Постанова № 63889623, 28.12.2016, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 33/785/1006/16

Номер справи місцевого суду: 521/14319/16-п

Головуючий у першій інстанції Гарський О. В.

Доповідач Потанін О. О.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.12.2016 року м. Одеса

Суддя апеляційного суду Одеської області Потанін О.О., розглянувши матеріали адміністративної справи за скаргою представника правопорушника ОСОБА_2, діючий в інтересах ОСОБА_3, на постанову судді Малиновського районного суду м. Одеси від 01.11.16 р., якою в відношенні ОСОБА_3 за ст. 471 МК застосоване адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 121 948,90 грв. на користь держави з конфіскацією валютних цінностей , а саме: кошти у сумі 4400 Євро виявлених за протоколом про порушення митних правил від 13.08.2016 року валюти та стягнуто судовий збір у розмірі 275 грн. 60 коп.,

В С Т А Н О В И В:

Згідно постанови суду від 01.11.2016 року, 13.08.2016 року о 16 годині в оглядовому залі «Приліт» Міжнародного аеропорту «Одеса» в зоні діяльності митного поста «Одеса-аеропорт» Одеської митниці ДФС, проходив митний контроль громадянин України ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_1), який прибув з Туреччини до України літаком «В-737» авіакомпанії «МАУ», рейсом №718 сполученням «Стамбул-Одеса».

Формою проходження митного контролю гр. України ОСОБА_3 обрав проходження через «червоний коридор».

Під час проходження митного контролю гр. ОСОБА_3 пред'явив співробітнику митниці власноручно заповнену митну декларацію, відповідно до якої останній заявив про відсутність у нього товарів та валюти, які під час переміщення через митнийкордон України громадянами підлягають обов'язковому письмовому декларуванню, а також на переміщення яких через митний кордон України встановлено заборони або обмеження. Під час особистого спілкування з співробітником митниці, ОСОБА_3 повідомив, що валюти яка підлягає декларуванню у нього нема.

Під час митного огляду його особистих речей у гр. ОСОБА_3 було виявлено та вилучено з "барсетки" валюту у сумі 10 000 доларів США та 5300 Євро. Тобто гр. ОСОБА_3 не задекларував у встановленому Законом порядку 4400 Євро.

За даним фактом співробітниками Одеської митниці ДФС відносно ОСОБА_3 було складено протокол № 1002/50003/16 від 13.08.2016 року про порушення митних правил, передбачене ст. 472 МК України.

Представник Одеської митниці ДФС в судовому засіданні просив суддю притягнути гр. ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності, оскільки останній порушив ст. 472 МК України, а саме не задекларував у встановленому законом порядку валютні цінності.

У своїй скарзі представника правопорушника ОСОБА_2, діючий в інтересах ОСОБА_3, просить скасувати постанову та закрити провадження по справі. Вважає постанову незаконною не необґрунтованою. Судом у постанові було вказано інше ніж те що на справді було оголошено ОСОБА_3 у ході судового засідання і саме головне: він не обирав ніякого «коридору» та ні заявляв що він закінчив митне оформлення і цьому підтвердження те, що документ про відсутність його багажу він отримав лише через деякий час після початку складання протоколу. ОСОБА_3 не перетинав митний контроль, а працівники митниці їм зацікавились у ході оформлення колі він цікавився відносно відсутності своєї валізи, тобто у нього не було наміру здійснювати правопорушення, він з'ясувавши питання відносно зниклої валізи та оформивши документи відносно її розшуку, оформив декларації відносного діючого законодавства. Суд так це не з'ясував, а саме те що стосунки с працівниками митниці та їх питання були несвоєчасними, упереджавшими хід подій, та на питання про валюту ОСОБА_3 відповів так як воно було. У судовому засіданні ОСОБА_3 доповів, що текст пояснення йому надиктував працівники митниці. Вся валюта знаходилась у барсетці, він валюту не приховував. Судом за власним бажанням було витребуване відеозапис ТОВ «Міжнародний аеропорт Одеса», але надійшло повідомлення до суду, що відеозапис знищено автоматично. Також суд не зацікавився фактом зникнення валізи, цей факт і був центром навколо якого й проходили події, мабуть на тобто було здійснити хронометраж цих подій та все б було з'ясовано. Він просив в судовому засіданні перевірити. Суд не врахував те, що валюта була заробітної платою ОСОБА_3, за півроку нелегкої праці в морі, на утриманні хвора мати, яка залишилась без лікування, так як гроші були конфісковані, ОСОБА_3 вперше притягується до адміністративної відповідальності.

Вивчивши доводи поданої скарги, вислухавши представника ОСОБА_2, який просив про задоволення апеляційної скарги, працівника Одеської митниці, який просив залишити без задоволення апеляцію, дослідивши матеріали адміністративного провадження, приходжу до висновку, що скарга не підлягає задоволенню.

ОСОБА_3 в судовому засіданні показав, що він є моряком далекого плавання. За виконану роботу роботодавці розрахувались з ним готівкою. 13.08.2016 року ОСОБА_3 прилетів з Африки до Міжнародного аеропорту «Одеса». При собі мав дві валізи, одна з який була втрачена. Коли він звернувся до представника митниці для з'ясування вказаного питання йому надали заповнити декларацію. Він зрозумів, що вказана декларація стосується лише втраченої валізи. Після того як заповнив декларацію та відав її представнику митниці, його спитали чи є із собою грошові кошти та він відповів, що є гроші, сума яких перевищує дозволену, перерахував гроші та надав добровільно представнику митниці. У відношенні нього одразу склали протокол про адміністративне правопорушення.

На додаткові питання гр. ОСОБА_3 показав, що розмежувань коридорів митного контролю в аеропорту не має та «червоний коридор» він не обрав, йому одразу наказали заповнити декларацію. При заповненні декларації ОСОБА_3 вважав, що він заповнює декларацію тільки на втрачений багаж тому в декларації він не зазначив наявні грошові кошти, оскільки у валізі вони були відсутні.

Представник ОСОБА_3 - ОСОБА_2 фактично просив суд закрити провадження у вказаній справі, оскільки в діях ОСОБА_3 відсутній склад адміністративного правопорушення. Він не робив будь-яких дій які направлені на приховування грошових коштів. Крім того, представниками митниці була порушена процедура складання протоколу.

Дослідивши протокол та додані до нього матеріали, вислухавши думку представника Одеської митниці ДФС, ОСОБА_3 та його представника за довіреністю ОСОБА_2, суддя вважає, що ОСОБА_3 підлягає притягненню до адміністративної відповідальності і його дії кваліфікує за ст. 472 МК України за кваліфікуючими ознаками: недекларування товарів, що переміщуються через митний кордон України, тобто незаявлення за встановленою формою точних та достовірних відомостей про товари, які підлягають обов'язковому декларуванню у разі переміщення через митний кордон України.

Відповідно до ч. 1 ст. 257 МК України, декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Відповідно до п. п. 2, 4 Розділу 2 Інструкції «Про переміщення готівки і банківських металів через митний кордон України», що затверджена Постановою Правління національного банку України № 148 від 27.05.2008 року, фізична особа має право ввозити в Україну та вивозити за межі України готівку в сумі, що перевищує в еквіваленті 10 000 євро за умови письмового декларування митному органу в повному обсязі; фізична особа, юридична особа ввозять в Україну і вивозять за межі України готівку в сумі, що не перевищує в еквіваленті 10 000 євро, за наявності документів, що підтверджують знаття готівки з рахунків банків (фінансових установ), виключно на ту суму, що перевищує в еквіваленті 10 000 євро.

Обставини правопорушення й вина правопорушника підтверджується зібраними по справі в порядку ст. ст. 495 МК України доказами: протоколом про порушення митних правил №1002/50003/16 від 13.08.2016 року; доповідною запискою державного інспектора м\п «Одеса-аеропорт» від 13.08.2016 року; письмовими поясненнями ОСОБА_3, ОСОБА_4 від 13.08.2016 року; митною декларацією, яка власноручно заповнена ОСОБА_3 від 13.08.2016 року.

Допитана в судовому засіданні у якості свідка, державний інспектор митного поста Одеської митниці ДФС ОСОБА_5 показала, що вона складала протокол про порушення митних правил у відношенні ОСОБА_3 Відомості зазначені в протоколі свідок підтвердила та пояснила, що ОСОБА_3 самостійно заповним декларацію. Поняті не залучались, оскільки гр. ОСОБА_3 не заперечував проти знаходження у нього грошових коштів. Єдиним свідком по даній справі залучена працівник багажного відділу м\п «Одеса-аеропорт» ОСОБА_4 Після заповнення декларації у ОСОБА_3 була виявлена валюта яка не була задекларована у встановленому порядку. Під час приймання декларації від ОСОБА_3 та складання протоколу про порушення митних правил вона керувалась наказом Міністерства Юстиції України «Про затвердження Порядку заповнення митної декларації для письмового декларування товарів, що переміщуються через митний кордон України громадянами для особистих, сімейних та інших потреб, не пов'язаних з провадженням підприємницької діяльності» від 28.05.2012 № 614. Система проходження митного контролю при втраті валізи єдина та система «зеленого коридору» у даному випадку не дійсна та обов'язковим є письмове заповнення декларації.

Свідок ОСОБА_4, допитана у судовому засіданні показала, що вона працює у ТОВ "Аеропорт Хендлинг" агентом з розшуку багажу. Гр. ОСОБА_3 вона до вказаних подій з розшуку багажу не знала. 13.08.2016 року він прилетів міжнародним авіарейсом. О 16:45 - 16:50 закінчився вихід рейсу, коли пасажири забрали свій багаж, до неї підійшов пасажир який представив необхідні документи на втрачену валізу. У зв'язку із тим, що це був міжнародний політ йому необхідно було заповнити митну декларацію, яку надають представники митниці. ОСОБА_4 почала заповнювати акт на втрачену валізу /номер бірки багажу, квитка, маршрут польоту, номер рейсу, адреса проживання пасажира/. Після заповнення гр. ОСОБА_3 взяв документ на багаж, декларацію та пішов до митниці для про ставлення печатки, оскільки багаж в подальшому видається представниками митниці на підставі митної декларації. Коли вказаний пасажир відійшов вона почала заповнювати інші документи. Співробітник митниці ОСОБА_5 покликала її в якості свідка вже під час складання протоколу на гр. ОСОБА_3 вилучення грошових коштів відбулось раніше, до її участі. Ніяких рекомендацій щодо заповнення митної декларації гр. ОСОБА_3 вона не надавала.

Вказані встановлені суддею обставини дають підстави для висновку того, що ОСОБА_3 вчинив дії які направлені на недекларування грошових коштів. При цьому суд враховує, що гр. ОСОБА_3 працює моряком більше десяти років. Неодноразово він перетинав державний кордон України в тому числі через міжнародний аеропорт "Одеса". Його пояснення щодо незнання процедури проходження митниці, незнання правил переміщення грошових коштів через державний кордон України, заповнення митної декларації лише на втрачений багаж на думку судді є такими, що не викликають довіри та оцінюються судом виключно як спосіб захисту від притягнення до адміністративної відповідальності та можливості повернення вилучених грошових коштів. На думку судді митна декларація містить детальний опис пропозицій які необхідно заповнити при перетині митного кордону громадянами. Не ознайомлення з митною декларацією або неуважне ознайомлення з нею, не може свідчити про відсутність ознак адміністративного правопорушення в діях будь-якої особи.

Частково факт скоєння адміністративного правопорушення підтверджує і сам ОСОБА_3 повідомивши під час розгляду справи, що розумів, що має при собі грошові кошти, які перевищують дозволену суму для ввозу в Україну. Однак яким чином він бажав ввести вказані грошові кошти в судовому засіданні пояснити не зміг.

Відповідно до ст. 23 КпАП України адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

При накладені стягнення суддя враховує відповідно до ч. 2 ст. 33 КпАП України: характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини що пом'якшують і обтяжують відповідальність.

Суддя вивчивши матеріали провадження, заслухав представника митниці і ОСОБА_3 прийшов до висновку, що судове рішення, яким застосовується в тому числі конфіскація майна, є втручанням в право ОСОБА_3 на повагу власності.

Згідно з Статтею 1 Протоколу №1 до Європейської Конвенції з захисту прав людини, кожна фізична чи юридична особа має право на повагу до своєї власності. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше, як в інтересах суспільства та на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

За таких обставин конфіскація є втручанням в право ОСОБА_3 на повагу власності і, відповідно, має бути застосована ст.1 Протоколу №1 до Європейської Конвенції з захисту прав людини.

Перша і найбільш важлива вимога зазначеної правової норми полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на повагу власності має бути законним. Також передбачається, що держава уповноважена здійснювати контроль за використанням власності шляхом забезпечення виконання законів.

Як вбачається з матеріалів справи, стосовно ОСОБА_3 був складений адміністративний протокол за ст.472 ч.1 МК України,

Згідно довідок наданих правопорушником, гроші які перевозив ОСОБА_3 є його заробітною платою, проти чого не заперечує представник митниці. Застосовуючи санкцію пов'язаною з конфіскацією грошей які є заробітком, суд фактично позбавив його заробітної плати, яку він заробив у встановленому законом порядку своєю працею і яка є єдиним його доходом, а її відсутність позбавляє його та його родину належного матеріального забезпечення. Згідно з довідками, які містять у матеріалах справи, його жінка не працює та вони мають на утриманні малолітню дитину, знаходять на його утриманні, проживають в орендованій квартирі.

Згідно наданих ОСОБА_3 документів встановлено, що він працює технологом на судні БАТМ «Маршал Новіков» та повертався на Україну після закінчення контракту. Його метою та мотивом не було приховування грошей ї їх незаконна доставка на територію України, а повернення до сім*ї.

Правопорушення яке вчинив правопорушник, полягало у приховуванні від митного контролю , в готівковій формі, які він провозив, так як ві не вніс їх в митну декларацію Ввезення готівкової іноземної валюти в Україну не є незаконним, згідно з діючим законодавством України. Крім того сума, яка може бути законно ввезена чи фізично переміщена через український митний кордон, в принципі не обмежена, обмежена лише сума (10 000 євро), яка може бути ввезена без письмового декларування.

Обговорюючи доводи апеляції не можу погодитись з викладеними доводами і описаними діями в протоколі про адміністративне правопорушення і постанові суду з урахуванням того, що дії правопорушника носили вмисний напрямок і не відповідали діям діючого законодавства.

Так правопорушник розумів що на момент перетинання кордону в нього не має документів підтверджувавших легальність ввозу іноземної валюти і намагався перетнути митний кордон без оформлення ввозимо валюти. Після того, як він був зупинений працівниками митної служби і на питання чи ввозить він валюту він підтвердив цю обставину. Фактично ОСОБА_7 було скоєне правопорушення передбачене ст..471 МК України та робітники митниці попросили заповнити декларацію і провели огляд його речей. На момент цих дій умисел його відповідав цієї статті і не виходив за її кордони.

В зв'язку з цими обставинами приходжу до висновку, що постанова суду не відповідає обставинам справи і підлягає скасуванню з винесенням нової постанови по правопорушенню передбаченого ст. 471 МК України, з накладанням на правопорушника стягнення у виді штрафу.

В той же час підстав для конфіскації вилучених коштів не вбачається з урахуванням того, що вилучена валюта є заробітною платою і конфіскація її повернеться для правопорушника тяжкими наслідками.

На підставі викладеного й керуючись ст.294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

П О С Т А Н О В И В:

Скаргу представника ОСОБА_2, діючого в інтересах ОСОБА_3, - задовольнити частково.

Постанову судді Малиновського районного суду м. Одеси від 01.11.16 р., якою в відношенні ОСОБА_3 за ст. 472 МК застосоване адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 121 948,90 грв. на користь держави з конфіскацією валютних цінностей , а саме: кошти у сумі 4400 Євро виявлених за протоколом про порушення митних правил від 13.08.2016 року валюти та стягнуто судовий збір у розмірі 275 грн. 60 коп. - скасувати.

Винести нову постанову якою притягнути ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за ст.471 МК України та накласти на нього стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1700 гривень на користь держави.

Вилучені гроші згідно протоколу про порушення митних правил від 13.08.2016 року в розмірі 4400 Євро негайно повернути ОСОБА_3

Прийняте рішення є остаточним і подальшому оскарженню не підлягає.

Суддя апеляційного суду

Одеської області О.О.Потанін