Справа № 755/30210/13-к
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"15" лютого 2016 р. колегія суддів Дніпровського районного суду м. Києва в складі:
головуючого судді Дзюба О.А.,
суддів Федюк О.О., Бірса О.В.
при секретарі Коцюрба Л.О.,
провівши судове засідання у кримінальному провадженні № 12013110040014284 за обвинуваченням ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, у вчиненні злочинів передбаченних ч. 2 ст.15, ч.1 ст.115, ч.2 185, ч.4 187 КК України, за обвинуваченням ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України,
за участю:
прокурора Мороз О.В..,
захисників ОСОБА_3, ОСОБА_4 ,
обвинувачених ОСОБА_1, ОСОБА_2,
В С Т А Н О В И Л А:
Кримінальне провадження № 12013110040014284 за обвинуваченням ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, у вчиненні злочинів передбаченних ч. 2 ст.15, ч.1 ст.115, ч.2 185, ч.4 187 КК України, за обвинуваченням ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України знаходиться на розгляді в провадження Дніпровського районного суду.
До суду надійшло клопотання обвинуваченої ОСОБА_2, про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт., яке в судовому засіданні остання підтримала та просила задовольнити.
Прокурор заперечував проти задоволення даного клопотання, та в свою чергу просив продовжити строк тримання під вартою обвинуваченим в межах 60 - ти діб, оскільки підстав для зміни запобіжного заходу відсутні.
Захисники підримали клопотання обвинуваченої, просили змінити запобіжний захід на більш м"який не пов"язаний з триманням під вартою.
Обвинувачений підтримав думку свого захисника.
Колегія суддів, заслухавши думку учасників судового розгляду, приходить до наступного.
Органами досудового розслідування обвинувачена обвинувачуються, у вчиненні особливо тяжкого злочину, за вчинення яких передбачено покарання у виді позбавлення волі до 12 років.
Аналізуючи посилання, викладені в клопотанні, суд враховує позицію Європейського суду з прав людини, відображену у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, N 182).
Також, судом враховується те, що згідно рішення Європейського суду з прав людини у справах «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
За таких умов, суд, враховуючи те, що слідчим суддею було встановлено при обранні запобіжного заходу, що ОСОБА_2 об'єктивно підозрюється, у вчиненні кримінального правопорушення, а її вина підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, та, на цей час, дане судове рішення слідчого судді є чиним, не піддаючи останнє сумніву та не порушуючи принцип правової впевненості, який передбачає, що коли рішення суду стало остаточним, воно не може бути піддано сумніву будь-яким іншим рішенням суду (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Салов проти України» від 06.09.2005 року), що є одним із основних аспектів принципу верховенства права, вважає, що у цій справі, об'єктивні обставини встановлені слідчим суддею та, на цей час, не спростовані в ході судового розгляду, враховуючи не проведення, на цьому етапі, допиту всіх свідків, та не дослідження матеріалів, свідчать про обґрунтованість підозри обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, оскільки підтверджують існування фактів та інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що обвинувачені могли б вчинити дані правопорушення.
При цьому, суд звертає увагу сторони захисту на те, що такі об'єктивні дані не повинні бути достатніми для засудження особи, апріорі, останні повинні лише об'єктивно зв'язувати певну особу з певним злочином для можливості застосування заходу забезпечення кримінального провадження при наявності реальних ризиків, а у разі ж не доведеності вини особи за наслідками судового розгляду, останній може бути виправданий судом, у тому числі, з урахуванням положень ст. 62 Конституції України.
При цьому, додаткових характеризуючих даних на обвинувачену, які б не були відомими слідчому судді при обранні запобіжного заходу надано не було, як на момент обрання цього запобіжного заходу, так і на на цей час, обвинувачена має ті ж самі анкетні та характеризуючі її особистість дані.
За таких умов, суд вважає за доцільне, на цьому етапі розгляду справи, у задоволенні клопотання обвинуваченої про зміну міри запобіжного заходу відмовити, оскільки викладені в ньому підстави та докази, які їх підверджують (тільки усні пояснення обвинуваченого та захисника), не випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту» (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» № 39598/03 від 21.07.2011 року, (ч. 2 ст. 8, ч. 5 ст. 9 КПК України), тобто останнє є сумнінвим за свою суттю.
В свою чергу, суд вважає, що обраний відносно обвинуваченої запобіжний захід з урахуванням його тривалості не виходить за межі розумного строку, відповідає характеру та тяжкості діяння, яке їй інкримінується, кореспондується з характером суспільного інтересу, тобто визначеними КПК України конкретними підставами і метою запобіжного заходу.
Окрім наявної обгрунтованої підозри, застосований запобіжний захід відповідає характеру та тяжкості вчиненого, а встановлені ризики, зокрема можливість вчинення іншого кримінального правопорушення, впливу на потерпілих та свідків, є дійсними та триваючими, і вони виключають, на даний час, можливість зміни міри запобіжного заходу щодо обвинуваченої на більш м'який.
Будь-яких інших обставин, які б свідчили про те, що даний захід забезпечення кримінального провадження не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи обвинуваченої, судом, на даному етапі, не встановлено та сторонами не доведено, тож суд вважає за необхідне продовжити обвинуваченій у межах 60 - ти діб, а саме по 10.03.2016рокут (включно).
Окрім того, обвинувачена ОСОБА_2 тривалий час перебуває під дією запобіжного заходу пов'язаного з триманням під вартою та перебуванням у Київському СІЗО. Час перебування обвинуваченої ОСОБА_2 в умовах ізоляції від суспільства великим чином вплинув на сталість її соціальних зв'язків, погіршило стан її здоров'я.
Отже, враховуючи вимоги ст.183 КПК України та вважає за необхідне визначити обвинуваченій заставу у розмірі, який буде достатнім для забезпечення виконання ним процесуальних обов'язків, з урахуванням вимог ст.182 КПК України, а саме у розмірі вісімдесяти мінімальних розмірів заробітної плати, яка з урахуванням положень п. 16 ч. 1 ст. 3 КПК України становить - 97 400 гривень та покладенням обов'язків передбачених ч.5 ст.194 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись п. 1 ст. 5 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ст.ст. 176-178, 183, 199, 331 КПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України продовжити у межах шістдесяти діб, а саме до 10.03.2016 року (включно).
Визначити ОСОБА_2, заставу у розмірі вісімдесяти розмірів мінімальної заробітної плати, а саме в сумі 97440 грн. 00 коп. у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Дніпровського районного суду м. Києва (одержувач - Дніпровський районний суд м.Києва, код ЄДРПОУ - 02896696, банк одержувач - ГУДКСУ у м.Києві, МФО - 820019, розрахунковий рахунок - №37318001003058).
У разі внесення застави покласти на обвинувачену ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2, наступні обов'язки:
? прибувати до Дніпровського районного суду м. Києва за першою вимогою;
? не відлучатись з місця проживання без дозволу слідчого, прокурора або суду;
? повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя:
Суддя:
Суддя:
Судове рішення № 63894457, Дніпровський районний суд міста Києва було прийнято 15.02.2016. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 755/30210/13-к. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: