Постанова № 63891652, 10.10.2016, Корольовський районний суд м. Житомира

Справа № 296/3826/14-а

2-а/296/65/16

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 жовтня 2016 р. м.Житомир

Корольовський районний суд м. Житомира в складі:

головуючого - судді Галасюка Р.А.,

за участю секретаря судового засідання Могилевець В.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної архітектурно-будівельної інспекції України про визнання протиправною та скасування постанови, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Корольовського районного суду м.Житомира про визнання протиправною та скасування постанови №103/6-ф по справі про адміністративне правопорушення від 16.04.2014 року. В обґрунтування позову позивач зазначив, що начальником інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у Житомирській області Кирилюком Олегом Васильовичем складено Постанову № 103/6-ф по справі про адміністративне правопорушення, яким його визнано винним у порушені ст. 29 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", п. 4.2, 4.3, 4.5 ДБН А.2.2-3-2012 Склад та зміст проектної документації на будівництво та п. 4 наказу № 45 від 16.05.2011 року Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово- комунального господарства України «Про затвердження Порядку розроблення проектної документації на будівництво об'єктів» і накладено штраф в розмірі 25 500 грн.

Позивач зазначає, що на його думку жодних порушень ним допущено не було у зв'язку з чим, оскаржувана постанова є протиправною та її необхідно скасувати. Крім того, вказує, що відповідачем було порушено процедуру розгляду справи про порушення у сфері містобудівної діяльності.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав викладених у позовній заяві та просив позов задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні позов не визнав та заперечував щодо його задоволення з підстав викладених у письмових запереченнях.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази наявні у матеріалах справи суд дійшов висновку, що у задоволенні позову необхідно відмовити з наступних підстав.

Судом встановлено, що інспекцією Державного архітектурно-будівельного контролю у Житомирській області було здійснено позапланову перевірку щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, державних стандартів і правил щодо реконструкції квартири АДРЕСА_1, про що складено акт перевірки від 26 березня 2014 року.

За результатами перевірки встановлено, що порушено ст.29 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності», а також п.4.2, 4.3,4.5 ДБН А. 2.2-3-2012 "Склад та зміст проектної документації на будівництво" та п.4 наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України №45 від 16.05.2011 року "Про затвердження Порядку розроблення проектної документації на будівництво об'єктів"

Зокрема, приватним підприємством "Ідеал Центр" було розроблено робочий проект реконструкції квартири АДРЕСА_1 ( шифр 33-1.П/13) згідно наказу "33-1.П/13/1 від 14.06.2013 року без містобудівних умов та обмежувань забудови земельної ділянки та переданий замовнику ОСОБА_3

Згідно вказаного робочого проекту реконструкція проводиться зі змінами зовнішньої конфігурації житлового будинку, зокрема передбачено розміщення ґанку який виходить за геометричні межі існуючого житлового будинку.

Враховуючи, що зазначений об'єкт не відноситься до Переліку об'єктів будівництва, для проектування яких містобудівні умови та обмеження не надаються то для проектування цього об'єкта будівництва містобудівні умови та обмеження є обов'язковими.

Також, 26 березня 2014 рокупосадовою особою інспекції ДАБК у Житомирській області стосовно ПП "Ідеал-Центр" складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 26.04.2014 року та Припис №30 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

16 квітня 2014 року начальником Інспекції ДАБК у Житомирській області Кирилюком О.В. на підставі акту перевірки, припису №30 та протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 26.03.2014 року, складено Постанову № 103/6-ф по справі про адміністративне правопорушення, якою ОСОБА_1 визнано винним у порушені ст. 29 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", п. 4.2, 4.3, 4.5 ДБН А.2.2-3-2012 Склад та зміст проектної документації на будівництво та п. 4 наказу № 45 від 16.05.2011 року Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово- комунального господарства України «Про затвердження Порядку розроблення проектної документації на будівництво об'єктів» і накладено штраф в розмірі 25 500 грн.

Згідно ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, які передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 та 2 статті 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) Державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих і будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Положеннями статті 26 Закону України "Про архітектурну діяльність" визначено, що архітектор, інші проектувальники, які здійснюють роботи по створенню об'єктів архітектури, зобов'язані додержуватися державних стандартів, норм і правил, вимог вихідних даних на проектування. Проектна організація, яка розробляла проектну документацію, а також головний архітектор та головний інженер проекту несуть відповідальність за відповідність проектної документації вихідним даним на проектування, вимогам державних стандартів, норм і правил.

Відповідно до статті 26 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" проектування та будівництво об'єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку: отримання замовником або проектувальником вихідних даних; розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону її експертизи; затвердження проектної документації; виконання підготовчих та будівельних робіт.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" встановлено, що проектна документація - затверджені текстові та графічні матеріали, якими визначаються містобудівні, об'ємно-планувальні, архітектурні, конструктивні, технічні, технологічні вирішення, а також кошториси об'єктів будівництва.

Статтею 31 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", пунктом 9 наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України №45 від 16.05.2011 року "Про затвердження Порядку розроблення проектної документації на будівництво об'єктів" визначено, що проектна документація на будівництво об'єктів розробляється з урахуванням вимог містобудівної документації та вихідних даних і дотриманням вимог законодавства, державних будівельних норм, стандартів і правил та затверджується замовником.

Відповідно до пунктів 4.2, 4.3 ДБН А.2.2-3-2012 "Склад та зміст проектної документації на будівництво" проектна документація для будівництва має відповідати положенням законодавства, вимогам будівельних норм та нормативних документів. Проектувальники при розробленні проектної документації повинні забезпечувати відповідність проектних рішень: архітектурним і містобудівним вимогам, визначеним у містобудівних умовах і обмеженнях забудови земельної ділянки; вихідним даним; вимогам чинних будівельних норм та нормативних документів; основним вимогам до об'єктів щодо забезпечення механічного опору та стійкості; дотримання вимог пожежної безпеки; забезпечення безпеки життя і здоров'я людини та захисту навколишнього природного середовища; забезпечення безпеки експлуатації, забезпечення захисту від шуму, економії енергії; вимогам з охорони праці та експлуатаційної надійності.

До складу вихідних даних належать: містобудівні умови і обмеження забудови земельної ділянки; завдання на проектування (додаток Б); інші вихідні дані ( додаток А).

Статтею 29 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та пунктом 4 наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України № 45 від 16.05.2011 "Про затвердження Порядку розроблення проектної документації на будівництво об'єктів" встановлено, що основними складовими вихідних даних є: містобудівні умови та обмеження; завдання на проектування, що визначають обґрунтовані вимоги замовника до планувальних, архітектурних, інженерних і технологічних рішень та властивостей об'єкта містобудування, його основних параметрів, вартості та організації його будівництва і складаються з урахуванням містобудівних умов та обмежень, технічних умов.

Твердження позивача про те, що ним розроблявся проект не на об'єкт будівництва, а на об'єкт реконструкції, а містобудівні умови та обмеження є вихідними даними, які надаються замовнику, а не проектувальником судом вважаються безпідставними зважаючи на наступне.

Відповідно до ст.9 Закону України "Про архітектурну діяльність" будівництво - це роботи з нового будівництва, реконструкція, технічне переоснащення діючих підприємств, реставрація та капітального ремонту. Аналогічне тлумачення цього терміну вказано також і у Наказі Міністерства регіонального розвитку; будівництва та житлово-комунального господарства України від 16.05.2011, № 45 "Про затвердження Порядку розроблення проектної документації на будівництво об'єктів".

Норми ДБН А.2.2-3-2012 "Склад та зміст проектної документації на будівництво" чітко встановлюють склад та зміст проектної документації на нове будівництво, реконструкцію, капітальний ремонт та технічне переоснащення будинків, будівель, споруд будь якого призначення, їх комплексів, лінійних об'єктів інженерно-транспортної інфраструктури.

З огляду на викладене, розроблення проектної документації на виконання будівельних робіт з реконструкції об'єкта будівництва необхідно здійснювати на підставі вихідних даних, а саме: містобудівних умов та обмежень.

Також, суд дійшов висновку, що твердження позивача з приводу того, що йому як проектанту для розроблення проекту реконструкції містобудівні умови і обмеження не потрібні, згідно пункту 24 Переліку об'єктів будівництва, для проектування яких містобудівні умови та обмеження не надаються затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України № 109 від 07.07.2011, є безпідставними.

Отже, позивачу необхідно було розробляти проект проведення реконструкції на підставі та з дотриманням вихідних даних, а саме: містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки.

Статтею 1 Закону України "Про відповідальність за правопорушення в сфері містобудівної діяльності" визначено, що правопорушеннями у сфері містобудівної діяльності є протиправні діяння (дії чи бездіяльність) суб'єктів містобудування - юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, державними стандартами і правилами. Вчинення суб'єктами містобудування правопорушень у сфері містобудівної діяльності тягне за собою відповідальність, передбачену цим та іншими законами України.

Положеннями підпункту 1 частини 1 статті 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" передбачено, що суб'єкти містобудування, які здійснюють проектування об'єктів, експертизу проектів будівництва, несуть відповідальність у вигляді штрафу за передачу замовнику проектної документації для виконання будівельних робіт на об'єкті будівництва, розробленої з порушенням вимог законодавства, містобудівної документації, вихідних даних для проектування об'єктів містобудування, будівельних норм, державних стандартів і правил, у тому числі за нестворення безперешкодного життєвого середовища для осіб з обмеженими фізичними можливостями та інших маломобільних груп населення, незабезпечення приладами обліку води і теплової енергії, а також за заниження категорії складності об'єкта будівництва: проектна організація - у розмірі дев'яноста мінімальних заробітних плат.

Наведені норми законодавства свідчать, про правомірність дій Інспекції ДАБК у Житомирській області при винесенні постанови від 16.04.2014 року №32/6-103/6-ф від 16.04.2016 року.

Що стосується посилань позивача на порушення Інспекцією процедури розгляду справи про порушення у сфері містобудівної діяльності, суд зазначає наступне.

Згідно з ч.11 ст.2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" штраф може бути накладено на суб'єктів містобудування протягом шести місяців з дня виявлення правопорушення, але не пізніш як через три роки з дня його вчинення.

Відповідно до пунктів 16,17 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 553 від 23.05.2011, за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою інспекції складається акт перевірки. У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки складається протокол разом з приписом про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

Як вбачається з акту перевірки, протоколу та припису від 26.03.2014 р., з їх змістом позивач був ознайомлений, від підпису та отримання вказаних матеріалів перевірки відмовився, про що свідчать відмітки у вказаних документах. У зв'язку із цим, на підставі пункту 21 Порядку, 26.03.2014 року вказані документи надіслані на адресу позивача поштою рекомендованим листом з повідомленням.

Відповідно до п.6 Положення про порядок накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 244 від 06.04.1995 (зі змінами та доповненнями) участь суб'єкта містобудування при розгляді питання накладення штрафу є необов'язковою.

У ході розгляду справи було також встановлено, що позивач був присутній при розгляді справи, що вказано у оскаржуваній постанові, однак, від підпису та її отримання відмовився, що підтверджується відповідним записом.

Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку, що позов є безпідставним та задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 8-11, 70, 71, 86, 87, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, Корольовський районний суд м. Житомира, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Державної архітектурно-будівельної інспекції України про визнання протиправною та скасування постанови - відмовити.

Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Корольовський районний суд м. Житомира шляхом подання апеляційна скарга протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Р. А. Галасюк