Ухвала суду № 63891557, 02.01.2017, Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області

Справа № 274/1/17-к Провадження № 1-кс/0274/1/17

Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області

УХВАЛА

02.01.17 р.м. Бердичів

Слідчий суддя Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області Корбут В.В., за участю секретаря судового засідання Жмурко В.І, прокурора Бердичівської місцевої прокуратури Житомирської області ШевчукаГ.А. (далі - Прокурор), захисника ОСОБА_2 (далі - Захисник), підозрюваного ОСОБА_3, розглядаючи у судовому засіданні у кримінальному провадженні № 12016060050001999 від 29.12.2016 р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 186 Кримінального кодексу України, клопотання слідчого слідчого відділення Бердичівського відділу поліції Головного управління національної поліції в Житомирській області лейтенанта поліції ТарасюкаС.О. (далі - Слідчий), погодженого з Прокурором, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_3, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1., уродженець с.Кикова Новоград-Волинського району Житомирської області, громадянин України, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, проживає за адресою: АДРЕСА_2

В С Т А Н О В И В:

Захисник звернулась з двома письмовими заявами від 02.01.2017 р., у яких просить встановити наведені у них обставини незаконності затримання ОСОБА_3, перевірити та встановити ці обставини, дані про фактичне затримання ОСОБА_3 30.12.2016 р. о 17:30 працівниками Козятинького ВП ГУНП в Вінницькій області, встановити вказаних осіб, час повідомлення службовими особами Козятинського ВП ГУНП в Вінницькій області до Бердичівського ВП ГУНП в Житомирській області про затримання ОСОБА_3 30.12.2016 р., про вказані у них обставини порушень закону при обшуку затриманого ОСОБА_3 та взятого ним в оренду автомобіля, вилучення вказаних речей, застосування до нього незаконних примусу, погроз та психологічного тиску, фактичного затримання з 17:30 30.12.2016 р. без складання протоколу та без відмітки про цю обставину у протоколі, встановити осіб, які доставили ОСОБА_3 з Козятинського ВП ГУНП в Вінницькій області до Бердичівського ВП ГУНП в Житомирській області, 30.12.2016 р. до 22:00 (з 20:00 - 21:00 30.12.2016 р.), витребувати інформаційну довідку про вказані обставини з Козятинського ВП ГУНП в Вінницькій області та з Бердичівського ВП ГУНП в Житомирській області, визнати незаконним затримання ОСОБА_3, яке фактично було здійснено о 17:30 30.12.2016 р. службовими особами Козятинського ВП ГУНП в Вінницькій області, визнати незаконним протокол від 31.12.2016 р. затримання, складений Слідчим, негайно звільнити ОСОБА_3 з-під варти.

Підозрюваний ОСОБА_3 вказані заяви підтримав.

Прокурор проти задоволення зазначених заяв заперечив, посилаючись на те, що протокол від 31.12.2016 р. затримання складений Слідчим, складено після фактичного затримання підозрюваного ОСОБА_3, докази того, що підозрюваного ОСОБА_3 було затримано раніше, відсутні, цей протокол відповідає вимогам статті 208 Кримінального процесуального кодексу України.

Розглянувши вказані заяви, слідчий суддя зазначає наступне.

Щодо вимог про встановлення та перевірку обставин, викладених у заявах Захисника.

За змістом статті 193 Кримінального процесуального кодексу України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу з'ясовуються обставини, які мають значення для вирішення цього клопотання.

Обставини, які просить з'ясувати Захисник у письмових заявах, на думку слідчого судді, не мають значення для вирішення клопотання про застосування запобіжного заходу до підозрюваного ОСОБА_3, та, крім того, їх з'ясування зробить неможливим розгляд цього клопотання у передбачений статтею 186 Кримінального процесуального кодексу України строк.

Разом з тим, зважаючи на зміст статті 206 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя вважає за необхідне доручити ГУНП в Житомирській області та ГУНП в Вінницькій області провести дослідження фактів, викладених в письмових заявах Захисника.

Таким чином письмові заяви Захисника в частині вимог про встановлення та перевірку викладених у них обставин підлягають частковому задоволенню шляхом направлення копій цих заяв до ГУНП в Житомирській області та ГУНП в Вінницькій області та доручення цим органам провести дослідження фактів, викладених у цих заявах.

Щодо вимоги про визнання незаконним затримання підозрюваного ОСОБА_3, яке фактично було здійснено о 17:30 30.12.2016 р. службовими особами Козятинського ВП ГУНП в Вінницькій області.

Слідчий суддя зазначає, що ні Захисником, ні підозрюваним ОСОБА_3 не подано доказів, які б вказували, що підозрюваного ОСОБА_3 було затримано о 17:30 30.12.2016 р. службовими особами Козятинського ВП ГУНП в Вінницькій області.

Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що підозрюваного ОСОБА_3 було затримано об 11:00 31.12.2016 р., що підтверджується протоколом від 31.12.2016 р. затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, у якому, зокрема, зазначено, що затриманий ОСОБА_3 був ознайомлений з підставами затримання та правами і обов'язками затриманого, заяв та зауважень у нього не було, зауваження та доповнення до протоколу від присутніх під час затримання ОСОБА_3 не надійшли.

Крім того, визнання незаконними окремих рішень, дій чи бездіяльності, зокрема, органів досудового розслідування, які підлягають оскарженню, здійснюється у порядку, передбаченому главою 26 Кримінального процесуального кодексу України, шляхом подання окремої відповідної скарги, а не заяви під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.

Таким чином вимога про визнання незаконним затримання підозрюваного ОСОБА_3, яке фактично було здійснено о 17:30 30.12.2016 р. службовими особами Козятинського ВП ГУНП в Вінницькій області, яка міститься у письмових заявах Захисника, задоволенню не підлягає.

Щодо вимоги про визнання незаконним протоколу від 31.12.2016 р. затримання, складеного Слідчим.

Норми Кримінального процесуального кодексу України не передбачають можливості визнання незаконним протоколів проведення процесуальної дії, незаконними можуть бути визнані окремі рішення, дії чи бездіяльність, зокрема, органів досудового розслідування, які підлягають оскарженню у порядку, передбаченому главою 26 Кримінального процесуального кодексу України, шляхом подання окремої скарги, а не заяви під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.

Таким чином вимога про визнання незаконним протоколу від 31.12.2016 р. затримання, складеного Слідчим, яка міститься у письмових заявах Захисника, задоволенню не підлягає.

Щодо вимоги про негайне звільнення підозрюваного ОСОБА_3 з-під варти.

Відповідно статті 211 Кримінального процесуального кодексу України строк затримання особи без ухвали слідчого судді, суду не може перевищувати сімдесяти двох годин з моменту затримання, який визначається згідно з вимогами статті 209 цього Кодексу. Затримана без ухвали слідчого судді, суду особа не пізніше шістдесяти годин з моменту затримання повинна бути звільнена або доставлена до суду для розгляду клопотання про обрання стосовно неї запобіжного заходу.

Як зазначалось вище, підозрюваного ОСОБА_3 було затримано об 11:00 31.12.2016 р., що підтверджується протоколом від 31.12.2016 р. затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину.

Таким чином підстави для звільнення підозрюваного ОСОБА_3 відсутні, тобто вимога про звільнення підозрюваного ОСОБА_3, яка міститься у письмових заявах Захисника, задоволенню не підлягає.

Керуючись статями 193, 208, 211, 369 - 372 Кримінального процесуального кодексу України,

У Х В А Л И В:

Письмові заяви від 02.01.2017 р. захисника ОСОБА_2 задовольнити частково.

Направити копії письмових заява від 02.01.2017 р. захисника ОСОБА_2 до ГУНП в Житомирській області та ГУНП в Вінницькій області та доручити цим органам провести дослідження фактів, викладених у цих заявах.

В задоволенні інших вимог, які містяться у письмових заявах від 02.01.2017 р., відмовити.

Роз'яснити, що ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя В.В.Корбут