Ухвала суду № 63889624, 14.12.2016, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 11-сс/785/1810/16

Номер справи місцевого суду: 522/23693/16-к

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач Прібилов В. М.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.12.2016 року м. Одеса

Апеляційний суд Одеської області в складі:

головуючого - судді: Прібилова В.М.,

суддів: Кадегроб А.І. та Котелевського Р.І.,

за участю

секретаря: Лупу О.С.,

прокурора: Морванюка Ю.О.,

захисників: ОСОБА_2 та ОСОБА_3,

в присутності: слідчого Філіппова С.В.,

розглянувши апеляційні скарги захисника ОСОБА_2, діючого в інтересах підозрюваного ОСОБА_4 та прокурора відділу прокуратури Одеської області ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Приморського районного суду м. Одеса від 12 грудня 2016 року, у рамках кримінального провадження за №420161600000001017 внесеному до ЄРДР 05.12.2016 року за ознаками ч. 2 ст. 27, ч. 3 ст. 368 КК України, якою застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою,-

встановив

Оскарженою ухвалою було частково задоволено клопотання слідчого ОВС другого слідчого відділу управління з розслідування кримінальних проваджень та процесуального керівництва прокуратури Одеської області ОСОБА_6, погоджене з прокурором відділу прокуратури Одеської області ОСОБА_7 у кримінальному провадженні №420161600000001017 від 05.12.2016 року про обрання відносно підозрюваного:

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_2, одруженого, маючого на утриманні малолітню дитину, працюючого адвокатом та який є головою ГО «Спеціальне бюро по боротьбі з економічною злочинністю та корупцією України», зареєстрованого в ІНФОРМАЦІЯ_3, раніше не судимого

запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто з 09.12.2016 року по 07.02.2017 року з визначенням розміру застави у вигляді 300 (трьохсот) розмірів мінімальної заробітної плати, а саме 413400 (чотириста тринадцять тисяч чотириста) гривень.

Як вбачається з наданих апеляційному суду матеріалів, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 2 ст. 27 ч. 3 ст. 368 КК України, тобто в тому, що працюючи адвокатом (свідоцтво про право зайняття адвокатською діяльністю №002902), у співучасті з оперуповноваженим ВКП Малиновського ВП у м. Одесі ГУНП в Одеській області ОСОБА_8 та ОСОБА_9, здійснивши дії, направлені на вимагання неправомірної вигоди у ОСОБА_10, 09.12.2016 року о 13 годині на розі вулиць Малиновського та Космонавтів у м. Одесі отримали від останньої неправомірну вигоду у розмірі 3200 доларів США та 8000 грн. за прийняття рішення щодо відмови співробітниками Малиновського ВП в м. Одесі ГУНП України в Одеській області в реєстрації кримінального провадження за фактом підроблення документів та не накладення арешту на квартиру ОСОБА_10

При прийнятті рішення про обрання відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя прийняв до уваги те, що він обґрунтовано підозрюється у скоєнні інкримінованого йому правопорушення, а також послався на існування ризиків, передбачених ст.177 КПК України, а саме: те, що перебуваючи на свободі підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити речові докази, які мають суттєве значення для встановлення обставин кримінального злочину та незаконно впливати на потерпілих та свідків.

Також слідчий суддя врахував тяжкість злочину, у якому він підозрюється і який відноситься до категорії тяжкого злочину, встановлені під час розгляду клопотання слідчого дані про особу підозрюваного та з урахуванням усіх встановлених обставин прийшов до висновку про те, що більш м'який запобіжний захід, ніж тримання підозрюваного під вартою не зможе забезпечити належну поведінку підозрюваного.

Разом з тим, слідчий суддя врахував обставини, передбачені ст. 178 КПК України, а саме вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує останньому у разі визнання його винуватим, вік та стан його здоровя.

Крім того приймаючи зазначене рішення, слідчий суддя, посилаючись на вимоги ч.5 ст.182 КПК України, вважав за необхідним визначити розмір застави у розмірі трьохсот розмірів мінімальної заробітної плати.

В апеляціях:

- адвокат ОСОБА_2, здійснюючий захист підозрюваного ОСОБА_4, не погоджуючись з прийнятим рішенням, посилаючись на незаконність постановленої слідчим суддею ухвали, порушує питання щодо її скасування.

При цьому захисник посилається на те, що зазначена ухвала винесена без достатніх підстав, а викладені у ній відомості не відповідають дійсності. Захисник зазначає, що підозра є необґрунтованою та не підтверджена доказами, які долучені до клопотання.

Також захисник зазначає, що під час винесення ухвали слідчий суддя не врахував відсутність доказів на підтвердження існування ризиків, які зазначив в оскаржуваній ухвалі та на які посилався слідчий в своєму клопотанні та не прийняв до уваги дані про особу підозрюваного. Крім того, захисник послався на те, що визначаючи розмір застави, слідчий суддя не навів жодного доводу в обґрунтування прийнятого у цій частині рішення та визначив розмір застави, який є неможливим для підозрюваного.

Просить скасувати ухвалу, та винести нову, якою обрати підозрюваному ОСОБА_4 запобіжний захід, не пов'язаний із триманням під вартою, а у разі прийняття рішення про залишення запобіжного заходу, у відповідності до п.2 ч.5 ст.182 КПК України, визначити реальну суму застави.

- прокурор відділу прокуратури Одеської області ОСОБА_5, не погоджуючись з постановленим слідчим суддею рішенням, послався на визначення підозрюваному розміру застави, який не відповідає обставинам справи, позиції підозрюваного, який не визнає себе винуватим, що свідчить про необхідність визначення більшого розміру, яке на думку прокурора, з урахуванням можливості членів його родини, його професійної діяльності не є завідомо непомірним розміром.

Просить скасувати частково ухвалу слідчого судді та постановити нову, якою визначити розмір застави не менше 1000000 (одного мільйона) гривень.

Заслухавши суддю-доповідача; захисників підозрюваного, які підтримали апеляційну скаргу захисту та заперечували проти апеляційної скарги прокурора; прокурора, який підтримав свою апеляційну скаргу та заперечував проти задоволення апеляційної скарги захисника; вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційних скарг, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга прокурора не підлягає задоволенню, а апеляційна скарга захисника підлягає частковому задоволенню, ухвала слідчого судді скасуванню з постановленням нової ухвали, виходячи з наступного:

Питання, які слідчий суддя повинен вирішити при застосуванні відносно особи запобіжного заходу у вигляді взяття під варту, визначені змістом ст.ст. 177, 178, 183 КПК України.

Відповідно до вимог ст. 177 КПК України, підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може перешкоджати кримінальному провадженню чи вчинити інше правопорушення.

Розглядаючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для прийняття законного та обґрунтованого рішення суд, відповідно до вимог ст.178 КПК України, крім наявності вищезазначених обставин, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.

Під час апеляційного перегляду оскаржуваної ухвали встановлено, що вирішуючи питання щодо обрання відносно ОСОБА_4 найбільш суворого запобіжного заходу - тримання під вартою, слідчий суддя загалом дотримався вказаних вимог закону.

Так, прийняте рішення слідчий суддя мотивував наявністю в матеріалах провадження обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, за яке законом передбачене максимальне покарання у виді позбавлення волі строком до десяти років та наявність існуючих ризиків можливого переховування від органів досудового розслідування та суду, знищення, схову або спотворення речових доказів, які мають суттєве значення для встановлення обставин кримінального злочину та можливості незаконно впливу на потерпілих та свідків.

Апеляційний суд погоджується з висновком слідчого судді про обґрунтованість підозри, оскільки вона ґрунтується на отриманих органом досудового слідства доказах, які наявні у матеріалах та долучені до клопотання і які на даній стадії досудового розслідування вказують на можливу причетність підозрюваного до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення, в тому числі показаннями потерпілої ОСОБА_10 щодо обставин його вчинення та ролі у його скоєні кожним з підозрюваних.

Перевіряючи доводи клопотання слідчого та викладені в оскарженій ухвалі твердження щодо наявності вищезазначених оскаржуваній ухвалі ризиків, колегія суддів прийшла до висновку лише про існування ризику можливого впливу підозрюваного на потерпілу та свідків.

При цьому, апеляційний суд виходить з займаної підозрюваним посади, в тому числі повязаної з керівництвом громадської організації та його поведінки на час скоєння кримінального правопорушення, а саме відношення до потерпілої та здійснення погроз, що вказує на можливість вчинення ним дій, повязаних на перешкоджання ним кримінальному провадженню шляхом вчинення впливу на потерпілу та свідків.

На підтвердження існування інших ризиків, які зазначені в клопотання прокурора та оскаржуваній ухвалі слідчого судді прокурором не надано відповідних доказів та такі докази не були надані і апеляційному суду.

При цьому апеляційний суд приймає до уваги дані про особу підозрюваного, який працює, має сімю, що свідчить про наявність у нього міцних соціальних звязків, та підтверджених прокурором даних щодо відсутності необхідності вилучення на даний час слідчим відповідних доказів, які мають важливе значення для кримінального провадження та які можливо знищити або спотворити.

Разом з тим, приймаючи рішення про доцільність застосування щодо ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, апеляційний суд, керуючись вимогами ст. 2 КПК України, які регламентують завдання кримінального судочинства, враховує всі обставини, з якими закон повязує можливість застосування такого запобіжного заходу та за наявності існуючого ризику можливого впливу підозрюваним на потерпілу та свідків, приходить до висновку про законність постановленого у цій частині рішення та обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, в звязку з відсутністю достатніх стримуючих факторів, які б дозволили менш суворим запобіжним заходам дієво запобігти існуючим ризикам на даній стадії досудового розслідування.

При цьому апеляційний суд враховує положення ст. 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

Що стосується доводів захисника підозрюваного щодо безпідставності визначення слідчим суддею розміру застави, то вони на думку апеляційного суду є слушними та заслуговують на увагу з наступних підстав.

Задовольнивши клопотання слідчого та застосувавши до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, а також визначивши вказаний в ухвалі розмір застави, слідчий суддя не врахував вимоги ч.5 ст.182 КПК України, з огляду на наступне.

ОСОБА_4 підозрюється в скоєні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.27 ст. 368 ч. 3 КК України, яке відповідно до вимог ст. 12 КК України є тяжким.

Пункт 2 ч.5 ст. 182 КПК України передбачає, що розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчинені тяжкого злочину визначається від 20 до 80 розмірів мінімальної заробітної плати. Відповідно до вимог ч.5 ст.182 КПК України, у виключних випадках, якщо слідчий суддя встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється у вчинені тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обовязків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів мінімальної заробітної плати відповідно.

В той же час, слідчий суддя районного суду, визначивши заставу у розмірі 300 (трьохсот) розмірів мінімальної заробітної плати, не навів в своїй ухвалі жодної підстави, яку він вважає виключною, та яка давала можливість слідчому судді вийти за межі вимог п.2 ч.5 ст.182 КПК України та визначити такий розмір застави.

При цьому слідчий суддя знехтував вимогами ч.4 ст. 182 КПК України відповідно до яких, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про особу та ризиків, передбачених ст. 177 КПК України. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обовязків та не може бути завідомо непомірним для нього.

В матеріалах справи відсутні жодні докази того, що існують обставини, які є виключними підставами для визначення слідчим суддею застави саме в розмірі 413400 грн. і такі докази прокурором не надані апеляційному суду. Посилання прокурора на належність підозрюваному нерухомого майна, а саме квартири та нежитлового приміщення салону-офісу, яке як свідчать відомості з реєстру прав власності на нерухоме майно було зареєстровано дружиною підозрюваного у 2004 та 2006 роках, з урахуванням даних щодо реєстрації подружжям шлюбу у 2008 році не може бути прийнято до уваги, оскільки у відповідності до положень Цивільного кодексу України, саме вона є власником зазначеного майна, а інших даних про належність підозрюваному будь якого майна апеляційному суду не надано.

З наданих стороною захисту документів, які характеризують особу підозрюваного видно, що підозрюваний проживає зі своєю матірю, яка є інвалідом другої групи, дружиною та малолітньою дитиною, які фактично перебувають на його утриманні, а єдиним доходом його сімї є заробітки ОСОБА_4П, що на думку апеляційного суду свідчить про задовільний матеріальний стан підозрюваного, однак вказує на неможливість внесення ним застави у визначеному слідчим суддею розміру.

З огляду на зазначені вище обставини, доводи прокурора про визначення розміру застави як альтернативного запобіжного заходу є безпідставними, а ухвала слідчого судді у цій частині не відповідає вимогам закону та підлягає скасуванню, з ухваленням апеляційним судом нової ухвали.

Скасовуючи ухвалу слідчого судді та ухвалюючи нове рішення за результатами розгляду клопотання слідчого, при визначенні розміру застави, апеляційний суд керується вимогами п.2 ч.5 ст.182 КПК України та положеннями Закону «Про державний бюджет України на 2016 рік».

Так, апеляційний суд вважає, що розмір застави повинен відповідати тяжкості кримінального правопорушення, у вчиненні якого на даному етапі досудового розслідування підозрюється ОСОБА_4 та його майнового і сімейного стану.

Будь-якої іншої інформації щодо майнового стану підозрюваного, який надає можливість встановлення застави, який визначений в оскаржуваній ухвалі слідчого судді, окрім вищевказаних даних про його особу, прокурор апеляційному суду не надав.

Вирішуючи питання щодо визначення розміру застави, який буде відповідним і достатнім у даному кримінальному провадженні, а також є достатнім і прийнятним з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір заставиповинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні, та з урахуванням наданих стороною захисту матеріалів щодо майнового стану підозрюваного, апеляційний суд вважає, що у даному випадку необхідно визначити розмір застави у максимальному розмірі, який визначений п.2 ч.5 ст.182 КПК України, тобто 80 розмірів мінімальної заробітної плати, що становить 110240 (сто десять тисяч двісті сорок) гривень.

Крім того, визначаючи строк дії ухвали про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під варто, слідчий суддя помилково зазначив в резолютивній частині оскаржуваної ухвали про те, що ухвала припиняє свою дію 07.02.2017 року оскільки цей строк закінчується 06.02.2016 року.

За таких обставин, апеляційна скарга прокурора не підлягає задоволення, а апеляційна скарга захисника підлягає частковому задоволенню, ухвала слідчого судді скасуванню з постановленням нової ухвали про часткове задоволення клопотання слідчого, визначення розміру застави згідно до положень кримінального процесуального закону та зазначення строку дії ухвали до 06.02.2017 року, тобто 60 днів з моменту затримання підозрюваного.

З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст. 177, 178, 182, 183, 194, 376, 404, 405, 407, 409, 419, 422, 532 КПК України, апеляційний суд Одеської області,-

постановив

Апеляційну скаргу прокурора відділу прокуратури Одеської області ОСОБА_5 - залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_2 - задовольнити частково.

Ухвалу слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 12 грудня 2016 року, якою у рамках кримінального провадження за №42016160000001017 внесеному до ЄРДР 05.12.2016 року за ознаками ч.2 ст.27 ч.ю3 ст.368 КК України застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4, строком на 60 днів, тобто до 07.02.2017 року з визначенням застави, як запобіжного заходу у розмірі 300 (трьохсот) розмірів мінімальної заробітної плати, тобто у сумі 413400 (чотириста тринадцять тисяч чотириста) гривень - скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою клопотання слідчого ОВС другого слідчого відділу управління з розслідування кримінальних проваджень слідчими органів прокуратури та процесуального керівництва прокуратури Одеської області прокуратури Одеської області ОСОБА_6, погоджене з прокурором відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчими органів прокуратури та процесуального керівництва прокуратури Одеської області ОСОБА_7 про застосування відносно підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з визначенням розміру застави - задовольнити частково.

Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Одеському слідчому ізоляторі УДДВП в Одеській області строком на 60 діб, тобто до 06 лютого 2017 року.

Визначити підозрюваному ОСОБА_4 розмір застави як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання підозрюваним обовязків, передбачених КПК України, у розмірі 80 мінімальних розмірів заробітної плати, тобто 110240 (сто десять тисяч двісті сорок) гривень.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу на депозитний рахунок для зарахування заставних сум (Отримувач: Апеляційний суд Одеської області; Код ЄДРПОУ 02892913; Розрахунковий рахунок 37311091005572; МФО 820172; Банк отримувача: ДКСУ м. Київ; Призначення платежу: Згідно ухвали апеляційного суду Одеської області від 14 грудня 2016 року; Заставна сума за ОСОБА_4; (Судді Прібилов В.М., Кадегроб А.І., Котелевський Р.І.).

Підозрюваний звільняється з під варти після внесення застави.

У разі внесення застави зобовязати підозрюваного після звільнення з під варти прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора або суду протягом дії запобіжного заходу у вигляді застави.

Покласти на підозрюваного обовязки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України, а саме: 1) прибувати до слідчого з встановленою періодичністю; 2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду; 3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи; 4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, або інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.

Роз'яснити підозрюваному наслідки невиконання указаних обовязків, а саме: у разі, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомленим, не з'явиться до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, без поважних причин та не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обовязки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

У разі звернення застави в дохід держави, слідчий суддя вирішує питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого більш суворого запобіжного заходу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді апеляційного суду Одеської області:

ОСОБА_11 ОСОБА_12 ОСОБА_13