Дата документу 27.12.2016 Справа № 554/4637/16-а
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
27 грудня 2016 року
Октябрський районний суд м. Полтави:
у складі головуючого судді - Микитенка В.М.,
при секретарях - Різник А.В., Плаксюк І.Ю.,
за участю представника позивача - ОСОБА_1,
представника відповідача - Дзюбла О.І.,
представника третьої особи КЕВ
м.Полтави - Полюховича І.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Полтави справу за адміністративним позовом ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 до Полтавської міської ради, треті особи: Квартирно-експлуатаційний відділ м.Полтави, Міністерство оборони України, приватний підприємець ОСОБА_8, ТАМ «Урбаністіка» про визнання незаконними та скасування рішень Полтавської міської ради від 01.03.2011 року та від 01.11.2011 року,
ВСТАНОВИВ:
08.06.2016 року позивачі ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 звернулись до суду із адміністративним позовом до Полтавської міської ради, у якому просили визнати незаконним та скасувати рішення Полтавської міської ради від 01.03.2011 року «Про надання згоди на розроблення містобудівного обґрунтування реконструкції існуючої забудови під об'єкти житлового та громадського призначення і дозволу на виготовлення проектів відведення земельних ділянок зі зміною цільового призначення у кварталі, обмеженому вулицями Сінною, Остапа Вишні, Пушкарівською» та від 01.11.2011 року «Про затвердження містобудівного обґрунтування реконструкції існуючої забудови під об'єкти житлового та громадського призначення з містобудівними умовами та обмеженнями забудови земельних ділянок у кварталі, обмеженому вулицями Сінною, Остапа Вишні, Пушкарівською», як такі, що не відповідають вимогам Закону та порушують охоронювані інтереси позивачів.
В обґрунтування позовних вимог послались на те, що підставою прийняття оспорюваних рішень слугувала заява КЕВ м.Полтави, у якій зазначалось, що будівля АДРЕСА_1, де проживають позивачі має статус гуртожитка, що на їх думку не відповідає дійсності, оскільки відповідна реєстрація будівлі як гуртожитку проведена не була. Крім того, містобудівне обґрунтування реконструкції вказаної будівлі містить помилкове твердження про, те, що будівля має 4 поверхи, тоді як будівля триповерхова. Тому вважають, що оспорювані рішення прийняті з порушенням вимог чинного законодавства України, яке регулює питання надання приміщенню статусу гуртожитку, основ містобудування та містобудівної діяльності і одночасно цими рішеннями порушуються їх житлові права. При цьому зазначили, що вказану будівлю пристосували для проживання власними зусиллями та коштом, однак КЕВ м.Полтави намагається їх виселити звідти.
В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 позов підтримала з підстав у ньому зазначених, доповнивши, що оскаржувані рішення прийняті без провадення процедури громадського обговорення. Крім того, зазначила, що указане містобудівне обґрунтування не затверджено керівником санітарно-епідеміологічного органу та архітектором.
Представник відповідача Полтавської міської ради Дзюбло О.І. заперечив проти позову за безпідставністю. Посилаючись на те, що оскаржувані рішення прийняті згідно вимог чинного законодавства та підстави для визнання їх незаконними і скасування відсутні. Вказав на те, що позивачами не зазначено яким саме нормативно-правовим актам не відповідають оспорювані решення і яким чином вони порушують право позивачів на житло. При їх виконанні компетентними органами, які здійснюють контроль у сфері містобудування та землекористування порушень вимог чинного законодавства встановлено не було. Водночас, обраний позивачами спосіб захисту своїх прав не забезпечує їх реального захисту, оскільки оспорювані рішення у виді ненормативних актів, вичерпали свою дію їх повним виконанням.
Преставник третьої особи ПП «ТАМ Урбаністика» просив розглянути справу без його участі, у вирішенні спору поклався на розсуд суду (т.1 а.с.130, 133, 149).
Треті особи: Міністерство оборони України та ПП «ОСОБА_8» в судові засідання не з'явились, будучи належним чином повідомлені про дату у час слухань, тому їх неявка не перешкоджала розгляду справи ( т.1 а.с.131,132, 147,148).
Суд, заслухавши учасників процесу, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку про відсутність підстав задоволення позову, з огляду на таке.
Оспорюваним рішенням Полтавської міської ради від 01.03.2011 року надано згоду на розроблення містобудівного обґрунтування реконструкції існуючої забудови у кварталі, обмеженому вулицями Сінною, Остапа Вишні, Пушкарівською під об'єкти житлового та громадського призначення із застосуванням процедури громадського обговорення. Також цим рішенням дозволено КЕВ м.Полтави МОУ розробити проекти відведення зі зміною цільового призначення земельних ділянок для обслуговування об'єктів житлового та громадського призначення на підставі проекту розподілу території кварталу, обмеденому вулицями Сінною, Остапа Вишні, Пушкарівською. При цьому також вирішено затвердження містобудівного обґрунтування існуючої забудови у вказаному кварталі оформити окремими рішеннями міської ради та надано вказівку прес-службі міської ради у двотижневий строк з дня прийняття рішення оприлюднити його в засобах масової інформації. Чинність цього рішення встановлена 2 роки (т.1 а.с.9-10).
Іншим оспорюваним рішенням Полтавської міської ради від 01.11.2011 року затверджено містобудівне обґрунтування реконструкції існуючої забудови під об'єкти житлового та громадського призначення з містобудівними умовами та обмеженнями забудови земельних ділянок у кварталі, обмеженому вулицями Сінною, Остапа Вишні, Пушкарівською», зокрема по АДРЕСА_1 для реконструкції існуючої будівлі гуртожитку під 65-квартирний житловий будинок (т.1 а.с.38-39).
Судом установлено, що оспорювані рішенні виконані в повному обсязі, зокрема відповідне містобудівне обґрунтування виготовлене (т.1 а.с.30-37, 50-105) та затверджене (т.1 а.с.38-39), складена декларація про готовність об'єкта до експлуатації ( т.1 а.с.204-207), виготовлено технічний паспорт на житловий будинок (т.1 а.с.208-230), складено та підписано акти прийняття відремонтованих, реконструйованих та модернізованих об'єктів (т.1 а.с.231-240).
Свідок ОСОБА_10, який перебуває на посаді заступника начальника КЕВ м.Полтави також підтвердив виконання оспорюваних рішень у повному обсязі.
Водночас, установлено, що спірне майно за адресою: АДРЕСА_1 знаходиться на спеціально відведеній в установленому законом порядку для користування земельній ділянці (т.1 а.с.17-20), перебуває на обліку і балансі квартирно-експлуатаційного відділу м.Полтави та є державною власністю в особі Міністерства оборони України (т.1 а.с. 21-29).
Наявність спірних житлових правовідносин щодо спірної будівлі підтверджується рішеннями судів у цивільному порядку (т.2 а.с. 17-27).
Конституційний Суд України в пункті 5 мотивувальної частини Рішення від 16 квітня 2009 року № 7-рп/2009 (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування) зазначив, що органи місцевого самоврядування, вирішуючи питання місцевого значення, представляючи спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст, приймають нормативні та ненормативні акти. До ненормативних належать акти, які передбачають конкретні приписи, звернені до окремого суб'єкта чи юридичної особи, застосовуються одноразово і після реалізації вичерпують свою дію фактом їхнього виконання. У зв'язку з прийняттям цих рішень виникають правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, у тому числі отримання державного акта на право власності на земельну ділянку, укладення договору оренди землі.
Суд зазначає, що прийняті Полтавською міською радою (як суб'єктом владних повноважень) оспорювані рішення є ненормативними актами органу місцевого самоврядування, які вичерпали свою дію внаслідок їх виконання. Скасування таких актів не породжує наслідків для власника чи орендаря земельної ділянки, оскільки захист порушеного права у разі набуття права власності на земельну ділянку або укладання договору оренди юридичною чи фізичною особою має вирішуватися за нормами цивільного законодавства.
Ураховуючи наведене, позов, предметом якого є рішення органу місцевого самоврядування (ненормативний акт), що застосовується одноразово і з прийняттям якого виникають правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, не може бути задоволений, оскільки таке рішення органу місцевого самоврядування вичерпало свою дію шляхом виконання. Його скасування не породжує наслідків для власника чи орендаря земельної ділянки, оскільки у таких осіб виникло право власності або володіння земельною ділянкою і це право ґрунтується на правовстановлюючих документах.
З огляду на це обраний позивачами спосіб захисту порушених прав не забезпечує їх реального захисту.
Приймаючи до уваги те, що розгляд даного позову не впливає на законність правовстановлюючих документів щодо права власності чи користування земельною ділянкою або житлом до розгляду спору про їх оскарження (не породжує юридичних наслідків), суд не вбачає підстав для задоволення позову.
Така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 11 листопада 2014 року у справі № 21-405а14 і яку, у відповідності до абзацу 2 ч. 1 ст. 244-2 КАС України, враховує суд при вирішення цього спору.
Керуючись ст. 6-14, 71, 159-163, 167, 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 - відмовити.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів через Октябрський районний суд м.Полтави.
Повний текст постанови складено 03.01.2017 року.
Суддя В.М.Микитенко
Судове рішення № 63893285, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави) було прийнято 27.12.2016. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 554/4637/16-а. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: