Рішення № 63892299, 24.11.2016, Ірпінський міський суд Київської області

Справа № 367/6353/15-ц

ІРПІНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

з а о ч н е

24 листопада 2016 року Ірпінський міський суд Київської області в складі:

головуючого судді Пархоменко О.В.

з участю секретаря Григорян Н.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Ірпінського міського суду справу за позовом Публічного акціонерного товариства Дельта Банк до ОСОБА_1, третя особа Національний банк України про звернення стягнення на предмет іпотеки,

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся до суду із даним позовом, посилаючись на те, що 22.10.2007 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Український промисловий банк та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 1380/ФКВ-07, згідно з умовами якого банк надав позичальнику кредитні кошти у розмірі 74100,0 доларів США з розрахунку 12,5% річних за весь час фактичного користування. ОСОБА_2 свої зобовязання за кредитним договором повністю виконав, надавши відповідачеві кредит в розмірі та строки, передбачені кредитним договором. 30.06.2010 року між ТОВ Укрпромбанк, АТ Дельта Банк та Національним банком України було укладено Договір про передачу активів та кредитних зобовязань ТОВ Укрпромбанку на користь АТ Дельта Банк, відповідно до п. 4.1 якого в порядку, обсязі та на умовах, визначених договором ОСОБА_3 передає (відступає) виконання кредитних зобовязань перед Національним банком, внаслідок чого ОСОБА_4 замінює ОСОБА_3 як кредитора (стає новим кредитором) у зазначених зобовязаннях, а згідно з п. 4.2 внаслідок передачі ОСОБА_3 ОСОБА_2 прав вимоги до боржників, ОСОБА_2 переходить (відступається) право вимагати (замість ОСОБА_3) від боржників повного, належного та реального виконання обовязків за кредитними та забезпечувальними договорами.

Отже, відповідно до вищевказаного договору про передачу активів та кредитних зобовязань АТ Дельта Банк набув права вимоги по даному кредитному договору.

З метою забезпечення виконання грошових зобовязань за вказаним кредитним договором іпотекодавець ОСОБА_1 на підставі договору Іпотеки № 1380/Zфквіп-07 від 22.10.2007 року передав у іпотеку нерухоме майно, а саме двокімнатну квартиру загальною площею 42,7 кв. м., житловою площею 28,9 кв. м. та знаходиться за адресою АДРЕСА_1. Предмет іпотеки належить іпотекодавцю на підставі договору купівлі-продажу квартири, посвідченого ОСОБА_5, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу 22.10.2007 року за реєстровим № 4202, зареєстрованого в Державному реєстрі правочинів 22.10.2007 року. Згідно витягу з Реєстру прав власності на нерухоме майно, виданого Комунальним підприємством Київської обласної ради Ірпінське бюро технічної інвентаризації 11 жовтня 2007 року за № 16254869.

Позивач вказує, що позичальник умови кредитного договору належним чином не виконує, про що неодноразово повідомлявся в тому числі й шляхом направлення письмової вимоги про виконання зобовязань згідно умов кредитного договору, однак зобовязання не виконані, у звязку із чим станом на 28.07.2015 року за відповідачем наявна заборгованість у сумі 889816,19 гривень, з яких сума заборгованості за кредитом 861387,89 грн., сума заборгованості за відсотками 23753,57 грн., комісія за ведення кредиту 4674,73 грн.

В рахунок виконання основного зобовязання позивач має право звернути стягнення на предмет іпотеки шляхом набуття (передачі) предмету іпотеки у власність згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі у порядку, передбаченому ст. ст. 36, 37 Закону України Про іпотеку. Враховуючи невизнання та порушення прав іпотекодержателя існують всі підстави для звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом передачі предмету іпотеки у власність іпотекодержателю.

В звязку із викладеними обставинами позивач просив в рахунок виконання основного зобовязання щодо оплати заборгованості за кредитним договором у розмірі 889816,19 гривень, з яких сума заборгованості за кредитом 861387,89 грн., сума заборгованості за відсотками 23753,57 грн., комісія за ведення кредиту 4674,73 грн. звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме двокімнатну квартиру загальною площею 42,7 кв. м., житловою площею 28,9 кв. м. та знаходиться за адресою АДРЕСА_2, предмет іпотеки належить іпотекодавцю на праві власності на підставі договору купівлі-продажу квартири, посвідченого ОСОБА_5, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу 22.10.2007 року за реєстровим № 4202, зареєстрованого в Державному реєстрі правочинів 22.10.2007 року. Згідно витягу з Реєстру прав власності на нерухоме майно, виданого Комунальним підприємством Київської обласної ради Ірпінське бюро технічної інвентаризації 11 жовтня 2007 року за № 16254869 шляхом визнання права власності на нього за Публічним акціонерним товариством Дельта Банк (код ЄДРПОУ 34047020); визнати за Публічним акціонерним товариством Дельта Банк (код ЄДРПОУ 34047020) право власності на квартиру № 7, яка розташована за адресою місто Ірпінь, вулиця Раднаркому, будинок 8; всі судові витрати по справі покласти на відповідача.

В судове засідання представник позивача не зявився, надав суду письмову заяву, в якій просив розглядати справу в його відсутності, позов підтримує та не заперечує проти заочного рішення.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не зявився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив, неодноразово надавав суду письмові заяви про відкладення розгляду справи за станом здоровя, однак будь-яких підтверджуючих ці обставини доказів суду не надав, в звязку із чим суд, враховуючи письмову заяву представника позивача, вважав за можливе розглянути справу у відсутності сторін на підставі наявних у справі доказів.

Представник третьої особи в судове засідання не зявився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив.

За згодою представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224-226 ЦПК України.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

У відповідності до ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

У відповідності до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу.

В судовому засіданні встановлено, що 22.10.2007 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Український промисловий банк та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 1380/ФКВ-07, згідно з умовами якого банк надав позичальнику кредитні кошти у розмірі 74100,0 доларів США з розрахунку 12,5% річних за весь час фактичного користування. ОСОБА_2 свої зобовязання за кредитним договором повністю виконав, надавши відповідачеві кредит в розмірі та строки, передбачені кредитним договором.

Встановлено, що 30.06.2010 року між ТОВ Укрпромбанк, АТ Дельта Банк та Національним банком України було укладено Договір про передачу активів та кредитних зобовязань ТОВ Укрпромбанку на користь АТ Дельта Банк, відповідно до п. 4.1 якого в порядку, обсязі та на умовах, визначених договором ОСОБА_3 передає (відступає) виконання кредитних зобовязань перед Національним банком, внаслідок чого ОСОБА_4 замінює ОСОБА_3 як кредитора (стає новим кредитором) у зазначених зобовязаннях, а згідно з п. 4.2 внаслідок передачі ОСОБА_3 ОСОБА_2 прав вимоги до боржників, ОСОБА_2 переходить (відступається) право вимагати (замість ОСОБА_3) від боржників повного, належного та реального виконання обовязків за кредитними та забезпечувальними договорами.

Отже, відповідно до вищевказаного договору про передачу активів та кредитних зобовязань АТ Дельта Банк набув права вимоги по даному кредитному договору.

З метою забезпечення виконання грошових зобовязань за вказаним кредитним договором іпотекодавець ОСОБА_1 на підставі договору Іпотеки № 1380/Zфквіп-07 від 22.10.2007 року передав у іпотеку нерухоме майно, а саме двокімнатну квартиру загальною площею 42,7 кв. м., житловою площею 28,9 кв. м. та знаходиться за адресою АДРЕСА_1. Предмет іпотеки належить іпотекодавцю на підставі договору купівлі-продажу квартири, посвідченого ОСОБА_5, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу 22.10.2007 року за реєстровим № 4202, зареєстрованого в Державному реєстрі правочинів 22.10.2007 року. Згідно витягу з Реєстру прав власності на нерухоме майно, виданого Комунальним підприємством Київської обласної ради Ірпінське бюро технічної інвентаризації 11 жовтня 2007 року за № 16254869.

Встановлено, що відповідач умови кредитного договору належним чином не виконує, про що неодноразово повідомлявся в тому числі й шляхом направлення письмової вимоги про виконання зобовязань згідно умов кредитного договору, однак зобовязання не виконані, у звязку із чим станом на 28.07.2015 року за відповідачем наявна заборгованість у сумі 889816,19 гривень, з яких сума заборгованості за кредитом 861387,89 грн., сума заборгованості за відсотками 23753,57 грн., комісія за ведення кредиту 4674,73 грн.

Наведені обставини підтверджуються копіями кредитного договору № 1380/ФКВ-07 від 22 жовтня 2007 року, договору іпотеки, розрахунком заборгованості, іншими матеріалами справи.

У відповідності до ст. 525, 526 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від зобовязань або одностороння зміна його умов не допускається.

Згідно з ч.2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обовязок позичальника повернути позику частинами /з розстроченням/, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати повернення частини позики, що залишилась, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа /кредитодавець/ зобовязується надати грошові кошти /кредит/ позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 33 Закону України Про іпотеку у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону.

У відповідності до ст. 37 Закону України Про іпотеку іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Іпотекодержатель набуває предмет іпотеки у власність за вартістю, визначеною на момент такого набуття на підставі оцінки предмета іпотеки суб'єктом оціночної діяльності.

Відповідно до п. 39 Постанови Пленуму ВСУ № 5 від 30.04.2012 року …суди мають виходити з того, що не виключається можливість звернення стягнення на предмет іпотеки і набуття іпотекодержателем права власності на нього за рішенням суду. В разі встановлення такого способу звернення стягнення на предмет іпотеки в договорі, іпотекодержатель на підставі частини другої статті 16 ЦК України має право вимагати застосування його судом.

У судовому засіданні було встановлено, що 28.07.2015 року та 27.08.2015 року позивач направляв відповідачу письмове попередження про необхідність сплати заборгованості за кредитним договором у тридцяти денний строк, а також було розяснено, що відповідно до ст. ст. 33, 35, 36 та 37 Закону України Про іпотеку та умов іпотечного договору передбачено передача іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобовязання у судовому порядку. Дана вимога позивача у встановлений строк виконана не була.

Таким чином на підставі встановлених судом обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом визнання права власності за ПАТ Дельта Банк на предмет іпотеки підлягають до задоволення.

Також суд стягує з відповідача на користь держави судовий збір у розмірі 6890,0 гривень.

Згідно ч.1 п.1 Закону України Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті не може бути примусово стягнуте (відчужене без згоди власника) нерухоме житлове майно, яке вважається предметом застави згідно із статтею 4 Закону України "Про заставу" та/або предметом іпотеки згідно із статтею 5 Закону України "Про іпотеку", якщо таке майно виступає як забезпечення зобовязань громадянина України (позичальника або майнового поручителя) за споживчими кредитами, наданими йому кредитними установами - резидентами України в іноземній валюті, та за умови, що таке нерухоме житлове майно використовується як місце постійного проживання позичальника/майнового поручителя або є обєктом незавершеного будівництва нерухомого житлового майна, яке перебуває в іпотеці, за умови, що у позичальника або майнового поручителя у власності не знаходиться інше нерухоме житлове майно; загальна площа такого нерухомого житлового майна (обєкта незавершеного будівництва нерухомого житлового майна) не перевищує 140 кв. метрів для квартири та 250 кв. метрів для житлового будинку.

У відповідності до ч.1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь в справі.

У відповідності до п. 3 ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Розглядаючи справу в межах заявлених позовних вимог та оцінюючі надані докази в їх сукупності, судом було встановлено, що спірна квартира не перевищує 140 кв. м., виступає як забезпечення зобовязань відповідача громадянина України за споживчим кредитом, наданим їй кредитною установою-резидентом України в іноземній валюті.

Враховуючи викладені обставини справи та вимоги вказаного закону, суд вважає за необхідне на час дії Закону України Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті заборонити виконання даного рішення суду про звернення стягнення на предмет іпотеки.

На підставі ст. ст. 3-5, 12,18, 33, 34, 35, 39 Закону України «Про іпотеку», ст. ст. 525- 526, 543, 546, 604, 610, 611, 1049-1050 ЦК України, Закону України Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті, ст. ст. 6, 10, 11, 15, 60, 209, 212, 214, 215, 218, 224-226 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

Позов задовольнити.

В рахунок погашення заборгованості ОСОБА_1 перед Публічним акціонерним товариством Дельта Банк за кредитним договором № 1380/ФКВ-07 від 22 жовтня 2007 року у розмірі 889816,19 гривень, з яких сума заборгованості за кредитом 861387,89 грн., сума заборгованості за відсотками 23753,57 грн., комісія за ведення кредиту 4674,73 грн. звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме двокімнатну квартиру загальною площею 42,7 кв. м., житловою площею 28,9 кв. м., яка знаходиться за адресою АДРЕСА_2, яка належить ОСОБА_1 та визнати за Публічним акціонерним товариством Дельта Банк (код ЄДРПОУ 34047020) право власності на квартиру № 7, яка розташована за адресою місто Ірпінь, вулиця Раднаркому, будинок 8, загальною площею 42,7 кв. м., житловою площею 28,9 кв. м..

Стягнути із ОСОБА_1 на користь держави судові витрати у розмірі 6890,0 гривень.

На час дії Закону України Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті заборонити виконання даного рішення суду.

Копію заочного рішення направити сторонам для відома.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Київської області через Ірпінський міський суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: ОСОБА_6