Сил України та членам їх сімей житлових приміщень (затверджена наказом Міністра оборони України 06.10.2006 року № 577) при наданні службового житлового приміщення військовослужбовці та члени їх сімей з обліку осіб, які потребують поліпшення житлових умов за місцем служби, не знімаються.

З даних довідок командирів військової частини А-2038 від 30.11.2007 року № 39/8 та військової частини А-3808 від 21.01.2008 року № 51 вбачається, що позивачка у зазначених частинах на квартирному обліку не перебувала.

Висновок житлової комісії та твердження представників відповідача проте, що у позивачки відсутні підтверджуючі документи про перебування на квартирному обліку з 14 жовтня 1994 року, спростовується даними рішень житлових комісій в/ч 93854 від 21.10.1994 року № 14 та її правонаступника А-4446 за січень 2005 року №16.

Враховуючи, що відповідачем порушені житлові права позивачки, тому її позовні вимоги слід задовольнити.

Керуючись ст. 10, 11, 209, 212, 214-215 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити. Зобов”язати житлову комісію військової частини А-2502 поновити ОСОБА_14 на квартирному обліку у загальній черзі з 21 жовтня 1994 року.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Хмельницької області через Старокостянтинівський райсуд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги.

Суддя

№ 2-147/2008 р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 грудня 2008 року Старокостянтинівський районний суд

Хмельницької області

в складі: головуючого - судді Сенькова О.Г.

при секретарі Повзун С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Старокостянтинові справу за позовом ОСОБА_16 до військової частини А 2502 та Хмельницького квартирно-експлуатаційного відділу про визнання незаконною відмову у взятті на квартирний облік та зобов”язання у взятті на квартирний облік,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_16 пред"явив позов до військової частини А 2502 та житлової комісії про визнання незаконною відмову у взятті на квартирний облік та зобов”язання у взятті на квартирний облік, посилаючись на те, що під час проходження військової служби у в/ч А-1464, що знаходилась в смт. Петрівка Іванівського району Одеської області, він 24 травня 2004 року звернувся до командування частини про направлення клопотання до Хмельницької КЕЧ та Старокостянтинівського районного військового комісаріату про зарахування його на квартирний облік в м.Старокостянтинові, так як після звільнення з військової служби обрав даний населений пукт для постійного проживання.

В цей же день командування в/ч А 1464 направило клопотання начальникам Хмельницького квартирно-експлуатаційного відділу, Старокостянтинівського військового гарнізону та Старокостянтинівському військовому комісару.

Начальником гарнізону — командиром військової частини А-2502 та головою житлової комісії видана довідка від 17 травня 2004 року № 1174 проте, що він після звільнення з військової служби у зв”язку із скороченням штатів буде зарахований на квартирний облік для покращення житлових умов за умови надання відповідних документів.

В січні 2005 року рішенням житлової комісії йому необгрунтовано відмовлено у зарахуванні на квартирний облік, тому він просить задовольнити його позовні вимоги.

В судовому засідання в якості співвідповідача визнано Хмельницький квартирно-експлуатаційний відділ.

Представники відповідачів ОСОБА_17 та ОСОБА_18 позов не визнали і пояснили, що позивачу обґрунтовано відмовили у зарахуванні на квартирний облік, оскільки він не має права на отримання квартири за рахунок гарнізону. Довідка командира в/ч А-2502 проте, що позивач буде зарахований на квартирний облік у Старокостянтинівському гарнізоні не відповідає вимогам житлового законодавства. Крім того, позивач з січня 2005 року перебуває на квартирному обліку у виконкомі Старокостянтинівської міської ради.

Заслухавши пояснення позивача та представників відповідачів та дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов задоволенню не підлягає з таких підстав.

Як встановлено в судовому засіданні, під час проходження військової служби у в/ч А-1464, що знаходилась в смт. Петрівка Іванівського району Одеської області, позивач 24 травня 2004 року звернувся до командування частини про направлення клопотання до Хмельницької КЕЧ та Старокостянтинівського районного військового комісаріату про зарахування його на квартирний облік в м.Старокостянтинові, так як після звільнення з військової служби обрав даний населений пукт для постійного проживання.

В цей же день командування в/ч А 1464 направило клопотання начальникам Хмельницького квартирно-експлуатаційного відділу, Старокостянтинівського військового гарнізону та Старокостянтинівському військовому комісаріату.

Начальником гарнізону — командиром військової частини А-2502 та головою житлової комісії 17 травня 2004 року за № 1174 позивачу видана довідка проте, що він після звільнення з військової служби у зв”язку із скороченням штатів буде зарахований на квартирний облік для покращення житлових умов.

Після реформування військової частини А-1464 позивач проходив військову службу на посаді офіцера психолога телеграфно-телефонного центру польового вузла зв”язку у військовій частині А-2171. Наказами Міністра оборони України № 714 від 2 жовтня 2004 року та командира військової частини А-2171 №219 від 15 листопада 2004 року він звільнений з військової служби у зв”язку із скороченням штатів.

В січні 2005 року рішенням житлової комісії позивачу відмовлено у зарахуванні на квартирний облік у військовій частині А-2502.

На підставі рішення виконкому Старокостянтинівської міської ради № 41 п.3 від 27 січня 2005 року позивач взятий на квартирний облік для отриманні житла.

Відповідно до вимог п.2 ч.9 ст.12 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” в редакції 24 червня 2004 року, яка набрала чинності з 1 січня 2005 року, та абз.1 п. 37 Положення про порядок забезпечення жилою площею в Збройних Силах України (затвердженого наказом Міністра оборони України від 3 лютого 1995 року №20), чинного на момент виникнення спірних правовідносин, військовослужбовці, які перебувають на квартирному обліку, при звільненні з військової служби у запас чи відставку за віком, за станом здоров”я, а також у зв”язку із скороченням штатів або організаційними заходами у разі неможливості використання на службі залишаються на квартирному обліку до одержання житла у військовій частині ( у випадку її розформування — військових комісаріатах) і КЕЧ районів та користуються правом на позачергове одержання житла.

Оскільки позивач перебував на квартирному обліку і був звільнений з військової служби з в/ч А-2171 у зв”язку із скороченням штатів, то він мав право на залишення на квартирному обліку у цій частині до одержання житла у позачерговому порядку.

Згідно абз.2 п.37 зазначеного Положення якщо військовослужбовець, що перебуває на квартирному обліку, обирає для проживання після звільнення з військової служби, з урахуванням існуючого порядку прописки, інший населений пункт, відповідний командир військової частини, за проханням військовослужбовця за 3 роки до звільнення у запас або відставку за віком, подає до військового комісаріату і квартирно-експлуатаційної частини району необхідні документи для зарахування військовослужбовця на квартирний облік, на якому він перебуває до одержання житла. На підставі повідомлення КЕЧ району про зарахування такого військовослужбовця до черги на отримання житла у військовому комісаріаті він знімається з квартирного обліку за останнім місцем служби. Він також може скористатися правом отримати житло післязвільнення з військової служби від виконавчих комітетів місцевих рад відповідно до чинного законодавства.

Отже, вимоги даної норми Положення розповсюджуються лише на категорію військовослужбовців, які звільненні у запас або відставку за віком, до якої позивач не відноситься.

Довідка командира в/ч А-2502 та голови житлової комісії № 1174 від 17 травня 2004 року, якою гарантувалось позивачу зарахування на квартирний облік для отримання житла в Старокостянтинівському гарнізоні, не відповідає вимогам абз.2 п.37 вказаного Положення.

За таких обставин суд прийшов до висновку, що вимоги позивача задоволенню не підлягаю.

Керуючись ст. 10, 11, 209, 212, 214-215 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Відмовити у позові ОСОБА_16 до військової частини А 2502 та Хмельницького квартирно-експлуатаційного відділу про визнання незаконною відмову у взятті на квартирний облік та зобов”язання у взятті на квартирний облік.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Хмельницької області через Старокостянтинівський райсуд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги.

Суддя

№2-51/2008 р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 грудня 2008 року Старокостянтинівський районний суд

Хмельницької області

в складі: головуючого - судді Сенькова О.Г.

при секретарі Повзун С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Старокостянтинові справу за позовом ОСОБА_19 до військової частини А 2502 та житлової комісії про поновлення в черзі на поліпшення житлових умов,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_19 пред”явив позов до військової частини А 2502 та житлової комісії про поновлення в черзі на поліпшення житлових умов, посилаючись на те, що після закінчення Ачинського військового училища його направлено для проходження військової служби до військової частини 22262, правонаступником якої є А-2502. Рішенням житлової комісії він зарахований на квартирний облік з серпня 1993 року. В 1996 році він звільнений з військової служби у зв”язку із скороченням штатів.

У квітні 2007 року йому стало відомо, що на підставі рішення житлової комісії його знято з черги на покращення житлових умов. Зазначене рішення вважає незаконним, а тому просить задовольнити його позовні вимоги.

Представник відповідача ОСОБА_15 позов не визнала і пояснила, що позивач необґрунтовано прийнятий на квартирний облік, оскільки ним не подані необхідні документи для взяття на квартирний облік. Крім того, він прописаний в м.Старокостянтинові лише з 24 травня 1996 року.

Заслухавши пояснення позивача, представників сторін та дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Як встановлено в судовому засіданні, 24 липня 1993 року після закінчення Ачинського військового авіаційно-технічного училища позивача направлено для проходження військової служби до військової частини 22262, правонаступником якої є в/ч А-2502. Рішенням житлової комісії від 27 липня 1993 року він взятий на квартирний облік з 1 серпня 2002 року. Згідно наказів Міністра оборони України № 0251 від 21 травня 1996 року та командира в/ч 22262 № 133 від 12 липня 1996 року позивача звільнено з військової служби в запас у зв”язку із скороченням штатів.

У наданому представником відповідача списку на одержання жилих приміщень станом на 9 січня 1998 року позивач відсутній. Про дану обставину він дізнався у квітні 2007 року. Житловою комісією йому відмовлено в поновлені в черзі на отримання житла.

Книга обліку осіб, які перебувають в черзі на одержання жилих приміщень військової частини 22262, облікова справа та рішення житлової комісії про зняття позивача з черги у військовій частині А-2502 відсутні.

Відповідно до вимог п.11-12, 37 Положення про порядок забезпечення жилою площею ( затвердженого наказом Міністра оборони України від 3 лютого 1995 року №20), чинного на час виникнення спірних правовідносин, військовослужбовці беруться на квартирний облік рішенням житлової комісії військової частини, затвердженим командиром військової частини. На засіданні комісії має право бути присутнім військовослужбовець, відносно якого вирішується питання прийняття на квартирний облік. Датою постановки на квартирний облік вважається день, коли було винесене рішення житловою комісією військової частини про прийняття на квартирний облік.

Облікові справи є документами особливої ваги. Вони зберігаються в місцях квартирного обліку військовослужбовців.

Військовослужбовці, які перебувають на квартирному обліку, при звільненні з військової служби у запас чи відставку за віком, за станом здоров”я, а також у зв”язку із скороченням штатів або організаційними заходами у разі неможливості використання на службі залишаються на квартирному обліку до одержання житла у військовій частині і КЕЧ районів та користуються правом на позачергове одержання житла.

Згідно з ч.5 ст.40 ЖК України про зняття з обліку потребуючих поліпшення житлових умов громадяни повідомляються у письмовій формі з зазначенням підстав зняття з обліку.

Оскільки позивач, який перебував на квартирному обліку, був необгрунтовано виключений із списків на поліпшення житлових умов і не повідомлений про це у письмовій формі із зазначенням підстав зняття з обліку, тому його позовні вимоги слід задовольнити і зобов”язати відповідача поновити його в черзі на позачергове покращення житлових умов з моменту звільнення з військової служби з 12 липня 1996 року.

Твердження представника відповідача проте, що позивач при взятті його на квартирний облік не подав необхідні документи нічим не підтверджуються. Більше того, книга обліку осіб, які перебувають в черзі на одержання жилих приміщень військової частини 22262 та облікова справа позивача втрачені не з його вини.

На підставі ст.40 ЖК України, керуючись ст. 10, 11, 209, 212, 214-215 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково. Зобов”язати житлову комісію військової частини А-2502 поновити ОСОБА_19 в позачерговій черзі на поліпшення житлових умов з 12 липня 1996 року.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Хмельницької області через Старокостянтинівський райсуд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги.

Суддя

№2-595/2008 р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 грудня 2008 року Старокостянтинівський районний суд

Хмельницької області

в складі: головуючого - судді Сенькова О.Г.

при секретарі Повзун С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Старокостянтинові справу за позовом ОСОБА_20 до військової частини А 2502 та житлової комісії про визнання недійсним рішення житлової комісії та поновлення в черзі,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_20 пред”явив позов до військової частини А 2502 та житлової комісії про визнання недійсним рішення житлової комісії та поновлення в черзі на поліпшення житлових умов, посилаючись на те, що він на підставі наказу заступника Міністра оборони України № 0124 від 23 квітня 2001 року звільнений з військової служби у запас із залишенням на квартирному обліку для позачергового одержання житла за рахунок житлового фонду військової частини. З листа командира військової частини А-2502 йому стало відомо, що його знято з квартирного обліку без зазначення дати та підстав. Рішення житлової комісії про зняття його з квартирного обліку вважає незаконним, а тому просить задовольнити його позовні вимоги.

Представник відповідача ОСОБА_17 позов не визнав і пояснив, що позивач після звільнення з військової служби виїхав на постійне місце проживання в Республіку Бєларусь. У зв”язку з виїздом позивача на постійне проживання в інший населений пункт його знято з квартирного обліку.

Заслухавши пояснення позивача, представників сторін та дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов задоволенню не підлягає з таких підстав.

Як встановлено в судовому засіданні, позивач проходив військову службу у військовій частині 22262, правонаступником якої є відповідач. На підставі наказу заступника Міністра оборони України № 0124 від 23 квітня 2001 року він звільнений з військової служби у запас із залишенням на квартирному обліку для позачергового одержання житла за рахунок житлового фонду військової частини. Позивач перебував на загальній черзі під № 380 і в черзі на першочергове одержання житла за №41.

Після звільнення з військової служби позивач 12 липня цього ж року виписався і переїхав на постійне місце проживання в Республіку Бєларусь.

Згідно рішення житлової комісії №47 від 19 серпня 2005 року він знятий з квартирного обліку на підставі п.2 ч.2 ст.40 ЖК України у зв”язку з виїздом на постійне місце проживання до іншого населеного пункту.

Факт виїзду на постійне проживання в Республіку Бєларусь підтверджується ксерокопіями адресного листка вибуття та посвідченням на проживання, виданого управлінням внутрішніх справ адміністрації Московського району м. Мінська Республіки Бєларусь, на право постійного проживання з 9 жовтня 2003 року по 14 вересня 2008 року.

Відповідно до вимог п.2 ч.2 ст.40 ЖК України громадяни знімаються з обліку потребуючих поліпшення житлових умов у випадку виїзду на постійне місце проживання до іншого населеного пункту.

Оскільки позивач після звільнення з військової служби вибув на постійне місце проживання в Республіку Бєларусь, то він рішенням житлової комісії обгрунтовано знятий з квартирного обліку.

Після повернення позивача на постійне проживання в м. Старокостянтинів він має право бути взятим на облік потребуючих поліпшення житлових умов на загальних підставах визначених житловим законодавством України.

На підставі ст.40 ЖК України, керуючись ст. 10, 11, 209, 212, 214-215 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Відмовити у позові ОСОБА_20 до військової частини А-2502 та житлової комісії про визнання недійсним рішення житлової комісії та поновлення в черзі.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Хмельницької області через Старокостянтинівський райсуд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги.

Суддя

№2-275/2008 р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 грудня 2008 року Старокостянтинівський районний суд

Хмельницької області

в складі: головуючого - судді Сенькова О.Г.

при секретарі Повзун С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Старокостянтинові справу за позовом ОСОБА_21 до військової частини А 2502 та житлової комісії про визнання неправомірним рішення житлової комісії та поновлення в черзі,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_21 пред”явив позов до військової частини А 2502 та житлової комісії про визнання неправомірним рішення житлової комісії та поновлення в черзі, посилаючись на те, що він проходив військову службу у військовій частині А-0613 Старокостянтинівського гарнізону і з 15 листопада 1997 року перебував на квартирному обліку для одержання житла. В 2002 році його звільнено з військової служби у запас.

Під час розподілу житла у новозбудованому будинку він звернувся до житлової комісії гарнізону про надання йому житла і дізнався, що не перебуває у списках осіб потребуючих поліпшення житлових умов. Тоді він звернувся до житлової комісії про поновлення його в черзі з 15 листопада 1997 року. Однак рішенням житлової комісії від 22 червня 2007 року йому відмовлено в цьому. Вказане рішення вважає незаконним, а тому просить задовольнити його позовні вимоги.

Представник відповідача ОСОБА_17 позов не визнав і пояснив, що військова частина, в якій проходив військову службу позивач, була передислокована в м.Хмельницький і звідти він був звільнений у запас. Тому підстав для поновлення позивача на квартирному обліку в Старокостянтинівському гарнізоні немає.

Заслухавши пояснення позивача, представників сторін та дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов задоволенню не підлягає з таких підстав.

Як встановлено в судовому засіданні, позивач проходив військову службу у військовій частині А-0613 Старокостянтинівського гарнізону і з 15 листопада 1997 року перебував на квартирному обліку для одержання житла. В 2002 році військова частина А-0613 була передислокована в м.Хмельницький. На підставі наказів Головнокомандувача Сухопутних військ Збройних Сил України № 327 від 20 листопада 2002 року та командира військової частини А-0610 №315 від 16 грудня 2002 року він звільнений з військової служби у запас за станом здоров”я. Рішенням житлової комісії №20 від 22 червня 2007 року позивачу відмовлено в поновленні в черзі для одержання житла.

Відповідно до вимог п.10, 37 Положення про порядок забезпечення жилою площею ( затвердженого наказом Міністра оборони України від 3 лютого 1995 року №20), чинного на час виникнення спірних правовідносин, облік військовослужбовців, які потребують поліпшення житлових умов, ведеться у військових частинах та квартирно-експлуатаційних частинах районів.

Військовослужбовці, які перебувають на квартирному обліку, при звільненні з військової служби у запас чи відставку за віком, за станом здоров”я, а також у зв”язку із скороченням штатів або організаційними заходами у разі неможливості використання на службі залишаються на квартирному обліку до одержання житла у військовій частині і КЕЧ районів та користуються правом на позачергове одержання житла.

Оскільки позивач проходив військову службу в м.Хмельницькому і там був звільнений з військової служби за станом здоров”я, тому він має право залишатись на квартирному обліку до одержання житла у військовій частині, де закінчував проходити військову службу.

За таких обставин суд вважає, що відповідачем обгрунтовано відмовлено позивачу в поновлені в черзі на одержання житла у Старокостянтинівському гарнізоні.

Після повернення позивача на постійне проживання в м. Старокостянтинів він має право бути взятим на облік потребуючих поліпшення житлових умов на загальних підставах визначених житловим законодавством України.

Керуючись ст. 10, 11, 209, 212, 214-215 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Відмовити у позові ОСОБА_21 до військової частини А-2502 та житлової комісії про визнання неправомірним рішення житлової комісії та поновлення в черзі.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Хмельницької області через Старокостянтинівський райсуд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги.

Суддя

№ 2-53/2008 р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 жовтня 2008 року Старокостянтинівський районний суд

Хмельницької області

в складі: головуючого – судді Сенькова О.Г.

при секретарі Повзун С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Старокостянтинові справу за позовом ОСОБА_22 до ОСОБА_23 про вселення та за зустрічним позовом ОСОБА_23 до ОСОБА_22 про визнання недійсним свідоцтв про право на спадщину за законом і визнання права власності на 2/3 частини квартири,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_22 пред”вила позов до ОСОБА_23 про вселення посилаючись на те, що 30 квітня 2003 року помер її батько ОСОБА_24, якому належала квартира № 52, що знаходиться в будинку № 31 по вул.І.Франка в м.Старокостянтинові. Після смерті батька спадщину прийняли вона та відповідачка. Згідно свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого Старокостянтинівською державною нотаріальною конторою 18 серпня 2006 року, їй належить 2/3 частини зазначеної квартири. Інша частина належить відповідачці, яка відмовляється від добровільного розподілу спадкового майна, тому вона просить задовольнити її вимоги і вселити у спірну квартиру.

Відповідачка позов не визнала і пред”вила зустрічний позов до ОСОБА_22 про визнання недійсним свідоцтв про право на спадщину за законом та визнання права власності на 2/3 частини квартири, посилаючись на те, що в грудні 1994 року вона познайомилась з ОСОБА_24, а з 1 січня 1995 року стали проживати з ним однією сім”ю в квартирі №3, яка знаходиться в будинку № 8 по вул.Заїкіна в м.Старокостянтинові. 21 серпня 1995 року ОСОБА_24 на підставі договору купівлі-продажу придбав спірну квартиру за їх спільні кошти.

У 1997 році вона уклала з ОСОБА_24 шлюб, а в 1999 році зареєструвалась у зазначеній квартирі. Після смерті ОСОБА_24 відкрилась спадщина на вказану квартиру. Спадкоємцями були вона та двоє його дітей від першого шлюбу. Однак незважаючи на те, що спірна квартира придбана спадкодавцем під час їх сумісного проживання і за спільні кошти, нотаріальна контора видала їй свідоцтво про право на спадщину лише на 1/3 частину квартири, тоді як вона має право на 2/3 її частини квартири, та не вказала іншого співвласника та його частину. Тому просить визнати недійсними свідоцтва про право на спадщину за законом, виданих державною нотаріальною конторою 11 лютого 2005 року на її ім”я, та 18 серпня 2006 року на ім”я відповідачки, а також визнати за нею право власності на 2/3 частини квартири.

Представник третьої особи на стороні відповідача за зустрічним позовом Старокостянтинівської державної нотаріальної контори в судове засідання не з”явився, хоча про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Заслухавши пояснення сторін, свідка та дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов ОСОБА_22 до ОСОБА_23 про вселення підлягає задоволенню, а зустрічний позов ОСОБА_23 до ОСОБА_22 про визнання свідоцтв про право на спадщину за законом та визнання права власності на 2/3 частини квартири задоволенню не підлягає з таких підстав.

Як встановлено в судовому засіданні мати позивачки ОСОБА_22 - ОСОБА_25 під час перебування в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_24 згідно договору купівлі-продажу від 20 квітня 1993 року придбала квартиру АДРЕСА_1. Після припинення шлюбних стосунків та розірвання шлюбу вони провели обмін вказаної квартири з ОСОБА_26 на дві однокімнатні шляхом оформлення договорів купівлі-продажу.

Так, стосовно договорів купівлі-продажу від 21 і 22 серпня 1995 року ОСОБА_26 та ОСОБА_27 продали ОСОБА_24 квартиру №52, що знаходиться в будинку №31 по вул. І.Франка в м.Старокостянтинові, а ОСОБА_25 продала ОСОБА_26 трикімнатну квартиру АДРЕСА_2 та придбала собі однокімнатну квартиру АДРЕСА_3.

Відповідачка ОСОБА_23 з січня 2005 року перебувала у фактичних шлюбних відносинах з ОСОБА_25, а 14 лютого 1997 року уклали шлюб. З 23 березня 1999 року відповідачка прописалась у спірній квартирі.

30 квітня 2003 року ОСОБА_24 помер. Після його смерті відкрилась спадщина на спірну квартиру, яку прийняли ОСОБА_23, оскільки на час смерті спадкодавця проживала разом з ним, та його діти ОСОБА_22 і ОСОБА_28, котрі в шестимісячний термін звернулись до нотаріальної контори із заявами: перша про прийняття спадщини, а другий про відмову від спадщини на користь сестри ОСОБА_22

Державним нотаріусом видані свідоцтва про право на спадщину за законом: відповідачці 11 лютого 2005 року на 1/3 частину квартири і 18 серпня 2006 року позивачці на 2/3 частини.

Відповідно до вимог ч.3 ст.9 ЖК України ніхто не може бути виселений із займаного жилого приміщення або обмежений у праві користування жилим приміщенням інакше як з підстав і в порядку, передбачених законом.

Згідно ст. 317, 321 ч.1, 383 ч.1, 391 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.

Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Власник житлового будинку, квартири має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім”ї.

Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження майном.

Оскільки ОСОБА_23 перешкоджає ОСОБА_22 у користуванні належній їй частині квартири, то її позовні вимоги слід задовольнити і вселити у спірну квартиру.

Твердження ОСОБА_23 та її представника про те, що спірна квартира придбана спадкодавцем під час їх проживання однією сім”єю є безпідставним, оскільки вони спростовуються дослідженими у справі доказами.

Як вбачається із заяв ОСОБА_25, ОСОБА_24 і ОСОБА_26 до Старокостянтинівської міськради, вони просили надати їм дозвіл на обмін належних їм квартир. Даний факт підтвердила свідок ОСОБА_29 і не заперечувала сама ОСОБА_23

За таких обставин суд прийшов до висновку, що зустрічний позов ОСОБА_23 до ОСОБА_22 задоволенню не підлягає.

На підставі ст.9 ЖК України, ст.383, 391 ЦК України, керуючись ст. 10, 11, 209, 212, 214-215 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_22 до ОСОБА_23 про вселення задовольнити. Вселити ОСОБА_22 у квартиру №52, що знаходиться в будинку № 31 по вул. І.Франка в м.Старокостянтинові.

Відмовити у позові ОСОБА_23 до ОСОБА_22 про визнання недійсним свідоцтв про право на спадщину за законом і визнання права власності на 2/3 частини квартири.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Хмельницької області через Старокостянтинівський райсуд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього на протязі 20 днів апеляційної скарги.

Суддя

№2-154/2008 р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 травня 2008 року Старокостянтинівський районний суд

Хмельницької області

в складі: головуючого – судді Сенькова О.Г.

при секретарі Повзун С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Старокостянтинові справу за позовом ОСОБА_30 до ОСОБА_31 і ОСОБА_32 про визнання такими, що втратили право користування жилим приміщенням,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_30 пред’явив позов до ОСОБА_31 і ОСОБА_32 про визнання їх такими, що втратили право на користування жилим приміщенням, посилаючись на те, що в серпні 2006 року відповідачі виселились з належної йому на праві приватної власності квартири № 113, що знаходиться в будинку №39 по вул. І.Франка в м.Старокостянтинові, і перейшли проживати в квартиру № 82 в цьому ж будинку. Однак до цього часу не змінили реєстрацію місця проживання, що створює перешкоди в наданні субсидії та соціальної допомоги. Тому просить задовольнити його вимоги.

Відповідачі позов визнали і підтвердили, що з серпня 2006 року в спірній квартирі не проживають.

Заслухавши пояснення сторін та дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено в судовому засіданні, позивач та відповідачка ОСОБА_32 були співвласниками квартири №113, що знаходиться в будинку №39 по вул.І.Франка в м.Старокостянтинові. Згідно свідоцтва про право власності на житло, виданого відділом приватизації Старокостянтинівської міської ради 24 червня 1999 року, відповідачці належала 1/5 частина квартири. Рішенням Старокостянтинівського суду від 14 березня 2007 року зазначене свідоцтво в частині належності відповідачці частки житла скасовано. Відповідачі у серпні 2006 року перейшли проживати в квартиру №82 в цьому ж будинку і з цього часу втратили інтерес до спірної квартири.

Відповідно до вимог ст.71-72 Житлового Кодексу України наймач або члени його сім”ї можуть бути визнані судом такими, що втратили право користування жилим приміщенням, якщо вони в ньому не проживають без поважних причин понад шість місяців.

Оскільки в судовому засіданні встановлено, що відповідачі без поважних причин не проживають в квартирі № 113, що знаходиться в будинку №39 по вул. І.Франка в м.Старокостянтинові, тому їх слід визнати такими, що втратили право користування зазначеним жилим приміщенням.

На підставі ст. 71-72 ЖК України, керуючись ст. ст. 10, 11, 209, 212, 214-215 ЩІК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити. ОСОБА_31 та ОСОБА_32 визнати такими, що втратили право користування жилим приміщенням у квартирі АДРЕСА_4.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Хмельницької області через Старокостянтинівський райсуд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги.

Суддя