Рішення № 6389126, 25.02.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№ 27/5625.02.09 За позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київреклама»

доТовариства з обмеженою відповідальністю «Охоронні системи»

простягнення 1 383, 94 грн.

Суддя Дідиченко М.А.

Секретар Приходько Є.П.

Представники сторін: Від позивача: Мошенець Д.М. представник за довіреністю б/н від 31.12.2008 року; Від відповідача:не зявились ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київреклама»звернулося до Господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Охоронні системи»про стягнення заборгованості за неналежне виконання останнім зобовязань за договором на право тимчасового користування місцем (ями) для розташування обєкту (ів) зовнішньої реклами № 1519 від 24.05.2004 року у розмірі 960, 00 грн., 3% річних у сумі 369, 98 грн. та індексу інфляції у розмірі 53, 95 грн.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 09.01.2009 року порушено провадження у справі та призначено розгляд справи на 28.01.2009 року.

Позивач у судове засідання 28.01.2009 року зявився, надав документи на вимогу ухвали суду та підтримав заявлені позовні вимоги, відповідно до яких зазначив, що відповідач не виконує покладених на нього зобовязань за договором № 1519 від 24.05.2004 року та не сплачує позивачу вартість наданих послуг.

У судове засідання 28.01.2009 року представник відповідача не зявився, вимоги ухвали суду про порушення провадження у справі № 27/56 від 09.01.2009 року не виконав, про поважні причини неявки повноважного представника суд не повідомив.

Враховуючи те, що неявка представника відповідача перешкоджає розгляду справи по суті, суд відклав розгляд справи до 17.02.2009 року та зобовязав Києво-Святошинське відділення Київської регіональної філії ВАТ КБ «Хрещатик»надати суду інформацію щодо того, чи було перераховано відповідачем кошти з призначенням платежу: виконання зобовязань за рахунками-фактурами № 63121 від 15.12.2006 року у розмірі 384, 00 грн. та № 63122 від 23.01.2007 року у розмірі 576, 00 грн., на рахунок позивача у період з 15.12.2006 року по 02.02.2009 року.

09.02.2009 року через загальний відділ діловодства суду надійшов лист від ВАТ КБ «Хрещатик»№ 02/101 від 05.02.2009 року, яким повідомлялося, що у період з 15.12.2006 року по 02.02.2009 року надходжень коштів від Товариства з обмеженою відповідальністю «Охоронні системи»з призначенням платежу: виконання зобовязань за рахунками-фактурами № 63121 від 15.12.2006 року у розмірі 384, 00 грн. та № 63122 від 23.01.2007 року у розмірі 576, 00 грн. не було.

Представник позивача у судовому засіданні 17.02.2009 року подав докази, витребувані ухвалою суду, зокрема довідку з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України № 21-10/423 від 27.01.2009 року, з якої вбачається, що місцезнаходженням юридичної особи Товариства з обмеженою відповідальністю «Охоронні системи»є: 01001, м. Київ, вул. Алли Тарасової, буд. 6 А.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 17.02.2009 року відкладено розгляд справи до 25.02.2009 року для належного повідомлення про час місце судового засідання відповідача.

Представник позивача у судовому засіданні 25.02.2009 року підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання 25.02.2009 року не зявився, вимоги ухвали суду не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив.

На адресу Господарського суду м. Києва повернулася ухвала суду, яка була направлена на адресу відповідача зазначену в витязі з ЄДРПОУ, а саме: 01001, м. Київ, вул. Алли Тарасової, 6А із зазначенням, що товариство за вказаної адреси вибуло.

Згідно п. 1 ст. 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи визначається місцем її державної реєстрації, якщо інше не встановлено законом.

Оскільки, відповідачу була направлена кореспонденція про час та місце розгляду справи на юридичну адресу, то суд дійшов висновку, що відповідач був повідомлений належним чином, а тому на підставі ст.75 ГПК України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши його пояснення, всебічно і повно зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -

В С Т А Н О В И В:

24.05.2004 року між Госпрозрахунковою організацією «Київреклама», правонаступником якої, згідно з Рішенням Київської міської ради № 8/65 від 28.09.2006 року, є Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київреклама»(далі робочий орган) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Охоронні системи»(далі розповсюджувач) укладено договір на право тимчасового користування місцями для розміщення обєктів зовнішньої реклами № 1519 (далі Договір).

Відповідно до п. 2.1 Договору робочий орган надає розповсюджувачу зовнішньої реклами право на тимчасове користування місцями за адресами згідно Додатку, який є невідємною частиною цього договору, на підставі погодженої у встановленому порядку дозвільної документації на розміщення обєктів зовнішньої реклами, а розповсюджувач зовнішньої реклами використовує надані місця за цільовим призначенням для розміщення обєктів зовнішньої реклами, здійснює оплату за право користування місцями та звільняє у триденний термін місця після закінчення терміну дії договору в частині наданого права користування місцем, на яке припинено дію дозвільної документації.

Згідно із п. 2.3. Договору дозвіл на розміщення обєктів зовнішньої реклами є невідємною частиною цього договору.

Згідно із п. 2.4. Договору місця надаються для розміщення виключно тих обєктів, що вказані у додатках до цього договору.

Додатком №1 до договору сторони підписали Адресну програму в якій робочий орган відповідно до п.2.1 договору надає розповсюджувачу зовнішньої реклами право тимчасового користування для розміщення обєктів зовнішньої реклами за адресою:

№ п/пВид ОЗРМісце розташування обєкта (адреса)Базова вартість без ПДВ (грн.)Дата включення в договір

1Кронштейн на стіні будівлі, 0,95*0,95 заг. пл. 1,80 кв.м., кількість площин 2

№ Дозв 05774-04 (11105)Шевченківський р-н, вул. Мала Житомирська, 20-А28024.05.2004 Пунктом 4.1 Договору встановлено, що визначення розміру плати за право тимчасового користування місцем(-ями) (для розташування ОЗР), що знаходиться(-яться) у комунальній власності, здійснюється на підставі «Порядку визначення розміру плати за право тимчасового використання місць (для розташування обєктів зовнішньої реклами), які перебувають у комунальній власності територіальних громад м. Києва, його районів або повноваження щодо розпорядження якими здійснюють органи місцевого самоврядування м. Києва», затвердженого розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 02.12.2002 року № 2159 та сплачується на підставі рахунка-фактури.

Відповідно до п. 4.3 Договору плата за право тимчасового користування місцем(-ями) сплачується розповсюджувачем зовнішньої реклами до 20 числа кожного місяця, що передує розрахунковому, на розрахунковий рахунок робочого органу на підставі рахунка-фактури останнього.

Як підтверджується матеріалами справи, 15.12.2006 року позивач виставив для оплати рахунок № 63121 на суму 384, 00 грн., а 23.01.2007 року рахунок № 63122 на суму 576, 00 грн.

Відповідач оплати за вказаними рахунками не здійснив. Таким чином, станом на день подання позовної заяви заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю «Охоронні системи»перед Комунальним підприємством виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київреклама»становить 960, 00 грн.

Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обовязки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обовязки. Підставами виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема є договори та інші правочини.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків. Договір є двостороннім, якщо правами та обовязками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обовязковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку. Зобовязання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу. Зобовязання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України. Так, відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

З доказів по справі вбачається, що позивач виконав свої зобовязання в повному обсязі та належним чином.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень. Відповідач у судове засідання не зявився, докази що підтверджують виконання зобовязання в строк встановлений договором не надав. Крім того, порушення відповідачем зобовязань по Договору підтверджується також, листом ВАТ КБ «Хрещатик»№ 02/101 від 05.02.2009 року, яким останній повідомив, що у період з 15.12.2006 року по 02.02.2009 року надходжень коштів від Товариства з обмеженою відповідальністю «Охоронні системи»з призначенням платежу: виконання зобовязань за рахунками-фактурами № 63121 від 15.12.2006 року у розмірі 384, 00 грн. та № 63122 від 23.01.2007 року у розмірі 576, 00 грн. не було.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що відповідачем було порушено умови договору № 1519 на право тимчасового користування місцями для розміщення обєктів зовнішньої реклами від 24.05.2004 року, а також положення ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України, відповідно до яких зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів законодавства.

За таких обставин, вимоги позивача про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Охоронні системи»заборгованості у розмірі 960, 00 грн. визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, у звязку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобовязань за договором, позивач просить суд стягнути з останнього 3% річних у розмірі 53, 95 грн. та суму індексу інфляції у розмірі 369, 98 грн.

Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки, як було встановлено судом, згідно із п. 4.3 Договору відповідач повинен був розрахуватися до 20-го числа кожного місяця, то 3% річних повинні нараховуватися починаючи з 21 числа.

Отже, розмір 3% річних становить:

384, 00 грн. (заборгованість) * 3% * 62 (з 21.12.2006 року по 20.02.2007 року) / 365 = 1, 96 грн.

960, 00 грн. (заборгованість) * 3% * 659 (з 21.02.2007 року по 10.12.2008 року) / 365 = 52, 00 грн.

Таким чином, загальний розмір 3% річних становить 53, 95 грн. та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Рекомендація Верховного Суду України № 62-97р від 03.04.1997 року щодо порядку нарахування індексів інфляції при розгляді судових справ передбачає, що сума, яка внесена за період з 1 по 15 число відповідного місяця, наприклад, травня, індексується за період з розрахунком травня, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця червня.

Розмір індексу інфляції становить:

384, 00 грн. (заборгованість) * 100,5% * 100,6% - 384, 00 грн. = 4, 24 грн.

960, 00 грн. (заборгованість) * 100,2% * 100% * 100,6% * 102,2% * 101,4% * 100,6% * 102,2% * 102,9% * 102,2% * 102,1% * 102,9% * 102,7% * 103,8% * 103,1% * 101,3% * 100,8% * 99,5% * 99,9% * 101,1% * 101,7% * 101,5% - 960, 00 грн. = 366, 19 грн.

Отже, загальний розмір індексу інфляції за перерахунком суду складає 370, 43 грн.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 83 ПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право виходити за межі позовних вимог, якщо це необхідно для захисту прав і законних інтересів позивачів або третіх осіб з самостійними вимогами на предмет спору і про це є клопотання заінтересованої сторони.

Оскільки, позивач вищезазначене клопотання не заявляв, тому суд задовольняє позовні вимоги в частині стягнення індексу інфляції у розмірі заявленому позивачем до стягнення, а саме 369, 98 грн.

Згідно із ст. 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 202, 509, 629, 625 ЦК України, ст. 193 ГК України та ст.ст. 33, 49, ст.ст. 82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В :

1.Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Охоронні системи»(01001, м. Київ, вул. Алли Тарасової, 6А; код ЄДРПОУ 23706562), з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київреклама»(01030, м. Київ, вул. М. Коцюбинського, 12-А; код ЄДРПОУ 26199714) суму заборгованості у розмірі 960 (девятсот шістдесят) грн. 00 коп., 3% річних у сумі 53 (пятдесят три) грн.. 95 коп., індекс інфляції у розмірі 369 (триста шістдесят девять) грн.. 98 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 102 (сто дві) грн. 00 коп., та 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, оформленого відповідно до вимог ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

СуддяДідиченко М.А. Дата підписання 10.03.2009 року